Ухвала від 31.03.2025 по справі 359/5925/24

Ухвала

31 березня 2025 року

м. Київ

справа № 359/5925/24

провадження № 61-3104ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» на постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Бориспільської міської ради, Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила суд стягнути солідарно з виконавчого комітету Бориспільської міської ради (далі - ВК Бориспільської МР) та Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» (далі - КП «ВУКГ») майнову шкоду в розмірі 306 946,15 грн, моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн, суму інфляції за час прострочення грошового зобов`язання в розмірі 121 733,71 грн та 3 % річних від прострочених сум в розмірі 25 318,89 грн.

Бориспільський міськрайонний суд Київської області рішенням від 11 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовив.

Київський апеляційний суд постановою від 13 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до КП «ВУКГ» про відшкодування майнової та моральної шкоди скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив. Стягнув з КП «ВУКГ» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 306 946,15 грн та моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн. В решті рішення суду залишив без змін. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.

11 березня 2025 року КП «ВУКГ» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028,00 грн.

Ціна позову у цій справі становить 458 998,75, що станом на 01 січня 2025 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).

У касаційній скарзі заявник посилається на підпункт «б» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України та вказує, що КП «ВУКГ» не надано апеляційним судом можливості спростувати обставини у справі.

Проте такі твердження не підтверджують наявність таких випадків у відповідності до положень підпункту «б» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки заявником не зазначено, в якій саме справі, що перебуває на розгляді в судах, він позбавлений можливості спростувати обставини, а також в чому полягає така неможливість. Тому наведені доводи не обґрунтовані.

Також, КП «ВУКГ» посилається на те, що справа має для нього виняткове значення (підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), оскільки безпідставне стягнення суми, вказаної в оскаржуваному судовому рішенні, є досить значною для підприємства та потягне за собою тяжке матеріальне становище для заявника.

Верховний Суд зазначає, що поняття винятковості є оціночним та потребує належного обґрунтування. Заявник не навів переконливих доводів, які б свідчили про те, що справа має для заявника виняткове значення.

Більш того, незгода КП «ВУКГ» з оскаржуваним судовим рішенням не свідчить про винятковість справи для заявника, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для останньої внаслідок прийняття таких судових рішень.

Інших підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких суд міг би визнати оскаржуване судове рішення таким, що підлягає касаційному оскарженню, у касаційній скарзі не зазначено.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржуване заявником судове рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і воно не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» на постанову Київського апеляційного суду від 13 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Бориспільської міської ради, Комунального підприємства «Виробниче управління комунального господарства» про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

М. Ю. Тітов