Ухвала

від 18.11.2010 по справі 11/162-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/162-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31      http://vn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"18" листопада 2010 р.          Справа № 11/162-10

за позовом   прокурора міста Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької міської

                     ради,  м. Вінниця     

до                 комунального підприємства  «Об'єднана дирекція міських парків культури

                    та відпочинку», м. Вінниця

до                 приватного підприємства «Поділля - ТМВ», м. Вінниця      

про               розірвання договору та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

                                                        Суддя         В. Матвійчук

при секретарі судового засідання  Р. Кучер, за  участю  представників  сторін:

прокурор                -  не з'явився;

від позивача           -  Р. Швед за довіреністю;

від І відповідача    -  С. Гудожник керівник;

від ІІ відповідача   -  С. Кушнір за довіреністю.

          ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Вінниці звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Вінницької міської ради про розірвання договору № 36 від 14.09.2009р. «Про співробітництво», укладений між комунальним підприємством «Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку»та приватним підприємством «Поділля - ТМВ», як незаконного та зобов'язання приватне підприємство «Поділля - ТМВ»звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 0,1113 га, по вул. Хлібна, 1 в м. Вінниці і привести її в первинний стан.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 14.09.2009 р. між комунальним підприємством «Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку»та приватним підприємством «Поділля - ТМВ»укладено договір № 36 «Про співробітництво», предметом якого є співробітництво сторін :

- щодо розташування нових сучасних атракціонів «Американські гірки», «Шторм», «Лавка», «Ланцюгова карусель», згідно погодженого плану ЦПКіВ ім. Горького в м. Вінниці;

- щодо благоустрою території Парку, що прилягатиме до атракціонів згідно проекту.

На виконання пункту 2.1.3. договору КПІ «Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку»виділило ПП «Поділля - ТМВ» місце, а фактично земельні ділянки, для встановлення атракціонів, згідно погодженого плану та схеми, площею 0,11 га.

Вищезазначений договір є незаконним, підлягає скасуванню зважаючи на  те, що станом на 01.09.2010 р. Вінницькою міською радою земельні ділянки на території парку приватному підприємству «Поділля - ТМВ»не виділялись та підприємство самовільно використовує земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності площею 0.1113 га., розмістивши на них атракціони.

Крім того, прокурор зауважує, що  комунальне підприємство «Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку», уклавши з ПП. «Поділля - ТМВ» вищезазначений договір «Про співробітництво», порушило заповідний режим охорони, відтворення та використання території Парку, що передбачений охоронним зобов'язанням від 04.11.2008 р., виданого Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області № ППЗ 99/555-388 на заповідний об'єкт КП «Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку», відповідно до якого : «на території Парку забороняється будь - яка діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на нього завдань і загрожує його збереженню, будь - яке порушення ґрунтового покриву та передача у господарське використання земельних ділянок».

Відповідач - комунальне підприємство «Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку»у відзиві заперечує проти позову обґрунтовуючи це тим, що предметом, укладеного договору № 36 від 14.09.201 р. «Про співробітництво», передбачалося розміщення на території парку ім. Горького м. Вінниці існуючої атракціонної лінійки - нових сучасних атракціонів: «Американські гірки», «Шторм», «Лавка-16», «Ланцюгова карусель»з частковою заміною будь-якого з атракціонів на аналогічний в межах обумовленого.

Відповідно до п. 2.1.1. вище вказаного договору, КП «Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку»отримало робочий проект по розташуванню атракціонів в ЦПКіВ ім. Горького в м. Вінниці та благоустрою території, що прилягатиме до атракціонів.

До того ж, КП «Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку»було отримано попередні висновки органів державних контролюючих органів, рішення виконавчого комітету на містобудівні умови та обстеження, технічні умови на інженерне забезпечення об'єкту, дозвіл на виконання підготовчих робіт та на виконання будівельних робіт

Отже, КП «Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку»не виділяла в користування земельну ділянку ПП «Поділля-ТМВ» для здійснення останнім своєї господарської діяльності.,  а фактично виступала замовником робіт, направлених на проведення ремонтних робіт та проведення реконструкції існуючих атракціонів із заміною застарілих конструкцій на території ЦПКіВ ім. Горького.

Відповідач –приватне підприємство «Поділля –ТМВ»у відзиві заперечує проти позовних вимог посилаючись при цьому на те, що відповідно до договору № 36 від 14.09.2010 р. «Про співробітництво»,  сторони домовились про співробітництво з розміщення на території парку ім. Горького м. Вінниці нових сучасних атракціонів: «Американські гірки», «Шторм», «Лавка-16», «Ланцюгова карусель».

