Ухвала від 01.04.2025 по справі 926/2842/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

01 квітня 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/2842/24

Суддя Господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович, розглянувши матеріали справи

за позовом комунального підприємства Чернівецьке тролейбусне управління, м. Чернівці

до товариства з обмеженою відповідальністю Айк`ю Тікет, м. Київ

про стягнення заборгованості в сумі 3913484,67 грн.

представники сторін:

від позивача Подгорецька О.В., Бігусяк М.В., ордер серія СЕ №1107222 від 18.03.2025

від відповідача Поляк М.В., ордер серія СЕ №1102711 від 16.01.2025.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Чернівецьке тролейбусне управління звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Айк`ю Тікет про стягнення заборгованості за договором №01/24 про надання послуг з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду у пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади від 01.02.2024 та договором №2 про передачу активного балансу транспортних карток від 01.02.2024 в сумі 3791050,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між комунальним підприємством Чернівецьке тролейбусне управління та ТОВ АЙК`Ю ДИРЕКТ УКРАЇНА, яке змінило найменування на ТОВ АЙК`Ю ТІКЕТ укладено зазначений вище договір, предметом якого є надання послуг із забезпечення функціонування автоматизованої системи оплати обліку проїзду (надалі - АСООП), організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду за допомогою безконтактних засобів оплати проїзду (далі - БЗОП) на території Чернівецької міської територіальної громади.

Згідно п. 1.2. Договору Оператор здійснює приєднання Перевізника до АСООП та надає послуги із забезпечення реєстрації оплати проїзду за допомогою БЗОП на території Чернівецької міської територіальної громади незалежно від форм власності, а Перевізник своєчасно приймає та оплачує надані Послуги.

Окрім того, як зазначає позивач, при передачі функцій забезпечення реєстрації оплати проїзду за допомогою безконтактних засобів оплати проїзду виникло питання передачі відповідачу позитивного активного балансу транспортних карток, який склався до моменту визначення нового Оператора та перебував у позивача. Для урегулювання було укладено Договір про передачу активного балансу транспортних карток №2.

Предметом даного Договору була передача активного балансу транспортних карток від Передавача - КП ЧТУ Отримувачу ТОВ Айк`ю Директ Україна шляхом щомісячного списання вартості наданих послуг з перевезення пасажирів на користь Передавача (оплачених поїздок) згідно Договору № 01/24 про надання послуг з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду у пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади від 01 лютого 2024 року.

Таким чином, укладенням Договору № 2 від 01.02.2024 сторони домовились про те, що кошти активного балансу поповнених карток, які мали бути передані Оператору, будуть списуватись щомісячно з врахуванням транспортної роботи Перевізника, тобто з урахуванням вартості оплачених пасажирами поїздок (кошти, які повинні були бути повернуті Перевізнику транспортна робота) у рамках Договору № 2, зокрема буде зменшуватись Активний баланс карток, який зафіксований станом на 01.02.2024 року (п.3.1. Договору № 2).

Позивач стверджує, що у відповідача виникла заборгованість, яка складається з вартості проїзду пасажирів, що зареєстрували поїздки транспортними картками, та повинна бути повернута позивачу, оскільки це безпосередньо його транспортна робота. Таким чином, залишаються невиконаними зобов`язання, що виникли в результаті виконання Договору № 2 від 01.02.2024 року.

Отже, відповідачем в період з 10.09.2024 по 29.10.2024 перерахунок на користь позивача вартості проїзду пасажирів не здійснено, порушено умови договору щодо оплати, у зв`язку із чим, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 3791050,08 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2024 справу №926/2842/24 передано на розгляд судді Миронюку С.О.

Ухвалою від 13.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.12.2024.

18.11.2024 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою від 19.11.2024 задоволено заяву комунального підприємства Чернівецьке тролейбусне управління про забезпечення позову від 15.11.2024, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, в межах ціни позову в сумі 3791050,08 грн та судового збору в сумі 56865,75 грн, які обліковуються на рахунках, що належать товариству з обмеженою відповідальністю АЙК`Ю ТІКЕТ, відкритих у банківських установах.

25.11.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою від 26.11.2024 призначено розгляд клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову від 25.11.2024 в судовому засіданні на 29.11.2024.

26.11.2024 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву про скасування заходів забезпечення позову.

29.11.2024 до суду від відповідача надійшов супровідний лист про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою від 29.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову від 25.11.2024.

09.12.2024 до суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява та заява про забезпечення позову.

10.12.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про повернення зустрічної позовної заяви та заперечення на заяву про забезпечення зустрічного позову.

Ухвалою від 11.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку для подання зустрічної позовної заяви, повернуто відповідачу зустрічну позовну заяву від 06.12.2024 з доданими до неї документами та заяву про забезпечення позову від 06.12.2024.

11.12.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом з клопотанням про поновлення строку для подання відзиву та клопотання про витребування доказів.

Ухвалою від 11.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву, повернуто відповідачу без розгляду відзив на позовну заяву від 10.12.2024 з доданими до нього документами, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів від 10.12.2024, відкладено підготовче засідання на 13.01.2025.

13.01.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

У судовому засіданні 13.01.2025 оголошено перерву до 16.01.2025.

13.01.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про збільшення розміру позовних вимог.

16.01.2025 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою від 16.01.2025 прийнято клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду, продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 днів, зобов`язано відповідача в строк до 06.02.2025 надати до Господарського суду Чернівецької області чинний станом на 01.01.2024 статут товариства з обмеженою відповідальністю Айк`ю Тікет та наказ про призначення Смирнова Олександра Миколайовича директором відповідача, відкладено підготовче засідання на 06.02.2025.

28.01.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення письмових доказів.

06.02.2025 до суду від відповідача надійшла заява про надання документів на вимогу суду, клопотання про витребування оригіналу письмового доказу та заява про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою від 06.02.2025 задоволено клопотання про витребування оригіналу письмового доказу від 06.02.2025, зобов`язано позивача в строк до 17.02.2025 надати до Господарського суду Чернівецької області оригінал договору №01/24 про надання послуг з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду у пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади від 01.02.2024, зобов`язано відповідача в строк до 17.02.2025 надати до Господарського суду Чернівецької області оригінал договору №01/24 про надання послуг з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду у пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади від 01.02.2024 та чинний станом на 19.04.2024 та 30.04.2024 наказ про призначення Гунчак Ксенії Олександрівни виконуючою обов`язки Генерального директора ТОВ Айк`ю Директ Україна, продовжено позивачу строк для подання доказів до 17.02.2025, відкладено підготовче засідання на 17.02.2025.

17.02.2025 до суду від позивача надійшли письмові пояснення та додаткові пояснення.

Судове засідання 17.02.2025 не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Миронюка С.О., яка тривала з 13.02.2025 по 17.02.2025.

Ухвалою від 18.02.2025 призначено підготовче судове засідання на 27.02.2025.

27.02.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.

Ухвалою від 27.02.2025 продовжено відповідачу строк на подання заперечень на заяву про збільшення розміру позовних вимог до 18.03.2025, повторно зобов`язано позивача та відповідача в строк до 18.03.2025 виконати вимоги ухвали суду від 06.02.2025, відкладено підготовче засідання на 18.03.2025.

18.03.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду (в новій редакції) та заперечення щодо дій головуючого з процесуальних питань.

У судовому засіданні 18.03.2025 представник позивача заявив клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з необхідністю часу для пошуку оригіналу договору №01/24 від 01.02.2024. Представник відповідача зазначив про необхідність часу для написання заяви про відвід судді.

Ухвалою від 18.03.2025 долучено до матеріалів справи заперечення відповідача щодо дій головуючого з процесуальних питань від 18.03.2025, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду від 18.03.2025, повторно зобов`язано позивача та відповідача в строк до 01.04.2025 виконати вимоги ухвали суду від 06.02.2025, відкладено підготовче засідання на 01.04.2025.

01.04.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про призначення технічної експертизи, клопотання про направлення справи за підсудністю та заява на виконання ухвали суду від 06.02.2025.

У судовому засіданні 01.04.2025 представник позивача на виконання вимог ухвали від 06.02.2025 надав суду оригінал договору №01/24 про надання послуг з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду у пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади від 01.02.2024.

Представник відповідача зазначив, що наданий позивачем оригінал договору №01/24 01.02.2024 відмінний від копії договору, яка додана разом з позовною заявою.

Заслухавши думку представників сторін, суд долучає оригінал договору №01/24 про надання послуг з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду у пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади від 01.02.2024 до матеріалів справи.

В подальшому, у судовому засіданні відповідач заявив клопотання про витребування доказів. Відповідач просить витребувати у позивача оригінал договору №01/24 від 01.02.2024, оскільки наданий позивачем 01.04.2025 оригінал договору відмінний від копії договору, яка додана разом з позовною заявою.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 01.04.2025 на виконання вимог ухвали від 06.02.2025 надав суду оригінал договору №01/24 про надання послуг з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду у пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади від 01.02.2024.

Як наслідок, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.

Окрім того, у заяві від 01.04.2025 відповідач стверджує, що 20.02.2025 під час судового засідання у Західному апеляційному господарському суді надав суду для огляду оригінал договору №01/24 від 01.02.2024, а тому не мав можливості виконати вимоги ухвали від 06.02.2025.

13.03.2025 Західним апеляційним господарським судом повернуто оригінал договору №01/24 від 01.02.2024, який представником відповідача передано безпосередньо відповідачу.

В подальшому, відповідачем було повідомлено представника відповідача про те, що оригінал договору №01/24 від 01.02.2024 відсутній, що підтверджується актом від 19.03.2025, як наслідок немає можливості виконати вимоги ухвали від 06.02.2025.

Також, у судовому засіданні представник відповідача повідомив, що надана ним до матеріалів справи копія договору №01/24 від 01.02.2024 та наданий позивачем 01.04.2025 оригінал однакові за своїм змістом, проте відмінні від копії, яка додана до позовної заяви.

Суд констатує, що представник відповідача, після повернення 13.03.2025 Західним апеляційним господарським судом оригіналу договору №01/24 від 01.02.2024, знаючи про вимоги ухвали суду від 06.02.2025, передав його відповідачу, а не до Господарського суду Чернівецької області, чим умисно не виконав вимоги ухвали суду від 06.02.2025 та не надав на вимогу суду оригінал договору.

Розглянувши клопотання відповідача про направлення справи за підсудністю від 01.04.2025, суд зазначає наступне.

Відповідач стверджує, що умовами договору №01/24 про надання послуг з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду у пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади від 01.02.2024 не визначено місце виконання договору. Як наслідок, спір має розглядатися за місцезнаходженням відповідача, який зареєстрований у місті Києві, а отже, Господарським судом міста Києва.

Позивач просив відмовити у задоволенні вказаного клопотання.

Частиною 1 статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до частин 3 та 5 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності. Юрисдикція місцевих судів щодо окремих категорій справ, а також порядок їх розгляду визначаються законом.

За умовами статті 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Категорії справ, що підлягають розгляду в порядку господарського судочинства визначено статтею 20 ГПК України.

Правила територіальної юрисдикції (підсудності) господарських справ регламентуються статтями 27-30 ГПК України.

За загальним правилом визначення територіальної юрисдикції, що відображено у ч. 1 ст. 27 ГПК України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Для цілей визначення підсудності, згідно з ч. 2 ст. 27 ГПК України, місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Так, за даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстрованим місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙК`Ю ТІКЕТ» (відповідача) є м. Київ, вул. Коноплянська, буд. 12, оф. 12.

Разом з тим, процесуальне законодавство, а саме ст. 29 ГПК України, наділяє позивача правом вибору підсудності між господарськими судами, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 30 ГПК України.

За змістом ч. 5 ст. 29 ГПК України позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів.

За загальним правилом, місце виконання зобов`язання є договірною умовою та узгоджується сторонами у договорі та, у даному випадку, сторони можуть передбачити будь-яке місце виконання, яке буде зручне для сторін. Місце виконання договору, у випадку його визначення сторонами у договорі, є однією з умов договору, що зумовлює обов`язок виконання договору саме у погодженому сторонами місці.

З матеріалів справи слідує, що предметом цього спору є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за невиконання умов договору №01/24 про надання послуг з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду у пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади від 01.02.2024.

Відповідно до п. 1.1. договору предметом договору є надання послуг із забезпечення функціонування автоматизованої системи оплати обліку проїзду (надалі - АСООП), організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду за допомогою безконтактних засобів оплати проїзду (далі - БЗОП) на території Чернівецької міської територіальної громади.

