Постанова від 17.03.2025 по справі 914/2182/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2025 р. Справа №914/2182/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Орищин Г.В.,

суддів Галушко Н.А.,

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянув апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем» та Приватного підприємства «ЄВРОІМЕКС-ІНВЕСТ»

на рішення Господарського суду Львівської області від 16.12.2024 (повний текст рішення складено 19.12.2024., суддя Б. Яворський)

у справі № 914/2182/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем», м. Луцьк Волинської області,

до відповідача Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Приватне підприємство «ЄВРОІМЕКС-ІНВЕСТ», м. Ужгород Закарпатської області,

про визнання частково недійсним та скасування рішення

за участю представників:

від позивача - Наконечний О.М. (в режимі відеоконференції)

від відповідача - Оленюк С.Л.

від третьої особи - Митровка Я.В. (в режимі відеоконференції)

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Мішем» 09.09.2024 звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі Західне МТВ АМКУ/АМКУ) про визнання частково недійсним та скасування рішення АМКУ №63/61-р/к від 17.07.2024 у справі №63/1-01-43-2021, в частині, що стосується ТОВ «Мішем».

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач покликається на неповне з`ясування Антимонопольним комітетом фактичних обставин справи, його висновки базуються на припущеннях, є незаконними та підлягають скасуванню, з таких підстав: -учасники торгів не були пов`язані між собою господарськими відносинами та інтересами щодо результатів торгів, оскільки укладені до моменту оголошення торгів договори є звичайною господарською діяльністю кожного суб`єкта господарювання і не мають характеру пов`язаності в розумінні законодавства; -електронне листування ніяким чином не стосувалось обміну інформацією та координацією дій у торгах, а пов`язане лише з виконанням господарських договорів; -подібність оформлених документів учасників у торгах не свідчить про те, що учасники спільно готували свої тендерні пропозиції у торгах №1 та №2, така схожість обумовлена оформленням додатків до тендерної документації замовником; -послідовність дій у часі під час подання документів та вхід у торги №2 не свідчить про узгодженість дій, оскільки усі учасники подали свої пропозиції в останній визначений замовником день, що є усталеною практикою. Таким чином перелічені обставини не можуть бути доказом вчинення учасниками антиконкурентних узгоджених дій, а мають оцінюватися в сукупності з іншими обставинами.

Господарський суд Львівської області в ухвалі від 13.09.2024 позовну заяву ТОВ «Мішем» прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі. Згодом, ухвалою від 14.10.2024, суд залучив Приватне підприємство «ЄВРОІМЕКС-ІНВЕСТ» (далі ПП «Євроімекс-Інвест») до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Розглянувши позовні вимоги ТОВ «Мішем», Господарський суд Львівської області в рішенні від 16.12.2024 відмовив в задоволенні таких, оскільки дійшов висновку про те, що позивач не спростував встановлені колегією АМКУ обставини щодо сталого взаємозв`язку позивача та третьої особи у справі, синхронності дій у часі та оформленні ними документів як учасників. Твердження позивача про те, що висновки відповідача не доведені обставинами, які мають значення для справи, спростовуються поданими у даній справі доказами та, відповідно, не прийняті судом до уваги. Суд погодився з позицією відповідача про те, що сукупність обставин, встановлених у рішенні №61, виключає можливість того, що пропозиції в торгах готувалися окремо, без комунікації між позивачем та третьою особою, з метою визнання переможця у торгах одного з них.

Позивач не погодився з ухваленим рішенням та оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що таке було ухвалено судом за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, за невідповідності висновків, викладених в оскаржуваному рішенні дійсним обставинам справи, з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права. Як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, позивач покликається на таке:

- щодо господарських правовідносин між учасниками торгів - позивач не заперечує наявності між ним та ТОВ «Євроімекс-Інвест» господарських правовідносин, які виникли з договорів купівлі-продажу, предметом яких було відвантаження асфальтобетонної суміші, та договору про надання послуг спецтехнікою, однак зазначає, що такі договори були укладені між сторонами до моменту оголошення про проведення торгів. Разом з тим, ТОВ «Мішем» зазначає, що наявність певних господарських правовідносин між двома юридичними особами не свідчить про відсутність між ними конкуренції та про безумовну єдність їх інтересів, а перебування позивача та третьої особи у господарських відносинах не суперечить приписам чинного законодавства України та не є свідченням узгодженості дій між такими особами;

- щодо наявності електронного листування між позивачем та третьою особою під час проведення торгів № 1 та №2, позивач стверджує, що в період з 14.05.2019 по 21.10.2019 між ним та ТОВ «Євроімекс-Інвест» відбувалося електронне листування, однак таке листування було пов`язане виключно з веденням господарської діяльності шляхом обміну в електронному вигляді накладними, рахунками-фактурами, рахунками на оплату та актами звірки взаємних розрахунків. З огляду на вказане позивач вважає хибними висновки відповідача, про те, що наявність електронного листування до, під час та після проведення торгів № 1 та № 2 свідчить про координацію дій між ТОВ «Мішем» та ПП «Євроімекс-Інвест»;

