Постанова від 27.03.2025 по справі 480/492/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2025 р. Справа № 480/492/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мінаєвої О.М.

суддів: Спаскіна О.А. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська фірма "Усе для дому" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 року, головуючий суддя І інстанції: О.В. Соп`яненко, м. Суми, повний текст складено 20.12.24 року у справі № 480/492/22

за позовом Головного управління ДПС у Сумській області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська фірма "Усе для дому"

про надання дозволу на погашення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління ДПС у Сумській області, звернувся до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська фірма "Усе для дому" (далі - відповідач), в якому просив суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу ТОВ "Сумська фірма "Усе для дому" за рахунок коштів, отриманих від продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обраховується податковий борг на загальну суму станом на 31.05.2024 у 2003606,46 грн. Позивач вживав заходи для погашення податкової заборгованості, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості та відповідачу надсилалась податкова вимога. З моменту направлення податкової вимоги податковий борг відповідачем не погашений, його розмір постійно збільшується. 31.01.2013 податковим керуючим складено акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави. До банківських установ, що обслуговують відповідача, направляються платіжні інструкції, але вони повертаються без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках позивача. Відповідно до вимог ст. 95 ПК України у податкового органу виникло право звернення до суду для отримання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 року у справі № 480/492/22 позов задоволено.

Надано Головному управлінню ДПС у Сумській області дозвіл на погашення суми податкового боргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська фірма "Усе для дому" за рахунок коштів такого платника, отриманих від продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю "Сумська фірма "Усе для дому", не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим через неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 року у справі № 480/492/22 скасувати, та ухвалити нове, яким відмовити Головному управлінню ДПС у Сумській області у позові про надання дозволу на погашення податкового боргу ТОВ "Сумська фірма "Усе для дому".

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що, переглядаючи справу після касаційної інстанції, суд першої інстанції так і не з`ясував дійсної суми податкового боргу та наявність/відсутність на рахунках відповідача грошових коштів для погашення боргу, не взяв до уваги пояснення відповідача та надані ним платіжні документи на підтвердження сплати податкового боргу з банківських рахунків та дійшов передчасного висновку про задоволення позову. Відповідач не погоджується з сумою податкового боргу у зв`язку із тим, що у всіх трьох періодах, які зазначає позивач, тричі врахований борг по податковій декларації № 9012010300 від 02.02.2020 (в першому періоді на суму 31304,95 грн., в другому періоді на суму 250439,60 грн., та в третьому періоді на сум 62609,84 грн.). Вказаний розмір пені не відомо за який період, та як вона обраховувалась, наведені суми по ППР (на 77447,92 грн.) по яких навіть не надавався дозвіл на погашення боргу за рахунок коштів на рахунках.

Крім того, відповідач зазначає, що за період з 19.07.2023 по 28.09.2023 контролюючим органом на погашення боргу стягнуто з відповідача грошові кошти з рахунку в АТ «ПУМБ» на суму 166742,89 грн., що свідчить про наявність коштів на рахунках та можливість стягнення цих коштів в рахунок погашення боргу. Також зазначає, що до матеріалів справи відповідачем подані платіжні доручення про сплату коштів, які свідчать про добровільну сплату податкового боргу у розмірі 113139,3 грн.

Відповідач зазначив, що загальний розмір погашення боргу з 01.09.2022 по день винесення рішення становить 479418,24 грн., і цю суму має бути вирахувано із загальної суми боргу. Таким чином, беручи до уваги самостійну сплату боргу відповідачем та стягнення її за інкасовими дорученнями з рахунків відповідача, за час розгляду справи судом відповідачем погашено 479418,24 грн із загальної суми боргу, а сама сума боргу позивачем розрахована не правильно та є значно завищеною. Отже, наголошує, що відповідач здійснює погашення боргу та сплачує поточні платежі, а тому рішення про стягнення коштів за рахунок заставного майна є передчасним.