Згідно п. 1.2. договору Оператор здійснює приєднання Перевізника до АСООП та надає послуги із забезпечення реєстрації оплати проїзду за допомогою БЗОП на території Чернівецької міської територіальної громади незалежно від форм власності, а Перевізник своєчасно приймає та оплачує надані Послуги.

З аналізу змісту ч. 5 ст. 29 ГПК України слідує, що законодавець наділив позивача альтернативою вибору пред`явлення позовних вимог до господарського суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місце виконання умов договору, яке погоджене сторонами у договорі.

Таким чином, з огляду на положення договору, на підставі якого ґрунтуються позовні вимоги та місцем виконання якого визначено м. Чернівці, враховуючи альтернативні норми процесуального законодавства, регламентовані ст. 29 ГПК України, зокрема її частиною 5, якими скористалося КП «Чернівецьке тролейбусне управління», відтак правомірно та обґрунтовано звернулося до Господарського суду Чернівецької області з даним позовом, а отже, у задоволенні клопотання відповідача про направлення справи за підсудністю від 01.04.2025 необхідно відмовити.

Розглянувши клопотання відповідача про призначення технічної експертизи від 01.04.2025, суд зазначає наступне.

Відповідач просить поновити строк для подання клопотання про призначення експертизи та призначити судову технічну експертизу документа, оскільки вважає, що позивачем підроблено договір №01/24 про надання послуг з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду у пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади від 01.02.2024.

Позивач просив відмовити у задоволенні вказаного клопотання.

Згідно з ч. 1-4 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій, уникаючи як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.

З огляду на викладене, оскільки основними засадами (принципами) господарського судочинства є змагальність сторін та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, з метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, беручи до уваги, що позивачем оригінал договору №01/24 поданий 01.04.2025, суд вважає за необхідне поновити процесуальний строк на подання відповідачем клопотання про призначення технічної експертизи.

Згідно ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно ч. 1-2 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Суд враховує, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення (правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2018 у справі №907/425/16 та від 24.01.2018 у справі №917/50/17).

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з врахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 910/18570/17, від 14.12.2021 у справі № 910/9564/20, від 24.11.2021 у справі № 914/1396/20, від 17.12.2020 у справі № 910/7426/17.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Призначення судової експертизи віднесено до компетенції суду за наявності умов, передбачених частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України і таке призначення не може розцінюватися, як порушення норм процесуального права. Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві викликана тим, що в процесі здійснення правосуддя, суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних досліджень.

Підставою для призначення судової експертизи є необхідність з`ясування обставин, що мають значення для справи і для такого з`ясування необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Отже, експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.

Суд зазначає, що в даному випадку відсутні підстави для призначення технічної експертизи документа, оскільки під час розгляду справи по суті судом самостійно буде надано оцінку доказам, які знаходяться у матеріалах справи, в тому числі копії договору №01/24 від 01.02.2024, доданої до позовної заяви та оригіналу поданого позивачем в судовому засіданні 01.04.2025 договору, та для встановлення даних обставин не є необхідні спеціальні знання, а відтак, у задоволенні клопотання відповідача про призначення технічної експертизи документа від 01.04.2025 суд відмовляє.

Представники сторін у судовому засіданні 01.04.2025 зазначили про відсутність інших клопотань чи необхідності подання нових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно ч. 2 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті (п. 18 ч. 2. ст. 182 ГПК України).

Відтак, розглянувши матеріали справи на предмет наявності підстав для закриття підготовчого провадження, заслухавши думку представників сторін з цього приводу, з`ясувавши наявність у матеріалах справи доказів, достатніх для вирішення спору, враховуючи, що судом вчинено всі необхідні процесуальні дії, передбачені ч. 2 ст. 182 ГПК України для виконання завдань підготовчого провадження у даній справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті за участю представників сторін.

Керуючись ст. 4, 20, 27, 29, 30, 98, 99, 119, 177, 182, 185, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.

2. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про направлення справи за підсудністю від 01.04.2025.

3. Поновити процесуальний строк на подання відповідачем клопотання про призначення технічної експертизи.

4. Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про призначення технічної експертизи від 01.04.2025.

5. Закрити підготовче провадження у справі № 926/2842/24.

6. Призначити справу до розгляду по суті на 24 квітня 2025 року о 10:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду Чернівецької області, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, зал засідань №2.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя С.О.Миронюк