Постанова

від 01.04.2025 по справі 645/5871/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 645/5871/21 Номер провадження 22-ц/814/1217/25Головуючий у 1-й інстанції Черняєва Т. М. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2025 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційноюскаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «Східбудпроект» (код ЄДРПОУ 36818059), в інтересах якого діє представник адвокат Лебедєв Дмитро Володимирович, на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 листопада 2024 року (повний текст рішення складено 28 листопада 2024 року) у справіза позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «Східбудпроект» (код ЄДРПОУ 36818059) до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих коштів,-

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «Східбудпроект» (код ЄДРПОУ 36818059) (далі - ТОВ «НДІП «Східбудпроект») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих коштів.

В обґрунтування позову зазначено, що 30 березня 2018 року ОСОБА_1 було прийнято на постійну роботу до господарського відділу ТОВ «НДІП «Східбудпроект» водієм з власним автомобілем DAEWOO NEXIA, державний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, з 02 квітня 2018 року з окладом 4300,00 грн та виплатою щомісячної компенсації за зношування автомобіля в розмірі амортизації 2000,00 грн, на підставі наказу № 12-К.

У зв`язку із попереднім встановленням фактів порушення фінансової дисципліни та виникнення підозри щодо навмисних зловживань водієм інституту ОСОБА_1 при поданні ним звітності з використанням орендованого інститутом автомобілем, викривлення ним звітних даних при заповненні подорожніх листів, підміни підтверджувальних документів по використанню паливно-мастильних матеріалів, на підставі доручення голови Наглядової ради інституту від 07 листопада 2020 року за №07-1120/01-2, розпорядження директора інституту від 08 листопада 2020 року за № 08-1120/01-1, доповідної записки б/н від 10 листопада 2020 року бухгалтера ОСОБА_2 наказом № 14-ОД було ініційовано проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 за вказаними вище фактами.

Відповідно до Акту № 01-2103 за результатами службового розслідуванні 19 березня 2021 року встановлено, що у період з 16 січня 2019 року по 18 липня 2019 року для обслуговування ділових поїздок голови Наглядової ради інституту ОСОБА_3 використовувався виключно автомобіль SKODA FABIA, 2001 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_3 на праві приватної власності.

Встановлено, що в цей період, з 16 січня 2019 року по 18 липня 2019 року, автомобіль DAEWOO NEXIA, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , знаходився на ремонті (на рихтовці та перефарбуванні кузова), а після проведеного ремонту знаходився на гаражному зберіганні у гаражному кооперативі, що розташований по АДРЕСА_1 .

Весь зазначений період, з 16 січня 2019 року по 18 липня 2019 року, автомобіль DAEWOO NEXIA, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , знаходився на обліку в бухгалтерії інституту, як орендований, за нього ОСОБА_1 сплачувалася встановлена наказом № 12-К компенсація, хоча цей автомобіль ніяким чином в роботі не використовувався, про що, за свідченнями колишніх робітників бухгалтерії, як і про використання іншого автомобіля, ОСОБА_1 нікого не повідомляв, а, навпаки, регулярно вимагав сплати вказаної компенсації.

Як свідчать встановлені комісією факти, у службових цілях використовувався зовсім інший автомобіль - SKODA FABIA, 2001 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , витрати на утримання якого несла зовсім інша людина.

За вказаний період ОСОБА_1 фактично виплачено компенсацію за амортизаційне зношення на загальну суму 9670,00 грн.

На підтвердження розміру компенсації витрат ОСОБА_1 на пальне, останній надавав в бухгалтерію чеки, деякі з яких містили напис «попередня оплата», що передбачає наявність певного договору між споживачем та АЗС, однак останні між ПІІ «Амік Україна», ПП «Укрпалетсистем» та ТОВ «НДІП «Східбудпроект» чи ОСОБА_1 , чи ОСОБА_3 не укладалися.

Спеціальною комісією у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 встановлено, що за період з 11 березня 2019 року до 09 серпня 2019 року ОСОБА_1 не подавав до бухгалтерії подорожні листи та шляхом введення бухгалтерії в оману отримував компенсацію за паливно-мастильні матеріали.

Отже, не було підстави для виплати ОСОБА_1 компенсації за паливно-мастильні матеріали, оскільки відсутні докази, що придбання пального здійснювалося саме для потреб Інституту, а не для власних потреб ОСОБА_1 .

Шляхом направлення листа від 16 серпня 2021 року ОСОБА_1 було запропоновано надати документи на спростування вказаної інформації у п`ятиденний строк з моменту отримання такого листа або повернути безпідставно отримані кошти, однак станом на 26 серпня 2021 року відповіді не надано.

У зв`язку з вищевказаним, позивач прохав суд стягнути з ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти у розмірі 17516,00 грн та судові витрати: судовий збір - 2270,00 грн, витрати на професійну правову допомогу - 10000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 25 листопада 2024 року у задоволенні позову ТОВ «НДІП «Східбудпроект» до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих коштів відмовлено.

Позиції учасників справи

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

З рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 25 листопада 2024 року не погодилося ТОВ «НДІП «Східбудпроект» та оскаржило його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій прохало суд скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, оскаржуване рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що не базується на нормах матеріального та процесуального права.

Позивач зазначає, що до позовної заяви були долучені докази (доповідна записка, доручення голови Наглядової ради інституту, розпорядження директора інституту, акт), які містять інформацію на підтвердження обґрунтованості вимог поданої позовної заяви, та які спростовують висновки місцевого суду, однак суд першої інстанції під час розгляду справи по суті спору не взяв їх до уваги, що є беззаперечною підставою для скасування рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 листопада 2024 року.

Крім того, судом першої інстанції не було взято до уваги показання свідка ОСОБА_4 , який підтвердив факт зловживання відповідачем своїм службовим становищем.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача прохала суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ «НДІП «Східбудпроект».

Зауважено, що позивачем не було належним чином доведено факт безпідставності набуття відповідачем спірних коштів і не надано належних та допустимих доказів на підтвердження цього.

Крім того, долучений до позовної заяви акт службового розслідування суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги з огляду на порушення процедури проведення таких дій.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Щодо розгляду справи без виклику сторін

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що ціна позову становить 17516,00 грн та беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 7, та статті 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 прийнятий на постійну роботу до господарського відділу ТОВ «НДІП «Східбудпроект» водієм з власним автомобілем DAEWOO NEXIA, державний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, з 02 квітня 2018 року з окладом 4300,00 грн та виплатою щомісячної компенсації за зношування автомобіля у розмірі амортизації - 2000,00 грн, відповідно до наказу директора №12-К від 30 березня 2018 року (т.1 а.с.8).

На час розгляду справи місцевим судом інформація щодо припинення трудових відносин між сторонами відсутня.

Відсутні відомості про укладення договору оренди між позивачем та відповідачем щодо оренди автомобіля DAEWOO NEXIA, державний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску. Умови, порядок та для яких потреб використовувався автомобіль інститутом не віднайшли свого узгодження.

Відповідно до наказу директора ТОВ «НДІП «Східбудпроект» №20-ОД від 30 липня 2019 року про порядок використання автомобіля ОСОБА_1 , автомобіль SKODA FABIA, державний номер НОМЕР_2 , 2001 року випуску, використовувати для службових поїздок персоналу Інституту за дорученням голови Наглядової ради інституту, головного архітектора Інституту ОСОБА_3 . Використання автомобіля оформляти подорожніми листами. Відповідальним за виписування подорожніх листів, правильне їх оформлення, передання до бухгалтерії призначено голову Наглядової ради інституту, головного архітектора Інституту ОСОБА_3 . Придбання паливо-мастильних матеріалів для заправки автомобіля узгоджено здійснювати за кошти Інституту. Надано дозвіл на придбання паливо-мастильних матеріалів директору інституту ОСОБА_8 та водію ОСОБА_1 . Відповідальним за списання паливо-мастильних матеріалів відповідно до нормативів - призначено голову Наглядової ради інституту, головного архітектора Інституту ОСОБА_3 . Головному бухгалтеру інституту ОСОБА_9 наказано відшкодовувати витрати за придбання паливо-мастильних матеріалів згідно авансових звітів. Відповідальний за вчасне технічне обслуговування автомобіля водій ОСОБА_1 . Призначено головного бухгалтера ОСОБА_9 відповідальною за щомісячну виплату компенсації ОСОБА_1 за використання автомобіля у господарській діяльності Інституту у сумі 2000,00 грн щомісяця. Компенсацію виплачувати одночасно із заробітною платою за другу половину місяця (т.1 а.с.137).

Згідно платіжних доручень, наданих до місцевого суду представником позивача, ОСОБА_1 за період з 16 січня 2019 року по 18 липня 2019 року було фактично виплачено компенсацію за амортизаційне зношення автомобіля та компенсацію витрат на пальне у загальному розмірі 9670,00 грн та 7846,00 грн відповідно (т.1 а.с.67-84).

