Ухвала

від 02.04.2025 по справі 490/8252/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 березня 2025 року щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

-підозрюваної за ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою слідчогосудді Центральногорайонного судум.Миколаєва від13березня 2025року продовженопідозрюваній ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 16 квітня 2025 року включно.

Визначено підозрюваній ОСОБА_7 заставу 4950 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 14988600 грн.

У разі внесення застави покладено на ОСОБА_7 обов`язки: прибувати до суду, прокурора або слідчого, в провадженні якого перебуватиме вказане кримінальне провадження, за викликом; не відлучатись з міста Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та перебування; утримуватись відспілкування з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Захисник просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою застосувати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або у разі залишення в силі продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просить зменшити розмір застави з 14988600 грн на заставу в розмірі, передбаченому в межах п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Апелянт вважає, що підозра ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України, є необґрунтованою. На думку апелянта, слідчим не додано жодного документу чи доказу, які підтверджували, що ОСОБА_7 , яка не є засновником та керівником ТОВ «Грінтекса», могла використовувати товариство на власний розсуд, здійснювати будь-які адміністративно-розпорядчі функції чи нести відповідальність за діяльність товариства. Просить врахувати пояснення ОСОБА_7 , що вона ніколи не керувала та не впливала на діяльність ТОВ «Грінтекса», оскільки не була посадовою особою товариства та, відповідно, не мала таких повноважень.

Захисник вважає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведені. Просить врахувати, що ОСОБА_7 раніше не судима, має вищу педагогічну освіту, на все майно ОСОБА_7 арештоване, що виключає фінансові можливості ОСОБА_7 для переховування від органів досудового розслідування.

Стверджує, що даний розмір застави є непомірним для підозрюваної, що суперечить вимогам ч. 4 ст. 182 КПК України, згідно якої розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків та не можу бути завідомо непомірним для неї.

Встановлені слідчим суддею обставини.

Слідчим відділом Управління СБ України в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №22024150000000163 від 02.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України. 16.01.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України.

Згідно підозри, ОСОБА_7 та інші особи, організували, очолили та реалізували протиправну схему легалізації незаконно отриманих різних груп сільськогосподарських культур, шляхом їх придбання без відображення в бухгалтерському обліку та податковій звітності та подальшого експорту за кордон через суб`єктів ЗЕД з ознаками «фіктивності» без повернення отриманої таким чином валютної виручки в Україну, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету України податків в особливо-великому розмірі.

Так, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 04.07.2023, більш точної дати в ході проведення досудового розслідування на теперішній час не встановлено, ОСОБА_7 , будучи обізнаною про порядок проведення операцій з продажу на експорт сільськогосподарської продукції та сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку до Державного бюджету України, розробила протиправний механізм, направлений на ухилення від сплати податку на прибуток під час реалізації такої продукції на експорт на адресу підприємств нерезидентів, в якому вона являється керівником та власником - Іnnovation Group LTD, та афілейованих до неї компаній, а саме: Bulgaria Grain EOOD директором та власником якої являється чоловік ОСОБА_7 ОСОБА_15 , та Hill Valley S.R.O.

Маючи вищевказані підприємства в своєму безпосередньому розпорядженні та сталі зв`язки пов`язані з експортом сільськогосподарської продукції, ОСОБА_7 , володіючи якостями лідера та організаторськими здібностями розуміючи, що для досягнення злочинного умислу у вигляді отримання прибутку та в подальшому несплати податку, необхідно діяти у різних регіонах держави, та те, що вона одноособово не зможе реалізувати злочинний намір, залучила до вчинення вищевказаного злочину ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , яким повідомила детальний план спільної злочинної діяльності, розподілила відведені ролі та функції кожного учасника, направлені на успішне його виконання та досягнення злочинної мети, а також загальні правила поведінки та обумовленої конспірації.

Поклавши на себе функції організатора вищевказаної злочинної схеми, та визначивши вчинення злочину як основне джерело здобуття коштів, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_7 , розуміючи що вона одноосібно забезпечити не зможе функціонування злочинного плану, залучила вищевказаних осіб до злочинної діяльності визначила спосіб реалізації вказаного злочину.