- щодо подібності оформлення документів, які подані учасниками в складі тендерних пропозицій, позивач зазначає, що оформлення в складі тендерних пропозицій документів (довідок та гарантійних листів) відбувається у відповідності до тендерних документацій (зразків) для підготовки тендерних пропозицій до участі у процедурі відкритих торгів на закупівлю робіт. Аналогічне формулювання та виділення тексту жирним підкресленням визначено в додатку № 3 до тендерних документації на закупівлю «Капітальний ремонт вул. Львівська у м. Ужгород» (ідентифікатор торгів UA-2019-08-27-000317-b) та «Капітальний ремонт вул. Антонівська у м. Ужгород» (ідентифікатор торгів UA-2019-05-24-001425-a). Крім цього, щодо табличного оформлення відомостей про учасника, то позивач звертає увагу суду на те, що під час спірних закупівель іншими учасниками, зокрема ТОВ «Техно-Буд-Центр», було подано у складі тендерної пропозиції довідки теж в табличній формі та виділено жирним накресленням інформацію, котра безпосередньо стосується суб`єкта господарювання. Таким чином, позивач вважає, що висновки відповідача, викладені підпунктах 22-28 пункту 5.3. рішення № 63/61-р/к від 17.07.2024, мають переважно ймовірний характер, оскільки ґрунтуються на припущеннях, а не на беззаперечно встановлених фактах;

- щодо подання позивачем та третьою особою пропозицій з невеликою різницею в часі, така обставина не може свідчити про наявність у діях сторін скоординованості, а обумовлена лише усталеною практикою переважної більшості суб`єктів господарювання щодо подачі документів в останній день, що є логічним з точки зору бажання максимально утаємничити свою пропозицію. Крім того, подача документів мала відбутися до 12 години ранку 11.09.2019, тому незначна різниця у часі є цілком передбачуваною;

- крім наведеного, позивач звертає увагу суду на процесуальне порушення, допущене відповідачем, що полягало у позбавленні позивача можливості брати участь в розгляді справи, що відбувся 17.07.2024 року, через неналежне та несвоєчасне повідомлення його про розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Вказане порушення, на переконання позивача, порушило його право на надання відповідних пояснень та доказів щодо помилковості попередніх висновків відповідача. Позивач вважає, що своєчасне надання ним відповідних пояснень та спростувань мало б своїм наслідком неприйняття оскаржуваного рішення відповідачем в цілому;

- апелянт вважає за доцільне акцентувати на постанові Верховного суду від 17.12.2024 року у справі № 909/1182/23, в якій йдеться про те, що під час розгляду справ за участю органів АМК України, предметом яких є визнання недійсним його рішень, встановлені у рішенні АМК обставини та докази підлягають оцінці судами, виходячи з положень частини третьої статті 86 ГПК України і саме від встановлення відповідних обставин справи на підставі правильної оцінки доказів щодо всебічності, повноти та об`єктивності залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. Водночас висновки суду у кожній конкретній справі формуються за результатами оцінки судом фактичних обставин, певної доказової бази на підставі наданих сторонами доказів за правилами визначеними у статті 86 ГПК України. Отже, при порівнянні щодо визначення подібності має значення застосування судами положень частини третьої статті 86 ГПК України, таким чином, щоб виключити ймовірнісний характер вірогідності.

З огляду на вказані обставини, позивач просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду, а його позовні вимоги - задоволити в повному обсязі.

ТОВ «Євроімекс-Інвест» також не погодилось з ухваленим рішенням місцевого господарського суду та звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, основні тези якої щодо відсутності між позивачем та третьою особою узгодженості дій до, під час та після проведення торгів, є аналогічними з апеляційними доводами позивача. Водночас, крім вказаних доводів, які аналогічні доводам позивача, тертя особа акцентувала свою позицію на такому:

- з огляду на актуальну практику Верховного Суду, наведену у постанові від 19.12.2024 у справі № 910/257/24, суд має оцінити докази, представлені АМК у рішенні, та вирішити, чи вони настільки переконливі, що виключають інші можливі обставини, які могли б пояснити дії позивача без узгодження. Тобто, якщо залишаються хоча б якісь логічні та реальні альтернативні пояснення, що не вказують на узгоджені дії, то позиція АМКУ не є достатньо обґрунтованою. Це означає, що докази, на які посилається АМКУ, мають доводити узгоджені дії з такою вірогідністю, що інші обставини стають неможливими чи малоймовірними. Суд першої інстанції неправильно встановив обставини цієї справи, оскільки не надав належної оцінки доказам, викладеним у рішенні АМКУ, доводам позивача та третьої особи (з підтверджуючими документами), а лише заявив про відсутність у нього повноважень оцінювати ці докази. Такий підхід суперечить практиці Верховного Суду, відповідно до якої суд зобов`язаний перевіряти обґрунтованість доказів, а не ухилятися від їх оцінки, покладаючи на сторони тягар доведення обставин, яких насправді не було. В контексті цього правозастосування апелянт вважає, що надані позивачем та третьою особою пояснення розумності та законності їх дій цілком спростовували висновок відповідача про наявність узгоджених дій під час підготовки та проведення спірних торгів;

