Повістка від 24.04.2025 по справі 914/2182/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2025 р. Справа №914/2182/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої суддіОрищин Г.В.,

суддівГалушко Н.А.,

Желіка М.Б.,

секретар судового засідання Хом`як Х.А.

розглянув заяву Приватного підприємства «ЄВРОІМЕКС-ІНВЕСТ» про прийняття додаткового рішення

у справі № 914/2182/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мішем», м. Луцьк Волинської області,

до відповідача Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Приватне підприємство «ЄВРОІМЕКС-ІНВЕСТ», м. Ужгород Закарпатської області,

про визнання частково недійсним та скасування рішення

за участі представників сторін:

від позивача не з`явились

від відповідача Оленюк С.Л.

від третьої особи не з`явились

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Мішем» 09.09.2024 звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі Західне МТВ АМКУ/АМКУ) про визнання частково недійсним та скасування рішення АМКУ №63/61-р/к від 17.07.2024 у справі №63/1-01-43-2021, в частині, що стосується ТОВ «Мішем».

Господарський суд Львівської області в ухвалі від 13.09.2024 позовну заяву ТОВ «Мішем» прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі. Згодом, ухвалою від 14.10.2024, суд залучив Приватне підприємство «ЄВРОІМЕКС-ІНВЕСТ» (далі ПП «Євроімекс-Інвест») до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Розглянувши позовні вимоги ТОВ «Мішем», Господарський суд Львівської області в рішенні від 16.12.2024 відмовив в задоволенні таких, оскільки дійшов висновку про те, що позивач не спростував встановлені колегією АМКУ обставини щодо сталого взаємозв`язку позивача та третьої особи у справі, синхронності дій у часі та оформленні ними документів як учасників.

Позивач та третя особа не погодились з ухваленим рішенням та оскаржили його в апеляційному порядку.

17.03.2025 Західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою задоволив апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «МІШЕМ» та Приватного підприємства «ЄВРОІМЕКС-ІНВЕСТ»; скасував рішення Господарського суду Львівської області від 16.12.2024 у справі № 914/2182/24, а позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МІШЕМ» задоволив.

В апеляційній скарзі ПП «Євроімекс-Інвест» зазначило, що очікує понести витрати на професійну правову допомогу, орієнтовний розмір який становить 12000,00 грн. Разом з тим, третя особа зазначила, що докази на підтвердження розміру понесених витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

21.03.2025 через систему «Електронний суд» від третьої особи надійшла заява про прийняття додаткового рішення у справі №914/2182/24, до якої було долучено докази на підтвердження розміру понесених витрат.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 заяву ПП «Євроімекс-Інвест» призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.04.2025 в режимі відеоконференції з представниками позивача та третьої особи; відповідачу запропоновано подати суду заперечення на заяву третьої особи про відшкодування судових витрат.

На виконання вимог ухвали суду від 07.04.2025 відповідач подав свої заперечення, в яких зазначив, що судові витрати є неспівмірними з складністю справи № 914/2182/24, оскільки: підготовка цієї справи до розгляду в суді апеляційної інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, адвокат був обізнаним про позицію Відділення, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося; подані платіжні доручення не підтверджують надання послуг у цій справі; обсяг вказаних годин є безпідставним; учасник оскаржує відповідне рішення органу Антимонопольного комітету України у справі № 914/2331/24, апеляційна скарга та інші документи є лише дублюванням його позиції з справи № 914/2331/24. Разом з тим, відповідач зазначив, що заявлені судові витрати не відповідають розумності та реальності їхнього розміру та становитимуть надмірний тягар для Відділення, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

В дане судове засідання прибув представник відповідача, який висловив свої заперечення на заяву про розподіл судових витрат, які за змістом відповідають підставам, наведеним у письмових запереченнях, поданих на виконання ухвали суду апеляційної інстанції.

Позивач та третя особа участі уповноважених представників не забезпечили, причини неявки суду не повідомили. З огляду на положення ч. 4 ст. 244 ГПК України, враховуючи, що всі учасники судового процесу були своєчасно та належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви про розподіл судових витрат шляхом надіслання ухвали суду до їх електронних кабінетів, судова колегія вважає за можливе розглянути заяву ПП «Євроімекс-Інвест» за відсутності представників позивача та третьої особи.

Згідно з частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У частині 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як було вказано вище, ПП «Євроімекс-Інвест» в тексті апеляційної скарги зазначило, що очікує понести витрати на професійну правову допомогу, орієнтовний розмір яких становить 12000,00 грн, а докази на підтвердження розміру понесених витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Верховний Суд у постанові від 20.01.2025 у справі № 907/16/23, виснував, що оскільки Господарський процесуальний кодекс України не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми заяви про намір подати докази понесення судових витрат, то зазначення позивачем у відзиві на апеляційну скаргу про те, що докази понесення судових витрат будуть надані додатково, і є заявою останнього, мова про яку йде у частині восьмій статті 129 ГПК України.

Отож, з врахуванням вказаної правової позиції Верховного Суду, судова колегія вважає, що зазначення ПП «Євроімекс-Інвест» в апеляційній скарзі про те, що докази понесення судових витрат будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення рішення у цій справі, є заявою третьої особи в розумінні ч. 8 ст. 129 ГПК України.

21.03.2025 через систему «Електронний суд» від третьої особи надійшла заява про прийняття додаткового рішення у справі №914/2182/24, в якій ПП «Євроімекс-Інвест» просило стягнути з відповідача 17955 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку із розглядом цієї справи в судах першої та апеляційної інстанцій. В обґрунтування своєї заяви третя особа, зокрема, зазначила про те, що ПП «Євроімекс-Інвест» було залучено до участі у справі на стороні позивача та активно процесуально підтримувало позовні вимоги (в тому числі й шляхом подання апеляційної скарги). Оскільки судом першої інстанції було відмовлено в задоволенні позову ТОВ «Мішем», то у третьої особи не було підстав для подання доказів щодо витрат на правничу допомогу на стадії розгляду справи в суді першої інстанції. Це пояснюється тим, що третя особа не є стороною спору, а її участь у справі має допоміжний характер. Відповідно, вона не несе обов`язку доводити свої витрати на правничу допомогу в першій інстанції, якщо спір вирішено не на користь позивача. Лише на етапі перегляду справи, коли інтереси третьої особи безпосередньо порушені прийняттям незаконного рішення, постає питання про необхідність відшкодування витрат на правничу допомогу. Схожий підхід викладений у постанові Верховного Суду від 16.07.2024 у справі № 922/2992/23.

На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу третьою особою до заяви долучено: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення витрат, необхідних для надання правничої допомоги; договір про надання правової допомоги від 06.06.2019 разом з додатковою угодою від 15.05.2023; рахунки та акти виконаних робіт від 08.01.2025, 13.03.2025, 17.03.2025; документи про оплату правничої допомоги (платіжні інструкції); витяг із статуту Адвокатського об`єднання «Греца і Партнери».

06.06.2019 між Адвокатським об`єднанням «Греца і Партнери» (виконавець) та ПП «Євроімекс-Інвест» (клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого виконавець зобов`язався здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язався прийняти (отримати) та оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання вказаного договору.

Перелік юридичних послуг, які виконавець зобов`язався надати клієнту, сторони погодили в п. 2 вказаного договору.

За умовами п. 5.3 договору надані послуги оформляються актами виконаних робіт, що готуються виконавцем або щомісячно протягом дії цього договору, або по факту виконання конкретного замовлення (послуги) чи участі в конкретній судовій справі.

Оплата виконуваних виконавцем робіт (наданих послуг) здійснюється клієнтом протягом трьох робочих днів з моменту отримання рахунку виконавця (п. 6.1 договору).

15.05.2023 між сторонами договору про надання правової допомоги було укладено додаткову угоду № 1 до вказаного договору, якою було змінено розмір гонорару адвоката за одну годину роботи, зокрема, встановлено, що вартість години роботи партнера Адвокатського об`єднання становить 1500,00 грн.

Третьою особою до матеріалів заяви про ухвалення додаткового рішення у цій справі було долучено, також, детальний опис робіт (послуг), виконаних адвокатом, затрачений ним час для надання перелічених послуг та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, у зв`язку із розглядом справи № 914/2182/24 в судах першої та апеляційної інстанцій. Крім цього, заявником подано рахунки, в яких також міститься перелік наданих послуг, час для надання таких і їх вартість, а також акти виконаних робіт і платіжні інструкції про здійснену оплату за послуги. Таким чином, загальна вартість наданих послуг на правову допомогу становить 17955 грн.

Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин першої та другої статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник, при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об`єднанню стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами, і якщо такі послуги надавались адвокатом, а не будь-яким представником.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України урегульовано, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частин 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Скориставшись своїм правом, наданим ст. 126 ГПК України, відповідач подав заперечення на заяву третьої особи про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Як на підставу для відмови в задоволенні заяви відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, позивач покликається на незначну складність цього спору, вказує на неспівмірність витрат на професійну допомогу з часом, затраченим адвокатом на надання відповідної допомоги, і обсягом такої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 вказала, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру або погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Досліджуючи розмір понесених третьою особою витрат на професійну правничу допомогу через призму реальності, необхідності та розумності таких витрат, судова колегія вважає, що адвокатом останньої до переліку наданих послуг безпідставно включено такі послуги як коригування процесуальних документів чи подання їх через систему "Електронний суд", позаяк, на переконання суду, послуга яка відображає підготовку пояснень, клопотань чи апеляційної скарги апріорі включає в себе і підготовку процесуального документа, і його коригування, і подання такого документа відповідними засобами зв`язку. Разом з тим, суд критично оцінює зазначення виконавцем в актах «очікування судового засідання» як послугу, надану адвокатом, оскільки участь представника ПП «Євроімекс-Інвест» в судових засіданнях було визначено в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів зв`язку, таким чином, адвокат, очікуючи судове засідання, не був обмежений у можливості виконання своєї поточної роботи. Судом, також, відхиляються такі послуги як підготовка заяв про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, з огляду на те, що такі процесуальні документи спрямовані, виключно, на інтереси заявника/його адвоката і не мають характеру необхідних. Щодо підготовки заяви про прийняття додаткової постанови, то така послуга також відхиляється судовою колегією з огляду на правову позицію Об`єднаної палати Верховного Суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22, в якій йдеться про те, що заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню. Таким чином, судова колегія вважає, що належними, підтвердженими достатніми доказами, обґрунтовано заявленими та необхідними витратами на правову допомогу є 12450 грн.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом ч. 13 статті 129 ГПК України, судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

З врахуванням наведеного, враховуючи позицію третьої особи в суді першої інстанції, яка зводилась до підтримки доводів позивача, приймаючи до уваги задоволення вимог апеляційної скарги ПП «Євроімекс-Інвест» за результатами перегляду рішення Господарського суду Львівської області від 19.12.2024 у цій справі, відтак, за рахунок Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України третій особі підлягає відшкодуванню 12450 грн витрат на професійну правничу допомогу; в задоволенні решти витрат слід відмовити, у зв`язку із необґрунтованістю таких.

Керуючись ст. 126, 129, 244 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Приватного підприємства «ЄВРОІМЕКС-ІНВЕСТ» про ухвалення додаткового судового рішення задоволити частково.

Стягнути з Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (79000, Львівська область, м. Львів, вул. Коперника, 4, ЄДРПОУ 20812013) на користь Приватного підприємства «ЄВРОІМЕКС-ІНВЕСТ» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Гранітна, 48, ЄДРПОУ 38533329) 12450 грн судових витрат за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій.

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Господарському суду Львівської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

повну постанову складено 06.05.2025

Головуюча суддяГ.В. Орищин

суддяН.А. Галушко

суддяМ.Б. Желік