ОСОБА_7 підозрюється в тому, що діючи за попередньою змовою з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , який перебував з 12.07.2023 по 18.01.2024 на посаді директора та головного бухгалтера TOB «Грінтекса», зареєстрованого за юридичною адресою: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, реалізували заздалегідь розроблену спільну злочинну схему ухилення від сплати податків шляхом приховання об`єкту оподаткування із джерелом походження з України, та не подачі податкової декларації з податку на прибуток за 2023 рік, фінансової звітності або звіт про фінансовий стан (баланс) за 2023 рік до контролюючого органу ДПС України, при цьому приховавши об`єкт оподаткування в сумі 211 329 472,96 грн, спричинивши несплату до бюджету податку на прибуток за 2023 рік в сумі 38 039305 грн 13 коп., тим самим не сплативши податок в особливо великих розмірах, тобто який в більше ніж сім тисяч разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.01.2025 ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20000000 грн., яка ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 12.02.2025 залишена без змін.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва 18.02.2025 ОСОБА_7 змінено застосований раніше ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.01.2025 запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 16 березня 2025 року, з визначенням застави у розмірі 20000000 грн з покладенням обов`язків.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 12.03.2025 апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 18.02.2025 - без змін.

Постановою прокурора від 12.03.2025 продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, до 3 місяців, тобто до 16.04.2025.

При прийнятті оскаржуваного рішення слідчий суддя зазначив, що обираючи запобіжний захід, а в подальшому продовжуючи його строк дії, досліджено надані органом досудового розслідування докази, які свідчили про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй діяння, так і наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.

Оскільки строк дії запобіжного заходу визначений слідчим суддею закінчується, а кримінальне провадження неможливо завершити до закінчення дії ухвали слідчого судді, слідчий звернувся з клопотанням про продовження такого строку на 60 днів.

За висновком слідчого судді, описані у клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України. Підозра у вчиненні кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується доданими до клопотання матеріалами.

Враховуючи обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , слідчий суддя дійшов висновку про доведення прокурором обставин, які свідчать про те, що продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Проте, ризик передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином,слідчий суддя вважав, що прокурором такий формально вказаний та не доведений в судовому засіданні.

Слідчий суддя дійшов висновку, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.

З матеріалів, долучених слідчим до клопотання слідчому судді, вбачається достатньо відомостей про обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя продовжив строк запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 ,зменшивши розмірзастави до4950розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб,що на думку слідчого судді, забезпечить процесуальну поведінку підозрюваної та буде утримувати підозрювану від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Позиції учасників судового провадження.

Захисник ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу. Підозрювана ОСОБА_7 про дату та час апеляційного розгляду повідомлений належним чином. Заяву про бажання брати участь у судовому засіданні не подавав.

Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Встановлені судомапеляційної інстанціїобставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Положення закону, якими керувався слідчий суддя та суд апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.

Частиною 3 ст. 199 КПК України передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених в ст. 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Частиною 5 ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені участині третійцієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 2 ст. 194 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті.

Частиною 8 ст. 194 КПК України передбачено, що до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.

Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

Питання щодообґрунтованості підозриу вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого їйкримінального правопорушення,знайшло своєпідтвердження підчас обранняйому тапродовження запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою.

Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання. Дані, що містяться у наданих слідчому судді матеріалів кримінального провадження №22024150000000163 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_7 могла вчинитикримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України, та виправдовують подальше досудове розслідування.

Всі заперечення сторони захисту з цього приводу вказують тільки на необхідність перевірки та/або уточнення певних обставин версії сторони обвинувачення, але не спростовують того, що наразі достатньо даних, які виправдовують подальше досудове розслідування.

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що встановлені ризики, які виправдовують тримання підозрюваної під вартою, не зменшилися.

Колегія суддів погоджується з обґрунтуванням, наведеним слідчим суддею, що ризики, встановлені при обранні запобіжного заходу, продовжують існувати, та зазначає, що оскаржуване рішення в цій частині належно мотивоване.