- апелянт, також, звертає увагу суду на його необізнаність про розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції № 63/1-01-43-2021, що мало своїм наслідком неможливість подання відповідачу документів на спростування його попередніх висновків про порушення позивачем та третьою особою законодавства про захист економічної конкуренції. В матеріалах відповідної справи АМКУ відсутні докази надсилання третій особі повідомлення про початок розгляду справи від 26.03.2021. Таким чином, з огляду на неповідомлення ТОВ «Євроімес-Інвест» про відкриття провадження у справі про порушення законодавства про економічну конкуренцію, його поведінка є добросовісною та раціональною, оскільки третя особа не мала об`єктивних причин здійснювати моніторинг сайту АМКУ на предмет наявності щодо неї попередніх висновків, здійснених АМКУ;

- водночас, покликаючись на актуальну судову практику, ТОВ «Євроімекс-Інвест» зазначає, що положення ст. 40 Закону України «Про захист економічної конкуренції» не обмежують осіб, які брали участь у справі, у наданні до суду доказів, які раніше не були подані ними в процесі розгляду АМК справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (постанова Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 910/701/17). На переконання апелянта, суд першої інстанції зобов`язаний був врахувати надані позивачем та третьою особою пояснення та докази, однак такого не зробив, тобто суд першої інстанції формально та поверхнево підійшов до застосування практики Верховного Суду та фактично самоусунувся від розгляду цієї справи по суті з наданням оцінки всім доводам позивача та третьої особи.

Отже, на переконання апелянта судом не було досліджено обставини, які, в розумінні ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції», вказували на наявність безумовних підстав для визнання недійсним оспорюваного рішення відповідача, відтак третя особа просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги ТОВ «Мішем» задоволити в повному обсязі.

Водночас, ТОВ «Євроімекс-Інвест» в тексті апеляційної скарги зазначило, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 12000 грн, докази розміру понесення яких, будуть подані ним у строки, визначені ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України скористалося своїм правом, наданим ст. 263 ГПК України, та подало відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечило доводи апеляційних скарг та зазначило, що сукупність обставин, які свідчать про узгодженість дій позивача та третьої особи і вказують, що такі учасники координували свою поведінку в торгах № 1 та № 2, встановлені в рішенні № 61. Так, в рішенні № 61, зокрема, досліджено взаємозв`язок сторін та встановлено, що спільні інтереси є проявом їх узгодженої поведінки; господарські відносини між учасниками та листування між їх електронними скриньками свідчать про наявність середовища для обміну інформацією та координацію дій між ними. Західне МТВ зазначає, що листом від 05.07.2024 за № 63-02/2130е на адресу, яка наскрізно використовувалась ТОВ «Мішем», надіслало подання з попередніми висновками від 05.07.2024 за № 63-03/142-П у справі № 63/1-01-43-2021 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (з дотриманням пункту 26 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за № 90/299 (зі змінами)). Інформація про попередні висновки у справі № 63/1-01-43-2021 справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції оприлюднена 12.07.2024 на офіційному сайті Антимонопольного комітету України. Таким чином, жодних положень законодавства про захист економічної конкуренції відділення не порушувало. Разом з тим, відповідач зазначає, що наведені у скаргах мотиви є фрагментарно - декларативними, не спростовують відповідних висновків рішення № 61, що ґрунтуються на встановлених фактичних обставинах, не враховують сукупності наведених у рішенні № 61 доказів, ні дійсного правового змісту антиконкуретних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів (де правове значення має сама по собі фактична відсутність змагальності внаслідок узгодження учасниками торгів поведінки), ані меж виключної компетенції органів Антимонопольного комітету України (зокрема, щодо правової кваліфікації наявної події). З огляду на вказані обставини відповідач не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційних скарг позивача і третьої особи та скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду.

