Рішення

від 25.03.2025 по справі 904/5686/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2025м. ДніпроСправа № 904/5686/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Серостанова В.О.

та представників:

від позивача: Іванов А.О. - адвокат;

від відповідача: не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемзавод", м. Кам`янське Дніпропетровської області

про стягнення 1 162 326,36 грн, розірвання договорів поставки.

СУТЬ СПОРУ:

Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулася через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемзавод" з наступними вимогами:

- розірвати договір поставки товару № 43/АС від 13.06.2024, який укладено між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авторемзавод";

- розірвати договір поставки товару № 45/АС від 20.06.2024, який укладено між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авторемзавод";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемзавод" на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України 1 162 326,36 грн.

Витрати, пов`язані з розглядом справи, позивач просить покласти на відповідача.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань щодо поставки якісного товару (механічні запчастини, крім двигунів і частин двигунів для гусеничної техніки спеціального призначення) на суму 486556,60 грн за договором № 43/АС від 13.06.2024 та на суму 482048,70 грн за договором № 45/АС від 20.06.2024. Усього - на суму 968605,30 грн.

Позивач зазначає, що за домовленістю сторін неякісний товар він повернув відповідачу за накладними на повернення № 43/АС від 29.11.2024 та № 45/АС від 29.11.2024. Відповідач отримані кошти за товар, сплачені йому за платіжними інструкціями № 2532 від 17.06.2024 на суму 486556,60 грн та № 2571 від 20.06.2024 на суму 482048,70 грн, не повернув. Натомість видав гарантійні листи від 17.12.2024 про повернення коштів протягом 45 робочих днів. На претензії позивача щодо повернення грошових коштів не відреагував.

Також позивач, посилаючись на статтю 231 Господарського кодексу України, вимоги про повернення сплачених коштів у загальній сумі 968605,30 грн доповнив вимогами про стягнення з відповідача 20% штрафу в сумі 193721,06 грн за поставку неякісного товару.

Відтак майнова позовна вимога становить 1162326,36 грн.

Разом із позовом позивачем подана заява про забезпечення позову в частині вимог про стягнення грошових коштів шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемзавод", які знаходяться (обліковуються) на його банківських рахунках, вкладах чи на збереженні в банківських або фінансових установах на території України та за її межами, а також на банківських рахунках, які будуть відкриті в майбутньому після вжиття заходів забезпечення позову, в межах позовних вимог у сумі 1162326,36 грн.

Ухвалою суду від 30.12.2024 заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про вжиття заходів забезпечення позову про стягнення коштів задоволено частково шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемзавод", які знаходяться (обліковуються) на його банківських рахунках, вкладах чи на збереженні в банківських або інших фінансових установах на території України та за її межами, в межах позовних вимог Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в сумі 1162326,36 грн. У решті заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 30.12.2024 позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 30.01.2025, після чого останнє призначалося на 13.02.2025 та 06.03.2025.

Ухвалою суду від 06.03.2025 закрито підготовче провадження й призначено справу до судового розгляду по суті на 25.03.2025 об 11:40 год.

Відповідач своїм правом на участь у засіданнях суду не скористався, про причини неявки свого представника суд не повідомив, відзиву на позов у встановлений судом строк не надав.

Про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином відповідно до вимог статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується наявними у матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення уповноваженому представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемзавод" поштових відправлень з копіями ухвал суду у цій справі (а.с. 54-55, 57, 70, 71).

Відповідно до частини дев`ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. При цьому за змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За викладених обставин суд розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 25.03.2025 представник позивача підтримав позов та надав пояснення по суті спору.

За наслідком судового засідання 25.03.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авторемзавод" (далі постачальник, відповідач) укладені договори поставки товару № 43/АС від 13.06.2024 (далі договір № 43/АС; а.с. 8-9) та № 45/АС від 20.06.2024 (далі договір № 45/АС; а.с. 15-16) (далі разом договори).