Прокурором доведено продовження існування ризику у вигляді можливості підозрюваною знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюваній відомо, де можуть знаходитись речі та документи, що підтверджують вчинення нею кримінального правопорушення.

Ризик можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 , продовжує існувати,оскільки підозрювана через підконтрольні їй підприємства може вчинити інші правопорушення у сфері господарської діяльності.

Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

З клопотання слідчого вбачається, що завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали неможливо, з врахуванням значного об`єму кримінального провадження, значного переліку слідчих та розшукових дій що необхідно провести у цьому кримінальному провадженні, зокрема необхідно: допитати свідків та підозрюваних, в тому числі додатково; здійснити вилучення речей та документів, в тому числі які містять охоронювану законом таємницю, які перебувають у володінні банків; вирішити питання про тимчасовий доступ до речей та документів, які в тому числі містять охоронювану законом таємницю щодо ПСП агрофірма «Сиваш»; призначити за результатами тимчасового доступу судово-економічні експертизи; направити запити про надання міжнародної допомоги та територію Румунії та Угорщини; зібрати в повному обсязі характеризуючі матеріали щодо підозрюваних; вирішити питання про додаткову кваліфікацію в діях підозрюваних.

Тобто,з урахуваннямдоводів клопотання,слідчим суддеювстановлено,що досудоверозслідування уцьому кримінальномупровадженні триває,проте завершитидосудове розслідуваннядо закінченнястроку діїпопередньої ухвалипро обраннязапобіжного заходуне представляєтьсяможливим у зв`язку з необхідністю проведення ряду слідчих та процесуальних дій.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що слідчим, прокурором доведено, що обставини, зазначені у частині третій ст. 199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваної під вартою.

Підстави для зміни раніше обраного запобіжного заходу на більш м`який, на чому наголошувала сторона захисту, на даній стадії кримінального провадження відсутні.

Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, слідчий суддя дійшов правильного висновку, що клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваної в межах строку досудового розслідування підлягає задоволенню, оскільки слідчим у клопотанні та прокурором доведено, що заявлені ризики продовжують існувати, а також доведено наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою та виправдовують подальше тримання підозрюваної під вартою, з чим погоджується колегія суддів.

Окрім того, всупереч доводам захисника про можливість зміни запобіжного заходу на домашній арешт, колегія суддів зазначає про відсутність правових підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Ці вимоги апелянта не узгоджуються з вимогами ч. 8 ст. 194 КПК України, якими передбачено, що до підозрюваного, у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою.

Щодо застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.

Частина 4 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з приписами п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину встановлюється у розмірі від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Разом із тим, абз. 2 зазначеної ч. 5 ст. 182 КПК України визначає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Слідчий суддя, зменшивши раніше визначений розмір застави, вважав, що застава у визначеному розмірі - 4950 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, є співмірною із матеріальним становищем підозрюваної та ймовірними наслідками злочину, в якому підозрюється ОСОБА_7 .

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого суддів, та вважає, що рішення в цій частині відповідає вимогам ч.3 ст. 183 КПК України. Колегія суддів враховує імовірний значний розмір грошових коштів, отриманих внаслідок вчинення злочину, в якому ОСОБА_7 підозрюється, а саме, згідно підозри ОСОБА_7 приховала об`єкт оподаткування в сумі 211329472,96 грн, чим спричинено несплату до бюджету податку на прибуток за 2023 рік в сумі 38 039305 грн 13 коп., тим самим не сплативши податок в особливо великих розмірах. Зазначене вказує на виключність випадку під час вирішення питання про визначення розміру застави.

Підстави для зменшення визначеного слідчим суддею розміру застави, про що просить апелянт, немає.

Ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 ч. 3, 409, 422, 532 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого суддіЦентрального районногосуду м.Миколаєвавід 13березня 2025року щодо ОСОБА_7 без змін.

Ухвала набираєзаконної силиз моментуїї проголошеннята непідлягає оскарженнюв касаційномупорядку.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3