Ухвала від 27.03.2025 по справі 947/5047/25

Справа № 947/5047/25

Провадження № 1-кс/947/2915/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , який приймав участь у судовому засіданні в режимі відео конференції, адвоката ОСОБА_4 , розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Одесі клопотання прокурора відділу Офісу Генеральногопрокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72024001600000008 від 29.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генеральногопрокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72024001600000008 від 29.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України.

У клопотанні прокурор просить накласти арешт на майно, майно, яке було вилучене в період з 08 год. 32 хв. до 17 год. 50 хв. 14.02.2025 під час проведення обшуку в офісних приміщеннях розташованих на 5 та 6 поверсі офісної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2025 року (справа № 947/5047/25, провадження №1-кс/947/2153/25), перелік якого зазначено у клопотанні.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 надав короткий виклад обставинам кримінального правопорушення, вимоги клопотання підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, вказуючи на те, що виявлене та вилучене майна відповідає критеріям речових доказів, а тому необхідно накласти арешт з метою подальшого дослідження.

У судове засідання з`явився адвокат ОСОБА_4 , що діє як в своїх інтересах так і представляє інтереси ОСОБА_5 , ТОВ «БГГ ТЕХНОЛОДЖІЗ УКРАЇНА», ТОВ «БМГ ІНВЕСТМЕНТС», ТОВ «БП МЕНЕДЖМЕНТ», ТОВ «БС ЛІГАЛ ГРУП», ТОВ «ВІНБОСС», ТОВ «ГІННЕКС УКРАЇНА», ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ТОВ «ОЛЛБЕТ», ТОВ «СМОРОДИНА», ТОВ «ТАЙМ ТУ САЙТ», який проти задоволення клопотання заперечував, вказуючи на те, що в ухвалі слідчого судді про обшук не надавалось дозволу на вилучення жорстких дисків, трудових книжок, печаток товариства, а від так вказане майно є тимчасово вилученим. Стверджує, що в ході обшуку було вилучено його ноутбуки, які містять відомості, що є адвокатською таємницею, про що було неодноразово заявлено детективу, вказані фактичні обставини, останнім були проігноровані в повному обсязі. Також були проігноровано пропозицію щодо добровільного огляду вказаних ноутбуків. Також на думку представника власників майна, прокурором порушено строк на подання клопотання про накладення арешту на майно, що на його думку є беззаперечною підставою у відмові в задоволенні цього клопотання.

Вислухавши учасників судового засідання, вивчивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що воно підлягає поверненню прокурору, з наступних підстав.

Як вбачається з клопотання, Відділ детективів із розслідування кримінальних правопорушень, вчинених організованою групою осіб, Головного підрозділу детективів БЕБ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024001600000008 від 29.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України, за фактами організації та функціонування закладів з метою надання доступу до азартних ігор, які проводяться в мережі Інтернет на території м. Одеси, м. Києва та Київської області.

У ході проведення досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Київського районногосуду м.Одеси від04лютого 2025року (справа№ 947/5047/25,провадження №1-кс/947/2153/25)в період з 08 год. 32 хв. до 17 год. 50 хв. 14.02.2025 проведено обшук в офісних приміщеннях розташованих на 5 та 6 поверсі офісної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , під час проведення якого виявлено та вилучено майно, перелік якого зазначено у клопотанні.

14.02.2025 винесено постанову про визнання вище описаних речей, предметів та документів речовими доказами у кримінальному провадженні.

Відповідно до приписів ч. 1ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Положеннями ст. ст.2,7 КПК Українивизначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до положеньст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно положень ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ст. 98 КПК країни речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На переконання слідчого судді клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, з огляду на наступні обставини.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень ст. 170 Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до ч. 6 ст. 170 цього Кодексу.

В порушення зазначених вимог кримінального процесуального закону, прокурором не було зазначено відповідне обґрунтування необхідності накладення арешту на виявлене майно, зокрема жорсткі диски, мобільні телефони, ноутбуки, флеш накопичувачі тощо, не зазначено конкретно мету та підстави арешту. Матеріали клопотання не містять відомостей про проведення, чи то планування проведення, будь-яких слідчих дій з вилученим майно.

Прокурор у клопотанні визначив метою накладення арешту на вказане майно, як : його збереження речових доказів. При цьому конкретно мету та правову підставу арешту майна не обґрунтував, а лише поверхово послався на положення ст. 170 КПК України, які загалом визначають поняття арешту майна.