ТОВ «Євроімекс-Інвест» 19.02.2025 подало суду додаткові пояснення щодо окремих питань, які виникли при розгляді справи, в яких зазначило, що хронологія укладених між ним та позивачем договорів за результатами спірних торгів, виключає їх зв`язок із поставками товару. Так в обох договорах, укладених за результатами торгів строк виконання робіт визначено з 01.11.2019. Водночас, відповідно до наявних у матеріалах справи видаткових накладних, постачання товару третьою особою здійснювалося у період з 11.03.2019 по 30.10.2019, тобто до моменту початку виконання робіт за договорами, які укладені за результатами спірних торгів (01.11.2019). ТОВ «Євроімекс-Інвест» також зауважує, що поставка товару здійснювалася на умовах самовивозу такого позивачем, що виключає обізнаність третьої особи про цілі використання товару та об`єкти і їх місце розташування, на яких використовувався товар. За твердженнями третьої особи відповідач не довів, що поставка товару саме в період з 11.03.2019 по 30.10.2019 мала безпосередній зв`язок із виконанням договорів, укладених за результатами спірних торгів, а також не надав доказів, що товар мав унікальні характеристики або специфічне призначення, яке б робило його використання можливим лише в межах договорів, які укладені за результатами спірних торгів. Таким чином, поставка товару була звичайною господарською операцією, яка не доводить узгодженість дій між позивачем та третьою особою. Натомість, відповідач фактично висуває необґрунтовані припущення, які не підтверджуються об`єктивними доказами, що є недостатнім для встановлення факту узгоджених дій у рамках розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Разом з тим, на переконання ТОВ «Євроімекс-Інвест», позиція відповідача не базується на доказах узгоджених дій, а лише на припущеннях про можливий зв`язок між позивачем та третьою особою через факт господарських відносин між ними, однак, такий підхід нівелює можливість позивача та третьої особи працювати на ринку будівельних робіт у місті Ужгороді та бути суб`єктами ринку з процедур публічних закупівель.

Процесуальний хід розгляду апеляційної скарги відображений у відповідних ухвалах Західного апеляційного господарського суду; за клопотаннями представників позивача та третьої особи розгляд справи відбувався в режимі відеоконференції.

В дане судове засідання прибули представники всіх учасників судового процесу, які висловили свої доводи, міркування та заперечення, які за змістом відповідають їх доводам, наведеним в апеляційних скаргах та у відзиві на апеляційні скарги.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, судова колегія встановила таке:

Розпорядженням адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.03.2021 №63/48-рп/к розпочато розгляд справи №63/1-01-43-2021 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за кваліфікацією п. 4 ч. 2 ст. 6 і п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

17.07.2024 Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення № 63/61-р/к (далі рішення № 63/61) у справі №63/1-01-43-2021 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», яким визнано, що ТОВ «Мішем» та ПП «Євроімекс-Інвест», узгодивши свою поведінку під час участі в торгах №1 на закупівлю «Капітальний ремонт вул. Антонівська у м. Ужгород» (ідентифікатор торгів UA-2019-05-24-001425-а) та торгах №2 «Капітальний ремонт вул. Львівська у м. Ужгород» (ідентифікатор торгів UA-2019-08-27-000317-b), вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 та п.1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціону. За вчинення порушення на позивача накладено штраф у розмірі 68000,00 грн за кожне порушення (разом 136000,00 грн).

В процесі розгляду справи №63/1-01-43-2021 АМК дійшов до висновку, що учасники під час підготовки та участі в аукціоні діяли не самостійно, а узгоджували свою поведінку з метою усунення змагання, що вбачається з такого:

11.06.2019 (торги №1) та 07.10.2019 (торги №2) проводилися торги за замовленням Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради (UA-2019-05-24-001425-а (торги №1) та UA-2019-08-27-000317-b (торги №2). У зазначених аукціонах брали участь: ТОВ «Мішем», ПП «Євроімекс-Інвест» та ТОВ «Техно-Буд-Центр».

Висновки про антиконкурентні узгоджені дії відповідачем зроблено на підставі сукупності таких обставин:

1) наявність господарських відносин у період до проведення аукціону, під час та після його проведення. Між учасниками аукціону за період 2018-2019 існували сталі господарські відносини, що свідчить про спільне здійснення ними господарської діяльності, тісну співпрацю, комунікацію, узгодженість дій (договір купівлі-продажу №3 від 13.04.2018, договір про надання послуг №25/03/19 від 25.03.2019 та договір купівлі-продажу №22/04 від 22.04.2019);

2) синхронність дій учасників у часі. Учасники розмістили свої заявки на електронному майданчику та завантажили документи в один день та час (11.06.2019 - 08:32:51 та 09:10:49) і здійснили вхід на аукціон з різницею у часі 1 хв. Така погоджена поведінка під час підготовки та участі в торгах підтверджує взаємодію, узгодженість та синхронність дій у часі, що свідчить про координацію дій і не може вважатись випадковим збігом;

3) подібність оформлення документів - підкреслення тексту та оформлення пропозицій у вигляді таблиць; довідки учасників оформлені подібно, що проглядається у назві їх колонок, зазначенні ідентифікаційних кодів, стовпчиків та написанні форми власності суб`єкта господарювання, що свідчить про координацію дій між учасниками.

Рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» від 17.07.2021 було отримано позивачем 09.08.2024.

Не погодившись з рішенням АМКУ № 63/61-р/к, позивач 09.09.2024 оскаржив його в судовому порядку, в межах, визначеного ч.1 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» строку.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи в сукупності з апеляційними скаргами, відзивом на них та додатковими поясненнями, судова колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення -скасуванню, з огляду на таке:

Причиною виникнення спору є наявність підстав, передбачених ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", для визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України № 63/61-р/к (далі рішення № 63/61) у справі №63/1-01-43-2021 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», яким визнано, що ТОВ «Мішем» та ПП «Євроімекс-Інвест», узгодивши свою поведінку під час участі в торгах №1 на закупівлю «Капітальний ремонт вул. Антонівська у м. Ужгород» (ідентифікатор торгів UA-2019-05-24-001425-а) та торгах №2 «Капітальний ремонт вул. Львівська у м. Ужгород» (ідентифікатор торгів UA-2019-08-27-000317-b), вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 та п.1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, шляхом узгодження умов участі у тендерній процедурі з закупівлі.

Відповідно до приписів Закону України «Про захист економічної конкуренції»:

- економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку (абзац другий статті 1);

- узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання; особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій (абзац перший частини першої і частина друга статті 5);

- антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції (частина перша статті 6);

- антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини другої статті 6);

- порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії (пункт 1 статті 50);

- порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (стаття 51);

- за порушення, передбачені, зокрема, п. 1 ст. 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі, встановленому ч. 2 ст. 52 Закону.

За приписами ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації, а змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи ст.ст. 1, 5, 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов`язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією. У цьому випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами).

У разі коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх тендерних пропозицій - усувається непевність, а тому усувається й конкуренція між ними. Отже, узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій, зокрема через обмін інформацією, усуває конкуренцію та змагальність між ними та спотворює результати торгів, метою яких є вибір об`єктивно кращої пропозиції. Така поведінка порушує право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається лише завдяки справжній конкуренції, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постановах від 13.04.2021 у справі № 921/120/20, від 21.09.2021 у справі № 904/5842/20.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17 виснувала, що у розгляді справ про визнання недійсними рішень Антимонопольного комітету України господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, але при цьому, зобов`язані перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм.

З огляду на положення пунктів 23 та 32 Правил розгляду справ службовцями Антимонопольного комітету України, при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органами Антимонопольного комітету України мають проводитись дії, направлені на всебічне, повне і об`єктивне з`ясування дійсних обставин справи, прав і обов`язків сторін шляхом збирання і аналізу документів, висновків експертів, пояснень осіб, іншої інформації, що є доказом у справі, та в межах своїх повноважень органи Антимонопольного комітету України приймають рішення у справі, в якому наводяться мотиви його прийняття, зазначаються встановлені органом Антимонопольного комітету України обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.

Отже, саме на орган Антимонопольного комітету України покладено обов`язок навести відповідні докази у своєму рішенні, на підставі яких орган дійшов висновку про обставини справи, а суд покликаний дослідити та оцінити наведені органом докази, і, в разі їх підтвердження, вони можуть бути достатніми для висновків органу, викладених у рішенні Антимонопольного комітету України, що відповідає змісту правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка наведена у постановах від 15.04.2021 у справі № 910/17929/19, від 03.02.2022 у справі № 910/15183/20.

За приписами ч. 1 ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів АМК, зокрема, є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Верховним Судом неодноразово наголошувалося на тому, що господарським судам першої та апеляційної інстанції під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень Антимонопольного комітету України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу, належить здійснювати оцінку обставин справи та доказів за своїм внутрішнім переконанням у порядку ч. 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від «спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції». Цілком зрозуміло, що така «домовленість» навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи зі сукупності усіх обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №914/1696/18, від 13.08.2019 у справі №916/2670/18, від 05.08.2019 у справі №922/2513/18, від 13.01.2022 у справі №914/2860/20).

Враховуючи положення статті 5 та частини першої та пункту четвертого частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», антиконкурентна узгоджена поведінка може виражатися у будь-якій формі.

Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як зловживання монопольним (домінуючим) становищем (частина друга статті 13 Закону), або як антиконкурентні узгоджені дії (частина друга статті 6 Закону), або як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 9, 11, 13 - 15 і 19 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»), або можливості настання зазначених наслідків у зв`язку з відповідними діями таких суб`єктів господарювання (частина перша статей 6 і 13 Закону, статті 4, 6, 8, 151, 16, 17 і 18 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»). В останньому випадку господарським судам необхідно з`ясовувати та відображати в судових рішеннях, в чому конкретно полягають відповідні наслідки, що могли б настати в результаті дій суб`єктів господарювання, які мають ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, або антиконкурентних узгоджених дій, або недобросовісної конкуренції.

