Ухвала

від 07.04.2025 по справі 953/5271/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/5271/24

н/п 2-др/953/14/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді - Шаренко С.Л.,

при секретарі - Реуцькій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву представника АТ «ЗНВКІФ «БУДІВЕЛЬНИК» - адвоката Орлова Олександра Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності та визнання договору купівлі-продажу недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «БУДІВЕЛЬНИК», Малоданилівська селищна рада Харківського району Харківської області про поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності, визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності.

Під час розгляду справи, від представника позивача до суду надійшла заява про залишення позовних вимог до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «БУДІВЕЛЬНИК» та Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13.03.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «БУДІВЕЛЬНИК», Малоданилівська селищна рада Харківського району Харківської області про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області про реєстрацію 13.12.2023 права власності за Акціонерним товариством «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «БУДІВЕЛЬНИК» на двокімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2849678863120, номер відомостей про речове право: 52996959, залишено без розгляду.

Окрім того, ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13.03.2025 затверджено мирову угоду по справі № 953/5271/24, н/п 2/953/246/25 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , останє місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 РНОКПП: НОМЕР_2 , останє місце реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована: АДРЕСА_3 ) про поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності та визнання договору купівлі-продажу недійсним.

17.03.2025 до суду надійшла заява представника відповідача АТ «ЗНВКІФ «БУДІВЕЛЬНИК» - адвоката Орлова О.В. (позовні вимоги до якого залишено без розгляду) про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь АТ «ЗНВКІФ «БУДІВЕЛЬНИК» витрати на правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції, в розмірі 50000 грн.

Заяву обґрунтовує тим, що між відповідачем - Акціонерне товариство «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «БУДІВЕЛЬНИК», від імені, в інтересах та за рахунок активів якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю «АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКА АДМІНІСТРАТИВНА КОМПАНІЯ», та адвокатом Орловим О.О. укладено договір про надання правничої допомоги №35/Б/Ц-24 від 18.11.2024, згідно з яким Клієнт доручає, а Адвокат бере на себе зобов`язання надати Клієнту за винагороду необхідну правничу допомогу щодо представництва та захисту прав та інтересів Клієнта у судах першої (Київський районний суд міста Харкова), другої (Харківський апеляційний суд) та третьої інстанцій (Верховний Суд) у справі №953/5271/24 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «БУДІВЕЛЬНИК», ОСОБА_2 . Малоданилівської селищної ради Харківського району Харківської області, ОСОБА_3 , про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора, визнання недійсним договору дарування, поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до п. 2.3 укладеного Договору адвокат має право на отримання винагороди за цим Договором з урахуванням умов, викладених у Додатку, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 2.12 цього Договору, Клієнт зобов`язаний здійснити оплату винагороди (гонорару) на користь Адвоката за надання останнім правничої допомоги, згідно з умовами цього Договору та Додатку №1, який є невід`ємною частиною Договору, протягом строку, встановленого Договором та Додатком до нього.

Згідно з п. 1 Долдатку №1 від 18.11.2024 до договору про надання правничої допомоги № 35/Б/Ц-24 від 18.11.2024, сторони за договором про надання правничої допомоги домовились, що гонорар адвоката за надання правничої допомоги щодо представництва та захисту прав та інтересів клієнта у справі № 953/5271/24 - у суді першої інстанції (Київський районний суд м. Харкова) становить 50000 грн., у будь-якому випадку, навіть ухвалення судом рішення не на користь клієнта.

Пунктом 4 Додатку № 1 від 18 листопада 2024 року до договору про надання правничої допомоги №35/Б/Ц-24 від 18.11.2024, Клієнт зобов`язаний сплатити адвокату гонорар 50 000, 00 (п`ятдесят тисяч) гривень за ведення справи в суді першої інстанції протягом 30 днів з дня підписання договору №35/Б/Ц-24 від 18 листопада 2024 року.

Оплата АТ «ЗНВКІФ «БУДІВЕЛЬНИК» гонорару адвоката за договором про надання правничої допомоги №35/Б/Ц-24 від 18.11.2024 у сумі 50 000,00 грн. підтверджується видатковим касовим ордером від 29.11.2024, копія якого додається до цієї заяви.

14.03.2025 на виконання п. 4.5 Договору після ухвалення судового рішення по суті справи, сторони склали Акт виконаних робіт, у якому засвідчили факт виконання всіх належних робіт та надання всіх належних послуг з представництва інтересів Клієнта в суді першої інстанції.

На підставі викладеного, представник АТ «ЗНВКІФ «БУДІВЕЛЬНИК» просив суд винести додаткове рішення, яким стягнути з позивача на користь АТ «ЗНВКІФ «БУДІВЕЛЬНИК» витрати на правничу допомогу в розмірі 50000 грн.

24.03.2025 від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Полупанової О.О. надійшли заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, відповідно до яких представник позивача зазначила, що заперечує проти задоволення заяви, оскільки з метою збору доказів для підтвердження позовних вимог, нею, як представником позивача, були направлені запити до декількох підприємств, в тому числі до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «БУДІВЕЛЬНИК». Однак була отримана відмова у наданні інформації з посиланням на її конфіденційність.

05.06.2024р. був поданий позов до відповідача ОСОБА_2 , в якому я просила витребувати інформацію про спірну квартиру, в тому числі, від АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «БУДІВЕЛЬНИК».

Ухвалою суду від 18.07.2024р. у Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «БУДІВЕЛЬНИК» витребувані, зокрема, всі документи, які стосуються придбання ОСОБА_2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак як вбачається з відповіді від 19.09.2024р. з ТОВ «Чорноморська адміністративна компанія», яке діє від імені, в інтересах та за рахунок АТ «ЗНВКІФ «БУДІВЕЛЬНИК», Генеральним директором Бортняк В. була надана суду неповна інформація, а саме: скритий від суду попередній договір №204/5 від 06.12.2021р., про який ОСОБА_4 зазначала у первісній позовній заяві.

Хоча цей договір є документом, який стосується придбання ОСОБА_2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з відсутністю повної і достовірної інформації у позивача ОСОБА_4 , Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «БУДІВЕЛЬНИК» було включено до уточненої позовної заяви в якості співвідповідача разом з Малоданилівською селищною радою Харківського району Харківської області, так як ці юридичні особи фігурували в наявних у справі документах, з яких вбачалось, що за невстановлених обставин відповідач ОСОБА_2 набув право власності від АТ «ЗНВКІФ «БУДІВЕЛЬНИК» вже після розірвання шлюбу - 15.01.2024р., хоча грошові кошти за квартиру були передані забудовнику під час шлюбу - 06.12.2021р. при укладенні попереднього договору №204/5, який був посвідчений приватним нотаріусом Харітоновою Я.М.

Таким чином, представник позивача зазначає, що залучення у справу в якості співвідповідача Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «БУДІВЕЛЬНИК» було викликано неналежним виконанням процесуальних обов`язків даною юридичною особою, яка скрила від суду попередній договір №204/5, який був посвідчений приватним нотаріусом Харітоновою Я.М., та який був наданий адвокатом Орловим О.О. тільки після притягнення вказаної юридичної особи в якості співвідповідача разом з відзивом від 27.11.2024р.

Тому, представник позивача зазначає, що витрати на правову допомогу не можуть бути покладені на позивача, яка законними способами захищала свої права і не має відповідати за «сірі схеми» АТ «ЗНВКІФ «БУДІВЕЛЬНИК», яке оформлювало передачу грошей від майбутніх власників квартир через нібито безоплатні попередні договори, ймовірно, з метою ухилення від сплати податків. Обставини передачі грошових коштів під попередні договори можуть підтвердити особи, які стали власниками квартир і які фактично фінансували будівництво до введення будинку в експлуатацію.

Крім того, представник позивача зазначила, що відповідно до п. 3 ч. З ст.141 ЦПК України зазначено, зокрема, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує поведінку сторони, шо призвела до затягування розгляду справи внаслідок безпідставного заперечення стороною певних обставин.

У даній справі АТ «ЗНВКІФ «БУДІВЕЛЬНИК» не надав на ухвалу суду від 18.07.2024р. копію попереднього договору №204/5 від 06.12.2021р., укладеного з ОСОБА_2 , який був посвідчений приватним нотаріусом Харітоновою Я.М., чим заперечував його існування, так як у вказаній ухвалі суду було зазначено на необхідність надання всіх документів, які стосуються придбання ОСОБА_2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане призвело до затягування розгляду справи і притягнення вказаної юридичної особи в якості співвідповідача.

Також, представник позивача, при вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу, просила суд врахувати, що адвокатом Орловим О.О. наданий до суду неналежним чином оформлений акт виконаних робіт, який не містить підпису замовника - Генерального директора Бортняка В.В., а також в документі відсутній відбиток печатки АТ «ЗНВКІФ «БУДІВЕЛЬНИК. Долучений до заяви про відшкодування судових витрат видатковий касовий ордер від 29.11.2024р. також не містить відбитку печатки підприємства. Сплачена адвокату сума коштів в розмірі 50 000грн. є неспівмірною з витраченим ним часом і складністю наданих послуг. Адвокат Орлов О.О. склав у справі 2 документи - відзив на уточнену позовну заяву та заяву про відшкодування судових витрат, а також прийняв участь в одному судовому засіданні 13.03.2025р., яке тривало з 11:42год. до 12:19год, тобто протягом 37 хвилин, і в якому присутність адвоката Орлова О.О. не вплинула на жодне прийняте судом рішення.

На підставі зазначеного, представник позивача просила відмовити представнику відповідача Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «БУДІВЕЛЬНИК» - адвокату Орлову О.О. у задоволені заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу адвоката в суді першої інстанції у розмірі 50 000 грн.

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи заявипредставника АТ «ЗНВКІФ «БУДІВЕЛЬНИК» - адвоката Орлова О.О., про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції, заперечення представника позивача, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви з наступних підстав.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Згідно із частиною шостою ст. 142 ЦПК України у випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

За змістом частини дев`ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Системний аналіз наведених норм процесуального права дає підстави вважати, що у разі залишення позову без розгляду вимоги відповідача про компенсацію здійснених ним витрат підлягають задоволенню у разі необґрунтованих дій позивача, або у випадках зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони.

Тобто, для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Одночасно суд зауважує, що особі гарантується право на звернення до суду за захистом та право на позов. ЦПК України передбачає компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача.

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першою статті 4 ЦПК України, частиною першою статті 55, ст. 124 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, незалежно від обґрунтованості позову.

Разом з тим, відповідно до положень частини 1 статті 44 ЦПК України, суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.

Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовна заява була залишена без розгляду внаслідок саме необґрунтованих дій позивача.

Звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою обов`язок позивача відшкодувати понесені відповідачем витрати на правову допомогу.

Сам по собі факт залишення позивачем позову без розгляду за заявою позивача не може бути підставою для задоволення вимог відповідача про компенсацію здійснених ним витрат.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Подання до суду заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі N 148/312/16-ц, від 28 січня 2019 року у справі N 619/1146/17-ц, від 02 грудня 2020 року у справі N 202/2600/15-ц, від 17 грудня 2020 року у справі N 758/12381/18-ц, від 14 січня 2021 року у справі N 521/3011/18.

Процесуальні дії позивача, спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист.

Серед іншого слід зауважити, що у цій справі суд не встановлював зловживання процесуальними правами з боку позивача, не застосовував до нього будь - яких заходів у зв`язку із зловживанням правами та позовну заяву залишив без розгляду за заявою позивача, а не через зловживання ним процесуальними правами. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, первісний позов пред`явлено до відповідача ОСОБА_2 , та в подальшому, оскільки позивач вважав, що на ухвалу суду про витребування доказів, АТ «ЗНВКІФ «БУДІВЕЛЬНИК» надав не всі наявні в нього докази, тому виникла потреба залучення вказаною юридичної особи в якості співвідповідача.

Отже, підстав для констатування факту необґрунтованості дій позивача у зв`язку із зверненням до суду з цим позовом та із заявою про залишення позову до відповідача АТ «ЗНВКІФ «БУДІВЕЛЬНИК» без розгляду не встановлено. Зворотного відповідачем не доведено.

Жодних доказів, які вказували на необґрунтованість дій позивача відповідачем не надано.

У заяві про стягнення судових витрат у розмірі 50 000,00 грн, пов`язаних із правовою допомогою, заявник не зазначив, які дії позивача у вказаній справі були необґрунтованими, що є підставою для компенсації витрат, пов`язаних з розглядом справи у зв`язку із залишенням позову без розгляду.

З огляду на обставини справи, доводи заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу на підставі частини п`ятої статті 142 ЦПК України.

Відповідно до положень частини третьої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За встановлених фактичних обставин справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідача про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст.5, 12, 13, 79, 81, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені заяви представника відповідача АТ «ЗНВКІФ «БУДІВЕЛЬНИК» - адвоката Орлова Олександра Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про поділ майна, що є об`єктом спільної сумісної власності та визнання договору купівлі-продажу недійсним, відмовити.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет - https://dg.hr.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.Л. Шаренко