Рішення

від 22.06.2007 по справі 23/277

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

23/277

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  23/277

22.06.07

За позовом Приватного підприємства «Велес»

до                Державного підприємства «Управління капітального будівництва»

про               визнання недійсним договору № 18 придбання житла (купівлі-продажу) від

                    26.12.2006р.

                                                                                                                     Суддя Демидова А.М.

Представники:

від позивача    Штепа А.І. –юрисконсульт (20.06.2007р., 22.06.2007р.); Клочак І.О. –директор (20.06.2007р., 22.06.2007р.)          

від відповідача      Залізняк П.М. –представник (20.06.2007р., 22.06.2007р.); Пукаляк Т.М. –представник (22.06.2007р.)  

Обставини справи :

              Рішення винесено 22.06.2007р.

              У судовому засіданні 20.06.2007р. оголошувалась перерва до 22.06.2007р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору № 18 придбання житла (купівлі-продажу) від 26.12.2006р., укладеного між Приватним підприємством «Велес»та Державним підприємством «Управління капітального будівництва».  

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.06.2007р. порушено провадження у справі за № 23/277 та призначено розгляд справи на 20.06.2007р.    

У судовому засіданні 20.06.2007р. представники позивача надали письмові доповнення до позовної заяви, у яких позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати недійсним договір № 18 придбання житла (купівлі-продажу) від 26.12.2006р. та додаткову угоду від 22.02.2007р. (про передачу квартир загальною площею 212,04 кв.м у термін до 30.04.2007р.) до договору № 18 від 26.12.2006р.

У судовому засіданні 22.06.2007р. представники позивача надали суду письмову заяву з проханням врахувати те, що у письмових доповненнях до позовної заяви технічно помилково вказано додаткову угоду № 1 від 22.02.2007р., хоча з оригіналу та копії додаткової угоди від 22.02.2007р., а також з тексту письмових доповнень до позовної заяви вбачається, що позивач просить суд визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 22.02.2007р.  

Представники відповідача у судовому засіданні 22.06.2007р. надали письмовий відзив на позовну заяву та просили суд відмовити у позові, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Договір про закупівлю, який укладається відповідно до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", на вимогу замовника підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. Нотаріальне посвідчення договору № 18 придбання житла (купівлі-продажу) від 26.12.2006р. не є обов'язковим, але на вимогу заявника, в даному випадку відповідача, договір про закупівлю підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Замовник (відповідач) вимог щодо нотаріального посвідчення спірного договору не ставив,  а тому відповідач вважає, що Договір та Угода не підлягають нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд –

В С Т А Н О В И В:

26.12.2006р. між Приватним підприємством «Велес»- «сторона-1»та Державним підприємством «Управління капітального будівництва»- «сторона-2»був укладений договір № 18 придбання житла, укладеного на підставі проведеного замовником 18.12.2006р. тендеру, який затверджений протоколом оцінки від 19.12.2006р. та оголошення про результати проведення торгів на закупівлю квартир у м. Черкаси.

Умовами даного Договору сторони передбачили, що «сторона-1»продає «стороні-2»квартири згідно переліку (додатку № 1), що знаходяться у м. Черкаси, по вул. Рози Люксембург, 216, а «сторона-2»зобов'язується прийняти визначене у цьому договорі житло, та оплатити «стороні-1»його вартість (п.1.2 та п.1.7 Договору).

 Спірний Договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу нерухомого майна, який регулюються розділом 1 глави 54 Цивільного кодексу України.

  22.02.2007р. між Приватним підприємством «Велес»та Державним підприємством «Управління капітального будівництва»було укладено додаткову угоду від 22.02.2007р. (про передачу квартир загальною площею 212,04 кв.м у термін до 30.04.2007р.) до договору № 18 від 26.12.2006р. (оригінали Договору та Додаткової угоди досліджено у судовому засіданні, належним чином засвідчені копії містяться у матеріалах справи).

Відповідно до статті 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормою статті 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Нотаріуси та посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують угоди, щодо яких законодавством встановлено обов'язкову нотаріальну форму. (ст. 54 Закону України «Про нотаріат»).

Пунктом 35 наказу Міністерства юстиції України №20/5 від 03.03.2004р. «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України»передбачено, що обов'язковому нотаріальному посвідченню підлягають: договори про відчуження (купівля-продаж, міна, дарування, пожертва, рента, довічне утримання (догляд), спадковий договір) нерухомого майна (статті 657, 715, 719, 729, 732, 745, 1304 Цивільного кодексу України).     

Таким чином, згідно з приведеними нормами чинного законодавства для договорів купівлі-продажу нерухомого майна передбачено обов'язкове нотаріальне посвідчення.  

З огляду на викладене, сторонами при укладенні спірного договору порушено вимоги статті 209 ЦК України, якою передбачено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню у випадках, встановлених законом.

Статтею 203 ЦК України визначаються загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Пунктом 4 вказаної статті ЦК України передбачено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст. 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Законодавчо визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) (ст. 215 ЦК України).

За встановлених обставин, суд вважає, що при укладенні сторонами спірних договору та додаткової угоди не було додержано встановленої форми договору, як того вимагають норми ст. 54 Закону України «Про нотаріат», ст. 657 Цивільного кодексу України, а тому договір № 18 придбання житла від 26.12.2006р., укладений між Приватним підприємством «Велес»та Державним підприємством «Управління капітального будівництва»та додаткова угода від 22.02.2007р. (про передачу квартир загальною площею 212,04 кв.м у термін до 30.04.2007р.) до договору № 18 від 26.12.2006р. яка є невід'ємною частиною основного договору і має наслідки як і основний договір, підлягають визнанню судом недійсними з моменту їх вчинення, тому позов Приватного підприємства «Велес»підлягає задоволенню.

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється. (ст. 236 ЦК України).

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача.   

Керуючись  ст. 54 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 203, 209, 215, 220, 655, 657 ЦК України, ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України,  суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати договір № 18 придбання житла від 26.12.2006р., укладений між Приватним підприємством «Велес»(18000, м. Черкаси, вул. Кірова, 55, к.27, код ЄДРПОУ 30759061) та Державним підприємством «Управління капітального будівництва» (04080, м. Київ, вул. Терьохіна, 8-А, код ЄДРПОУ 25276329) та додаткову угоду від 22.02.2007р. (про передачу квартир загальною площею 212,04 кв.м у термін до 30.04.2007р.) до договору № 18 від 26.12.2006р., недійсними з моменту їх вчинення.

3.Стягнути з Державного підприємства «Управління капітального будівництва»(04080, м. Київ, вул. Терьохіна, 8-А; п/р 35238019001124 в ВДК Шевченківського району м.Києва, МФО 820019, код ЄДРПОУ 25276329) на користь Приватного підприємства «Велес»(18000, м. Черкаси, вул. Кірова, 55, к.27; п/р 26001202593001 в ЧФ ВАТ КБ «Промекономбанк» в м. Черкаси, МФО 354875, код ЄДРПОУ 30759061) 85 (вісімдесят п'ять) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

              СуддяА.М. Демидова