Постанова

від 03.04.2025 по справі 759/8838/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.

22-ц/824/7170/2025

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 759/8838/17

03 квітня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А.

при секретарі - Смолко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою боржника ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року, постановлену під головуванням судді Єросової І.Ю. у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне товариство «Універсал Банк» про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2024 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмила Олегівна звернулась до Святошинського районного суду міста Києва з поданням про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту громадянина України.

В обґрунтування заявлених вимог зазначала, що 09.09.2021 року, приватний виконавець, керуючись ст.ст. 24, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1.

Того ж дня, приватний виконавець, керуючись вимогами статті 3, 43 статті 40, статті 45 Закону України «Про виконавче провадження», виніс постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця.

09.09.2021 року, керуючись статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, приватний виконавець виніс постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого

В той же день, керуючись вимогами статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець виніс постанову про арешт майна боржника відповідно до якої накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику: у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, мінімальних витрат виконавчого провадження, 2030,4 USD та 1022,77 грн.

Окрім того, 09.09.2021 року приватний виконавець керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» виніс постанову про арешт коштів боржника, якою наклав арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця.

Зазначає, що всі вищевказані постанови від 08.10.2020 року відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» були скеровані на адресу боржника, вказану у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 рекомендованим поштовим відправленням № 0209424772875.

Тим же поштовим відправленням боржнику направлено виклик приватного виконавця від 09.09.2021 року, яким зобов?язано з?явитися 16.09.2021 року, 12:00 год. за адресою місцезнаходження приватного виконавця для надання пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, які вживаються для його виконання.

14.12.2021 року, приватним виконавцем повторно сформовано виклик боржнику із вимогою з`явитись до приватного виконавця 24.12.2021 року, 12:00 за адресою приватного виконавця для надання пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, які вживаються для його виконання.

У визначений час до офісу приватного виконавця боржник не з?явився про поважність причин неявки не попередив, декларацію про доходи боржника, пояснення стосовно погашення заборгованості боржник не надав, про що складено акт від 24.12.2021 року.

Вказує на те, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна встановлено, що за зазначеним об?єктом наявні обтяження, а саме заборона відчуження на нерухоме майно (номер запису про обтяження: 16564231). Даний об?єкт незавершеного будівництва є предметом іпотеки відповідно до договору від 01.08.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Гарасютою О.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1082, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «ГРОУФ КАПІТАЛ ФАКТОРИНГ».

Враховуючи зазначену інформацію, приватний виконавець звернувся Святошинського районного суду м. Києва з поданням про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

Вказує на те, що 11.02.2022 року ухвалою Святошинського районного суду м. Києва № 759/8838/17 було задоволено подання приватного виконавця та надано дозвіл приватному виконавцю виконавчого округу м. Київ Лановенко Людмилі Олегівні звернути стягнення на майно боржника - ОСОБА_3 , яке не було зареєстроване в установленому законом порядку, а саме: 1/3 земельної ділянки, площею 0,1000 га, кадастровий номер 3223182501:01:001:0050, цільове призначення 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Зазначає, що 25.07.2022 року, приватним виконавцем сформовано виклик боржнику із вимогою з`явитись до приватного виконавця 29.07.2022, 10:00 за адресою приватного виконавця для надання пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, які вживаються для його виконання.

28.09.2022 року приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою описано та накладено арешт на майно боржника, а саме: 1/3 незавершеного будівництва, адреса нерухомого майна АДРЕСА_2 . Технічний опис майна: відчужується за спадщиною незавершений будівництвом житловий будинок, що становить 84% готовності, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину 4189, 06.08.2011 року, приватний нотаріус Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької обл. Беднов О.А. та 1/3 земельної ділянки, площею 0,1000, кадастровий номер 3223182501:01:001:0050.

Звертає увагу суду на те, що на вищевказане майно заборонено звертати стягнення відповідно до п. 5-2. розділу VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку».

Вказує на те, що 30.09.2022 року, приватним виконавцем сформовано виклик боржнику із вимогою з`явитись до приватного виконавця 07.10.2022 року, 12:30 за адресою приватного виконавця для надання пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, які вживаються для його виконання.

У визначений час до офісу приватного виконавця боржник не з?явився про поважність причин неявки не попередив, декларацію про доходи боржника, пояснення стосовно погашення заборгованості боржник не надав.