10 листопада 2020 року бухгалтер ОСОБА_2 звернулася до директора інституту Борового С.О. із доповідною запискою, у якій доповіла про встановлені невідповідності під час перевірки, за розпорядженням директора від 08 листопада 2020 року за №08-1120/01-1 та у відповідності до доручення голови Наглядової ради інституту від 07 листопада 2020 року за №07-1120/01-2, за наслідками перевірки даних обліку, нарахування та виплати компенсації за використання автомобіля, що обслуговує голову Наглядової ради інституту, а також звітності за використання паливно-мастильних матеріалів за період 2019-2020 роки.

За результатами проведеної перевірки доповіла про те, що надані ОСОБА_1 у бухгалтерію у якості підтверджуючих документів про використання пального є достатньо сумнівними, а витрати пального не обґрунтованими та явно завищеними. Звітні документи по витратах пального та належним чином оформлені подорожні листи за період з січня 2020 року до часу проведення перевірки у облікових матеріалах відсутні (не здавалися) (т.1 а.с.13-14).

16 листопада 2020 року, відповідно до наказу директора ТОВ «НДІП «Східбудпроект», створено спеціальну комісію, яку вповноважено провести службове розслідування відносно водія інституту ОСОБА_1 у зв`язку з попереднім встановленням фактів порушення фінансової звітності та виникнення підозри щодо навмисних зловживань водієм (т.1 а.с.19).

Відповідно до акту №01-2103 від 19 березня 2021 року комісією у складі: заступника директора ОСОБА_4 , бухгалтера ОСОБА_2 , начальника кошторисно-договірного відділу проектних робіт ОСОБА_6 , начальника архітектурно-проектної майстерні №1 ОСОБА_7 , начальника відділу кадрів ОСОБА_5 , зроблено висновок, що розглянуті та «вивчені комісією чеки, надані ОСОБА_1 на підтвердження витрат на пальне, є підложними та ним до бухгалтерії інституту з шахрайським наміром отримати незаконну та неналежну йому винагороду, та призвели до надмірних й необґрунтованих витрат фінансових коштів інституту, чим інституту нанесені значні збитки». Пропонували раніше нараховані кошти ОСОБА_1 вважати помилково нарахованими та утримати їх з нього при звільненні з роботи. Рекомендували звільнити ОСОБА_1 із займаної посади (т.1 а.с.21-22, 39-41).

Згідно відповіді на адвокатський запит від 12 березня 2021 року (т.1 а.с.15), адвокату Лебедєву Д.В. 22 березня 2021 року за вих.№545 ПІІ «Амік Україна» повідомлено, що між ними та ТОВ «НДІП «Східбудпроект», ОСОБА_10 та ОСОБА_1 договори у письмовій формі не укладалися (т.1 а.с.9)

17 березня 2021 року за вих.№340 вказаному адвокату також надана відповідь на адвокатський запит від 12 березня 2021 року (т.1 а.с.17) ПП «Укрпалетсистем» про те, що станом на 17 березня 2021 року не укладалися договори на постачання та/або купівлю-продаж пального (нафтопродуктів) між підприємством на ТОВ «НДІП «Східбудпроект», ОСОБА_1 . Чеки, які додавалися до адвокатського запиту не є ознакою наявності укладених договорів, так як товарний чек видається кожному споживачу під час придбання товарів у мережі АЗС (т.1 а.с.10).

З метою досудового врегулювання спору, ТОВ «НДІП «Східбудпроект» було направлено 16 серпня 2021 року за вих.№2108-16/01-1 ОСОБА_1 лист про надання протягом п`яти днів, з моменту отримання даного повідомлення, або надати копії подорожніх листів по використанню автомобіля DAEWOO NEXIA, державний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, за період з 11 березня 2019 року до 09 серпня 2019 року чи повернути фактично сплачені ТОВ «НДІП «Східбудпроект» кошти в рахунок компенсації за пальне у розмірі 7846,00 грн, як безпідставно набуті кошти (т.1 а.с.11).

Позиція апеляційного суду

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

За змістом статті 1212 ЦК України передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17, від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19).

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і неврегульовані спеціальними інститутами цивільного права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17).

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (яке іменується також зобов`язанням із безпідставного збагачення) полягає у вилученні в особи-набувача (зберігача) її майна, - яке вона набула (зберегла) поза межами правової підстави у випадку, якщо така підстава для переходу майна (його збереження) відпала згодом, або взагалі без неї, якщо цей перехід (збереження) не ґрунтувався на правовій підставі від початку правовідношення, - та у переданні відповідного майна тій особі-потерпілому, яка має належний правовий титул на нього (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року у справі № 910/17324/19).

Положення частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, оскільки отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого отримання.

У особи виникає зобов`язання повернути отримане майно, зокрема, грошові кошти, згідно зі статтею 1212 ЦПК України, як безпідставно набуте, якщо особа отримала їх без правової підстави, за відсутності договірних правовідносин щодо цього майна.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2020 року у справі № 495/2442/16-ц.

Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (частина перша, друга статті 77 ЦПК України).

Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним із найважливіших наслідків дії принципу змагальності у цивільному процесі.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 78 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

Подаючи апеляційну скаргу, позивач зазначив, що місцевим судом не було досліджено належним чином подані до суду докази, зокрема: доповідна записка від 10 листопада 2020 року, доручення голови Наглядової ради інституту від 08 листопада 2020 року, акт №01-2103 по результатам службового розслідування від 19 березня 2021 року.

Колегія суддів зауважує, що доповідна записка та доручення голови це підстава для подальшого проведення службового розслідування, які в свою чергу, зокрема повідомляють про виявлення певних неточностей/недоліків у роботі підприємства, які в подальшому потребують більш детального дослідження з метою притягнення винних осіб до відповідальності.

Сам по собі висновок службового розслідування лише фіксує певні обставини та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій. Висновок службового розслідування, не породжує певних правових наслідків, його результати не мають обов`язкового характеру для сторін, а є лише передумовою для прийняття уповноваженим суб`єктом відповідного рішення. Висновок службового розслідування не є документом, який містить норми права загальної або індивідуальної дії. Він не може створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не має обов`язкового характеру для суб`єкта по відношенню, до якого він винесений.

Крім того, місцевим судом правильно зазначено, що наданий акт по результатах службового розслідування містить інформацію та доводи виключно сторони роботодавця, без підтвердження їх належними доказами, водночас відсутні відомості про надання можливості працівнику подати заперечення чи висловити власну позицію з даного питання, що свідчить про відсутність доказового значення у такому письмовому документі під час встановлення факту отримання ОСОБА_1 безпідставно набутих коштів.

Що ж стосується показань свідка ОСОБА_4 , то на підставі лише показань свідка, який є працівником позивача та, відповідно, перебуває під його безпосереднім впливом, неможливо достеменно встановити факт зловживання відповідачем своїм службовим становищем, що призвело до отримання останнім безпідставно набутих коштів, за відсутності інших доказів.

Аналізуючи матеріали справи, колегія суддів вважає за потрібне наголосити, що згідно наказу про прийом на роботу водія, ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду водія до господарського відділу, натомість відомостей щодо його посадових обов`язків щодо перевезення виключно керівного складу товариства матеріали справи не містять, а відтак твердження щодо не перевезення голови Наглядової ради інституту у спірний період на належному йому автомобілі, - не заслуговують на увагу.

Також відсутні докази про невикористання автомобіля DAEWOO NEXIA, державний номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, ОСОБА_1 під час виконання покладених на нього трудових обов`язків у спірний період, що суперечить положенням частини шостої статті 81 ЦПК України, згідно якої доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів вважає доречним зауваження місцевого суду, що позивачем не подано до суду достатньо доказів, які б підтверджували отримання відповідачем коштів без правової підстави, оскільки компенсація витрат за амортизацію власного автомобіля відповідача була обумовлена наказом директора інституту при прийомі ОСОБА_1 на роботу, а витрати на використане пальне компенсувалися згідно наданих чеків, що не оспорюється сторонами. Щодо неподання звітності чи неналежного її подання, то вказані обставини не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки ОСОБА_1 не був зобов`язаний вчиняти будь-які дії, що спрямовані на надання звітів, оскільки обов`язок на їх належне оформлення та подання покладено на іншу особу.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Щодо судових витрат

За правилами частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове судове рішення, він відповідно, змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат, понесені сторонами під час розгляду справи місцевим судом, та відсутні підстави для розподілу судових витрати у вигляді судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-дослідний і проектний інститут цивільного будівництва «Східбудпроект», в інтересах якого діє представник адвокат Лебедєв Дмитро Володимирович залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 25 листопада 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 01 квітня 2025 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді Т.В. Одринська

О.О. Панченко