За умовами пункту 1.1 цих договорів постачальник зобов`язується поставити покупцю згідно ДК 021:2015:34320000-6 "Механічні запчастини, крім двигунів і частин двигунів" (для гусеничної техніки спеціального призначення) в порядку та на умовах, визначених цими договорами, а покупець забезпечити приймання та оплату товару в асортименті, кількості, строки і за цінами згідно з положеннями цих договорів та додатків № 1, що є невід`ємною частиною договорів.

Згідно з пунктом 2.1 договору № 43/АС його ціна становить 486556,60 грн без ПДВ. Розрахунок суми наводиться у Додатку № 1 (Специфікація), який є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 2.1 договору № 45/АС визначено, що його ціна становить 482048,70 грн без ПДВ. Розрахунок суми наводиться у Додатку № 1 (Специфікація), який є невід`ємною частиною цього договору.

Інші умови цих договорів є тотожними.

Відповідно до пункту 2.2 договорів покупець оплачує поставлений постачальником товар за цінами, зазначеними у Специфікаціях (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього договору.

Оплата за товар проводиться в безготівковій формі згідно з видатковою накладною, протягом 7 днів з дати отримання товару (п. 2.3 договорів).

За змістом пункту 3.1 договорів покупець зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату за поставлений товар відповідно до умов договору; прийняти поставлений товар згідно з видатковою накладною та відповідно до умов договору.

Постачальник, у свою чергу, зобов`язаний: забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором; забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам договору (п.п. 3.3.1, 3.3.2 п. 3.3 договорів).

У пункті 4.1 договорів сторонами узгоджено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.

Цей договір набуває чинності з моменту підписання договору й діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань. Подовження дії воєнного стану, підтвердженого Указом Президента, автоматично пролонгує дію договору на строк, визначений відповідним Указом, але не пізніше 31.12.2024 року. Сторони домовилися, що в такому випадку підписання додаткової угоди не є обов`язковим. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 7.1 договорів).

За умовами пункту 8.1 договорів розірвання договору здійснюється за взаємною згодою сторін, одностороння відмова від виконання договору (повністю або частково) допускається тільки у випадку істотного порушення умов договору однією зі сторін (якщо інше не передбачено самим договором).

До договору № 43/АС сторонами підписано специфікацію (Додаток № 1), згідно з якою поставці підлягає 21 найменування товару на суму 486556,60 грн без ПДВ (а.с. 10).

На виконання зобов`язань за договором № 43/АС відповідач поставив позивачу визначений специфікацією (Додаток № 1) до цього договору товар, що підтверджується видатковою накладною № 43/АС від 13.06.2024 (а.с. 11).

Платіжною інструкцією № 2532 (внутрішній номер 352518372) від 17.06.2024 на суму 486556,60 грн позивач здійснив повну оплату товару, отриманого за договором № 43/АС (а.с.12).

До договору № 45/АС сторонами підписано специфікацію (Додаток № 1), згідно з якою поставці підлягає 17 найменувань товару на суму 482048,70 грн без ПДВ (а.с. 17).

На виконання зобов`язань за договором № 45/АС відповідач поставив позивачу визначений специфікацією (Додаток № 1) до цього договору товар, що підтверджується видатковою накладною № 45/АС від 20.06.2024 (а.с. 18).

Платіжною інструкцією № 2571 (внутрішній номер 353178150) від 20.06.2024 на суму 482048,70 грн позивач здійснив повну оплату товару, отриманого за договором № 45/АС (а.с.19).

У результаті перевірки якості товару, поставленого згідно з договорами, було виявлено, що вона не відповідає домовленості сторін. Зокрема, запчастини мають ознаки того, що вони вже були у використанні, а саме: критичний знос ланок гусениць, пальців гусениць, підтікання амортизаторів гідравлічних; соти радіаторів заповнені іржею та брудом, підшипники мають сліди іржі й люфти, балансири мають виробку у посадочних місцях встановлення осей катків, гумове покриття катків має тріщини.

За вказаних обставин позивач направив відповідачу лист № 6/102/11/2/1-3441 від 07.11.2024 з описом виявлених дефектів товару (а.с. 22), після чого, як стверджує позивач, сторони, керуючись пунктом 6.1 договорів, дійшли усної згоди про повернення покупцем постачальнику товару в повному обсязі та про повне повернення постачальником покупцеві коштів, що були оплачені за товар.

Позивач виконав свої зобов`язання щодо повернення товару за договорами, що підтверджується накладними на повернення товару № 43/АС від 29.11.2024 на суму 486556,60 грн та № 45/АС від 29.11.2024 на суму 482048,70 грн (а.с. 13, 20), однак відповідач отриманих за товар коштів не повернув.

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензіями № 02/12 від 06.12.2024, № 01/12 від 06.12.2024, в яких просив повернути оплату за товар у сумі 486556,60 грн та 482048,70 грн, отриману на підставі договорів (а.с. 23 - 25).

Відповідач у гарантійних листах від 17.12.2024, адресованих позивачу, підтвердив свою згоду й готовність сплатити кошти в сумі 486556,60 грн за договором № 43/АС та в сумі 482048,70 грн за договором № 45/АС протягом 45 робочих днів від дати надання вказаних гарантійних листів (а.с. 14, 21).

Утім, відповідач своїх зобов`язань щодо повернення позивачу грошових коштів у загальній сумі 968605,30 грн (486556,60+482048,70 = 968605,30) не виконав, що й стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування є обставини, пов`язані з виконанням/невиконанням сторонами зобов`язань за договорами поставки товару № 43/АС від 13.06.2024, № 45/АС від 20.06.2024, наявністю/відсутністю підстав для розірвання цих договорів й повернення позивачу сплачених ним коштів.

Частинами першою, четвертою статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частин першої, третьої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ст. 181 Господарського кодексу України).

За приписами частин першої, четвертої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до частини першої статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

За змістом наведених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір.

Відповідний висновок відповідає усталеній практиці Верховного Суду (постанови Верховного Суду від 07.08.2018 у справі № 910/7981/17, від 18.11.2019 у справі № 910/16750/18, постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2023 у справі № 910/8413/21).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині вимог про розірвання договорів поставки товару № 43/АС від 13.06.2024, №45/АС від 20.06.2024 підлягає закриттю, з урахуванням такого.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Предмет спору це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 26.06.2019 у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19), господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань (п. 4.14).

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі (п. 4.15).

У справі, що розглядається, предметом заявленого позову є, зокрема, вимога про розірвання укладених сторонами договорів, строк дії яких визначений посиланням на подію повне виконання сторонами узятих на себе зобов`язань з автоматичною пролонгацією на строк, визначений Указом Президента про продовження дії воєнного стану, але не пізніше 31.12.2024.

Указом Президента України № 64/22 від 24.02.2022, затвердженим Законом № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався. 15 січня 2025 року Верховна Рада України проголосувала за продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації на 90 днів: з 08.02.2025 до 09.05.2025. 5 лютого 2025 року Президент України підписав ці два Закони.

Відтак кінцевим терміном строку договорів є 31.12.2024.

Отже, станом на момент звернення позивача з позовом (26.12.2024) спірні договори були чинними, однак вони припинили свою дію після 31.12.2024, тобто під час розгляду справи.

За таких обставин, у зв`язку із закінченням строку договорів провадження у справі в частині їх розірвання підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмета спору.

За частиною третьою статті 231 цього Кодексу у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Водночас закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, що прямо передбачено частиною четвертою статті 631 Цивільного кодексу України. Поняття "строк дії договору" та "строк виконання зобов`язання" не є тотожними.

Так, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Положення аналогічного змісту викладені в частині першій статті 712 Цивільного кодексу України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Положення аналогічного змісту закріплені у частинах першій, сьомій статті 193 Господарського кодексу України.

Статтею 678 Цивільного кодексу України визначені правові наслідки передання товару неналежної якості.

Відповідно до положень частини другої цієї статті указаного Кодексу у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Судом встановлено й не заперечується відповідачем, що внаслідок поставки відповідачем неякісного товару за договорами позивач здійснив його повернення та скористався своїм правом заявити відповідачу вимогу про повернення сплачених за товар грошових коштів у загальній сумі 968605,30 грн. Відповідач на підставі накладних на повернення товару № 43/АС від 29.11.2024 на суму 486556,60 грн та № 45/АС від 29.11.2024 на суму 482048,70 грн прийняв товар без будь-яких заперечень та на вимогу позивача, викладену у претензіях № 02/12 від 06.12.2024, № 01/12 від 06.12.2024, зобов`язався у гарантійних листах від 17.12.2024 повернути позивачу отримані за товар грошові кошти протягом 45 робочих днів від дати надання вказаних гарантійних листів.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тож строк повернення сплачених за товар грошових коштів у загальній сумі 968605,30 грн є таким, що настав.

На час розгляду справи відповідачем не надано суду доказів повернення позивачу коштів у вказаній сумі.

Тому вимога позивача в частині стягнення з відповідача 968605,30 грн визнається судом обґрунтованою.

Щодо вимог позивача про стягнення штрафу в загальній сумі 193721,06 грн за неналежне виконання відповідачем зобов`язання з поставки якісного товару за договорами суд зазначає про таке.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

За змістом частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Частиною другою вказаної статті визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Порушення зобов`язань за договорами, що є підставою для покладення на відповідача відповідальності у вигляді заявленого до стягнення штрафу, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Оскільки позивач є установою, яка відноситься до державного сектору економіки (сектор оборони), а виконання зобов`язань за спірними договорами фінансується за рахунок Державного бюджету України, визначений позивачем відповідно до частини другої статті 231 Господарського кодексу України штраф у сумі 193721,06 грн, що становить 20% від вартості неякісного товару (968605,30 х 20% = 193721,06), заявлено правомірно.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми штрафу порушень не встановлено.

Відтак позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 193721,06 грн підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача 1162326,36 грн, з яких: 968605,30 грн основний борг, 193721,06 - штраф.

У питанні розподілу судових витрат судом враховується сплата позивачем судового збору за подання позовної заяви в сумі 23490,90 грн за платіжною інструкцією № 1064 від 26.12.2024 (а.с. 28) та за подання заяви про забезпечення позову в сумі 1514,00 грн за платіжною інструкцією № 1065 від 26.12.2024 (а.с. 37). Проте, з урахуванням приписів частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" та висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 (провадження № 12-26гс22), про застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, у разі подання до суду процесуальних документів в електронній формі, належними до сплати сумами судового збору є: за подання позовної заяви 18792,72 грн (3028,00х2х0,8 = 4844,80; 1162326,36х1,5%х0,8 = 13947,92; 4844,80+13947,92 = 18792,72); за подання заяви про забезпечення позову 1211,20 грн (3028,00х0,5х0,8 = 1211,20).

Отже, позивачем надмірно сплачений судовий збір у загальній сумі 5000,98 грн, з яких: за подання позовної заяви - 4698,18 грн (23490,90 - 18792,72 = 4698,18) і за подання заяви про забезпечення позову - 302,80 грн (1514,00 - 1211,20 = 302,80).

Згідно з частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом пунктів 1, 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Тож внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, та закриття провадження у справі в частині позову про розірвання договорів № 43/АС, № 45/АС має наслідком повернення позивачу за його клопотанням з державного бюджету судового збору в сумі 9845,78 грн (5000,98+4844,80 = 9845,78).

На час ухвалення цього рішення клопотання про повернення судового збору позивач не заявляв.

Судовий збір у сумі 15159,12 грн, що складається з 13947,92 грн належного до сплати судового збору за позовні вимоги майнового характеру та 1211,20 грн судового збору за подання заяви про забезпечення позову, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 123, 129, 165, 178, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемзавод" про розірвання договорів поставки та стягнення 1162326,36 грн задовольнити частково.

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договорів поставки товару № 43/АС від 13.06.2024 та № 45/АС від 20.06.2024, які укладені між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авторемзавод" (ідентифікаційний код 42961088).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторемзавод" (ідентифікаційний код 42961088; місцезнаходження: 51914, Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, Західний Проїзд, буд. 1А) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ; місцезнаходження: АДРЕСА_2 км + 206 м) основний борг у сумі 968605,30 грн, штраф у сумі 193721,06 грн, судовий збір у сумі 15159,12 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 04.04.2025.

Суддя І.І. Колісник