Ухвала

від 31.03.2025 по справі 140/6107/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 березня 2025 року

Київ

справа №140/6107/24

адміністративне провадження №К/990/12068/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гімона М.М.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 140/6107/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОБІД» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

21.03.2025 до суду вчетверте надійшла касаційна скарга Волинської митниці (далі - скаржник), направлена до суду через підсистему «Електронний суд».

Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 20.12.2024, повний її текст складено того ж дня, проте, касаційну скаргу направлено до суду лише 21.03.2025, тобто з пропуском строку, встановленого для цього.

Митницею заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційну скаргу подано в межах строку на касаційне оскарження, а повторне подання касаційної скарги здійснено не пізніше року з дня прийняття рішення та протягом місячного строку з дня винесення ухвали судом касаційної інстанції про повернення касації митниці, а саме 30.01.2025, 20.02.2025, 21.03.2025. Вважає, що Митниця добросовісно ставилась до реалізації прав на касаційне оскарження та вживала всіх можливих та залежних заходів з метою усунення недоліків касаційної скарги. Зазначає, що попередньо подані касаційні скарги були повернуті судом у зв`язку з невідповідністю наведених Митницею обґрунтувань, тобто, повернення попередньо поданих касаційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду касаційної інстанції та не могли бути усунуті.

Проаналізувавши зміст клопотання, колегія суддів позбавлена можливості його вирішити, виходячи з такого.

Судом встановлено, що вперше касаційна скарга подана до суду 15.01.2025, проте, Верховний Суд ухвалою від 23.01.2025 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд зазначив, що посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник, фактично, цитував пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України і зазначав про застосування норм матеріального права, а саме статей 68, 69 Митного кодексу України, пунктів 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладених у постанові Верховного Суду від 16.04.2021 у справі №826/10068/17. Так, скаржник зазначав, що Верховний Суд вже висловив правову позицію про те, що код УКТЗЕД, зазначений в експортній митній декларації країни-експортера не має вирішального правового значення. Однак, зі змісту судових рішень не вбачалося, що єдиною підставою для задоволення позову став висновок судів, що задекларований позивачем код товару згідно з УКТЗЕД був зазначений в експортній митній декларації країни-експортера. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується правильність віднесення позивачем транспортного засобу згідно його призначення і особливостей конструкції до колісного транспортного засобу спеціального призначення. Суд визнав, що доводи відповідача, які викладені у касаційній скарзі є такими, що наведені безвідносно до висновків судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позовних вимог. Крім того, суд зазначив, що доводи про незгоду з висновками судів про належність транспортного засобу до транспортних засобів спеціального призначення, які можуть класифікуватися у позиції 8705, наведені без посилання на конкретний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку). У касаційній скарзі також відсутні обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, в той час як суд першої інстанції розглядав справу за правилами спрощеного позовного провадження. Електронний примірник цієї ухвали Митниця отримала 23.01.2025 о 23:10.

Вдруге касаційна скарга подана до суду 30.01.2025, проте, Верховний Суд ухвалою від 12.02.2025 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд зауважив, що скаржник лише змінив підставу для касаційного оскарження судових рішень з пункту 3 на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, проте, безпосередній зміст доводів касаційної скарги залишився незмінним. Суд роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі. Електронний примірник цієї ухвали Митниця отримала 13.02.2025 о 01:00.

Втретє касаційна скарга подана до суду 20.02.2025, проте, Верховний Суд ухвалою від 04.03.2025 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Суд зауважив, що посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник зазначав про застосування норм матеріального права, а саме статей 68, 69 Митного кодексу України, пунктів 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладених у постанові Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №810/1223/17. Однак, який саме висновок судів попередніх інстанцій суперечить процитованому скаржником висновку Верховного Суду, Митниця не зазначала. Водночас у справі №810/1223/17 не розглядалося питання правильності класифікації такого транспортного засобу, як у справі 140/6107/24, згідно з певним кодом УКТЗЕД. Суд звернув увагу скаржника, що його доводи про незгоду з висновками судів про належність транспортного засобу до транспортних засобів спеціального призначення, які можуть класифікуватися у позиції 8705, наведені без посилання на конкретний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов`язкових умов у їх взаємозв`язку). Електронний примірник цієї ухвали Митниця отримала 05.03.2025 о 22:50.

21.03.2025 Митниця направила касаційну скаргу вчетверте.

Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Однак, доводів про наявність таких поважних причин клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення не містить.

Водночас слід зазначити, що за усталеною позицією Верховного Суду недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Це правило ще в більшій мірі стосується суб`єкта владних повноважень, щодо якого презюмується, що в його розпорядженні є достатньо засобів, зокрема організаційного характеру, для виконання визначених законодавством завдань.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України як в частині сплати судового збору, так і в частині належного викладення обґрунтування вимог касаційної скарги, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).

Митниця не зазначає обставин, які позбавляли її можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав.

Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку.

2. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте скаржник до касаційної скарги документ про сплату судового збору не додав.

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2025 - не більше 60560 грн).

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн).

Згідно з абзацом другим частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2024 році, який містить чотири вимоги немайнового характеру. Відповідно, сплаті при поданні позовної заяви підлягав судовий збір в сумі 12112 грн (3028 грн х 4).

Отже, за подання касаційної скарги у цій справі сплаті підлягає судовий збір в сумі 24224 грн (12112 грн х 200 %).

Водночас згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки касаційна скарга подана через підсистему «Електронний суд» Митниця має надати докази сплати судового збору в сумі 19379,20 грн (24224 грн х 0,8).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:

Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783

Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)

Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007

Код класифікації доходів бюджету - 22030102

Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)

Призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Волинської митниці на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30.07.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі № 140/6107/24 - залишити без руху.

Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:

- подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку;

- надати платіжний документ про доплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом № 3674-VI.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко