Рішення

від 02.04.2025 по справі 910/1568/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.04.2025Справа № 910/1568/24

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестсервис» про розподіл судових витрат (прийняття додаткового рішення) у справі № 910/1568/24

За позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестсервис»

про стягнення 27 453,91 грн

Суддя Смирнова Ю.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля» (далі - позивач, ОСББ «Нова Хвиля») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестсервис» (далі - відповідач, ТОВ «Будінвестсервис») 27 453,91 грн, з яких: 21 676,67 грн основного боргу, 4 527,96 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 1 249,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що група нежитлових приміщень (з ХIV по ХХ) у підвалі будинку № 1 по вул. Миколи Хвильового в м. Києві, площею 83,0 кв.м (реєстраційний номер об`єкту 1997021680000) перебували у власності ТОВ «Будінвестсервис» з 24.12.2019 по 29.11.2023 на підставі Договору купівлі-продажу від 24.12.2019, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чухрій О.С. за № 1894, визнаного недійсним постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2023 у справі № 910/10054/20, у зв`язку з чим у відповідача виникли обов`язки щодо сплати внесків на утримання зазначеного будинку за період з грудня 2019 року по листопад 2023 року включно, які останнім виконані не були, і, як наслідок, у відповідача утворилась заборгованість, на яку були нараховані інфляційні втрати та 3% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2024 у справі № 910/1568/24 провадження у справі в частині стягнення з ТОВ «Будінвестсервис» на користь ОСББ «Нова Хвиля» основного боргу в розмірі 21 676,67 грн закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. У іншій частині позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 у справі № 910/1568/24 рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2024 у справі № 910/1568/24 залишено без змін.

Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 у справі № 910/1568/24 задоволено заяву ТОВ «Будінвестсервис» про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/1568/24 та стягнуто з ОСББ «Нова Хвиля» витрати на професійну правничу допомогу адвоката, понесені у Північному апеляційному господарському суді в межах справи № 910/1568/24 в сумі 17 300,00 грн.

26.07.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій відповідач просив суд поновити пропущений строк для подання доказів понесених відповідачем витрат, які товариство очікує понести у зв`язку із розглядом справи № 910/1568/24 та ухвалити додаткове рішення у справі № 910/1568/24, яким стягнути з ОСББ «Нова Хвиля» на користь ТОВ «Будінвестсервис» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 25 250,00 грн.

05.08.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких позивач просив суд відмовити в задоволенні заяви відповідача про поновлення пропущеного строку та залишити заяву про ухвалення додаткового рішення без розгляду. Також у вказаних запереченнях позивачем було викладене клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги до 3 000,00 грн, мотивоване тим, що розмір витрат на правничу допомогу, заявлений відповідачем до відшкодування, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, не є співмірними з виконаною роботою у суді, ціною позову та складністю справи, оскільки: послуги «попереднє ознайомлення із матеріалами справи, первинними документами клієнта, пошук та аналіз практики, визначення судової перспективи захисту прав клієнта» та «розробка стратегії юридичного захисту клієнта» - це фактично одна й та сама дія, адже адвокат під час вивчення матеріалів справи одразу формує позицію сторони клієнта з приводу відповідного документу та/або дії іншої сторони; підготовка додаткових пояснень у справі не вимагала стільки ж часу, як підготовка відзиву на позовну заяву, процесуальної необхідності у поданні відповідачем вказаних додаткових пояснень не було, їх складання та подання обумовлено лише волею сторони щодо надання суду додаткової аргументації в заперечення позову, яка могла бути одразу включена до відзиву на позовну заяву; матеріали справи не містять великої кількості документів, підготовка правової позиції відповідача у цій справі не потребувала вивчення великого обсягу фактичних даних, адвокатом підготовлено невелика кількість процесуальних документів, судових засідань у справі не було.

Щодо гонорару успіху позивач вказав, що підставою для закриття судом провадження в цій частині (не здійснення судом судового розгляду вказаних вимог) є добровільне задоволення відповідачем вимог позивача, яке не свідчить про «позитивний результат вирішення справи для відповідача» з покладенням на позивача обов`язку компенсувати «гонорар успіху». Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Суд, дослідивши клопотання ТОВ «Будінвестсервис» про поновлення строку для подання доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу, зазначає наступне.

Частиною восьмою ст. 129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/1568/24 ухвалене 19.07.2024, 20.07.2024 вручене відповідачу, отже, п`ятиденний строк з дати ухвалення рішення у справі сплив 25.07.2024.

