Ухвала

від 07.04.2025 по справі 908/3302/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

07 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 908/3302/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ємця А.А. (головуючий), Булгакової І.В., Малашенкової Т.М.,

розглянувши клопотання Запорізької обласної прокуратури

про зупинення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 14.03.2024 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2025

у справі № 908/3302/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САХАРТОРГ"

до 1) Запорізької обласної прокуратури,

2) Державної казначейської служби України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Приватне підприємство "Аршан К",

про стягнення 1 905 310,60 грн матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Запорізька обласна прокуратура 18.02.2025 звернулася засобами поштового зв`язку (зареєстровано судом 04.03.2025) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.03.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2025.

Верховний Суд ухвалою від 27.03.2025 відкрив касаційне провадження у справі № 908/3302/23 за касаційною скаргою Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.03.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2025, призначив її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22.04.2024 о 14:40.

Від Запорізької обласної прокуратури 01.04.2025 надійшло клопотання через підсистему "Електронний суд" про зупинення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 14.03.2024 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2025 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

В обґрунтування поданої заяви скаржник зазначає, що Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області листом № 04-083-08/1715 від 19.03.2025 повідомило, що має намір здійснити безспірне списання коштів з казначейських рахунків на загальну суму 1 905 310, 60 грн. У разі виконання постанови суду апеляційної інстанції про стягнення коштів з Державного бюджету України до закінчення касаційного перегляду призведе до нецільового використання бюджетних коштів, матиме наслідком заподіювання збитків та може спричинити надмірне навантаження на видатки Державного бюджету України.

Проаналізувавши чинне законодавство та доводи, наведені скаржником у заяві про зупинення виконання судового рішення у справі з додатками до неї, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви з огляду на таке.

Повноваження суду стосовно зупинення виконання судового рішення унормовано положеннями частини першої статті 332 та частиною четвертою статті 294 ГПК України, відповідно до якого суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Однак необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Верховний Суд звертається до ухвали Великої Палати Верховного Суду від 28.10.2019 у справі № 904/94/19 у відповідності до якої:

"Заява про зупинення виконання судових рішень повинна містити не лише посилання на правові норми, що надають суду можливість здійснити таку процесуальну дію, а й бути обґрунтованою посиланням на конкретні обставини (утруднення повторного розгляду справи, перешкоди у здійсненні повороту виконання, запобігання порушенню прав осіб, які брали / не брали участі у розгляді справи, але рішенням суду вирішено питання про їх права та обов`язки) та наявністю доказів в підтвердження таких обставин".

Верховний Суд виходить з того, що, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, необхідно враховувати необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, перешкоди його виконання, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки тощо.

Сумніви скаржника щодо дотримання попередніми судовими інстанціями норм права під час постановлення оскаржуваних судових рішень покладені в основу касаційної скарги та за умов дотримання їх відповідності нормам ГПК України є підставою для перегляду цих рішень судом касаційної інстанції. Водночас вони (аргументи для касаційного оскарження) не обґрунтовують підстави для зупинення виконання або дії оскарженого рішення та не можуть аргументовано свідчити про таку необхідність.

Сама по собі незгода учасника судового процесу із судовими рішеннями не є достатньою підставою для зупинення їх виконання або дії, оскільки правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи по суті у касаційному порядку судові рішення. За таких міркувань Суд відхиляє доводи заявника в цій частині.

Твердження заявника, про порушення принципу рівності сторін та можливості безпідставного стягнення бюджетних коштів не є безумовною та достатньою підставною для зупинення судом касаційної інстанції виконання оскаржуваних рішень, що набрали законної сили і є обов`язкові до виконання (стаття 129 Конституції України, стаття 326 ГПК України).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (§43).

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції").

Враховуючи викладене, зупинення виконання та дії судового рішення в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов`язком суду, та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов`язковість судового рішення й з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції належно обґрунтованих та підтверджених підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення касаційного перегляду, в задоволенні клопотання Запорізької обласної прокуратури слід відмовити.

Керуючись статтями 234, 235, 314, 332 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Запорізької обласної прокуратури про зупинення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 14.03.2024 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2025 у справі № 908/3302/23 до закінчення їх перегляду у касаційному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя А. Ємець

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова