Ухвала від 19.06.2025 по справі 926/2842/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

19 червня 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/2842/24

Суддя Господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович, розглянувши матеріали справи

за позовом комунального підприємства Чернівецьке тролейбусне управління, м. Чернівці

до товариства з обмеженою відповідальністю Айк`ю Тікет, м. Київ

про стягнення заборгованості в сумі 3913484,67 грн.

представники сторін не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Чернівецьке тролейбусне управління звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Айк`ю Тікет про стягнення заборгованості за договором №01/24 про надання послуг з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду у пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади від 01.02.2024 та договором №2 про передачу активного балансу транспортних карток від 01.02.2024 в сумі 3791050,08 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що між комунальним підприємством Чернівецьке тролейбусне управління та ТОВ АЙК`Ю ДИРЕКТ УКРАЇНА, яке змінило найменування на ТОВ АЙК`Ю ТІКЕТ укладено зазначений вище договір, предметом якого є надання послуг із забезпечення функціонування автоматизованої системи оплати обліку проїзду (надалі - АСООП), організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду за допомогою безконтактних засобів оплати проїзду (далі - БЗОП) на території Чернівецької міської територіальної громади.

Згідно п. 1.2. Договору Оператор здійснює приєднання Перевізника до АСООП та надає послуги із забезпечення реєстрації оплати проїзду за допомогою БЗОП на території Чернівецької міської територіальної громади незалежно від форм власності, а Перевізник своєчасно приймає та оплачує надані Послуги.

Окрім того, як зазначає позивач, при передачі функцій забезпечення реєстрації оплати проїзду за допомогою безконтактних засобів оплати проїзду виникло питання передачі відповідачу позитивного активного балансу транспортних карток, який склався до моменту визначення нового Оператора та перебував у позивача. Для урегулювання було укладено Договір про передачу активного балансу транспортних карток №2.

Предметом даного Договору була передача активного балансу транспортних карток від Передавача - КП ЧТУ Отримувачу ТОВ Айк`ю Директ Україна шляхом щомісячного списання вартості наданих послуг з перевезення пасажирів на користь Передавача (оплачених поїздок) згідно Договору № 01/24 про надання послуг з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду у пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади від 01 лютого 2024 року.

Таким чином, укладенням Договору № 2 від 01.02.2024 сторони домовились про те, що кошти активного балансу поповнених карток, які мали бути передані Оператору, будуть списуватись щомісячно з врахуванням транспортної роботи Перевізника, тобто з урахуванням вартості оплачених пасажирами поїздок (кошти, які повинні були бути повернуті Перевізнику транспортна робота) у рамках Договору № 2, зокрема буде зменшуватись Активний баланс карток, який зафіксований станом на 01.02.2024 року (п.3.1. Договору № 2).

Позивач стверджує, що у відповідача виникла заборгованість, яка складається з вартості проїзду пасажирів, що зареєстрували поїздки транспортними картками, та повинна бути повернута позивачу, оскільки це безпосередньо його транспортна робота. Таким чином, залишаються невиконаними зобов`язання, що виникли в результаті виконання Договору № 2 від 01.02.2024 року.

Отже, відповідачем в період з 10.09.2024 по 29.10.2024 перерахунок на користь позивача вартості проїзду пасажирів не здійснено, порушено умови договору щодо оплати, у зв`язку із чим, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 3791050,08 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2024 справу №926/2842/24 передано на розгляд судді Миронюку С.О.

Ухвалою від 13.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.12.2024.

18.11.2024 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою від 19.11.2024 задоволено заяву комунального підприємства Чернівецьке тролейбусне управління про забезпечення позову від 15.11.2024, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на кошти, в межах ціни позову в сумі 3791050,08 грн та судового збору в сумі 56865,75 грн, які обліковуються на рахунках, що належать товариству з обмеженою відповідальністю АЙК`Ю ТІКЕТ, відкритих у банківських установах.

25.11.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою від 26.11.2024 призначено розгляд клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову від 25.11.2024 в судовому засіданні на 29.11.2024.

26.11.2024 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву про скасування заходів забезпечення позову.

29.11.2024 до суду від відповідача надійшов супровідний лист про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою від 29.11.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову від 25.11.2024.

09.12.2024 до суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява та заява про забезпечення позову.

10.12.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про повернення зустрічної позовної заяви та заперечення на заяву про забезпечення зустрічного позову.

Ухвалою від 11.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку для подання зустрічної позовної заяви, повернуто відповідачу зустрічну позовну заяву від 06.12.2024 з доданими до неї документами та заяву про забезпечення позову від 06.12.2024.

11.12.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом з клопотанням про поновлення строку для подання відзиву та клопотання про витребування доказів.

Ухвалою від 11.12.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву, повернуто відповідачу без розгляду відзив на позовну заяву від 10.12.2024 з доданими до нього документами, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів від 10.12.2024, відкладено підготовче засідання на 13.01.2025.

13.01.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів.

У судовому засіданні 13.01.2025 оголошено перерву до 16.01.2025.

13.01.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про збільшення розміру позовних вимог.

16.01.2025 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою від 16.01.2025 прийнято клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду, продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 днів, зобов`язано відповідача в строк до 06.02.2025 надати до Господарського суду Чернівецької області чинний станом на 01.01.2024 статут товариства з обмеженою відповідальністю Айк`ю Тікет та наказ про призначення Смирнова Олександра Миколайовича директором відповідача, відкладено підготовче засідання на 06.02.2025.

28.01.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення письмових доказів.

06.02.2025 до суду від відповідача надійшла заява про надання документів на вимогу суду, клопотання про витребування оригіналу письмового доказу та заява про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою від 06.02.2025 задоволено клопотання про витребування оригіналу письмового доказу від 06.02.2025, зобов`язано позивача в строк до 17.02.2025 надати до Господарського суду Чернівецької області оригінал договору №01/24 про надання послуг з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду у пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади від 01.02.2024, зобов`язано відповідача в строк до 17.02.2025 надати до Господарського суду Чернівецької області оригінал договору №01/24 про надання послуг з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду у пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади від 01.02.2024 та чинний станом на 19.04.2024 та 30.04.2024 наказ про призначення Гунчак Ксенії Олександрівни виконуючою обов`язки Генерального директора ТОВ Айк`ю Директ Україна, продовжено позивачу строк для подання доказів до 17.02.2025, відкладено підготовче засідання на 17.02.2025.

17.02.2025 до суду від позивача надійшли письмові пояснення та додаткові пояснення.

Судове засідання 17.02.2025 не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Миронюка С.О., яка тривала з 13.02.2025 по 17.02.2025.

Ухвалою від 18.02.2025 призначено підготовче судове засідання на 27.02.2025.

27.02.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.

Ухвалою від 27.02.2025 продовжено відповідачу строк на подання заперечень на заяву про збільшення розміру позовних вимог до 18.03.2025, повторно зобов`язано позивача та відповідача в строк до 18.03.2025 виконати вимоги ухвали суду від 06.02.2025, відкладено підготовче засідання на 18.03.2025.

18.03.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду (в новій редакції) та заперечення щодо дій головуючого з процесуальних питань.

У судовому засіданні 18.03.2025 представник позивача заявив клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з необхідністю часу для пошуку оригіналу договору №01/24 від 01.02.2024. Представник відповідача зазначив про необхідність часу для написання заяви про відвід судді.

Ухвалою від 18.03.2025 долучено до матеріалів справи заперечення відповідача щодо дій головуючого з процесуальних питань від 18.03.2025, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду від 18.03.2025, повторно зобов`язано позивача та відповідача в строк до 01.04.2025 виконати вимоги ухвали суду від 06.02.2025, відкладено підготовче засідання на 01.04.2025.

01.04.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про призначення технічної експертизи, клопотання про направлення справи за підсудністю та заява на виконання ухвали суду від 06.02.2025.

Ухвалою від 01.04.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про направлення справи за підсудністю від 01.04.2025, поновлено процесуальний строк на подання відповідачем клопотання про призначення технічної експертизи, відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення технічної експертизи від 01.04.2025, закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті на 24.04.2025.

24.04.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судове засідання 24.04.2025 не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Миронюка С.О., яка тривала з 18.04.2025 по 28.04.2025.

Ухвалою від 29.04.2025 призначено справу до розгляду по суті на 15.05.2025.

15.05.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судове засідання 15.05.2025 не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Миронюка С.О., яка тривала з 14.05.2025 по 26.05.2025.

Ухвалою від 27.05.2025 призначено справу до розгляду по суті на 03.06.2025.

03.06.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

Ухвалою від 03.06.2025 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про долучення доказів від 02.06.2025 в частині визнання поважними причин неподання доказів у встановлений строк, відмовлено у прийнятті до розгляду поданого разом з клопотанням від 02.06.2025 доказу, відкладено розгляд справи по суті на 17.06.2025.

03.06.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 17.06.2025 оголошено перерву до 19.06.2025.

19.06.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про передання справи №926/2842/24 до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №910/4748/25 про банкрутство відповідача.

У судове засідання 19.06.2025 представники сторін не з`явилися.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

У судовому засіданні 17.06.2025 оголошено перерву до 19.06.2025 та в установленому порядку повідомлено представників сторін про дату та час судового засідання, що підтверджується наявною в матеріалах справи підписаною ними розпискою.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відтак, враховуючи належне повідомлення сторін про дату, час і місце проведення судового засідання суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників сторін.

Розглянувши клопотання позивача від 18.06.2025 про передання справи №926/2842/24 до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №910/4748/25 про банкрутство відповідача, суд зазначає наступне.

Позивач стверджує, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 відкрито провадження у справі №910/4748/25 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Поляк Груп» про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «АЙК`Ю ТІКЕТ».

Як наслідок, позивач просить на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства передати справу №926/2842/24 на розгляд Господарського суду міста Києва, у провадженні якого перебуває справа №910/4748/25 про банкрутство відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2025 у справі №910/4748/25 відкрито провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Айк`ю Тікет (код ЄДРПОУ 43161409), введено процедуру розпорядження майном.

Оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Айк`ю Тікет №76223 опубліковано 29.05.2025 на офіційному веб-сайті ВГСУ.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в ких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства мтеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Таким чином, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство в межах цієї справи (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, від 15.06.2021 у справі № 916/585/18 (916/1051/20), постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі №334/5073/19).

Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Визначені ч. 2 ст. 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України. Судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій за результатами розгляду заяв, скарг, клопотань, поданих в межах основного провадження у справі про банкрутство, розглядаються судом без застосування усіх стадій судового розгляду, притаманних виключно розгляду справ позовного провадження. Такий підхід повністю відображає конструкції статей 7, 9 КУзПБ щодо порядку розгляду як основної справи про банкрутство, так і спорів, стороною в яких є боржник, які хоча і вирішуються в межах основної справи про банкрутство, проте є справами позовного провадження, відокремленими від основної справи про банкрутство. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/97/20).

У постановах від 15.05.2019 у справі № 289/2217/17, від 12.06.2019 у справі № 289/233/18, від 19.06.2019 у справі № 289/718/18, від 15.06.2021 у справі 916/585/18 (916/1051/20) Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог. До того ж, вирішуючи питання про необхідність розгляду спору, стороною якого є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, суди мають виходити не тільки з того, чи підлягають такі вимоги вартісній оцінці з урахуванням положень статті 163 ГПК України, а також надати оцінку змісту заявлених вимог та порушеного права або інтересу, на захист якого такий позов подано.

Якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі 916/585/18 (916/1051/20).

З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

За мови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі №922/928/17).

Зі змісту норм Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Великої палати Верховного суду від 18.02.2020 у справі №918/335/17 (провадження №12-160гс19) з огляду на положення законодавства України, чинного на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, розгляд усіх спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Така правова позиція також відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у її постановах від 15.01.2020 у справі №607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), від 28.01.2020 у справі №50/311-б (провадження № 12-143гс19), відступати від яких правових підстав немає.

В постанові Верховного Суду від 25.02.2021 року у справі № 910/6729/20 викладено висновок, що враховуючи визначений законодавцем у зазначеній статті перелік спорів, вбачається обґрунтованим висновок, що такий перелік не обмежується лише майновими спорами, але й передбачає можливість розгляду спорів, в яких боржник є відповідачем та щодо інших категорій справ. Водночас, належним судом, до юрисдикції якого належить зазначена категорія спорів, є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача. Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 зазначив, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії" висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з [...] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]".

Визначене Конвенцією поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Суди повинні керуватися принципом визначеності і не допускати наявності проваджень, а відтак і судових рішень, ухвалених у спорі між тими ж сторонами, з того самого предмета судами різних юрисдикцій.

Згідно п. 3 ч. 3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19).

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання.

Суд зазначає, що у провадженні Господарського суду Чернівецької області перебуває справа №926/2842/24 за позовом комунального підприємства Чернівецьке тролейбусне управління до товариства з обмеженою відповідальністю Айк`ю Тікет про стягнення заборгованості в сумі 3913484,67 грн.

Таким чином, оскільки у справі №926/2842/24 позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 3913484,67 грн., то, відповідно, ця позовна вимога має грошовий еквівалент, а тому є вимогою майнового характеру.

Пунктом 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.

Частиною першою статті 29 ГПК України передбачено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Разом з тим, частиною 13 ст. 30 ГПК України встановлено виключну підсудність справ, передбачених пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, які розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року в справі № 442/4490/18.

Отже, процесуальний закон встановив імперативне правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, незалежно від моменту виникнення таких вимог, серед іншого справ за позовами з грошовими вимогами до боржника.

З цими правилами кореспондуються приписи статті 7 КУзПБ, що визначає основні засади розгляду спорів, стороною в яких є боржник.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Таким чином, з огляду на те, що з моменту порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Айк`ю Тікет, останнє перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, з огляду на предмет спору у даній справі, суд дійшов висновку передати матеріали справи №926/2842/24 до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №910/4748/25 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Айк`ю Тікет за правилами виключної підсудності та в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства, як наслідок, клопотання позивача від 18.06.2025 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 20, 29, 30, 31, 162, 163, 202, 216, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити клопотання позивача від 18.06.2025 про передання справи №926/2842/24 до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №910/4748/25 про банкрутство відповідача.

2. Матеріали справи №926/2842/24 передати за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи №910/4748/25 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Айк`ю Тікет.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 23.06.2025.

Суддя С.О.Миронюк