Вважає що приватним виконавцем було здійснено всі необхідні заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», для належного виконання судового рішення та в ході проведення виконавчих дій приватним виконавцем було встановлено, що у боржника відсутні кошти, рухоме майно, інше.

Звертає увагу суду на те, що боржник, будучи обізнаний, про те, що відносно нього відкрито виконавче провадження, не вчиняє жодних дій, направлених на виконання рішення суду, не з?являється на виклик та не виконує законних вимог та ухиляється від виконання зобов?язань, поклядених на нього судовим рішенням, водночас було встановлено, що боржник неодноразово перетинає державний кордон, у період з 01.01.2022 року по 05.12.2024 рік перетнула кордон загалом 25 разів, що дає підстави вважати приватному виконавцю про задовільний майновий стан боржника та його небажання виконувати рішення суду.

З огляду на вище викладене просив суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа до виконання боржником виконавчого документа, а саме: виконавчого листа №759/8838/17 від 08.09.2021 р., виданого Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» 1/3 частини заборгованості за зобов`язаннями спадкодавця ОСОБА_2 по кредитному договору № 475/040408 від 04.04.2008 р., а саме 1845,82 доларів США.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року подання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмили Олегівни, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне товариство «Універсал Банк» про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, задоволено.

Тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа до виконання боржником виконавчого документа, а саме: виконавчого листа №759/8838/17 від 08.09.2021 року, виданого Святошинським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» 1/3 частини заборгованості за зобов`язаннями спадкодавця ОСОБА_2 по кредитному договору № 475/040408 від 04.04.2008 року, а саме 1845,82 доларів США.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 22 січня 2025 року боржник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні подання відмовити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права та з неповним з`ясуванням обставин справи.

Вважає, що борг зазначений в ухвалі №6/759/50/25 від 13 січня 2025 року, у доларах США є неправомірним. Це пов`язано з тим, що першочерговий власник майна уклав два однакових кредитних договори під заставу одного й того самого об`єкта нерухомості. У результаті судових розглядів борг у швейцарських франках був визнаний незаконним у всіх судових інстанціях, включаючи апеляційну та касаційну, а тому на думку апелянта існують підстави вважати, що борг у даній справі також суперечить законодавству.

Стосовно висновків суду, що боржник має можливість погасити борг зазначає, що майно перебуває під арештом виконавчої служби, що робить неможливим його використання для погашення заборгованості. Таким чином, єдиний ресурс, на який посилається виконавець, фактично недоступний для вирішення боргових зобов`язань.

Стосовно перетину кордону зазначає, що усі 25 перетинів через державний кордон пов`язані з необхідністю забезпечення безпеки та добробуту дитини, яка отримала статус біженця у Німеччині. Перебування на території Німеччини було лише в рамках дозволених термінів, встановлених Європейською організацією з питань біженців, а саме: 90 днів протягом 180 днів.

Вважає, що заборона у виїзді в умовах воєнного стану може ускладнити вчинення нею дій з метою захисту її дитини.

Зазначає, що фінансування поїздок здійснювалося за рахунок коштів матері апелянта- ОСОБА_4 .

Окрім того, вважає, що сума боргу є непропорційною щодо заходу обмеження права на виїзд. Заборона виїзду створює надмірний тягар і не відповідає вимогам Конституції України та міжнародного права.

25 лютого 2025 року до Київського апеляційного суду від представника приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. адвоката Юхименко Юрія Юрійовича надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому представник зазначав, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, а тому просив суд залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання з`явилась ОСОБА_5 , яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Інші сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, а тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності не з`явившихся сторін.

Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в провадженні приватного виконавця Лановенко Л.О. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 759/8838/17 від 08.09.2021 року, виданого Святошинським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованості у розмірі 1 845,82 доларів США та 725,56 гривень.

09.09.2021 року приватним виконавцем, відповідно було направлено боржнику постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 09.09.2021 року рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням за № 0209424772875 на адресу, що зазначена у виконавчому документі, що підтверджується копією списку згрупованих поштових відправлень та витягом із журналу вихідної кореспонденції за 09.09.2021 року.

