Постанова

від 02.04.2025 по справі 906/315/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року Справа № 906/315/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Саврій В.А.

секретар судового засідання Романець Х.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Білокоровицьке лісове господарство" ДСГП "Ліси України" на рішення Господарського суду Житомирської області від 05 листопада 2024 року (повний текст складений 18.11.2024) у справі №906/315/24 (суддя Кудряшова Ю.В.)

за позовом Приватного підприємства "Буд Проект"

до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Білокоровицьке лісове господарство" ДСГП "Ліси України"

про стягнення 1 511 073,64 грн

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 31.03.2025 по 02.04.2025.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.11.2024 у справі №906/315/24 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 11.12.2024) позов Приватного підприємства "Буд Проект" до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про стягнення 1 511 073,64 грн задоволено.

Присуджено до стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на користь Приватного підприємства "Буд Проект" 1 511 073,64 грн заборгованості за договором підряду від 10.02.2022, 22 666,10 грн витрат по сплаті судового збору, а також 30000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Також просить судові витрати, в тому числі витрати на професійну правничу допомогу за апеляційний розгляд, покласти на позивача, а також здійснити повторний розподіл судових витрат за вирішення справи судом першої інстанції.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення Господарським судом Житомирської області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.01.2025 апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду Житомирської області від 05.11.2024 у справі №906/315/24 залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки шляхом надання суду доказів сплати судового збору в установленому законом порядку і розмірі.

09.01.2025 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про усунення недоліків, встановлених при поданні апеляційної скарги, до якої долучає платіжну інструкцію №1 від 07.01.2025 про сплату судового збору в розмірі 27 199,32 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду Житомирської області від 05 листопада 2024 року у справі №906/315/24. Призначено справу №906/315/24 до розгляду на 17 березня 2025 року об 12:00 год.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обгрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

17 березня 2025 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС від представника ДСГП "Ліси України" в особі філії "Столичний лісовий офіс" ДП "Ліси України" надійшла заява про заміну сторони відповідача, в якій просить суд замінити Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Білокоровицьке лісове господарство" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на Державне спеціалізоване господарське підприємсто "Ліси України" в особі філії "Столичний лісовий офіс" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 в задоволенні заяви ДСГП "Ліси України" в особі філії "Столичний лісовий офіс" ДП "Ліси України" про заміну сторони відповідача у справі №906/315/24 відмовлено. Розгляд апеляційної скарги відкладено на 31 березня 2025 року о 12:30 год.

В судовому засіданні 31.03.2025, зважаючи на усну заяву представника відповідача про відвід головуючої судді Коломис В.В. від розгляду даної справи, судом апеляційної інстанції для надання можливості представнику ДСГП "Ліси України" підготувати вказану заяву в письмовому вигляді з відповідним обгрунтуванням оголошено перерву до 02.04.2025, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.

02 квітня 2025 року до Північно-західного апеляційного господарського суду через підситему "Електронний суд" ЄСІКС від представника ДСГП "Ліси України" надійшла заява про відвід головуючої судді Коломис В.В. від участі у розгляді справи №906/315/24.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 у задоволенні заяви представника Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" - адвоката Якименко М.М. про відвід головуючої судді Коломис В.В. від участі у розгляді справи №906/315/24 - відмовлено.

01.04.2025 до Північно-західного апеляційного господарського суду через підситему "Електронний суд" ЄСІКС від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Крім того, на відеозв`язок з Північно-західним апеляційним господарським судом вийшов адвокат Якименко М.М., який брав участь в судовому засіданні 31.03.2025, як представник ДСГП "Ліси України" згідно Ордеру на надання правничої допомоги Серії АІ №1831826 від 25.02.2025, виданого на підставі договору №156-20250225-1-з про надання правничих послуг від 25.02.2025.

Разом з тим, колегією суддів адвокат Якименко М.М. не був допущений до участі в судовому засіданні, оскільки договір №156-20250225-1-з про надання правничих послуг від 25.02.2025, на підставі якого останній представляв інтереси ДСГП "Ліси України" у даній справі, припинив свою дію 31.03.2025. Доказів продовження дії вказаного договору чи/або укладення нового договору про надання правничих послуг, який підтверджував би повноваження адвоката Якименка М.М. на представлення інтересів ДСГП "Ліси України" з 01.04.2025 матеріали справи не містять і останнім суду надано не було.

Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи положення ст.273 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а також те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 23 листопада 2021 року між Приватним підприємством "Буд Проект" (підрядник/позивач) та Державним підприємством "Білокоровицьке лісове господарство" (код ЄДРПОУ 00991798) (замовник), правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (код ЄДРПОУ 44768034) в особі Філії "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (код ЄДРПОУ 45066737) (відповідач), був укладений договір підряду №23/11-1 (далі - договір № 3/11-1), відповідно до якого підрядник приймає на себе зобов`язання здійснити "Капітальне будівництво зі зведення огорожі периметру Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство", за адресою, смт. Нові Білокоровичі, вул. Гагаріна, буд. № 1, Коростенський район, Житомирська область», а замовник зобов`язується прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього (п.п. 1.1. договору).

Пунктом 1.4. договору №23/11-1 передбачено, що строк виконання робіт до 28 лютого 2022 року.

Згідно п. 4.1. договору №23/11-1, загальна вартість виконання робіт становить: 1854084,98 грн.

Пунктом 4.2. договору №23/11-1 замовник проводить оплату вартості робіт пропорційно об`єму та вартості фактично виконаних робіт підрядником за цим Договором згідно кошторисної документації, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту надання підрядником замовнику актів викопаних робіт (КБ-2в, та КБЗ).

Цей договір вступає в дію з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань згідно умов цього договору, але не пізніше 31.12.2022 або до повного виконання сторонами своїх обов`язків (п. 7.1. договору № 23/11-1)

Зобов`язання згідно договору №23/11-1 виконані в повному обсязі на загальну суму - 1 628 441,71 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт форма КБ-2в на суму 1 250 000,00 грн (т.1, а.с. 24-28) та на суму 378 441,71 грн (т.1 , а.с. 32-35) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 на суму 1 250 000,00 грн (т.1, а.с. 31) та на суму 378 441,71 грн (т.1, а.с. 37). Загальна вартість виконаних робіт становить 1 628 441,71 грн.

ДП "Білокоровицький лісгосп", в свою чергу, провело оплату за договором №23/11-1 в загальній сумі 2 250 000,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (т.1, а.с. 38-45, 113-115). Тобто переплата за роботи виконані за договором №23/11-1 становить 621 558,29 грн.

Також 10 лютого 2022 року між Приватним підприємством "Буд Проект" (підрядник/позивач) та Державним підприємством "Білокоровицьке лісове господарство" (код ЄДРПОУ 00991798) (замовник), правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" (код ЄДРПОУ 44768034) в особі Філії "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (код ЄДРПОУ 45066737) (відповідач) був укладений договір підряду (далі - договір від 10.02.2022), відповідно до якого підрядник приймає на себе зобов`язання здійснити "Поточний ремонт в адмінбудівлі ДП "Білокоровицьке лісове господарство", за адресою, смт. Нові Білокоровичі, вул. Гагаріна, буд. №1, Коростенський район, Житомирська область", а замовник зобов`язався прийняти роботу та оплатити її вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором та додатками до нього.

Пунктом 1.4. договору від 10.02.2022 передбачено, що строк виконання робіт до 31 грудня 2022 року.

Пунктом 3.2. договору від 10.02.2022 передбачено, що замовник проводить сплату коштів згідно цього договору пропорційно об`єму та вартості фактично виконаних робіт підрядником згідно актів виконаних робіт.

Згідно п. 4.1. договору від 10.02.2022, загальна вартість виконання робіт становить: 2 582 631,93 грн.

Відповідно до п. 4.2. договору від 10.02.2022, замовник проводить оплату вартості робіт пропорційно об`єму та вартості фактично виконаних робіт підрядником за цим Договором згідно кошторисної документації, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту надання підрядником замовнику актів виконаних робіт (КБ-2в, та КБ3).

Цей договір вступає в дію з моменту підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань згідно умов цього договору, але не пізніше 31.12.2022 або до повного виконання сторонами своїх обов`язків (п. 7.1. договору від 10.02.2022).

Позивач зобов`язання згідно договору підряду від 10.02.2022 виконав в повному обсязі на загальну суму - 2 582 631,93 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт форма КБ-2в на суму 621 558,29 грн (т.1, а.с. 52-58), на суму 1 061 609,79 грн (т.1, а.с. 67-76), на суму 400 356,54 грн (т.1, а.с. 89-94), на суму 499 107,31 грн (т.1, а.с. 102-106) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 на суму 621 558,29 грн (т.1, а.с. 51), на суму 1 061 609,79 грн (т.1, а.с. 66), на суму 400 356,54 грн (т.1, а.с. 88), на суму 499 107,31 грн (т.1, а.с. 101).

