Рішення

від 19.12.2007 по справі 15/163-07-4091

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/163-07-4091

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          "19" грудня 2007 р.Справа  № 15/163-07-4091

Господарський суд Одеської області  у складі:

судді                                               Петрова В.С.

При секретарі                                Стойковій М.Д.

За участю представників сторін:

від позивача –                    Пєрєвєрзєва Н.В.;

від відповідача –               Лисевич В.В.,   

від третьої особи –            Савицький Г.Л.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна” до Державного підприємства „Автотранспортне підприємство Чорноморського морського пароплавства”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Державне підприємство „Укрсервіс Мінтрансу”, про стягнення 47 953,93 грн., -

                                                       ВСТАНОВИВ:  

В засіданні суду від 14 грудня 2007 р. оголошувалась перерва до 19 грудня 2007 р. о 12 год. 00 хв. в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Закрите акціонерне товариство „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства „Автотранспортне підприємство Чорноморського морського пароплавства” про стягнення заборгованості в розмірі 44 143, 78 грн. за договором № 671500101 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів і додатком № 2 від 19.07.2006 р. до договору № 671500101, а також за договором № 670400337 страхування від нещасного випадку з пасажиром на автотранспорті та полісом № ВВ/368143 від 15.09.2006 р. обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, посилаючись на наступне.

01 червня 2006 р. між Закритим акціонерним товариством „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна” та Державним підприємством „Автотранспортне підприємство Чорноморського морського пароплавства” був укладений договір № 671500101 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, згідно якого відповідач зобов'язався (п. 7.2.1.) перерахувати на розрахунковий рахунок позивача страховий платіж в розмірі і термін, визначені згідно з п.п. 5.2, 5.3 цього Договору. Відповідно до п. 5.3 цього договору відповідач зобов'язався сплатити страховий платіж в розмірі 38998,91 грн., проте не виконав свої зобов'язання.

Також 01 червня 2006 р. між Закритим акціонерним товариством „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна” та Державним підприємством „Автотранспортне підприємство Чорноморського морського пароплавство” був укладений договір № 670400337 страхування від нещасного випадку з пасажиром на автотранспорті підприємства, згідно якого відповідач зобов'язався (п. 7.4) своєчасно вносити страхові платежі у відповідності до умов договору страхування.

Згідно додатку № 1 до договору № 670400337 страхування від нещасного випадку з пасажиром на автотранспорті підприємства відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача страхову премію в розмірі 4 000,50 грн. як 1-й внесок, а 2-й внесок в розмірі 4 000,50 грн. зобов'язався сплатити до 10.08.2006 року, проте 2-й внесок відповідачем не був сплачений.

Також 19 липня 2006 року за взаємною згодою сторін був складений додаток № 2 до договору № 671500101 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, згідно якого відповідач зобов'язався сплатити додаткову страхову премію у розмірі 1405,01 грн. у зв'язку зі страхуванням транспортного засобу (марки „ІKARUS 260”, д/н 263-55 ОВ), з них –936,68 грн. були перераховані на рахунок позивача, а інша частина страхової премії в розмірі –468,34 грн. відповідачем не була  сплачена.

15 вересня 2006 року був укладений поліс № ВВ/0368143 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, згідно якого був застрахований автомобіль марки „HONDA HICE” (д/н 27897 ОВ) та нарахована до сплати відповідачем страхова премія у розмірі 1 014,05 грн., з них - 338,02 грн. відповідачем були сплачені, а інша частина страхової премії в розмірі 676, 03 грн. не була перерахована відповідачем на рахунок  позивача.

Таким чином, позивач зазначає, що в результаті невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 671500101 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів і додатком № 2 від 19.07.2006 р. до договору № 671500101, а також за договором № 670400337 страхування від нещасного випадку з пасажиром на автотранспорті та полісом № ВВ/368143 від 15.09.2006 р. обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по преміям на суму 44143,78 грн.

Так, позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 266 від 10.11.2006 р. про погашення заборгованості в розмірі 44 143,78 грн., однак заборгованість позивачем не була погашена.  

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.05.2007 р. порушено провадження у справі № 15/163-07-4091 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.06.2007 р. до участі у справі №  15/163-07-4091 залучено Державне підприємство „Укрсервіс Мінтрансу” в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача, оскільки, як встановлено під час розгляду справи, відповідно до наказу Міністерства транспорту України № 384 від 06.05.2004 р. зі змінами згідно наказу Мінтрансу № 303 від 16.04.2007 року ДП „Автотранспортне підприємство Чорноморського морського пароплавства” реорганізується шляхом приєднання його до складу ДП „Укрсервіс Мінтрансу” на правах відокремленого структурного підрозділу з внесенням його майна до статутного фонду (капіталу) ДП „Укрсервіс Мінтрансу” та закріплення за ним на праві господарського відання. Також зазначеним наказом встановлено, що ДП „Укрсервіс Мінтрансу” є правонаступником прав і обов'язків реорганізованого ДП „Автотранспортне підприємство Чорноморського морського пароплавства”.

17.10.2007 р. Закрите акціонерне товариство „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна” звернулось до суду з доповненнями до позовної заяви, згідно яких позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 671500101 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів і додатком № 2 від 19.07.2006 р. до договору № 671500101, а також за договором № 670400337 страхування від нещасного випадку з пасажиром на автотранспорті та полісом № ВВ/368143 від 15.09.2006 р. обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів в розмірі 44 143, 78 грн., пеню в сумі 1 573,75 грн. та індекс інфляції за весь час прострочення в сумі 2 281,41 грн.

В засіданні суду від 14.12.2007 р. представник позивача уточнив суму основного боргу відповідача, яку було встановлено під час звірки взаємних розрахунків та яка складає 44 098,77 грн.       

Відповідач проти позову заперечує та вважає позовні вимоги необґрунтованими з тих підстав, що договори страхування припинили свою дію та не мають юридичної сили.

Третя особа проти позову заперечує з підстав, зазначених у запереченнях проти позову (а.с. 1-2 т.2) та доповненнях до заперечень (а.с.36-37 т.2), посилаючись при цьому на те, що в результаті несплати страхувальником (відповідачем) страхових платежів в повному обсязі та у встановлені строки дія договорів страхування припинилася, тому сторони не можуть нести обов'язки по таким договорам.      

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив наступне.

01 червня 2006 р. між Закритим акціонерним товариством „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна” та Державним підприємством „Автотранспортне підприємство Чорноморського морського пароплавство” був укладений договір № 671500101 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, згідно умов якого позивач зобов'язався відшкодувати збитки, заподіяні забезпеченими за цим договором транспортними засобами відповідача (страхувальника) майну, життю і здоров'ю третіх осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в межах встановлених страхових сум, а відповідач в свою чергу зобов'язався перерахувати на розрахунковий рахунок позивача страховий платіж в розмірі і термін, визначені п. 5.2 та п. 5.3 цього договору.

Так, згідно п. 5.3 договору сума страхового платежу становить 38998,91 грн. та повинна бути перерахована відповідачем на розрахунковий рахунок позивача згідно графіка:

1-й внесок до 10.06.2006 р. –11499,45 грн.,

2-й внесок до 10.09.2006 р. –11499,45 грн.,

3-й внесок до 10.12.2006 р. –8000,01 грн.,

4-й внесок до 10.03.2007 р. –8000,00 грн.     

Також 01 червня 2006 р. між Закритим акціонерним товариством „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна” та Державним підприємством „Автотранспортне підприємство Чорноморського морського пароплавство” був укладений договір № 670400337 страхування від нещасного випадку з пасажиром на автотранспорті підприємства, згідно якого позивач зобов'язався здійснити виплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку, а відповідач в свою чергу зобов'язався своєчасно вносити страхові платежі у відповідності з умовами договору, надавати необхідну інформацію позивачу стосовно об'єкту страхування, здійснювати необхідні дії спрямовані на зменшення наслідків страхового випадку. Так, згідно додатку № 1 до договору № 670400337 страхування від нещасного випадку з пасажиром на автотранспорті підприємства відповідач зобов'язався перерахувати на розрахунковий рахунок позивача 1-й внесок в розмірі 4 000,50 грн. до 10.06.2006 р., 2-й внесок в розмірі 4 000,50 грн. –до 10.08.2006 року

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 19 липня 2006 року був складений додаток № 2 до договору № 671500101 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, згідно якого відповідач зобов'язався сплатити позивачу додаткову страхову премію у розмірі 1405,01 грн. у зв'язку зі страхуванням транспортного засобу (марки „ІKARUS 260”, д/н 263-55 ОВ), з яких –468,34 грн. повинні бути перераховані 19.07.2006 р., 468,34 грн. –10.09.2006 р., 468,33 грн. –10.12.2006 р.     

15 вересня 2006 року був складений додаток № 3 до договору № 671500101 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, згідно якого відповідач зобов'язався сплатити позивачу додаткову страхову премію у розмірі 1014,05 грн. у зв'язку зі страхуванням автомобіля марки „HONDA HICE” (д/н 27897 ОВ), про що був виданий поліс № ВВ/0368143 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

Так, згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Однак, як з'ясовано судом, прийняті на себе зобов'язання за договором  № 671500101 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів та додатками № 2 від 19.07.2006 р. і № 3 від 15.09.2006 р., а також за договором № 670400337 страхування від нещасного випадку з пасажиром на автотранспорті відповідач виконав частково.

Так, як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов додатку № 2 до договору № 671500101 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів 25.07.2006 р. згідно платіжного доручення № 374 відповідачем був внесений на рахунок позивача страховий платіж в розмірі 468,34 грн., також 06.09.2006 р. платіжним дорученням № 464 відповідачем було сплачено позивачу 468,34 грн. Крім того, на виконання умов додатку № 3 до договору № 671500101 платіжним дорученням від 21.09.2006 р. № 488 відповідачем було сплачено 383,02 грн. На виконання умов договору № 670400337 від 01.06.2006 р. відповідачем було сплачено лише 4000,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 506 від 26.09.2006 р. Отже, загальна сума внесених відповідачем на рахунок позивача страхових платежів складає 5320,2 грн.  

Між тим загальна сума страхових платежів, які підлягали сплаті відповідачем, згідно умов  договору № 671500101 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів з урахуванням додатків № 2 від 19.07.2006 р. і № 3 від 15.09.2006 р. та умов договору № 670400337 страхування від нещасного випадку з пасажиром на автотранспорті склала 49418,97 грн. (38998,91 грн. + 8001,00 грн. + 1405,01 грн. + 1014,05 грн.).

Таким чином, в порушення умов договорів страхування № 671500101 та № 670400337 залишок платежу в розмірі 44 098,77 грн. (49418,97 грн. –5320,2 грн.). відповідачем не було перераховано, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем. При цьому слід зазначити, що позивач звертався до відповідача з претензією вих. № 266 від 10.11.2006 р. про погашення заборгованості в розмірі 44 143,78 грн., однак заборгованість відповідачем не була погашена. Так, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 44 098,77 грн., що також підтверджується складеним позивачем з відповідачем та третьою особою актом звірки взаємних розрахунків від 14.12.2007 р. (а.с. 80 т.2).

Проте, відповідач та третя особа, заперечуючи проти позову, суму заборгованості не оспорюють, а зазначають, що у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договорами страхування № 671500101 та № 670400337 зазначені договори автоматично достроково припинили свою дію, посилаючись при цьому на ст. 28 Закону України "Про страхування", тому вважають, що по таким припиненим договорам сторони не можуть нести ніяких обов'язків.    

Однак, судом такі доводи відповідача та третьої особи спростовуються, виходячи з наступного.

Як передбачено п. 6.1 договору страхування № 670400337 від 01.06.2006 р., про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу не пізніше як за тридцять календарних днів до дати припинення дії договору страхування. Крім того, при достроковому припиненні дії договору страхування за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору (п. 6.2 договору).

Також п. 8.4 договору № 671500101 від 01.06.2006 р. передбачено, що з ініціативи страхувальника (відповідача) дія договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності може бути припинена за письмовою вимогою страхувальника, про що він зобов'язаний повідомити страховика не пізніше ніж за 30 днів до дати припинення дії договору страхування.

Як з'ясовано судом, жодних із вказаних вище дій не було вчинено. Таким чином, суд  вважає, що договори страхування № 670400337 та № 671500101 від 01.06.2006 р.  не можуть  вважатися такими, що є автоматично достроково припиненими.

Статтею 355 Господарського кодексу України визначено, що об'єкти страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування визначаються Цивільним кодексом України.

 Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною 1 ст. 354 Господарського кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору .

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладений договір страхування (надати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 989 Цивільного кодексу України страхувальник зобов'язаний своєчасно вносити страхові платежі у розмірі, встановленому договором.

Статтею 10 Закону України „Про страхування" визначено, що страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Так, підпунктом п.п 7.2.1 договору страхування № 671500101 від 01.06.2006 р. визначено, що страхувальник зобов'язаний перерахувати на розрахунковий рахунок страховика страховий платіж в розмірі і термін, визначені у договорі.

Також п. 7.4 договору страхування № 670400337 передбачений обов'язок страхувальника вносити страхові платежі у відповідності до умов договору.    

Таким чином, законодавством України та договорами страхування від 01.06.2006 р. № 670400337 та № 671500101 чітко зафіксовано обов'язок страхувальника сплачувати страхові платежі.

В ч. 3 ст. 18 Закону України „Про страхування" зазначено, що договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Так, згідно умов договору страхування № 671500101 договір набуває чинності з моменту, зазначеного в страховому полісі, але не раніше 00 годин дня, наступного за днем надходження страхових платежів на розрахунковий рахунок страховика. Як з'ясовано судом, перший внесок за цим договором відповідачем був сплачений 25.07.2006 р. платіжним  дорученням № 374.    

Разом з тим умовами договору страхування № 670400337 момент набрання чинності договору не визначений, а тому в даному разі судом застосовуються норми закону, якими врегульовано відносини у сфері страхування. При цьому слід зазначити, що перший внесок за цим договором відповідачем було сплачено 26.09.2006 р., що підтверджується платіжним дорученням № 506.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Ст. 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності) якщо інше не встановлено договором або законом..

Між тим, доказів, які б свідчили про відсутність вини відповідача, відповідач та тертя особа не надали .

Враховуючи наведене, господарські суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача суми несплачених страхових платежів в розмірі 44 098,77 грн. є обґрунтованими та відповідають нормам чинного законодавства.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені та індексу інфляції суд зазначає наступне.   

Так, чинним законодавством передбачена відповідальність боржника за порушення зобов'язання. Частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).         

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено п. 7.5 договору страхування № 670400337 від 01.06.2006 р., страхувальник несе відповідальність за несвоєчасну сплату страхової премії шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, але не більше 10% від суми боргу. Згідно наданого позивачем розрахунку сума нарахованої пені по договору № 670400337 складає 400,50 грн. (4000,5 грн.х 10%).

До того ж відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При цьому ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.    

Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів № 671500101 інше не встановлено, у зв'язку з чим судом застосовуються вищенаведені положення Цивільного кодексу України. Згідно наданого позивачем розрахунку сума нарахованих позивачем 3% річних по договору № 671500101 складає 1173,70 грн. Крім того, індекс інфляції за весь час прострочення відповідачем виконання своїх зобов'язань за договором № 671500101 складає 2281,41 грн.      

Враховуючи те, що відповідачем не були своєчасно виконані зобов'язання за договорами страхування № 670400337 та № 671500101 щодо внесення страхових платежів та сплати страхової премії, на думку суду, позивачем правомірно нараховано відповідачу вищезазначені штрафні санкції. При цьому слід зазначити, що відповідачем та третьою особою нарахована позивачем сума штрафних санкцій не оспорюється.      

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги  цілком обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.    

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

                                   В И Р І Ш И В:

1.          Позовну заяву Закритого акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна” до Державного підприємства „Автотранспортне підприємство Чорноморського морського пароплавство”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Державне підприємство „Укрсервіс Мінтрансу”, про стягнення 47 953,93 грн. задовольнити.

2.          СТЯГНУТИ з Державного підприємства „Автотранспортне підприємство Чорноморського морського пароплавства” (68003, м. Одеса, вул. Одаря, 2; код ЄДРПОУ 20941839) на користь Закритого акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна” (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33; код ЄДРПОУ 16285602; р/р 26504101493001 в ЗАТ „Альфа-Банк” м. Києва, МФО 300346) заборгованість за договорами страхування в розмірі 44 098/сорок чотири тисячі дев'яносто вісім/грн. 77 коп., пеню за прострочення виконання зобов'язань за договором страхування в розмірі 400/чотириста/грн. 05 коп., три процента річних в розмірі 1173/одна тисяча сто сімдесят три/грн. 70 коп., індекс інфляції в розмірі 2281/дві тисячі двісті вісімдесят одна/грн. 41 коп., 479/чотириста сімдесят дев'ять/грн. 54 коп. витрат по сплаті державного мита; 118/сто вісімнадцять/грн. 00 коп. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня  його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 24.12.2007 р.

                        Суддя                                                                                       Петров В.С.