Рішення

від 04.04.2025 по справі 480/1331/16-ц

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/1331/16-ц

Провадження № 2/945/72/25

РІШЕННЯ

Іменем України

04 квітня 2025 року. Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засідання Кінек Г.О., представника позивача Іванцової Н.М.,відповідача ОСОБА_1 ,представника відповідача Балабан В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом АТ«Миколаївобленерго» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення,

встановив:

20.04.2016 року ПАТ «Миколаївобленерго» (правонаступником всіх прав та обов`язків якого є АТ «Миколаївобленерго») звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідача про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення.

Свої вимоги обгрунтував тим, що відповідач є споживачем електричної енергії, яку постачає АТ «Миколаївобленерго» та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . 05.01.2016 року представниками АТ «Миколаївобленерго» при перевірці дотримання вимог діючих ПКЕЕН було встановлено порушення, а саме: «Самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника відкритою електропроводкою без приладу обліку з порушенням схеми обліку, що можливо виявити при контрольному огляді приладу обліку». За вказаним порушенням було складено Акт № М5805, який 26.01.2016року розглянутий комісією, яка була проведена без присутності відповідача. Позивач зазначає, що комісією прийнято рішення, що в результаті порушення відповідачем ПКЕЕН, обсяг недоврахованої електричної енергії, що є реально спожитою, але неврахованою приладом обліку споживача та несплаченою електроенергією становить 10493,78грн. Розрахунок боргу проведений за період з 05.07.2015 по 05.01.2016. У зв`язку з чим, позивач просив суд стягнути з відповідача, вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 10493,78 грн., а також судові витрати у розмірі 1378,00 грн.

Заочним рішеннямМиколаївського районногосуду Миколаївськоїобласті від12.08.2016року позовнівимоги задоволено.Стягнуто з відповідача на користь Публічного Акціонерного Товариства Миколаївобленерго збитки у сумі 10493,78 грн. та судовий збір у розмірі 1378 грн.00 коп.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаїської області від 09.12.2020 року вказане заочне рішення за заявою відповідача скасовано, і призначено справу до розгляду в загальному порядку, з викликом сторін по справі.

30.12.2020 року представником відповідача подано відзив, в якому просить в задоволені позову відмовити в повному обсязі,посилаючись на те,що 05.06.2016р. представниками позивача було складено Акт № М5805 про порушення ПКЕЕН,який складено за відсутності позивача, вона не є власником будинку, не проживала у ньому на момент складання. Більш того, зі змісту Акту про порушення № М 5805 вбачається, що вказаний Акт складено у присутності «представника споживача або уповноваженої особи» Дедушко С.Б. На підставі чого представниками АТ «Миколаївобленерго» було зроблено висновок, що ОСОБА_2 є «представником споживача ОСОБА_1 або уповноваженою нею особою» - зі змісту вказаного Акту встановити неможливо. При цьому Дедушко С.Б., який і був фактично присутній на момент скоєння порушення ПКЕЕН та фактично проживав у буд. АДРЕСА_1 та матері якого на праві власності належить вказаний будинок, будь-які претензії зі сторони АТ «Миколаївобленерго» пред`явлено не було. Хоча на час складання Акту за вказаною адресою ця особа проживала, була зареєстрована, та фактично користувалася електричною енергією. Нажаль, на теперішній час достовірно встановити обставини складання даного Акту неможливо, оскільки в 2019 році ОСОБА_2 помер. Натомість відповідачка ОСОБА_1 в буд. АДРЕСА_1 не проживала з 2009 року. Відповідно жодним чином не користувалась електричною енергією за вказаною адресою та не могла допустити порушення ПКЕЕН. Згідно Довідки Безводненської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 13.10.2020 р. за вих. № 395 ОСОБА_1 з 2009 року і по теперішній час на території сільської ради не проживає, 12.12.2019р. знята з реєстрації місця проживання. Тобто у час, коли начебто було скоєно порушення, Відповідачка за адресою АДРЕСА_2 не проживала. При складанні Акту про порушення ПКЕЕН Відповідачка присутня не була, будь-яких пояснень від неї не витребовувалось. Відповідачка не має жодного відношення до будинку, за адресою якого було виявлено порушення ПКЕЕН. Будь-яких дій, спрямованих на самовільне підключення до електромережі поза приладом обліку - відповідачка не вчиняла. Доказів протилежного суду не надано. Позивач у поданому ним позові посилається на те, що Відповідачкою начебто було допущення самовільне підключення до електроустановок, струмоприймачів. Проте натомість абсолютно не зазначено, яким чином до цього відбулось відключення будинку від електропостачання, за яких обставин, на підставі чого - чи було про це попереджено споживачів. Фактично підставою для складання Акту про порушення № М 5805 від 05.01.2016 р. було начебто самовільне підключення ОСОБА_3 до електричної мережі. Однак за яких обставин та на підставі яких доказів представники АТ «Миколаївобленерго» дійшли висновку про те, що саме ОСОБА_1 , а не інша особа (зокрема яка була присутня в будинку та фактично користувалась електроенергією) вчинила порушення ПКЕЕН, відповідачці не зрозуміло. Сам по собі факт укладення між нею на АТ «Миколаївобленерго» Договору про користування електричною енергією (факт укладання даного договору відповідачка заперечує, про його існування дізналась лише при ознайомленні з матеріалами справи в суді) не може бути підставою притягнення її до відповідальності за порушення ПКЕЕН - у разі, якщо вина її у вчиненні такого порушення не встановлена.Враховуючи все вищевикладене ОСОБА_1 вважає позовні вимоги АТ «Миколаївобленерго» про стягнення із неї збитків, завданих внаслідок порушення ПКЕЕН, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