В оспорюваному рішенні № 63/61 обставинами, що свідчать про встановлення між ТОВ «Мішем» та ТОВ «Євроімекс-Інвест» антиконкурентних узгоджених дій, за твердженнями АМК, є:

1) наявність між сторонами господарських відносин під час проведення торгів № 1 та № 2;

2) електронне листування між сторонами під час проведення торгів № 1 та № 2;

3) особливості оформлення документів тендерних пропозицій сторін у торгах № 1 та № 2;

4) послідовність дій сторін в часі під час подання тендерних пропозицій та під час входу в аукціон в торгах №2.

У підпунктах 16-17 оспорюваного рішення відповідач дійшов до висновку, що внаслідок господарських відносин між ТОВ «Мішем» та ТОВ «Євроімекс-Інвест» усувається або відчутно зменшується взаємна визначеність щодо їх поведінки під час участі в торгах, а пов`язаність їх господарськими відносинами свідчить про єдність інтересів і зацікавленість в результатах роботи один одного та наявність умов для обміну інформацією в торгах № 1 та № 2.

Щодо наявності між сторонами господарських відносин під час проведення торгів № 1 та № 2 судова колегія зазначає, що між ТОВ «Мішем» та ТОВ «Євроімекс» існують договірні зобов`язання, які виникли, зокрема, з договорів купівлі-продажу за № 3 від 13.04.2018, за № 22/04 від 22.04.2019 та договору про надання послуг за № 25/03/19 від 25.03.20219. Варто зауважити, що означені договори, на виконання яких здійснювалося надання послуг та відвантаження товару під час участі ТОВ «Мішем» та ТОВ «Євроімекс» у спірних торгах, були укладені між сторонами до моменту оголошення про проведення торгів на спірні закупівлі, а мети їх укладення було досягнуто сторонами шляхом отримання товару та проведення відповідних розрахунків, що відображено в підпунктах 10-15 рішення № 63/61. Вказане свідчить про те, що укладення позивачем та третьою особою означених договорів, спрямоване виключно на задоволення їх власних господарських потреб окремо та не свідчить про здійснення ними господарської діяльності узгоджено або спільно.

На переконання суду апеляційної інстанції укладення між сторонами вказаних договорів задовго до моменту оголошення про проведення торгів не може свідчити про доступ до інформації про господарську діяльність один одного, а також про сприяння в обміні інформацією, у тому числі, під час підготовки до участі в торгах. Вказані дії позивача та третьої особи могли бути зумовлені їх власними економічними інтересами.

При цьому, суд зазначає, що ведення господарської діяльності учасниками торгів в умовах ринкової економіки не є беззаперечним доказом сприяння, на наявність якого посилається АМК у своєму рішенні.

Підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних та соціальних результатів й одержання прибутку. Водночас, перебування у фінансових та господарських відносинах не суперечить приписам чинного законодавства України та не є свідченням узгодженості дій між особами під час проведення торгів.

Положення Закону України «Про захист економічної конкуренції» та Закону України «Про публічні закупівлі» не містять заборони суб`єктам господарювання, які беруть участь у процедурі закупівлі, мати господарські договірні відносини між собою та не пов`язують наявність таких стосунків з ознаками узгоджених антиконкурентних дій (відповідна правова позиція також викладена Верховним Судом у Постанові від 24.04.2018 у справі № 917/1357/17).

Отже, сама по собі наявність господарських відносин між позивачем і третьою особою не є ознакою пов`язаності між юридичними особами, а наявність факту господарських відносин не може прямо вказувати на узгодженість дій між позивачем та третьою особою щодо проведення відповідних торгів, відтак наведені АМКУ в п 16-17 оспорюваного рішення доводи свідчить про неповне з`ясування комітетом обставин справи.

Відповідач в підпунктах 20-21 оспорюваного рішення вказує, що за інформацією, наданою ТОВ «Укрнет» в листі від 08.04.2021 за № 195/01/01-08, між електронними скриньками ТОВ «Мішем» (mishem@ukr.net) та ТОВ «Євроімекс-Інвест» (euroinvestbuh@ukr.net) у період проведення торгів № 1 та № 2 відбувалось електронне листування, дати якого відображені у таблиці № 8 рішення, що свідчить про обмін інформацією між сторонами антимонопольної справи та підтверджує наявність середовища для обміну інформацією та координацію дій між ними.