Крім того, судом також не застосовано до спірних правовідносин норму матеріального права, а саме п. 69.40 розділу XX "Перехідні положення" ПК України. Вважає, що оскільки податкова адреса ТОВ "Сумська фірма "Усе для дому" знаходиться на території Сумської міської територіальної громади а саме в м. Суми, а податковий борг виник у 2020 році, то відповідно до запровадженої норми контролюючі органи не здійснюють передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу заходи з погашення податкового боргу.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено доводи щодо безпідставності вимог апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Сумська фірма "Усе для дому" зареєстровано як суб`єкта підприємницької діяльності (т. 1 а.с. 97). Відповідно до розрахунку податкового боргу та витягу з інтегрованої картки платника податків станом на 10.10.2024 розмір податкового боргу відповідача становить 2116833,83 грн. (т. 4 а.с. 6-15).

Податковим органом відповідачу направлено податкову вимогу від 22.10.2012 року № 830 (а.с. 12), яка направлялася рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача та отримана його представником 31.10.2021 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 12).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду 21.01.2021 р. у справі № 480/3848/20 частково задоволено позов ГУ ДПС у Сумській області та стягнуто з ТОВ "Сумська фірма "Усе для дому" за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 122,96 грн.; орендної плати з юридичних осіб в сумі 466627,14 грн. (т. 1 а.с. 13-21).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду 25.10.2021 р. у справі № 480/92/21 було задоволено позов ГУ ДПС у Сумській області та стягнуто з відповідача за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 24955,18 грн.; орендної плати з юридичних осіб в сумі 565392,47 грн. (т.1 а.с. 22-23).

Головним управлінням ДПС у Сумській області було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 23.10.2012 року № 88 (т. 1 а.с.24), на підставі якого було складено акти опису майна від 31.01.2013 року № 5 та від 22.02.2017 року № 2. Загальна вартість майна визначена у розмірі 2914116,80 грн. (т.1 а.с. 24-27). Податкова застава відповідно до актів була внесена в Державний реєстр прав на нерухоме майно про реєстрацію обмеження, що підтверджується витягами від 04.02.2013 індексний № 278809 та від 17.03.2017 індексний № 82757435 (т.1 а.с. 26, 28).

Відповідно до повідомлення ГУ ДПС у Сумській області ТОВ "Сумська фірма "Усе для дому" має по два відкриті рахунки в АТ Кредобанк та АТ ПУМБ, один рахунок у ПуАТ КБ Акордбанк, а також казначейський рахунок (т. 2 а.с. 12).

Податковим органом з метою погашення податкового боргу за рахунок коштів, що знаходяться на рахунках відповідача до банківських установ неодноразово направлялись інкасові доручення, платіжні інструкції, але вони були повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках платника на які може бути звернуто стягнення (т. 1 а.с. 29-84, т. 2 а.с. 58-186, т. 3 а.с. 46-55, 106-125, 149-166).

Позивач, посилаючись на вказані обставини та наявність підстав, встановлених статтею 95 ПК України, звернувся до суду із даним позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок коштів, отриманих від продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом вжито всіх заходів щодо погашення податкового боргу відповідача, шляхом звернення до суду із вимогою про стягнення податкового боргу, опису майна, направлення інкасових доручень, які повернулись без виконання, що є підставою для погашення суми боргу за рахунок майна підприємства, яке перебуває у податковій заставі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Відповідно достатті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюєПодатковий кодекс України(далі- ПК України).

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до п.п. 87.1, 87.2 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктами 88.1, 88.2 статті 88 ПК України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до підпунктів 89.1.1 - 89.1.3 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, встановлено, що право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Відповідно до пунктів 89.2, 89.3 статті 89 ПК України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5. цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункт 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно із п. 95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.4 ст. 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду. Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі. Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючого орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Податковий кодекс України встановлено черговість вжиття податковим органом заходів для погашення податкового боргу: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до розрахунку податкового боргу та витягу з інтегрованої картки платника податків станом на 10.10.2023 розмір податкового боргу відповідача становить 2116833,83 грн.