Заява про ухвалення додаткового рішення з доказами понесених судових витрат на професійну правничу допомогу була сформована відповідачем в системі «Електронний суд» 25.07.2024 о 17:31, тобто відповідач звернувся до суду із вказаною заявою в межах строку, встановленого частиною восьмою ст. 129 ГПК України.

21.02.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшло клопотання про прискорення розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до п. 3 частини першої ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частини третя та четверта 244 ГПК України).

Оскільки рішення у справі № 910/1568/24 ухвалене у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін, то суд здійснює розгляд заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в тому самому порядку, що й судове рішення.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини першої ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 частини третьої ст. 123 ГПК України).

Частиною першою ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У поданому відповідачем відзиві на позовну заяву було зазначено, що за попереднім (орієнтовним) розрахунком, у зв`язку із розглядом даної справи, відповідач очікує понесення судових витрат, у зв`язку із розглядом цієї справи в суді першої інстанції, які будуть складатися із витрат на професійну правничу допомогу відповідно до Договору про надання правової допомоги № б/н від 04.03.2024, орієнтовно у розмірі 36 972,00 грн, а також з інших судових витрат, докази (документи) на підтвердження яких будуть надані не пізніше 5 днів після ухвалення рішення суду у справі.

Згідно із частинами першою та другою ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя ст. 126 ГПК України).

Статтею 129 ГПК України регламентовано загальні правила розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, положення якої (статті) є універсальними.

При цьому, порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду визначено нормами статті 130 ГПК України, частиною 5 якою передбачено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

За результатами розгляду справи №910/1568/24 провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу з відповідача закрито у зв`язку з відсутністю предмета спору в цій частині, у задоволенні решти заявлених позивачем вимог відмовлено.

Отже, з огляду на встановлені судом обставини справи та результати її розгляду, відповідач має право на компенсацію його судових витрат.

Згідно з положеннями ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядку.

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною першою ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина третя ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма ст. 129 ГПК України).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, відповідачем надано, зокрема, Договір про надання правової допомоги від 04.03.2024, укладений між Адвокатським Бюро «Михайла Фоміна» (далі - бюро) та ТОВ «Будінвестсервис» (далі - клієнт) (далі - Договір), згідно з п. 1.1. якого, предметом даного договору є здійснення адвокатом представництва клієнта у справі № 910/1568/24 та надання інших видів правничої допомоги за дорученням клієнта, які пов`язані чи можуть бути пов`язані зі захистом та відновленням його порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів внаслідок розгляду та вирішення справи № 910/1568/24.

Згідно з п. 2.1.1. Договору, за дорученнями клієнта і за винагороду (гонорар): бюро зобов`язано забезпечити захист, реалізацію прав, свобод і законних інтересів клієнта; надати правову інформацію, консультації і роз`яснення з правових питань; здійснювати правовий супровід діяльності клієнта; складати процесуальні та інші документи правового характеру, спрямовані на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Пунктом 2.3.1. Договору визначено, що клієнт зобов`язаний сплатити винагороду (гонорар) бюро в погодженому розмірі, з урахуванням розділу 4 Договору.

Розділ 4 Договору визначає, зокрема, що витрати клієнта на правничу допомогу за цим договором складаються з винагороди за надану правничу допомогу та Гонорару (Гонорару успіху) (п. 4.1.); винагорода за надання правничої допомоги, передбаченої цим договором, сплачується клієнтом незалежно від того, чи досягнуто позитивного результату за наслідками отримання правничої допомоги (п. 4.2.); Гонорар (Гонорару успіху) сплачується клієнтом додатково, у разі досягнення бюро позитивного результату, під час здійснення представництва інтересів клієнта в рамках судової справи (п. 4.3.); на визначення розміру витрат клієнта на правничу допомогу, а також умов та порядку розрахунків за цим договором впливають обсяг окремих доручень клієнта, ступінь важкості справ(и), строки та результати вирішення спірних правовідносин, необхідних для досягнення бажаного результату (п. 4.4.); витрати клієнта погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього Договору (п. 4.5.).

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 05.03.2025 (п. 3.1.1. Договору).

Відповідачем також долучено Додаткову угоду від 04.03.2024 до Договору про надання правової допомоги від 04.03.2024, відповідно до умов якої, сторонами визначено що розмір винагороди за надану правничу допомогу становить 3 000,00 грн за 1 год., а Гонорар успіху за досягнення позитивного результату під час здійснення представництва інтересів клієнта в рамках судової справи № 910/1568/24 у вигляді закриття провадження у справі № 910/1568/24 в частині позовних вимог та відмови в задоволенні інших вимог до клієнта становить фіксовану суму у розмірі 5 000,00 грн.

Відповідачем був наданий Акт № 1 приймання-передачі виконаних робіт від 24.07.2024, згідно з п. 1 якого бюро надано клієнту наступні юридичні послуги:

- попереднє ознайомлення із матеріалами справи № 910/1568/24 та первинними документами клієнта, пошук та аналіз судової практики, визначення судової перспективи захисту прав клієнта - 1 год. - 3 000,00 грн;

- розробка стратегії юридичного захисту клієнта - 1 год. - 3 000,00 грн;

- складання та подання до Господарського суду міста Києва супровідного листа 04.03.2024 Вих. № 24/03-04/1. - 0,25 год - 750,00 грн;

- складання та подання до Господарського суду міста Києва Заяви від 05.03.2024 Вих. № 24/03-05/1 про закриття провадження у справі № 910/1568/24 в частині позовних вимог - 0,5 год. - 1 500,00 грн;

- складання та подання до Господарського суду міста Києва відзиву від 05.03.2024 Вих. № 24/03-05/2 на позовну заяву у справі № 910/1568/24 - 2 год. - 6 000,00 грн;

- складання та подання до Господарського суду міста Києва пояснень у справі № 910/1568/24 - 2 год. - 6 000,00 грн.

Всього бюро було надано клієнту юридичні послуги на суму 20 250,00 грн (п. 3 Акту).

Пунктом 4 вказаного Акту передбачено, що відповідності до умов Договору за досягнення позитивного результату в рамках судової справи № 910/1568/24 у вигляді закриття провадження у справі № 910/1568/24 в частині позовних вимог та відмови в задоволенні інших вимог до клієнта клієнтом додатково сплачується Гонорар (Гонорар успіху), що становить 5 000,00 грн.

Загальні витрати клієнта на правничу допомогу згідно Договору та Додаткової угоди до нього складають 25 250,00 грн та мають буть сплачені на користь бюро протягом 1 місяця з дня підписання цього Акту (п. 5 Акту).

Також, в матеріалах справи наявні ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ № 1202313 від 04.03.2024, стосовно представництва адвокатом Фоміним М.В. інтересів ТОВ «Будінвестсервис», зокрема в Господарському суді міста Києва, а також свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2602 від 21.01.2019.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 126 ГПК України та у ст. 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд звертає увагу, що Акт приймання-передачі виконаних робіт за Договором про надання правової допомоги з описом та розрахунком наданих послуг (робіт), не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі за рахунок іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Частинами четвертою та п`ятою ст. 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/16322/18.

Слід зазначити, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для сторони.

Зазначений висновок відповідає позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) тлумачить «гонорар успіху» як домовленість, згідно з якою клієнт зобов`язується виплатити адвокату як винагороду певний відсоток від присудженої йому судом грошової суми, якщо рішення буде на користь клієнта. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява №35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,90 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70- 72) [пункти 5.34, 5.40, 5.41, 5.42, 5.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18].

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумного необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Відповідно до частини п`ятої ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина дев`ята ст. 129 ГПК України).

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою та дев`ятою ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою та дев`ятою ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Проте, із наданих відповідачем документів та встановлених обставин справи не вбачається, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката у справі, що розглядалась, є розумним та виправданим (як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат іншою стороною).

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17). Попри це, сума заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 250,00 грн прирівнюється до заявленої суми позовних вимог, що не є пропорційним та співмірним до предмета позову з врахуванням ціни позову.

Враховуючи фактичні обставини даної справи, її незначну складність, предмет та підстави позовних вимог, результат її вирішення, оцінивши необхідність поданих представником відповідача документів в обґрунтування заперечень про задоволення позовних вимог, враховуючи змістовні заперечення позивача щодо розміру цих витрат та клопотання про їх зменшення, суд приходить до висновку, що визначений відповідачем розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги є завищеним, не відповідає критеріям розумності та співмірності, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Відтак, суд дійшов висновку про присудження до стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн в межах розгляду справи судом першої інстанції.

Керуючись ст.ст.124, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву відповідача про розподіл судових витрат задовольнити частково.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Нова Хвиля» (02093, м. Київ, вулиця Хвильового, будинок 1, ЄДРПОУ 41819176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будінвестсервис» (02093, місто Київ, вулиця Автопаркова будинок 7-Б, офіс,8, ЄДРПОУ 38022990) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн 00 коп.

3. В іншій частині заяви відповідача про розподіл судових витрат відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М. Смирнова