Натомість, відповідач в порушення умов договору підряду від 10.02.2022 та взятих на себе зобов`язань, оплату за виконані роботи здійснив частково на загальну суму 1 071 558,29 грн, з яких 621 558,29 грн - переплати за договором №23/11-1 зараховано за виконані роботи по договору від 10.02.2022, 450 000,00 грн згідно копій платіжних доручень (т.1, а.с. 116-119).

Отже, за даними позивача, загальна заборгованість відповідача перед позивачем за договором підряду від 10.02.2022 складає 1 511 073,64 грн.

На претензію позивача від 08.09.2023 за вих. №0809/Зю з вимогою добровільно погасити наявну заборгованість відповідач відповіді не дав, розрахунків не здійснив.

Враховуючи викладене, Приватне підприємство "Буд Проект" звернулося до суду з позовом про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" заборгованості в розмірі 1 511 073,64 грн.

Місцевий господарський суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Приписами ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою укладені між сторонами договори (з урахуванням їх змісту) є договорами підряду, відтак правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є правовідносинами підряду, згідно яких у відповідача внаслідок прийняття робіт виконаних позивачем, виник кореспондуючий обов`язок оплатити їх.

Згідно із ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Приписами ч. 1 ст. 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частина 4 ст. 882 ЦК України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як встановлено судами обох інстанцій, позивачем на виконання умов договору були виконані роботи на загальну суму 2 582 631,93 грн, що в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг), підписаними обома сторонами без будь-яких зауважень чи (або) заперечень щодо виконаних позивачем робіт та їх вартості.

Також матеріали справи не містять доказів відмови замовника від договорів підряду чи відмови від підписання актів виконаних робіт.

Акти приймання виконаних робіт підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками сторін у справі, що свідчить про прийняття робіт відповідачем без зауважень.

Натомість, відповідач, в порушення умов договору та взятих на себе зобов`язань, оплату за виконані роботи (надані послуги) здійснив частково на загальну суму 1 071 558,29 грн (621 558,29 грн - переплати за договором №23/11-1 зараховано за виконані роботи по договору від 10.02.2022, 450 000,00 грн згідно копій платіжних доручень).

Внаслідок таких неправильних дій відповідача, останнім створена заборгованість в розмірі 1 511 073,64 грн (2 582 631,93 - 1 071 558,29).

При цьому, ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду доказів на підтвердження добровільного погашення вказаної заборгованості відповідачем не подано; відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Оскільки, як встановлено судами обох інстанцій, існує заборгованість відповідача перед позивачем, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 1 511 073,64 грн обгрунтовані, законні та, відповідно, правомірно задоволені судом першої інстанції на підставі ст.ст.509,525,526,853,854,882 ЦК України.

При цьому, доводи скаржника, що акти виконаних робіт за формою КБ-2в та КБ-3 неналежно оформлені, а саме, не містять прізвища та ініціалів замовника, дат їх складання та підписання, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд враховує, що відповідно до абз. 3 ч. 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Акт приймання передачі виконаних будівельних робіт форма КБ-2в є документом, що фіксує і підтверджує господарську операцію, яку здійснило підприємство. Акт - це документ, що підтверджує виконання та перевірку (приймання) виконаних робіт замовником і складається виконавцем безпосередньо після завершення госпоперації. Також акт приймання виконаних робіт (послуг) фіксує закінчення будь-яких робіт (послуг) та приймання їх замовником за кількістю та якістю.

Колегія суддів зазначає, що умовами договору передбачено проведення оплати вартості робіт пропорційно об`єму та вартості фактично виконаних робіт підрядником за цим договором згідно кошторисної документації, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту надання підрядником замовнику актів виконаних робіт (КБ-2в, та КБ3).

Враховуючи, що всі акти виконаних робіт (КБ-2в та КБ3) підписані уповноваженим представником замовника, на них проставлено печатку підприємства, а також той факт, що замовником вони частково проплачені, доводи скаржника про неможливість встановлення початку перебігу строків виникнення обов`язку здійснення їх оплати є безпідставними.