09.09.2021 року, приватний виконавець своїм викликом зобов`язала боржника з`явитися до виконавця 16.09.2021 року на 12:00 годину за адресою: 02094, м. Київ, вул. Поправки Юрія, 6, оф. 17, щодо сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом або надання підтверджуючих документів про сплату, що підтверджується листом державного виконавця від 09.09.2021 року з вих. №804, копією списку згрупованих поштових відправлень та витягом із журналу вихідної кореспонденції за 09.09.2021 року.

Відповідно до рекомендованого повідомлення ОСОБА_3 отримала поштове відправлення № 0209424772875 15.09.2021 року, вказане поштове відправлення містило зокрема постанову про відкриття виконавчого провадження, виклик державного виконавця.

У встановлений приватним виконавцем час боржник не з`явився до офісу приватного виконавця та не повідомив про причини неявки, про що приватним виконавцем було складено відповідний акт від 16.09.2021 року.

09.09.2021 року приватним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника відповідно до якого накладено арешт на все майно боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця з урахуванням ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до відповіді Головного сервісного центру МВС України від 23.09.2021 року №31/8703-16379 на № 8019 від 09.09.2021 року встановлено, що боржником - ОСОБА_3 не зареєстровано транспортних засобів.

09.09.2021 року в рамках виконавчого провадження ВП № НОМЕР_2, приватним виконавцем направлено запити до Державної Фіскальної служби України, відповідно до яких було встановлено, що боржник не отримує доходів.

Приватним виконавцем було направлено запити до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з метою отримання інформації про наявність прав власності/користування на земельні ділянки, що зареєстроване за боржником.

Відповідно до відповідей Держгеокадастру, встановлено, що реєстрація право власності та користування земельними ділянками за боржником не виявлено.

Окрім того приватним виконавцем 14.12.2021 року повторно було викликано боржника на 24.12.2021 року на 12:00 год.

Відповідно до акту приватного виконавця 24.12.2021 року боржник до офісу приватного виконавця повторно не з`явився.

З довідки АТ КБ «Приватбанк» від 20.09.20221 року №20.1.0.0.0/7 - 210915/10091 вбачається, що на рахунках ОСОБА_3 відсутня достатня кількість коштів для погашення заборгованості.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 11.02.2022 року надано дозвіл приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмилі Олегівні звернути стягнення на майно боржника - ОСОБА_3 , яке не було зареєстроване в установленому законом порядку, а саме: 1/3 земельної ділянки, площею 0,1000 га, кадастровий номер 3223182501:01:001:0050, цільове призначення 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно електронних відомостей ДФС України, МВС України, ДПС України щодо боржника в Державних реєстрах відсутня інформація.

Згідно відповіді Державної прикордонної служби на запит приватного виконавця щодо відомостей про перетин ОСОБА_3 державного кордону України у період з 01.01.2022 року по 05.12.2024 року - остання загалом перетнула державний кордон 25 разів.

Задовольняючи подання приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лановенко Людмила Олегівна про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту громадянина України, суд першої інстанції посилався на те, що державним виконавцем доведено про обізнаність ОСОБА_1 щодо наявності відкритого виконавчого провадження № НОМЕР_1 та невиконання нею зобов`язань на підставі рішення суду. З огляду на вищевикладене, з урахуванням положень ст. 124 Конституції України та ст. 14 ЦПК України, згідно яких судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими і підлягають виконанню на всій території України, суд першої інстанції вважав, що невжиття заходів щодо обмеження боржника у праві виїзду за межі України може стати загрозою щодо обов`язковості виконання рішення суду на всій території України чи взагалі зробити неможливим його виконання.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на Державну виконавчу службу (далі - ДВС), яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі «Про виконавче провадження», далі - Закон№ 606-XIV.

Державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням - п. 18 ч. 3 ст. 11№ 606-XIV.

Підстави для тимчасового обмеження у праві виїзду громадян України за кордон передбачені Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України». Так, зокрема, громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань - п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону.

Вирішення судами питання про тимчасове обмеження у виїзді за межі України можливе тільки у порядку, визначеному ст. 377-1 ЦПК України, яка діяла на момент вчинення процесуальної дії, та за поданням державного виконавця на підставі п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», а також п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України». Це питання вирішується у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, а також рішенням іншого органу (посадової особи), яке перебуває на виконанні органів Державної виконавчої служби (далі - ДВС).

