Постанова від 01.04.2025 по справі 910/11184/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2025 р. Справа№ 910/11184/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко А.І.

Секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.

За участю представників: згідно з протоколом судового засідання від 01.04.2025,

розглянувши у судовому засіданні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» про розподіл судових витрат

за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 (повний текст складено та підписано 25.12.2024)

у справі №910/11184/24 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

про стягнення 1 180 209,73 грн, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2025 у справі №910/11184/24 (головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді Тищенко А.І., Іоннікова І.А.), апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/11184/24 задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/11184/24 змінено в частині стягнення судових витрат.

Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/11184/24 викладено у такій редакції:

«Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» 1 080 807 грн (один мільйон вісімдесят тисяч вісімсот сім) 71 коп., інфляційні збитки - 69 171 грн (шістдесят дев`ять тисяч сто сімдесят один) 69 коп., 3% річних - 30 230 грн (тридцять тисяч двісті тридцять) 33 коп, витрати по сплаті судового збору у розмірі 17 703,15 грн».

Після прийняття зазначеної постанови судом установлено, що у відзиві на апеляційну скаргу від 03.02.2025, з якою Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» звернулося до суду апеляційної інстанції через підсистему «Електронний суд», представник позивача просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» суму судових витрат у розмірі 7 500,00 грн, які складають гонорар адвоката у межах договору про надання правничої допомоги №2701-01 від 27.01.2025.

25.02.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» надійшли заперечення щодо заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» судових витрат.

Пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2025 призначено до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» про розподіл судових витрат у справі №910/11184/24 у судовому засіданні на 01.04.2025 о 16 год. 00 хв., встановлено учасникам справи строк для подачі своїх пояснень або заперечень щодо поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» заяви про розподіл судових витрат у справі №910/11184/24 до 28.03.2025.

25.03.2025 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про стягнення судових витрат у справі №910/11184/24, в якій позивач просить стягнути з відповідача 9 000,00 грн судових витрат на оплату професійної правничої допомоги.

В якості додатків до заяви долучені копії ордеру про надання правничої допомоги ТОВ «Торгова компанія «Спецзапчасть» адвокатом Денисенко Т.М. серії АЕ №1343740 від 03.02.2025, договору про надання правничої допомоги №2701-01 від 27.01.2025, укладеного між Адвокатським бюро «Тетяни Денисенко» та ТОВ «Торгова компанія «Спецзапчасть», додатку від 27.01.2025 до Договору №2701-01 від 27.01.2025 про надання правничої допомоги, додатку від 19.03.2025 до Договору №2701-01 від 27.01.2025 про надання правничої допомоги.

У судове засідання, призначене на 01.04.2025, з`явився представник відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у заяві від 25.03.2025 просив здійснити розгляд заяви без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.04.2025 просив суд врахувати його заперечення щодо розподілу судових витрат, викладені у заяві від 25.02.2025, заяву позивача від 25.03.2025 залишити без розгляду.

У судовому засіданні 01.04.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини додаткової постанови.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши клопотання ТОВ «Торгова компанія «Спецзапчасть» про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/11184/24, викладене у відзиві на апеляційну скаргу, дійшов таких висновків.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Зміст цієї норми може тлумачитися розширено, зокрема як те, що детальний опис робіт (наданих послуг) може міститися як в окремо оформленому документі, поданому стороною до суду, так і в інших наданих стороною доказах. Подання стороною доказів, що містять у собі детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, є таким, що відповідає положенням частин другої та третьої статті 126 та частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом яких сторони мають подати суду докази в підтвердження факту понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру.

Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 19.11.2021 у справі №910/4317/21.

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) за заявою №58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах «Ніколова проти Болгарії» та «Єчюс проти Литви», п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, колегія суддів наголошує, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

Відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Колегією суддів установлено, що у відзиві на апеляційну скаргу від 03.02.2025 представником позивача адвокатом Денисенко Т.М. зазначено, що судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції становлять 7 500,00 грн, які позивач і просить стягнути з відповідача.

До відзиву на апеляційну скаргу позивачем додані копія ордеру про надання правничої допомоги ТОВ «Торгова компанія «Спецзапчасть» адвокатом Денисенко Т.М. серії АЕ №1343740 від 03.02.2025 у Північному апеляційному господарському суді, договору про надання правничої допомоги №2701-01 від 27.01.2025, укладеного між Адвокатським бюро «Тетяни Денисенко» та ТОВ «Торгова компанія «Спецзапчасть», додатку від 27.01.2025 до Договору №2701-01 від 27.01.2025 про надання правничої допомоги, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №2863 від 31.10.2014, докази відправки відзиву відповідачу (квитанція про доставку документів до електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд»).

Із поданих документів судом установлено, що з метою надання правничої допомоги між Адвокатським бюро «Тетяни Денисенко» (Бюро) та ТОВ «Торгова компанія «Спецзапчасть» (Клієнт) укладено Договір про надання правничої допомоги №2701-01 від 27.01.2025 (далі, Договір), предметом якого згідно з пунктом 1.1. є надання Бюро усіма законними методами та способами правничої допомоги Клієнту щодо супроводження судового розгляду справи №910/11184/24 у Північному апеляційному господарському суді.

Відповідно до пункту 3.1. Договору гонорар Бюро визначається сторонами додатково по факту надання правничої допомоги у додатках, що є невід`ємними частинами цього Договору, виходячи із погодинної тарифікації, а також кількості судових засідань, у яких уповноважений адвокат Бюро брав участь.

Сторони погодили, що гонорар за годину роботи адвоката становить 1 500 грн, а гонорар за супроводження одного судового засідання уповноваженим адвокатом Бюро, не залежно від його тривалості та форми проведення (онлайн/офлайн), становить 1 500 грн. У разі необхідності участі уповноваженим адвокатом Бюро у судовому засіданні за межами міста здійснення його професійної діяльності (м. Дніпро), гонорар за супроводження такого засідання становить 3 000 грн (пункт 3.2. Договору).

Загальна сума гонорару становить сукупну суму гонорарів, визначених Сторонами у додатках до цього Договору (пункт 3.3. Договору)

Витрати на відрядження відшкодовуються Клієнтом окремо від гонорару на підставі наданих Бюро документів на їх підтвердження (пункт 3.4. Договору).

Гонорар Бюро підлягає сплаті Клієнтом у безготівковій формі протягом п?яти банківських днів з дня виставлення Бюро та отримання Клієнтом відповідного рахунку (пункт 3.5. Договору).

Згідно з пунктом 5.1. Договору його укладено строком на три роки.

27.01.2025 між Бюро та Клієнтом підписано додаток до Договору №2701-01 від 27.01.2025 про надання правничої допомоги, в якому сторони дійшли згоди про визначення Гонорару у такому розмірі:

Підготовка та подача відзиву на апеляційну скаргу у справі №910/11184/24 (5 годин) - 7 500,00 грн.

Отже, з огляду на умови укладеного між Бюро та Клієнтом Договору та додатку до нього, подані представником позивача документи, матеріалами справи підтверджується факт надання адвокатом позивачу правничої допомоги у цій справі в суді апеляційної інстанції на загальну суму 7 500,00 грн.

При цьому, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, висновки якої враховуються судом згідно частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, у поданих до суду апеляційної інстанції запереченнях від 24.02.2025 представник відповідача зазначив, що дана справа не є складною, не потребує витрачання значного часу на підготовку процесуальних документів, представником позивача не подано жодного нового доказу на обґрунтування заявлених позовних вимог. На думку відповідача понесені позивачем витрати є надмірно великими та необґрунтованими, вимога позивача про стягнення 7 500,00 грн не відповідає критеріям обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Представник відповідача просив суд відмовити у повному обсязі у задоволенні заяви позивача про стягнення судових витрат, а у разі її задоволення судом - зменшити на 99% суму заявлених позивачем вимог.

Як уже наголошувалось, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Подані позивачем документи на підтвердження факту понесення ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування їх в зазначеному розмірі відповідачем, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідні докази згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, дослідивши заперечення відповідача, які стосуються того, що розмір витрат позивача на правничу допомогу є завищеним, колегія суддів зазначає, що такі доводи ґрунтуються виключно на припущеннях позивача.

Водночас, обґрунтованих доводів щодо неспівмірності заявлених до стягнення витрат обсягу фактично наданих послуг, непропорційності цих витрат до предмета спору, невідповідності їх критерію розумності, відповідач не наводить.

Невідповідності заявленої до стягнення позивачем суми (7 500,00 грн) критеріям співмірності та дійсної необхідності судом апеляційної інстанції не встановлено, заявлена позивачем сума є розумним розміром витрат позивача на послуги адвоката в даній справі, враховуючи значення даної справи для сторін та обсяг підготовленого відзиву.

Розмір заявлених до стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в сумі 7 500,00 грн становить близько 0,6 % від ціни позову, а тому їх розмір не може вважатися непропорційним до предмета спору.

Враховуючи зазначене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть», викладена у відзиві на апеляційну скаргу, про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 500,00 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Стосовно ж поданої позивачем через підсистему «Електронний суд» 25.03.2025 заяви про стягнення судових витрат у справі №910/11184/24, в якій позивач просив стягнути з відповідача 9 000,00 грн судових витрат на оплату професійної правничої допомоги (7 500,00 грн витрат, заявлених до стягнення у відзиві на апеляційну скаргу + 1 500,00 грн витрат за участь у судовому засіданні у справі 18.03.2025), то колегія суддів дійшла висновку про залишення її без розгляду з огляду на таке.

Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Згідно з частинами 1, 6, 7 статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Згідно зі статтею 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За змістом частин 1, 2, 4 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, позивач у відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні 18.03.2025 до закінчення судових дебатів не заявляв про те, що планує подати додаткові докази на підтвердження понесення судових витрат понад заявлені у відзиві 7 500,00 грн.

Сама ж заява позивача про стягнення судових витрат подана до Північного апеляційного господарського суду 25.03.2025, тобто із пропуском встановленого частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України п`ятиденного строку з дня ухвалення рішення суду, який сплив 24.03.2025.

Клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку позивач у поданій заяві не заявляв.

Отже, оскільки заяву про стягнення судових витрат від 25.03.2025 подано після закінчення процесуального строку, встановленого частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, без клопотання про поновлення пропущеного строку на його подання, суд дійшов висновку про залишення такої заяви без розгляду.

Керуючись статтями 118, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 у справі №910/11184/24, викладене у відзиві на апеляційну скаргу, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» 7 500 (сім тисяч п`ятсот) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва відповідно до вимог процесуального законодавства.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецзапчасть» від 25.03.2025 про стягнення судових витрат у справі №910/11184/24 залишити без розгляду.

Матеріали справи №910/11184/24 повернути до місцевого господарського суду.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Додаткова постанова складена та підписана 07.04.2025.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді І.А. Іоннікова

А.І. Тищенко