Ухвала

від 25.03.2025 по справі 752/16186/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/16186/24

Провадження № 2/752/1959/25

У Х В А Л А

Іменем України

25 березня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Слободянюк А.В.,

за участю секретаря судових засідань - Білас С.В.,

представника позивача - Крупського В.В.,

представника відповідача - Бабича В.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Блохіної Оксани Василівни про передачу за територіальною підсудністю цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Баришівської селищної ради, Друга Київська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним, визнання права власності на майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

у провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Баришівської селищної ради, Друга Київська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту, складеного 25 травня 2022 року ОСОБА_3 та посвідченого старостою Лук`янівського старостинського округу Броварського району Київської області Бондарем В.І. за реєстровим №№ 9/1 та 9/2, недійсним; визнання за позивачем права власності в порядку спадкування за заповітом на кв. АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 3,4501 га за кадастровим номером 3221982000:06:009:0018, яка розташована в Жовтневій сільській раді Згурівського району Київської області.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В. від 17 вересня 2024 року провадження у справі відкрито в загальному позовному провадженні, признчено підготовий розгляд справи, викликано сторони, витребувано докази.

10 січня 2025 року через підсистему ЄСІТС "електронний суд" надійшла заява від представника відповідача адвоката Блохіної О.В. про направлення справи за підсудністю до Баришівського районного суду Київської області. Клопотання мотивовано тим, що в позивачки ОСОБА_2 відсутні підстави визнавати право власності на спадкове майно у судовому порядку. Останньою не дотримано встановленого законом порядку оформлення спадщини. Доказів розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України на підтвердження зворотного не надано. Тому, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині про визнання права власності у даній справі та, отже, даний спір повинен розглядатися за принципом загальної підсудності. Як вбачається із матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: с. Лук`янівка, Броварського ( бувшого Баришівського) району Київської області.

У підготовчому судовому засіданні представник відповідача адвокат Бабич В.А. підтримав заяву про направлення справи за підсудністю до Баришівського районного суду Київської області, за правилами загальної підсудності, за місцем реєстрації відповідача.

Представник позивача в підготовчому засіданні заперечував проти передачі справи за підсудністю визначеною ч. 1 ст. 27 ЦПК України, оскільки даний спір розглядається за правилами виключної підсудності, за місцем знаходження спадкового майна в Голосіївському районі м. Києва.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши думки учасників процесу, встановив наступне.

З позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду із позовом про визнання недійсним заповіту та визнання за позивачем права власності на земельну ділянку площею 3,4501 га за кадастровим номером 3221982000:06:009:0018, яка розташована в Жовтневій сільській раді Згурівського району Київської області, та квартиру АДРЕСА_1 , що перебуває на території Голосіївського району м. Києва.

До позовної заяви стороною позивача були надані довідки про оціночну вартість об`єктів нерухомості, відповідно до яких квартира АДРЕСА_1 має більшу вартість, ніж земельна ділянка площею 3,4501 га за кадастровим номером 3221982000:06:009:0018,

Частиною першою статті 27 ЦПК України визначено правило загальної територіальної підсудності, відповідно до якого позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Як наголосив Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна та стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах у справі №460/4286/16-ц від 23 січня 2018 року та у справі №640/16548/16-ц від 16 травня 2018 року, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно з п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивльних справ про визнання правочинів недійсними" передбачено, що позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна та застосування наслідків недійсності пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Кваліфікація об`єктів як нерухомого майна здійснюється відповідно до ст ст. 181,190 та 191 ЦК України. Про цьому, за місцезнаходженням нерухомого майна повинні пред`являтися також позови про визнання недійсними правочинів щодо нерухомого майна, яке буде створено в майбутньому.

Таким чином, спір виник між сторонами з приводу нерухомого майна та відповідно, до нього поширюються норми статті 30 ЦПК України щодо виключної підсудності.

Вбачається, що фактично даний спір виник з приводу нерухомого майна, та за вартісним складом основна частина спірного нерухомого майна знаходиться у Голосіївському районі міста Києва.

Із урахуванням наведеного, суд вважає, що у даному випадку відсутні підстави для застосування загальних правил підсудності, встановлених статтею 27 ЦПК України, а тому клопотання представника відповідача про передачу даної справи за підсудністю до Баришівського районного суду Київської області задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 27, 30, 260, 353 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Блохіної Оксани Василівни про передачу за територіальною підсудністю цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Баришівської селищної ради, Друга Київська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним, визнання права власності на майно в порядку спадкування, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.

Суддя А.В. Слободянюк