При цьому, доводи скаржника щодо порушення судом першої інстанції правил територіальної юрисдикції (підсудності) колегією суддів не беруться з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 наказу Державного агентства лісових ресурсів України №836 від 28.10.2022 "Про припинення Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство" та затвердження складу Комісії з припинення", Державне підприємство "Білокоровицьке лісове господарство" припинено шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

Пунктом 8 такого наказу визначено, що Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" є правонаступником прав та обов`язків Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство"

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України №51 від 05.01.2023 затверджено передавальний акт, за змістом якого правонаступником щодо всього майна, усіх прав та обов`язків Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство" після його припинення шляхом реорганізації, а саме приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (Філія "Білокоровицьке лісове господарство") переходить до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (Філія "Білокоровицьке лісове господарство").

Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦК України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцем знаходженням та здійснює всі або частину функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що її створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру (частини 3, 5 ст. 95 ЦК України).

З врахуванням зазначеного, Філія "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" має код ЄДРПОУ 45066737 та є структурним підрозділом юридичної особи - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України".

Відповідно ж до п. 3.1 Положення про філію "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", філія є відокремленим підрозділом підприємства, який не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені підприємства та в його інтересах, здійснює делеговані підприємством функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності підприємства.

Для здійснення діяльності філії в межах, встановлених законодавством, статутом підприємства, даним положенням та наказами генерального директора, підприємство делегує філії права, зокрема, представляти інтереси підприємства в судах, в тому числі в місцевих загальних судах, господарських та адміністративних судах, а також в міжнародних арбітражах у справах, пов`язаних з діяльністю філії; вести претензійну роботу; виступати позивачем, в тому числі цивільним, та відповідачем у судах всіх інстанцій, з усіма правами, наданими законом позивачу, цивільному позивачу, відповідачу і третій особі, з правом підпису усіх процесуальних документів в межах своїх повноважень, передбачених цим положенням, представляти інтереси в правоохоронних органах та бути представником потерпілого (п. 10.5.6 Положення).

За загальним правилом, викладеним у ч.1ст.27 ГПК України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до приписів ч. ч. 1, 3ст. 29 ГПК України, право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленоїстаттею 30 цього Кодексу. Позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, а також відокремленого підрозділу органу державної влади без статусу юридичної особи, можуть пред`являтися також за їх місцезнаходженням.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Філії "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" є вулиця Зелена, будинок 1, селище міського типу Нові Білокоровичі, Коростенський район, Житомирська обл., 11054.

З огляду на зміст та характер правовідносин, які склалися між сторонами, вбачається, що спір між ними виник саме з діяльності ДП "Білокоровицьке лісове господарство", правонаступником якого є відповідач (виконання відповідних робіт позивачем на об`єктах філії).

Таким чином, позивач скористався своїм правом на вибір між господарськими судами, яким відповідно дост.29 ГПК Українипідсудна справа, звернувшись за захистом порушеного права за місцезнаходженням відповідача до Господарського суду Житомирської.

Щодо апеляційної скарги в частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, то колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначалося вище, рішенням Господарського суду Житомирської області від 05.11.2024 у справі №906/315/24 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 11.12.2024) позов Приватного підприємства "Буд Проект" до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про стягнення 1 511 073,64 грн задоволено.

Присуджено до стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Білокоровицьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на користь Приватного підприємства "Буд Проект" 1 511 073,64 грн заборгованості за договором підряду від 10.02.2022, 22 666,10 грн витрат по сплаті судового збору, а також 30000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в позовній заяві заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства (пункт 12 частини третьоїстатті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Тобто критерії, визначені частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Беручи до уваги те, що висновки "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи", суд вважає, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Подібна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №908/3182/20, від 30.11.2020 у справі №922/2869/19.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи викладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Як вбачається, позивачем на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в суді першої інстанції до справи надано копії логовору про надання правової допомоги 39/22 від 14.12.2022, Додаткової угодою №1 від 05.12.2023, Акту №1 прийому-передачі наданих послуг від 05.12.2023, ордер серії АМ № 1074376 від 15.03.2024, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №611 від 13.12.2011.