19.01.2021року представником позивача подано відповідь на відзив,в якому зазначено, що між ВАТ «ЕК «Миколаївобленерго» (правонаступником всіх прав та обов`язків якого є ПАТ «Миколаївобленерго») та відповідачем 15.04.2010 укладено договір про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - Договір), та відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ім`я відповідачки. Акціонерне товариство «Миколаївобленерго» є юридичною особою із новим найменуванням у результаті проведення державної реєстрації змін до Статуту ПАТ «Миколаївобленерго» у відповідності до закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-УІ, з урахуванням нової редакції Статуту АТ «Миколаївобленерго» від 08.04.2019 (протокол Загальних Зборів АТ «Миколаївобленерго» від 08.04.2019 № 28). Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 12.07.2019 Відповідачем укладений шлюб та змінено прізвище на ОСОБА_4 . 05.01.2016 представниками ПАТ «Миколаївобленерго» при перевірці дотримання вимог ПКЕЕН за адресою АДРЕСА_1 , було виявлено порушення ПКЕЕН, а саме: «п. 42 ПКЕЕН: Самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника відкритою електропроводкою без приладу обліку, з порушенням схеми обліку, що можливо виявити при контрольному огляді приладу обліку». За вказаним порушенням складено акт про порушення № М5805 від 05.01.2016, який 26.01.2016 був розглянутий комісією без присутності споживача, який, відповідно до п. 53 ПКЕЕН, належним чином був сповіщений про час та місце проведення засідання комісії. Комісією було прийнято рішення, яке оформлено протоколом від 26.01.2016 № 4 в якому зазначена інформація про причетність споживача (Відповідача - у справі) до порушення ПКЕЕН, в результаті якого Відповідачем було реально спожито, але не враховано приладом обліку та не сплачено, обсяг електричної енергії у сумі 10493,78 грн. Копію протоколу 17.02.2016 направлено Відповідачу за місцем реєстрації. У той же час з моменту прийняття вказаного рішення Відповідач щодо його оскарження чи скасування до Позивача не звертався. Виходячи із змісту довідки Безводненської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 13.10.2020 № 395 Відповідач знятий з реєстрації місця проживання у цій же сільській раді 12.12.2019, що свідчить про те, що уся кореспонденція споживачу Товариством направлялась за єдиною відомою адресою місця реєстрації Відповідача, тобто АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 6.18. ПКЕЕН у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно. У відзиві Відповідач наполягає на тому, що Акт було складено за її відсутності, вона не є власником будинку за вказаною адресою, не проживала у ньому на момент складання Акту, будь-яких дій, спрямованих на самовільне підключення до електромережі поза приладом обліку не вчиняла, а таким чином не користувалась електричною енергією за вказаною адресою та не могла допустити порушення ПКЕЕН. Натомість в порушення п. 6.18 ПКЕЕН споживач ОСОБА_1 не повідомила належним чином Позивача про припинення користування електричною енергію, договір діє до теперішнього часу. Окрім цього, у відзиві в обгрунтування своїх тверджень Відповідач посилається на положення Правил роздрібного ринку електричної енергії, які були затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312. Вважає таку позицію Відповідача хибною, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин, відносини між Позивачем та Відповідачем регулювались положеннями саме ПКЕЕН. Отже, Позивачем було повністю додержано приписи ПКЕЕН в частині складення акту про порушення ПКЕЕН № М5805 від 05.01.2016, а також проведення засідання комісії по розгляду зазначеного акту, в зв`язку із чим дії Позивача є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та, відповідно, є правомірними. На підставі вищевикладеного просить вимоги АТ «Миколаївобленерго» задовільнити в повному обсязі.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Миколаївського районного суду Миколаївської області, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_5 у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана цивільна справа розподілена головуючому судді Войнарівському М.М. Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 14.06.2021року головуючим суддею справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 18.10.2021року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримала, просила задоволити позов в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Балабан В.П. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі та заперечували щодо їх задоволення.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.3ст. 3 ЦПК Українипровадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1ст. 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст. 4 ЦПК України).

