Постанова

від 10.06.2008 по справі 15/163-07-4091

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/163-07-4091

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 10 червня 2008 р.                                                                                    № 15/163-07-4091  

   Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, суддіПлюшко І.А.,

суддівРазводової С.С. (доповідач по справі), Самусенко С.С.,

розглянувши касаційну скаргу Одеської філії ДП "Укрсервіс Мінтрансу"

нарішення господарського суду Одеської області від 19.12.07р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.03.08р.  

у справі№ 15/163-07-4091

за позовом ЗАТ "АСК "ІНГО Україна"

доДП "Автотранспортне підприємство Чорноморського морського пароплавства"

третя особа,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ДП "Укрсервіс Мінтрансу"

простягнення 47953,93 грн.

За участю представників сторін

від позивача         не з'явилися,

від відповідача     не з'явилися,

від третьої особи  Пашинська Л.В., Печиборщ І.М. дов-ті від 10.06.08р. №№  915-06, 916-06

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна” звернулося до господарського суду Одеської  області з позовом до державного підприємства “Автотранспортне підприємство Чорноморського морського пароплавства”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача — Державне підприємство “Укрсервіс Мінтрансу про стягнення 47 953,93 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.12.2007р. у справі № 15/163-07-4091 (суддя Петров В.С.) позов задоволено, стягнено з стягнено з Державного підприємства “Автотранспортне підприємство Чорноморського морського пароплавства” на користь Закритого акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна” 44 098,77 грн. заборгованість за договорами страхування, 400,05 грн. пені за прострочення виконання зобов'язань за договором страхування, 1173,70 грн. три процента річних, 2281,41 грн. індекс інфляції, 479,54 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.03.2008 року у справі № 15/163-07-4091 (судді: Воронюк О.Л., Єрмілов Г.А., Лашин В.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

 Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ДП «Укрсервіс Мінтрансу»в особі Одеської філії звернулося до Вищого  господарського  суду України з касаційною  скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 19.12.2007р.та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.03.2008 року у справі № 15/163-07-4091 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

 Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши  правильність  застосування  судами  норм матеріального  та процесуального  права,  колегія  суддів  Вищого господарського  суду  України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з  наступних  підстав.

  Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 01 червня 2006р. між Закритим акціонерним товариством „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна” та Державним підприємством „Автотранспортне підприємство Чорноморського морського пароплавство” укладено договір № 671500101 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, згідно умов якого позивач зобов'язався відшкодувати збитки, заподіяні забезпеченими за цим договором транспортними засобами відповідача (страхувальника) майну, життю і здоров'ю третіх осіб внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в межах встановлених страхових сум, а відповідач в свою чергу зобов'язався перерахувати на розрахунковий рахунок позивача страховий платіж в розмірі і термін, визначені п. 5.2 та п. 5.3 цього договору.

Пунктом 5.3 договору сума страхового платежу становить 38998,91 грн. та повинна бути перерахована відповідачем на розрахунковий рахунок позивача згідно графіка:

1-й внесок до 10.06.2006р. –11499,45 грн.,

2-й внесок до 10.09.2006р. –11499,45 грн.,

3-й внесок до 10.12.2006р. –8000,01 грн.,

4-й внесок до 10.03.2007р. –8000,00 грн.     

Крім цього 01 червня 2006 р. між Закритим акціонерним товариством „Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна” та Державним підприємством „Автотранспортне підприємство Чорноморського морського пароплавство” був укладений договір № 670400337 страхування від нещасного випадку з пасажиром на автотранспорті підприємства, згідно якого позивач зобов'язався здійснити виплату страхового відшкодування у разі настання страхового випадку, а відповідач в свою чергу зобов'язався своєчасно вносити страхові платежі у відповідності з умовами договору, надавати необхідну інформацію позивачу стосовно об'єкту страхування, здійснювати необхідні дії спрямовані на зменшення наслідків страхового випадку.

Суди встановили, що відповідно до додатку № 1 до договору № 670400337 страхування від нещасного випадку з пасажиром на автотранспорті підприємства відповідач зобов'язався перерахувати на розрахунковий рахунок позивача 1-й внесок в розмірі 4 000,50 грн. до 10.06.2006р., 2-й внесок в розмірі 4 000,50 грн. –до 10.08.2006 року. Згідно додатку № 2 до договору № 671500101 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, згідно якого відповідач зобов'язався сплатити позивачу додаткову страхову премію у розмірі 1405,01 грн. у зв'язку зі страхуванням транспортного засобу (марки „ІKARUS 260”, д/н 263-55 ОВ), з яких –468,34 грн. повинні бути перераховані 19.07.2006р., 468,34 грн. –10.09.2006р., 468,33 грн. –10.12.2006р.     Згідно додатку № 3 від 15 вересня 2006 року до договору № 671500101 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, згідно якого відповідач зобов'язався сплатити позивачу додаткову страхову премію у розмірі 1014,05 грн. у зв'язку зі страхуванням автомобіля марки „HONDA HICE” (д/н 27897 ОВ), про що був виданий поліс № ВВ/0368143 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