Так, у відповідності до умов договору про надання правової допомоги 39/22 від 14.12.2022, укладеного між Адвокатським бюро "Анатолія Швеця" та Приватним підприємством "Буд Проект" (клієнт), адвокатське бюро приймає на себе доручення клієнта про надання правової допомоги в інтересах клієнта на умовах, передбачених договором, щодо виконання договору підряду № 23/11-1 від 23 листопада 2021 року укладеного між Державним Підприємством "Білокоровицьке лісове господарство" та Приватним підприємством "Буд Проект" по об`єкту: "Капітальне будівництво зі зведення огорожі периметру Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство", за адресою, смт. Нові Білокоровичі, вул. Гагаріна, буд. № 1, Коростенський район, Житомирська область" та договору підряду від 10 лютого 2022 року № б/н укладеного між Державним Підприємством "Білокоровицьке лісове господарство" та Приватним підприємством "Буд Проект" по об`єкту: "Поточний ремонт в адмінбудівлі ДП "Білокоровицьке лісове господарство", а також з інших питань, що цього стосується.

Згідно п. 6.1. договору за надання правової допомоги, передбаченої п.п. 1.1., 1.2., 1.3. договору клієнт сплачує адвокатському бюро гонорар у розмірі, порядку та в строки, викладені у додаткових угодах до даного договору, які є невід`ємною частиною договору з моменту їх підписання.

Додатковою угодою №1 від 05.12.2023 до договору про надання правової допомоги № 39/22 від 14.12.2022 клієнт зобов`язується здійснити оплату за надання адвокатським бюро правової допомоги за договором про надання правової допомоги № 39/22 від 14.12.2022 в розмірі 30 000,00 грн в строк до 14.12.2023 на зазначені реквізити. Підставою для проведення розрахунків між сторонами є акт прийому-передачі наданих послуг № 1 від 05.12.2023 (а.с.156 том 1).

05.12.2023 між сторонами підписаний акт №1 прийому-передачі наданих послуг згідно якого адвокатське бюро надало правову допомогу загальною вартістю 30 000,00 грн (а.с. 157 том 1), а саме:

15.12.2022 - консультації з попереднім аналізом документів Клієнта та перспективи судового розгляду (2,30 год.) 5000,00 грн;

07.03.2023 - підготовлено претензійні матеріали до боржника (1,30 год.) 3500,00 грн;

08.08.2023 - повторно підготовлено претензійні матеріали до боржника та проаналізовано взаємозвірку (2,00 год.) 3500,00 грн;

з 11.09.2023 - 27.10.2023 - Здійснено збір доказів для підготування позовної заяви (7,00 год.) 7500,00 грн;

29.11.2023 - підготовлено позовну заяву по справі (6,00 год.) 5000,00 грн;

- правнича допомога та супровід розгляду справи в суді (7,00 год.) 6000,00 грн.

Всього: 30 000,00 грн.

Законом України "Про адвокатуру та адвокатську дільність" передбачено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар. Так, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську дільність").

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах: фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення. Так, при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п.28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п.19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (правова позиція Верховного Суду, викладена в постановах від 13.08.2019 у справі №908/1654/18, від 12.09.2019 у справі №910/9784/18 та від 19.11.2019 у справі №5023/5587/12).

У постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст.627 ЦК України.

У постанові від 20.11.2020 Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №910/13071/19 звернуто увагу на те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст.126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу "pacta sunt servanda" та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

Отже, у даній справі сума грошової винагороди адвоката (представника позивача) встановлена сторонами договору у фіксованому розмірі, який не залежить від витраченого представником позивача часу, а отже, розмір витрат є визначеним, та становить 30000,00 грн.

Проаналізувавши надані позивачем в обґрунтування розміру адвокатських витрат документи, здійснивши аналіз доводів позивача, а також співмірності заявленого останнім розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та виконаних адвокатом обсягом робіт, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що заявлені витрати на суму 30000,00 грн є підтвердженими, співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг (з огляду на обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для вирішення спору), відповідають критерію розумності їх розміру.

При цьому, посилання скаржника на те, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям розумності та не є співмірними із складністю справи та виконаними адвокатом роботами базуються виключно на його суб`єктивній думці про складність виконаної адвокатом роботи та не підтверджені жодними доказами, а по суті є загальними фразами. Жодних обставин або доказів, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність, нерозумність, нереальність понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та/або неналежне оформлення документів, відповідачем не наведено.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення та додаткового рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Житомирської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Білокоровицьке лісове господарство" ДСГП "Ліси України" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Житомирської області від 05 листопада 2024 року у справі №906/315/24 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений "03" квітня 2025 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Саврій В.А.