Реалізація цих прав здійснюється шляхом звернення до суду в порядку ст. 377-1 ЦПК з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, яка також визначає, що суб`єктом звернення до суду є державний виконавець.

Подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, з яким звертається до суду державний виконавець, відповідно до вимог ч. 1 ст. 377-1 ЦПК має погоджуватися з начальником відділу ДВС, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець (суб`єкт подання).

До подання державного виконавця додаються належним чином завірені копії виконавчого документа, постанови про відкриття виконавчого провадження, а також інші документи виконавчого провадження які, на думку державного виконавця, підтверджують ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, відомості про характер та розмір невиконаних зобов`язань боржником, тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 377-1 ЦПК України суд зобов`язаний негайно розглянути подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України.

Перевіривши в межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів апеляційного суду виходить з такого.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 07 серпня 2018 року позовні вимоги ПАТ «БМ Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «БМ Банк» 1/3 частини заборгованості за зобов`язаннями спадкодавця ОСОБА_2 по кредитному договорі № 475/040408 від 04.04.2008 року, а саме 1845,82 доларів США.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «БМ Банк» 2/3 частини заборгованості за зобов`язаннями спадкодавця ОСОБА_2 по кредитному договорі № 475/040408 від 04.04.2008 року, а саме 3691,63 доларів США.

Стягнутио з ОСОБА_3 на користь ПАТ «БМ Банк» судовий збір в розмірі 725,56 грн.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ «БМ Банк» судовий збір в розмірі 1451,11 грн.

Вказані рішення набрали законної сили та відповідно до вимог статті 126 Конституції України, ст. 14 ЦПК України є обов`язковим до виконання.

З метою примусового виконання вказаного рішення, було видано виконавчі листи.

Фактичні обставини справи встановлені судом, а також матеріали виконавчого провадження свідчать про те, що боржник ОСОБА_1 обізнана про відкриття виконавчих проваджень щодо виконання судового рішення про стягнення з неї на користь банку грошових коштів.

На час розгляду подання рішення судів боржником не виконано. В матеріалах справи відсутні підтверджуючі документи про повне чи часткове виконання боржником зобов`язань і вказані обставини не заперечуються боржником.

Такі дії боржника ОСОБА_1 свідчать про здійснення нею перешкод у вчиненні державним виконавцем дій щодо примусового виконання судового рішення.

Таким чином, боржник , усвідомлюючи свій обов`язок щодо виконання рішень судів, в порушення вимог ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої боржник зобов`язаний утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, свідомо не виконує належні до виконання зобов`язання.

Отже, висновок суду першої інстанції щодо ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов`язань, покладених на неї судовим рішенням, зроблений на підставі наданих доказів та у відповідності з встановленими судом фактичними обставинами справи.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що борг зазначений в ухвалі №6/759/50/25 від 13 січня 2025 року, у доларах США є неправомірним. Це пов`язано з тим, що першочерговий власник майна уклав два однакових кредитних договори під заставу одного й того самого об`єкта нерухомості. У результаті судових розглядів борг у швейцарських франках був визнаний незаконним у всіх судових інстанціях, включаючи апеляційну та касаційну, а тому на думку апелянта існують підстави вважати, що борг у даній справі також суперечить законодавству, колегія суддів відхиляє, оскільки у випадку незгоди з рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 07 серпня 2018 року, боржника не була позбавлена можливості оскаржити його. В даному випадку апеляційним судом переглядається законність ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що заборона у виїзді в умовах воєнного стану може ускладнити вчинення нею дій з метою захисту її дитини, колегія суддів відхиляє, оскільки у відповідності до положень Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України є юридичною санкцією, що застосовується до громадян, які ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на них судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Реалізація прав сторін у процесі виконання судового рішення, якщо тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України було встановлено ухвалою суду, визначена положеннями статті 441 ЦПК України, якою передбачено, що суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Отже, апелянт, як боржник у виконавчому провадженні, вправі звернутися до суду із заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відповідно частини 5 статті 441 ЦПК України, якщо вважає, що встановленим ухвалою суду тимчасовим обмеженням у праві виїзду за межі України порушено її права чи свободи.

Інші доводи заявника, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених при розгляді справи доказів та їх юридичної оцінки.

Отже, доводи апеляційної скарги , матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції при його ухваленні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування немає, а тому апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухваленняя, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 04 квітня 2025 року

Головуючий : Судді: