Рішення

від 02.04.2025 по справі 916/4615/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"02" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4615/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Джабраїловій В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача Василик А.В. (адвокат за ордером);

від відповідача - Джига В.І. (за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Менте» про ухвалення додаткового рішення (вх. № 2-318/25 від 10.03.2025)

по справі № 916/4615/24

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Бона Менте» (65045, м. Одеса, проспект Олександрівський, буд. 27-А, кв. 5, код ЄДРПОУ 38722180)

до відповідача Комунальна установа «Одесреклама» Одеської міської ради (65022, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2-Д, код ЄДРПОУ 25830211)

про визнання укладеним договору,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Одеської області на розгляді перебувала справа № 916/4615/24 за позовом ТОВ «Бона Менте» до КУ «Одесреклама» ОМР про визнання укладеним договору.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.03.2025р. по справі № 916/4615/24 позов задоволено; визнано укладеним договір на право тимчасового користування місцями розташування рекламних засобів у редакції, запропонованій позивачем (повне рішення складено 07.03.2025).

10.03.2025 до Господарського суду Одеського області від ТОВ «Бона Менте» надійшла заява (вх. № 2-318/25) про ухвалення додаткового рішення, відповідно до якої останнє просить суд стягнути з КУ «Одесреклама» ОМР 48 000 грн., з ПДВ витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.03.2025 прийнято до розгляду заяву ТОВ «Бона Менте» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 2-318/25); розгляд заяви призначено в засіданні суду на 02.04.2025.

31.03.2025 до суду від КУ «Одесреклама» ОМР надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. №10212/25), відповідно до яких остання просить суд відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Бона Менте» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з КУ «Одесреклама» ОМР на користь ТОВ «Бона Менте» витрат на правничу допомогу адвоката.

В обґрунтування поданої заяви, відповідач посилається на те, що позивачем не обґрунтовано поважність причин не подання доказів про склад понесених витрат на надання правничої допомоги до закінчення судових дебатів. При цьому, аналізуючи зміст наданих документів, відсутні підстави вважати що ТОВ «Бона Менте» не мало можливості надати дані документи до закінчення судових дебатів.

Також вказує, що позивачем не надано доказів на підтвердження реальності існування витрат на правничу допомогу, до того ж, в матеріалах справи відсутні розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Окрім того, зокрема, звертає увагу, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 48 000,00 грн. з ПДВ є очевидно завищеною, непропорційною до складності справи, а також обсягу наданих адвокатами послуг та виконаних робіт і часу, витраченого адвокатами на виконання відповідних робіт (надання послуг).

В судовому засіданні 02.04.2025 представник позивача підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення та просив суд її задовольнити; представник відповідача заперечував проти задоволення заяви та просив суд відмовити в її задоволенні.

02.04.2025 в судовому засіданні судом було проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Проаналізувавши надані позивачем докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ч.ч.1,3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати: на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 ст. 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Заявами по суті спору є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

З матеріалів справи вбачається, що в описовій частині позову ТОВ «Бона Менте» зазначено, що станом на дату подачі позову, розмір витрат на професійну правову (правничу) допомогу, попередньо складає 40 000,00 гривень. Остаточний розрахунок судових витрат, понесених ТОВ ««Бона Менте» у зв`язку з розглядом судом першої інстанції справи, разом з додатковими підтверджуючими доказами буде надано протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення у справі

Частина 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Варто заначити, що під час ухвалення Господарським судом Одеської області рішення від 05.03.2025 у справі № 916/4615/24 про задоволення позову було вирішено питання щодо розподілу судових витрат в частині сплаченого судового збору, питання розподілу судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу не вирішувалось.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з положеннями пункту 4 статті 1, частини третьої статті 27 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 Послуги. Загальні положення цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

З огляду на предмет договору про надання правової допомоги, об`єктом оплати за договором є надані адвокатом юридичні послуги, зокрема, у зв`язку із вирішенням спору в суді.

Судом встановлено, що 22.02.2024 між ТОВ «Бона Менте», в особі директора Антонішак Оксани Степанівни, що діє на підставі Статуту (Клієнт), з однієї сторони, та Адвокатським бюро «НАН» в особі директора Нана Дмитра Миколайовича, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги №220/19.

Відповідно до умов п. 1.1 договору, клієнт доручає та оплачує, а адвокат бере на себе зобов`язання, зокрема, представляти інтереси клієнта та вести від імені клієнта справи у всіх судових установах України відповідно до повноважень визначених цим пунктом.

Відповідно до п. 1.2 договору, детальний перелік послуг та термін їх надання викладений у Додатку № 1 до даного договору.

В п. 1.3 договору визначено, що на підставі даного договору правова допомога надається адвокатами Адвокатського бюро, його помічниками адвоката та/або асоційованими партнерами.

Згідно п. 5.1 договору, клієнт оплачує вартість послуг (гонорар) Адвокатського бюро у відповідності із умовами даного договору.

В п. 5.2 договору сторони передбачено, що вартість та порядок оплати послуг визначається окремим Додатком який є невід`ємною частиною даного договору. Клієнт зобов`язаний повністю виплатити зазначену в рахунку суму не пізніше 5-х (п`яти) банківських днів згідно виставленого адвокатським бюро рахунку, якщо інше не відображене в рахунку. Вартість послуг може бути змінена у разі збільшення/зменшення обсягу доручень клієнта. за попереднім письмовим узгодженням сторін, що буде відображено у додатковій угоді до даного договору.

Відповідно до п. 5.4 договору, оплата послуг здійснюється на підставі виставленого рахунку. В рахунок будуть включені сума Гонорару та/або понесені адвокатським бюро затрати за відповідний період.

Згідно п. 5.5 договору, за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг або характер наданої адвокатським бюро правової допомоги і її вартість. Акт надсилається клієнту адвокатським бюро факсимільним зв`язком/електронною поштою/поштою або вручається особисто. На письмову вимогу клієнта, адвокатське бюро може надавати акти про надання правової допомоги, в яких буде вказано перелік наданої правової допомоги із ідентифікацією.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12 2024 року (п. 9.1 договору).

Згідно п. 9.3 договору, після закінчення строку дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається продовжений на невизначений термін. При цьому кожна сторона має право його розірвати, попередивши про це іншу сторону за один місяць до дати такого припинення. Продовження строку дії договору на вимогу однієї зі сторін може бути оформлено окремим додатком до даного договору.

Згідно Додатку №1 від 22.02.2024 до договору про надання правничої (правової) допомоги №220/19, адвокатське бюро на умовах даного договору зобов`язується надати наступні послуги клієнту:

1. Надання усних або письмових консультацій, роз`яснень з правових питань.

2. Комплексне представництво інтересів у судових справах у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції у господарських справах.

3. Підготовка та подача позовної заяв, адвокатських запитів.

Згідно Додатку №4 від 20.09.2024 до договору про надання правничої (правової) допомоги №220/19, сторонами договору узгоджено, що оплата послуг з надання правничої (правової) допомоги під час розгляду справи в суді першої інстанції за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Менте» до Комунальної Установи «Одесреклама» Одеської міської ради про визнання договору укладеним у запропонованій редакції у суді першої інстанції, становить 40 000 грн, та витрат на супутні дії пов`язані із виконанням умов договору (п. 2); оплата послуг визначена п. 2 даного додатку здійснюється на підставі даного договору за реквізитами вказаними у договорі, протягом п`яти банківських днів з дати набрання законної сили рішенням суду по суті (п. 2.1); до загальної вартості основної оплати не входять витрати пов`язані із супутніми діями (направлення поштової кореспонденції, відрядження, судові витрати та інше) (п. 2.2); витрати на супутні дії пов`язані із виконанням умов договору за попереднім погодженням з клієнтом компенсуються клієнтом по факту їх здійснення, або одночасно із виплатою гонорару (п. 2.3); сторони узгодили, що вартість робіт вказана в п. 2 даного додатку визначена на період до отримання судового рішення в суді першої інстанції. Вартість робіт, пов`язана із подальшим супроводом та представництвом інтересів клієнта, узгоджуватиметься в окремому додатку/додатковій угоді до договору (п. 2.4).

07.03.2025 між ТОВ «Бона Менте» та Адвокатським бюро «НАН» складено та підписано акт наданих послуг № 2 до договору про надання правничої (правової) допомоги №220/19 від 22.02.2024, за яким, в межах виконання умов додатку №4 до договору №220/19 від 22.02.2024, Бюро надало, а Клієнт прийняв наступні послуги:

- підготовка та подача до Господарського суду Одеської області позовної заяви про

визнання договору укладеним у запропонованій редакції;

- підготовка та подання документів по суті справи № 916/4615/24;

- участь у судових засіданнях під час розгляду справи № 916/4615/24.

Загальна вартість послуг за Договором, відповідно до умов Додатку № 4 до Договору, склала 40 000 грн., в т.ч. 8000 грн. ПДВ, всього з ПДВ 48 000 грн (п. 2).

Сторонами договору узгоджено, що з врахуванням змін податкового статусу Адвокатського бюро після укладення Додатку № 4 від 20.09.2024 року, на раніше визначену вартість послуг нараховується ПДВ з урахуванням вимог ПКУ (п. 2.1).

Представництво ТОВ «Бона Менте» в Господарському суді Одеської області здійснювалось адвокатом Шараг О.В. на підставі ордеру про надання правничої допомоги серія ВН №1421135 від 16.10.2024 р., а також адвокатом Василик А.В. на підставі ордеру про надання правничої допомоги серія ВН №1436179 від 20.11.2024 р., які міститься в матеріалах справи.

Враховуючи вищевказані докази, суд зазначає про доведеність позивачем факту надання йому правничої допомоги.

При цьому, суд не приймає твердження відповідача про те, що відповідачем не обґрунтовано поважність причин не подання доказів про склад понесених витрат на надання правничої допомоги до закінчення судових дебатів, оскільки позивач у відповідності до вимог ч. 1 ст. 124 та ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в першій заяві по суті справи (позовній заяві) зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правову (правничу) допомогу складає 40 000 грн, а також вказав, що остаточний розрахунок судових витрат, понесених ТОВ «Бона Менте» у зв`язку з розглядом судом першої інстанції справи, разом з додатковими підтверджуючими доказами буде надано протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення у справі.

Посилання відповідача на те, що в матеріалах справи відсутні розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження також не заслуговують на увагу, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу)

Аналогічний висновок викладено Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19., яка відступила від висновку щодо застосування положень статті 126 ГПК України, викладеного у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 906/194/18, про необхідність надання доказів, які підтверджують фактичне здійснення учасником справи витрат на професійну правничу допомогу, для вирішення питання про розподіл судових витрат.

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд враховує, що додатком №4 від 20.09.2024 до договору про надання правничої (правової) допомоги №220/19 було передбачено фіксований розмір гонорару адвоката.

Разом з тим, за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Даний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 16 листопада 2022 року по справі 922/1964/21.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Allia№ce Limited проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.11.2021 у справі № 914/1945/19, від 23.11.2021 у справі № 873/126/21.

Отже, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Дослідивши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, проаналізувавши договір про надання правової допомоги №220/19 від 22.02.2024 (з урахуванням додатку № 4 від 20.09.2024), акт наданих послуг № 2 від 07.03.2025, застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених позивачем до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, господарський суд вважає, що заявлені до стягнення витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 48 000 грн з ПДВ не відповідають критерію розумності їх розміру, такі витрати є завищеними та неспівмірними із виконаною роботою.

При цьому, суд також вважає безпідставним включення до акту наданих послуг № 2 від 07.03.2025 року послуг з подачі позовної заяви до господарського суду та подачі документів по суті справи, оскільки направлення документів до суду не є різновидом правничої допомоги, та не вимагає застосування професійних знань адвоката, тому такі дії не можуть бути віднесені до витрат на правничу допомогу.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 04.11.2019 в справі №901/264/19.

Таким чином, оцінюючи співмірність витрат позивача на оплату послуг адвоката за надання правової допомоги, з урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись, у тому числі, такими критеріями, як складність справи, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з обставин справи, господарський суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Разом з тим, суд зауважує, що відмова у задоволенні витрат позивача на правничу допомогу у повному обсязі, про що клопотав відповідач, не ґрунтується ані на фактичних обставинах, встановлених судом, ані на нормах процесуального закону, а також порушує право позивача на правомірне очікування стороною відшкодування своїх розумних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на викладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Менте» про ухвалення додаткового рішення (вх. № 2-318/25 від 10.03.2025) підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 123,126, 129, 221, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Менте» про ухвалення додаткового рішення (вх. № 2-318/25 від 10.03.2025) задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунальної установи «Одесреклама» Одеської міської ради (65022, м. Одеса, вул. Косовська, буд. 2-Д, код ЄДРПОУ 25830211) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Менте» (65045, м. Одеса, проспект Олександрівський, буд. 27-А, кв. 5, код ЄДРПОУ 38722180) 10 000 (десять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3. У задоволенні решти заяви відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набранням додатковим рішенням законної сили.

Повне додаткове рішення складено 03.04.2025.

Суддя Ю.І. Мостепаненко