Згідно зіст. 5 ЦПК Українисуд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до положеньст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами ч. 1ст. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 509 ЦК Українизобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11 цього Кодексу.

Згідно вимогамстатті 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимогЦивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно достатті 527 ЦК Україниборжник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 525 ЦК Українипередбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із положеннями статей610,611 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (ст. 714 ЦК України).

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються також статтями 56-58, 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії та Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (далі - Методика). Крім того, правовідносини між сторонами регулювалися також Правилами користування електричною енергією для населення, які ще діяли на час здійснення перевірки у будинку відповідачки.

Так, ст. 714 ЦК України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно до ч.1 ст.77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку (п.4 ч.1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Статтею 1 Закону України«Про електроенергетику» визначено поняття споживачівенергії це суб`єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують енергію для власних потреб на підставі договору про її продаж та купівлю.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об`єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об`єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов`язаних з обслуговуванням об`єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; насильницькі дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об`єктів електроенергетики виконувати свої службові обов`язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов`язків перед енергопостачальниками.

Згідно ч.4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом2Правил користування електричноюенергією для населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357визначено поняття побутового споживачаце фізична особа, яка використовує електричну енергію для задоволення власних побутових потреб на підставі договору про користування електричною енергією з електропостачальником.

За змістом п.42 ПКЕЕн, споживач електричної енергії зобов`язаний дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору. Забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприводів, забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об`єкті споживача, невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку.

Відповідно до п. 48 ПКЕЕн, споживач несе відповідальність перед енергопостачальником за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію, порушення правил користування електричною енергією, ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимом споживання електричною енергією, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку, пошкодження приладу обліку, розукомплектування та пошкодження об`єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об`єктів.

Отже, відповідно до зазначених нормативних актів споживач несе відповідальність згідно із законодавством, зокрема, за: порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку; розукомплектування та пошкодження об`єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об`єктів, тощо.

За такого, порушення правил користування електричною енергією чи розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку є правопорушенням в електроенергетиці.

Відповідно до п.53 ПКЕЕн, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об`єкта або має право користуватися цим об`єктом відповідно до договору). Один примірник акта вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу.

Згідно п.4.1.Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення ПКЕЕН, затвердженоїПостановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562, факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом (далі-енергопостачальник) порушень споживачем вимог ПКЕЕ або ПКЕЕН оформлюється актом про порушення. Акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень.У разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення. Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Споживачі та представники енергопостачальника під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень, про що зазначається в акті про порушення.

Крім того, підпунктом 3 пункту 5.1.1 ПРРЕЕ також передбачено, що оператор системи має право проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії.

Згідно підпункту 12 пункту 5.1.1 ПРРЕЕ оператор системи має право складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача при наданні послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики.

Пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушення цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформляється акт про порушення. Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

На підставі акта про порушення згідно п. 8.2.6 ПРРЕЕ уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику внаслідок користування електричною енергією обчислюється відповідно до Методики, затвердженої Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Відповідно до положень п.3.1 Методики, вона застосовується на підставі акта про порушення у разі виявлення порушення, зокрема, зазначеного у п. 6 пункту 3.1 Методики, а саме: самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника (оператора системи).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є споживачем електричної енергії, яку постачає АТ «Миколаївобленерго» та за адресою АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_2 відповідачка змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_4 » реєструючи шлюб з ОСОБА_7 , про що 12.07.2019 року Виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області складено відповідний актовий запис №233

05.01.2016року представниками ПАТ«Миколаївобленерго» при перевірці дотримання вимог діючих ПКЕЕН було встановлено порушення, а саме: Самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника відкритою електропроводкою без приладу обліку з порушенням схеми обліку, що можливо виявити при конрольному огляді приладу обліку.

За вказаним порушенням було складено Акт про порушення № М 5805.

26.01.2016року Акт про порушення № М 5805 був розглянутий комісією, яка була проведена без присутності споживача. Комісією було прийнято рішення про проведення розрахунку вартості та обсягу електричної енергії недооблікованої приладом обліку відповідача внаслідок порушення ПКЕЕН. Вартість електричної енергії не облікованої, внаслідок порушення відповідачем ПКЕЕН склала 10493,78 грн. Розрахунок проведено за період з 05.07.2015року по 05.01.2016 (дата складення акту). Під час засідання комісії було складено протокол № 4. Вказаний протокол оскаржено або скасовано не було.

Доказів оскарженнярішення АТ«Миколаївобленерго» провизначення суми,яка підлягаєдо сплативідповідачем занеоблікований обсягелектроенергії матеріалисправи немістять.

Таким чином з матеріалів справи вбачається, що 05.01.2016 року під час проведення перевірки дотримання вимог діючихправил користування електричною енергієюдля населення представниками позивача було виявлено самовільне підключення електроустановки споживача до електромереж, з порушенням схеми обліку, що можливо виявити при контрольному огляді приладу обліку.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-ІУ, в редакції від 24 червня 2004 року, визначено (далі-Закон), що споживач - це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно з частини 3статті 20 Законуспоживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Тобто, з огляду на викладене, обов`язок щодо укладення договору про користування електричною енергією (далі - Договір) лежить виключно на споживачеві.

Станом на час складання акту про порушення, стосовно об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 із заявою щодо укладення Договору окрім відповідача ніхто не звертався.

Враховуючи викладене, позов був пред`явлено саме до відповідача, оскільки за адресою АДРЕСА_1 особовий рахунок № НОМЕР_1 оформлений на відповідача, відповідно укладено договір про користування електричною енергією №38840059, на момент складання акту про порушення остання була зареєстрована за вказаною адресою, доказів того,що власником будинку є інша особа, не надано.

Отже, в порушення норм Закону таПКЕЕН відповідач не звернувся із заявою про розірвання Договору та припинення електропостачання, а інший споживач, у разі наявності такого, не уклав договору про користування електричною енергією з енергопостачальником, тому при поданні позову Товариство обґрунтовано та вірно керувалося виключно тими даними про власника об`єкту, які були наявні в розпорядженні останнього.

За таких обставин, установивши, що відповідач як споживач електричної енергії допустила порушення ПКЕЕН, внаслідок чого мало місце безоблікове споживання електроенергії й завдано збитків позивачу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача завданих збитків.

Слід зазначити, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів оскарження відповідачем у визначеному законодавством порядку рішення позивача про нарахування йому боргу за необліковану електричну енергію.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позов в частині вимог до відповідача єобґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 1378,00грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 141, ст. ст. 258, 259, ст. ст. 264 - 266, 280 - 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Позов АТ «Миколаївобленерго» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт № НОМЕР_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (ЄДРПОУ 23399393;вул..Громадянська,40,м.Миколаїв) вартість необлікованої електричної енергії у сумі 10493,78грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспорт № НОМЕР_3 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Миколаївобленерго (ЄДРПОУ 23399393; вул. Громадянська, 40, м.Миколаїв) судовий збір у розмірі 1378,00грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя М.М.Войнарівський