Дослідивши означене вище листування між позивачем та третьою особою, суд апеляційної інстанції встановив, що обмін електронними листами між ТОВ «Мішем» та ТОВ «Євроімекс-Інвест» відбувся на виконання господарських зобов`язань між ними, оскільки у перелічених у таблиці № 8 рішення № 63/61 електронних листах між стронами відбувався обмін в електронному вигляді накладними, рахунками-фактурами, рахунками на оплату та актами звірки взаємних розрахунків. Водночас, у вказаних електронних листах відсутня будь-яка інформація, яка стосувалася чи могла б стосуватися участі сторін у спірних торгах.

Зі змісту оспорюваного рішення за № 63/61 вбачається, що комітет не досліджував вмісту електронних листів, а також не надав оцінки змісту листування, яке відбувалося між сторонами антимонопольної справи під час участі в торгах, відтак дійшов передчасного висновку про обмін інформацією між позивачем та третьою особою та наявність середовища для координації дій між ними.

З цього приводу судова колегія вважає за доцільне також зазначити, що Верховний Суд у постанові від 15.08.2023 у справі № 910/5111/21 з аналогічним предметом спору наголосив на необхідності дослідження змісту листування та можливості розглядати таке електронне листування між особами як доказ у справі лише у випадку встановлення авторів цього листування та його змісту.

Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 25.03.2021 у справі № 910/1943/20, електронне листування між учасниками торгів у межах власних господарських відносин (не пов`язаних із проведенням тендеру) не можна вважати узгодженими діями й ставити в основу кваліфікації спотворення результатів торгів.

У пункті 5.3 рішення за № 63/61 АМК дійшов висновку, що перелік зазначених в таблицях 9 та 10 документів містять ознаки подібності в оформленні та не можуть пояснюватися випадковим збігом обставин, зокрема, гарантійні листи та довідки ТОВ «Мішем» та ПП «Євроімекс-Інвест» містять жирне накреслення інформації із назвою предмета закупівлі, а інформація, яка подається учасником торгів у довільній формі, сформовано сторонами у таблиці. Вказані обставини вказують на узгодженість дій ТОВ «Мішем» та ТОВ «Євроімекс-Інвест» у підготовці їх пропозицій на торги № 1 та торги № 2.

Дослідивши перелік документів тендерної документації, судова колегія зазначає, що довідки позивача та третьої особи з відомостями про учасників тендерів є візуально різними, а таблична форма подання довідок відмінна, що вбачається з аналізу її пунктів 9, 10, 11, 12. Водночас, дослідивши зміст довідок та гарантійних листів інших учасників тендеру, суд встановив, що такі подали відомості про учасника у табличній формі із виділенням назви предмета закупівлі жирним накресленням, що спростовує твердження АМКУ про узгодженість поведінки позивача та третьої особи через схоже оформлення тендерної документації.

Певна схожість в оформленні учасниками торгів їхніх конкурсних пропозицій, за відсутності беззаперечних доказів узгодження учасниками своєї поведінки та змісту поданих ними пропозицій в процесі торгів з метою обмеження чи усунення конкуренції між ними, зокрема і узгодження цінових пропозицій учасників, з огляду на те, що саме ціна була єдиним критерієм визначення переможця торгів, не свідчить про наявність попередньої змови (антиконкурентнихузгоджених дій) та спрямованість цих дій на усунення або недопущення конкуренції, спотворення результатів торгів. Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у постанові від 24.02.2018 року по справі № 914/1195/17.

Західне МТВ АМКУ в п. 5.4 рішення дійшло до висновку про координацію між діями ТОВ «Мішем» та ТОВ «Євроіемкс-Інвест», що полягала у послідовності їх дій в часі, а саме при поданні тендерних пропозицій у торгах № 2 та під час входу в аукціон. Так, відповідач в своєму рішенні встановив, що сторони антимонопольної справи не були обмежені в часі щодо подання тендерних пропозицій від дати опублікування оголошення (27.08.2019), однак подали свої пропозиції в один день - 11.09.2019 та з невеликою різницею в часі, а вхід в аукціон у торгах № 2 здійснили з різницею в 1 хвилину, що не може бути випадковим збігом.