Прокурор у клопотанні фактично обмежився лише наведенням фактичних обставин кримінального провадження, цитуванням вимог кримінального процесуального закону та узагальненим посиланням на те, що накладення арешту необхідне для забезпечення можливості встановлення важливих обставин в кримінальному провадженні, однак при цьому не мотивує необхідності накладення арешту на майно.

При вирішенні цього питання слідчий суддя приймає до уваги той факт, що у судовому засіданні адвокатом ОСОБА_4 надано договір позички, за умовами якого ТОВ «ТАЙМ ТУ САЙТ» передало адвокату у безоплатне користування нежитлове приміщення площею 6, 00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, пр.-кт Перемоги, 121 Д, яке розташоване на шостому поверсі, кімната №4.

Як стверджує адвокат ОСОБА_4 в ході обшуку у нього було вилучено два ноутбуки, які містять інформацію що є адвокатською таємницею, та не має жодного відношення до обставин кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор повідомив, що вказані вище ноутбуки в ході обшуку було частково оглянуто, та встановлено , що вони містять інформацію яка корисна для даного досудового розслідування.

Однак до матеріалів клопотання протоколу огляду вказаних ноутбуків долучено не було, що в свою чергу позбавляє можливості слідчого суддю перевірити доводи як сторони обвинувачення так і доводи сторони захисту.

На думку слідчого судді, вказана обставина потребує додаткової перевірки з бору органу досудового розслідування, з метою не порушення ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Окрім того, в порушення зазначених вище вимог кримінального процесуального закону, органом досудового розслідування не було зазначене відповідне обґрунтування необхідності накладення арешту на вилучене майно, а саме податкові накладні, платіжні відомості, табелі, розрахункові листи банківські виписки, тримачі для сім карт, тощо не було доведено їх відношення до розслідуваного к/п № 72024001600000008 від 29.08.2024 за ознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.2ст.203-2 КК України, (Незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей) та яким чином вони відповідають критеріям, передбаченим ч. 1ст. 98 КПК Українидля речових доказів.

Окрім того, в порушеннявимог кримінальногопроцесуального закону,щодо вмотивованостіта обґрунтованості,органом досудовогорозслідування в клопотанніне булонаведено якедоказове значенняв рамкахданого кримінальногопровадження маютьвилучені документи,що вониможуть підтвердитичи спростувати.Більш того,слідчим належнимчином незазначено перелікі видмайна,що належитьарештувати,оскільки йогоперелік немістить їхідентифікаційні ознаки,не зрозумілопро якідокументи (розпорядження,договори,акти,звіти,рішення,тощо)йде мовау клопотанні,не зазначено повного опису їх вмісту, назви/реквізитів, з ким укладені, завірені їх датування, предмет, ким складені та видані, тощо, що може в подальшому потягнути за собою негативні наслідки для даного кримінального провадження та не буде слугувати його завданням.

Не припустимим на переконання слідчого судді також є зазначення загальної всеохоплюючої назви документа, адже при виявленні та вилученні документів має бути встановлений повний перелік, із чітким їх описом для можливості їх ідентифікації та унеможливлення можливої подальшої втрати або спотворення.

Слідчий суддя звертає увагу, що необґрунтоване накладення арешту майна може в подальшому потягнути за собою негативні наслідки для даного кримінального провадження та не буде слугувати його завданням, а також може порушити законні права власників та володільців майна.

За таких підстав, у даному кримінальному провадженні, на даному етапі його розслідування, клопотання сторони обвинувачення не може бути розглянуто по суті, оскільки воно не відповідає вимогам ст.171 КПК, з урахуванням відсутності повної інформації в клопотанні щодо вилученого майна та обґрунтування підстав та мети для накладення арешту.

На переконання слідчого судді, встановлення вказаних обставин слугуватиме досягненню дієвості кримінального провадження, та буде дієвим запобіжником настання шкідливих наслідків як для кримінального провадження, так і для власників/володільців майна.

Слід зазначити, що положеннями статті 3 КПК України на слідчого суддю покладено обов`язок контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, при цьому, окреслено межі такого захисту діяти в порядку, передбаченому КПК України.

Водночас при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Вказані обставини позбавляють слідчого суддю можливості в повній мірі дослідити обставини, якими обґрунтовані доводи клопотання та прийняти рішення по суті.

Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору для усунення вказаних в ухвалі слідчого судді недоліків, надавши для цього прокурору строк 72 години з моменту отримання копії цієї ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. 170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Офісу Генеральногопрокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72024001600000008 від 29.08.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203-2 КК України повернути прокурору.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1