ГУ ДПС у Сумській області відповідачу поштовим відправлення з рекомендованим повідомленням про вручення направлено податкову вимогу від 22.10.2012 року № 830, яка отримана його представником 31.10.2021 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправленій (т. 1 а.с. 12).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду 21.01.2021 р. у справі № 480/3848/20 частково задоволено позов ГУ ДПС у Сумській області та стягнуто з ТОВ "Сумська фірма "Усе для дому" за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 122,96 грн.; орендної плати з юридичних осіб в сумі 466627,14 грн. (т.1 а.с. 13-21).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду 25.10.2021 р. у справі № 480/92/21 було задоволено позов ГУ ДПС у Сумській області та стягнуто з відповідача за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 24955,18 грн.; орендної плати з юридичних осіб в сумі 565392,47 грн. (т.1 а.с. 22-23).

Таким чином, рішеннями Сумського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 у справі № 480/3848/20 та від 25.10.2021 у справі № 480/92/21 стягнуто з ТОВ «Сумська фірма «Усе для дому» за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, орендної плати з юридичних осіб.

Відповідно до статті 102 ПК України якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

ГУ ДПС у Сумській області було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 23.10.2012 року № 88 (т. 1 а.с.24), на підставі якого було складено акти опису майна від 31.01.2013 року № 5 та від 22.02.2017 року № 2. Загальна вартість майна визначена у розмірі 2914116,80 грн. (т.1 а.с. 24-27).

Передача майна в податкову заставу відповідачем не оскаржувалася, рішення про опис майна в податкову заставу та акти опису майна на час розгляду справи чинні та не скасовані в судовому або адміністративному порядку.

Право податкової застави зареєстроване у Державному реєстрі прав на нерухоме майно про реєстрацію обмеження, що підтверджено витягами з реєстру від 04.02.2013 індексний № 278809 та від 17.03.2017 індексний № 82757435 (т.1 а.с. 26, 28).

Відповідно до повідомлення ГУ ДПС у Сумській області ТОВ Сумська фірма Усе для дому має по два відкриті рахунки в АТ Кредобанк та АТ ПУМБ, один рахунок у ПуАТ КБ Акордбанк, а також казначейський рахунок (т. 2 а.с. 12).

З матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням ДПС у Сумській області з метою погашення податкового боргу за рахунок коштів, що знаходяться на рахунках відповідача до банківських установ, неодноразово вживалися заходи щодо списання коштів з рахунків відповідача шляхом направлення інкасових доручень, платіжних інструкцій, однак такі заходи не призвели до повного погашення податкового боргу, який навпаки постійно збільшувався. Таким чином, позивачем вживались заходи для погашення податкової заборгованості, у тому числі шляхом звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, відповідачу надсилалась податкова вимога. З моменту направлення податкової вимоги податковий борг відповідачем не погашений, його розмір постійно збільшується.

31.01.2013 року та від 22.02.2017 року податковим керуючим складені акти опису майна, на яке поширюється право податкової застави. До банківських установ, що обслуговують відповідача, направлялися інкасові доручення/платіжні інструкції, але вони поверталися без виконання. Із всіх наданих інкасових доручень встановлено, що у відповідача на рахунках в банку відсутні кошти для повного погашення податкового боргу, у зв`язку з чим податковий борг в повному обсязі не погашено, а кошти, які сплачував відповідач є недостатніми для погашення усієї суми податкового боргу.

З матеріалів справи встановлено, що в ході розгляду справи Головним управлінням ДПС у Сумській області до суду першої інстанції надавались письмові пояснення стосовно наявності податкового боргу у відповідача, стосовно інкасових доручень, на підтвердження пояснень надавалась динаміка податкового боргу відповідача за 2019-2024 роки, розрахунок податкового боргу станом на 31.05.2024 року, дані щодо архівних банківських рахунків та актуальних даних банківських рахунків. Також надано розрахунок податкового боргу станом на 13.11.2024 року, витяги з інтегрованої картки платника за 2024 рік (станом на 13.11.2024), які підтверджують наявності податкового боргу у відповідача. Однак, інкасовими дорученнями/платіжними інструкціями, які залучені до матеріалів справи та досліджувались судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, не погашено податковий борг ТОВ «Сумська фірма «Усе для дому» в повному обсязі, через відсутність коштів на розрахункових рахунках відповідача, які б були достатніми для погашення податкового боргу відповідача. Таким чином, судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення враховувались висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 14.09.2023 по даній справі та з`ясовувався стан рахунків відповідача, досліджувались всі інкасові доручення (платіжні інструкції), реєстри інкасових доручень та встановлено факт того, що на рахунках відповідача відсутні грошові кошти, які б були у відповідній розміру податкового боргу.

Крім того, з матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням ДПС у Сумській області неодноразово надавались до матеріалів справи витяги з ІКП по ТОВ «Сумська фірма «Усе для дому» з актуальною інформацією про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами за відповідним видом платежу, із зазначенням дати запису операції, зміст операції та/або документу, на підставі якого здійснюється запис.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає посилання відповідача в апеляційній скарзі стосовно того, що суд першої інстанції не з`ясував дійсної суми податкового боргу, необгрунтованим, безпідставним, та таким, що не відповідає дійсності, оскільки факт наявності податкового боргу у відповідача підтверджується витягом з інтегрованої картки платника та розрахунком податкового боргу.

Колегія суддів зазначає, що предметом розгляду цієї справи є наявність або відсутність підстав для надання дозвіл на погашення суми податкового боргу відповідача за рахунок коштів, отриманих від продажу майна, що перебуває у податковій заставі, наявність якого відповідачем не заперечується, як і неможливість його погашення іншими способами. Виходячи з цього, довід апеляційної скарги про неповноту з`ясування обставин справи судом першої інстанції колегія суддів відхиляє.

Довід апеляційної скарги, що судом першої інстанції не встановлювались обставини, що правилами стягнення коштів здійснюється також і з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі казначейства, колегія суддів не приймає та вважає безпідставним, оскільки позивачем до матеріалів справи було надано реєстри транзакцій по ПДВ за 2023 станом на 07.12.2023, з яких встановлено, що відповідач періодично поповнює рахунок для сплати ПДВ, однак інкасовими дорученнями/платіжними інструкціями направленими податковим органом до установ банку, кошти не стягуються з рахунків, визначених відповідачем для сплати ПДВ, а повертаються без виконання.

Щодо доводів апеляційної скарги про здійснення відповідачем регулярних платежів стосовно сплати орендної плати, колегія суддів зазначає, що кошти, які надходять від відповідача, зараховуються в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати визначеного платником податків, та не є достатніми для погашення податкової заборгованості.

Колегія суддів не приймає довід апеляційної скарги стосовно того, що судом не застосовано до спірних правовідносин норму матеріального права, а саме п. 69.40 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, оскільки податковий борг відповідача виник до 24 лютого 2022 року та основна сума заборгованості виникла внаслідок несплати самостійно задекларованих відповідачем грошових зобов`язань.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що контролюючим органом здійснені усі необхідні заходи для погашення податкового боргу, визначені законом, податкова застава майна відповідача оформлена у встановленому порядку, у зв`язку із чим наявні підстави для надання Головному управлінню ДПС у Сумській області дозволу на погашення суми податкового боргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська фірма "Усе для дому" за рахунок коштів такого платника, отриманих від продажу майна, що перебуває у податковій заставі.

Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеного в постановах від 25.03.2021 у справі № 804/5613/17, від 20.12.2021 у справі № 813/2617/17 від 28.03.2023 у справі № 440/11471/21.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції та правильність судового рішення не спростовують, підстави для її задоволення відсутні.

Згідно з ч. 1ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що при прийнятті рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 року у справі № 480/492/22, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанціїбез змін.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сумська фірма "Усе для дому" залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.11.2024 року у справі № 480/492/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді О.А. Спаскін В.А. Калиновський Постанова складена в повному обсязі 02.04.25 р.