Щодо подання тендерних пропозицій та входження в аукціон в однаковий час, судова колегія зазначає, що з наведених в оспорюваному рішенні таблиць вбачається подання ТОВ «Мішем» та ТОВ «Євроімекс-Інвест» їх тендерних пропозицій в останній день строку на подання таких, а час їх входу в аукціон здійснений з різницею в одну хвилину. Водночас, судова колегія зазначає, що АМКУ не досліджувалося питання з якої адреси відбувалося подання учасниками їх тендерних пропозицій, зокрема, чи сторонами антимонопольної справи для подання документів та для входження в аукціон для участі в торгах № 2 було використано одну ІР-адресу чи різні. Інформація про ІР-адреси сторін відсутня в оспорюваному рішенні № 63/61, відтак суд зазначає, що така не досліджувалася АМКУ. Подання сторонами їх конкурсних пропозицій в останній день строку могло бути наслідком збігу, встановленого обмеженням в часовому періоді для надання пропозицій, та могло бути пов`язане з особливостями режиму роботи вказаних юридичних осіб. З огляду на вказане судова колегія вважає, що АМК в п. 5.4 оспорюваного рішення № 63/61 дійшов помилкового висновку про координацію між діями позивача та третьої особи, оскільки не повно з`ясував та дослідив усі обставини антимонопольної справи.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що правова позиція стосовно оцінки доказів в справах про визнання недійсними рішень органів АМК України про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, за антиконкурентні узгодженні дії, які стосуються спотворення результатів торгів (п.4 ч.2 ст. 6 Закону № 2210) та накладення штрафу, є загальною (універсальною) для такої категорії спорів, сталою та послідовною. Суд у розгляді спору про визнання недійсним/скасування/зміну рішення АМК має дослідити та оцінити наведені АМК докази, і в разі їх підтвердження, дійти висновку щодо достатності/недостатності висновків, викладених у такому рішенні. Питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до ст.86 ГПК України.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації, узгоджених дій відповідно до Закону України «Про санкції».

Отже, здійснивши оцінку наведених АМК в його рішенні № 63/61 доказів і обставин та здійснених на їх підставі висновків, дослідивши сукупність наведених сторонами позицій та доказів, виходячи зі стандарту вірогідності доказів, судова колегія дійшла висновку, що Західним МТВ АМКУ не доведено обставини, які мають значення для справи, а встановлені ним факти у своїй сукупності не доводять наявності в діях ТОВ «Мішем» та ТОВ «Євроімекс-Інвест» обставин щодо усунення конкуренції під час проведення торгів зі здійснення процедур закупівлі «Капітальний ремонт вул. Антонівська у м. Ужгород» (ідентифікатор торгів UA-2019-05-24-001425-a) та «Капітальний ремонт вул. Львівська у м. Ужгород» (ідентифікатор торгів UA-2019-08-27-000317-b) та узгодження їх поведінки чи наміру такого узгодження під час підготовки тендерних пропозицій.

З огляду на наведене вище, судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Мішем», оскільки рішення Західного МТВ АМКУ за № 63/61-р/к про визнання позивача та третьої особи такими, що вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, а також про застосування до позивача і третьої особи штрафів за такі порушення, прийняте відповідачем за неповного з`ясування обставин справи, відтак є незаконним.

Аналізуючи питання вичерпності висновків і питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення в судовому рішенні, суд апеляційної інстанції враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За положеннями статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційних скарги позивача та третьої особи знайшли своє підтвердження в ході апеляційного перегляду рішення Господарського суду Львівської області від 19.12.2024 у даній справі, відтак оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги ТОВ «Мішем» - задоволенню.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «МІШЕМ» та Приватного підприємства «ЄВРОІМЕКС-ІНВЕСТ» задоволити.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 16.12.2024 у справі № 914/2182/24 скасувати.

3. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МІШЕМ» задоволити.

4. Визнати недійсними та скасувати в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю «МІШЕМ» (ідентифікаційний код 40121960) пункт 1 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів» № 63/61-р/к від 17.07.2024 року у справі № 63/1-01-43-2021.

5. Визнати недійсними та скасувати в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю «МІШЕМ» (ідентифікаційний код 40121960) підпункт 1.1. пункту 1 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код 20812013) «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів» № 63/61-р/к від 17.07.2024 року у справі № 63/1-01-43-2021.

6. Визнати недійсними та скасувати в частині, що стосується товариства з обмеженою відповідальністю «МІШЕМ» (ідентифікаційний код 40121960) пункт 2 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів» № 63/61-р/к від 17.07.2024 року у справі № 63/1-01-43-2021.

7. Визнати недійсними та скасувати в частині, що стосується Товариства з обмеженою відповідальністю «МІШЕМ» (ідентифікаційний код 40121960) підпункт 2.1. пункту 2 резолютивної частини рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів» № 63/61-р/к від 17.07.2024 року у справі № 63/1-01-43-2021.

8. Судові витрати за розгляд справи судом першої та апеляційної інстанцій покласти на відповідача.

9. Стягнути з Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79000, Львівська область, м. Львів, вул. Коперника, 4, ЄДРПОУ 20812013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІШЕМ» (43016, Волинська область, луцький район, м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 47 оф. 201, ЄДРПОУ 40121960) 7570 грн судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.

10. Стягнути з Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79000, Львівська область, м. Львів, вул. Коперника, 4, ЄДРПОУ 20812013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОІМЕКС-ІНВЕСТ» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. гранітна, 48, ЄДРПОУ 38533329) 3633,60 грн судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

11. Господарському суду Львівської області видати відповідні накази.

12. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

13. Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 07.04.2025

Головуючий суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя М.Б. Желік