Крім того, суди попередніх інстанцій встановили, що прийняті на себе зобов'язання за договором  № 671500101 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів та додатками № 2 від 19.07.2006р. і № 3 від 15.09.2006р., а також за договором № 670400337 страхування від нещасного випадку з пасажиром на автотранспорті відповідач виконав частково, оскільки загальна сума внесених відповідачем на рахунок позивача страхових платежів складає 5320,2 грн.  

Натомість загальна сума страхових платежів, які підлягали сплаті відповідачем, згідно умов договору № 671500101, з урахуванням додатків № 2 від 19.07.2006р. і № 3 від 15.09.2006р. та умов договору № 670400337 склала 49418,97 грн. (38998,91 грн. + 8001,00 грн. + 1405,01 грн. + 1014,05 грн.).

Суд апеляційної інстанції правомірно зауважив, що в порушення умов договорів страхування № 671500101 та № 670400337 залишок платежу в розмірі 44 098,77 грн. (49418,97 грн. –5320,2 грн.). відповідачем не було перераховано, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість. Заборгованість у сумі 44 098,77 грн. підтверджується також складеним позивачем з відповідачем та третьою особою актом звірки взаємних розрахунків від 14.12.2007р.

Згідно ч. 3 ст. 997 Цивільного кодексу України страхувальник або страховик зобов'язаний повідомити другу сторону про свій намір відмовитися від договору страхування не пізніш як за тридцять днів до припинення договору якщо інше не встановлено договором.

Судова колегія погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що право на розірвання договору страхування шляхом односторонньої відмови від нього не звільняє страхувальника від обов'язку дотримання порядку відмови від договору, розірвання договору в односторонньому порядку, отже страхувальник, що відмовляється від договору має дотримуватись порядку відмови від договору, встановленого абз.1 ч.3 ст. 999  ЦК України.

Крім того,  суд апеляційної інстанції підставно вказав, що договори страхування № 670400337 та № 671500101 від 01.06.2006р. не можуть  вважатися такими, що є автоматично достроково припиненими, оскільки страхувальник не виконав дії, передбачені ч.3 ст.997 Цивільного кодексу України та п. 6.1, п. 8.4 вказаних договорів.

Частиною 1 ст. 989 Цивільного кодексу України встановлено, що страхувальник зобов'язаний своєчасно вносити страхові платежі у розмірі, встановленому договором.

Згідно ст. 10 Закону України „Про страхування" визначено, що страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Суди встановили, що перший внесок за договором № 671500101 відповідачем був сплачений 25.07.2006р. платіжним  дорученням № 374.  За договором № 670400337 перший внесок відповідачем було сплачено 26.09.2006р., що підтверджується платіжним дорученням № 506.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності) якщо інше не встановлено договором або законом.

      Суди зазначили, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про відсутність вини відповідача.

     Суд попередньої інстанції обґрунтовано звернув увагу на зазначені обставини, у порядку виконання припису ст. 43 ГПК України, дав належне юридичне обґрунтування,  прийшов до правомірного висновку, що  вимоги щодо стягнення з відповідача суми несплачених страхових платежів в розмірі 44 098,77 грн. є обґрунтованими та відповідають нормам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

       Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний суд встановив, що пунктом 7.5 договору страхування № 670400337 від 01.06.2006р. передбачено, що страхувальник несе відповідальність за несвоєчасну сплату страхової премії шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, але не більше 10% від суми боргу. Згідно розрахунку наявного  в матеріалах справи, сума нарахованої пені по договору № 670400337 складає 400,50 грн. (4000,5 грн.х 10%), 3% річних по договору № 671500101 складає 1173,70 грн. індекс інфляції за весь час прострочення відповідачем виконання своїх зобов'язань за договором № 671500101 складає 2281,41 грн.      

Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення місцевого господарського суду, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.

 На підставі викладеного та керуючись  ст. ст.1115, 1117 ,  1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -       

                                    П О С Т А Н О В И В:    

1.           Касаційну скаргу Одеської філії ДП "Укрсервіс Мінтрансу" залишити без задоволення.

    2.    Рішення господарського суду Одеської області від 19.12.07р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.03.08р. по справі                   № 15/163-07-4091 залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                          І.А. Плюшко

Судді                                                                                                С.С. Разводова

                                                                                                          С.С. Самусенко