На підставі договору оренди № 48/06 від 10.06.2010р. та акту прийому-передачі об'єктів оренди (додаток № 1 до договору оренди № 48/06 від 10.06.2010р.) ПП «Поділля-ТМВ» передало, а КП «Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку»прийняло вищевказані атракціони на умовах тимчасової, платної оренди.

Отже, ПП «Поділля-ТМВ»самовільно не займало та не використовувало земельної ділянки та не отримувало від КП «Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку»в користування земельну ділянку під здійснення своєї господарської діяльності.

За таких  обставин,     за твердженнями відповідача, позовні  вимоги  прокурора м.   Вінниці  не відповідають  фактичним  обставинам  справи та  суперечать  положенням чинного законодавства.

18.11.2010р. до суду надійшло клопотання прокурора за № 3013 вих-11 від 17.11.2010р. про перенесення слухання справи на іншу дату в зв'язку з його зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Представники  стороні заперечили проти задоволення даного клопотання.

Розглянувши клопотання прокурора, беручи до уваги заперечення представників сторін,   суд не вбачає підстав для його задоволення, так як  останнє не відповідає приписам ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. Поміж з тим, суд зауважує, що прокурор не  був позбавлений можливості забезпечити явку в судове засідання іншого прокурора.

В судовому засіданні 18.11.2010р. представником позивача  подано письмові пояснення  в яких останній зауважує, що з матеріалів справи, а саме дозвільних документів на встановлення атракціонів та проведення будівельних робіт вбачається, що всі  документи розроблені не на ПП. «Поділля –ТМВ», а на КП «Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку». Вказані обставини також підтверджуються договором оренди № 48/06 від 10.06.2010р..

Зважаючи на наведені обставини, представник позивача вказує, що позовні вимоги  прокурора не ґрунтуються на законі, а тому позов не підтримує в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу,суд вважає, що провадження у справі підлягає припиненню в огляду на наступне.

При зверненні до господарського суду прокурором  не  дотримано вимог ст. 29 Господарського  процесуального кодексу України.

Згідно п.2 ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави у суді  у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру»передбачено, що представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів  держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних  та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Відповідно до ч.3 ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99р. № 3-рп/99 під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах»потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, який фактично є позивачем у справі та стороною в процесі.

Крім того, відповідно до п. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99р. № 3-рп/99 прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови саме в інтересах  держави, а не в інтересах  підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Статтею 6 Конституції України визначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Відповідно до ст. 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації (ст. 118 Конституції України).

Виходячи зі змісту позовної заяви, підставою позовних  вимог є договір «Про співробітництво»укладений між двома господарюючими суб'єктами.

Відповідно до ст. 140 Конституції України, місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно ст. 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній  власності. Органам місцевого самоврядування можуть надаватися  законом окремі повноваження органів  виконавчої  влади.

Відповідно до ст. ст. 5, 11, 29 Закону України «Про місцеве самоврядування», міська  рада  відноситься  до системи місцевого самоврядування, виконавчим органом якої є її виконавчий комітет, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи, до відання яких належать:

а) власні (самоврядні) повноваження:

1) управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Таким чином, поняття «міська рада, або її виконавчий орган»не є тотожним поняттю «орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваженнями органу виконавчої влади», що побічно підтверджується також Рішенням Конституційного Суду України у справі N 1-45/2003 від 25 грудня 2003 року N 21-рп/2003.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що управління комунальною власністю відноситься до компетенції місцевого самоврядування, Вінницька міська рада у спірних правовідносинах не здійснює повноваження органу державної виконавчої влади, у зв'язку з чим  прокурором не вірно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Аналогіні правові позиції висловлені також у Постанові Верховного Суду України від 22 лютого 2005 р. у справі № 33/120-04. З вказаної постанови також випливає обов'язок суду перевіряти викладені вище підстави пред'явлення позову прокурором та не допускати безпідставного порушення провадження у таких справах.

Поміж з тим, суд зауважує, що  однією з позовних вимог є розірвання договору № 36 від 14.09.2009р. «Про співробітництво»укладеного між комунальним підприємством «Об'єднана дирекція міських парків культури та відпочинку» та приватним підприємством «Поділля-ТМВ».

Відповідно до положень ст. 651  Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.  Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.  У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.  

Наведеним стверджується, що право на розірвання договору існує у сторін за договором та за умов наведених в даній нормі.  

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку,  що прокурором не вірно визначено позивача, а отже даний спір не підлягає розгляду  а господарських судах, а  тому провадження у справі слід припинити.

Керуючись п. 1 ст. 80, ст.  49, 86  Господарського процесуального кодексу України, -

           У Х В А Л И В:

  Провадження  у  справі  припинити.

Суддя                                                                       В. Матвійчик

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - прокуратура м. Вінниці (21100, м. Вінниця, пров. Цегельний, 8)