Ухвала

від 08.04.2025 по справі 389/1205/24

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08.04.2025

ЄУН 389/1205/24

Провадження №2/389/319/24

У Х В А Л А

08 квітня 2025 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Берднікової Г.В., за участю секретаря судового засідання Іваніни В.С., позивача ОСОБА_1 , її представника адвоката Тіслюка І.І., відповідача ОСОБА_2 та його представника адвоката Ковальова А.І., розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка Кіровоградської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_3 , про визнання заповіту недійсним (нікчемним),

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з даною позовною заявою, в якій просить визнати заповіт від спадкодавця - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (номер у спадковому реєстрі - 70552988, посвідченого 21 квітня 2023 року) та можливо наявних інших її заповітів/договорів (спадкових договорів, договорів про утримання тощо), посвідчених/укладених у період з 10 квітня 2021 року по 21 жовтня 2023 року на користь відповідача - ОСОБА_2 нікчемним та недійсним.

За змістом позовної заяви нікчемність та недійсність оскаржуваного заповіту обгрунтовується тим, що ОСОБА_4 у момент складання (вчинення) та посвідчення заповіту не могла усвідомлювати значення своїх дій та не могла керувати ними внаслідок наявності у неї певного захворювання та фізичних вад. Заповіт був написаний спадкодавцем власноруч під диктовку особи, що посвідчила заповіт, що в свою чергу може свідчити про те, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало її волі. Окрім того, через поганий зір вона не могла самостійно прочитати продиктований їй відповідною особою текст заповіту, що додатково свідчить про відсутність у неї вільного волевиявлення під час складання заповіту.

Представник позивача, 11 листопада 2024 року подав до суду клопотання про проведення у справі щодо визнання нікчемними та недійсними заповідальних розпоряджень ОСОБА_4 , які оформлені на користь ОСОБА_2 судово-авторознавчу експертизу вказаних розпоряджень заповідача. На дослідження експерту просив поставити такі питання. Чи є ОСОБА_4 автором тексту, зазначеного у заповіті №130 від 21 квітня 2023 року та у довіреності №546 від 6 жовтня 2023 року? Чи спостерігаються в текстах заповіту №130 від 21 квітня 2023 року та у довіреності №546 від 06 жовтня 2023 року ознаки, які свідчать про складання тексту автором під впливом будь-яких збиваючих факторів? Вказане клопотання обгрунтував тим, що позивачу виходячи з їх з матір`ю довірливих відносин відомо, що мати завжди говорила про те, що кожний з них з братом отримає після її смерті половину належної їй частки майна. Тому вважає, що оприлюднений і нібито складений заповідачем заповіт №130 не є документом, який реально був оформлений за згодою матері і не відповідає її волевиявленню. Вважає недостовірними записи її матері у заповіті №130, що нібито складався нею, ОСОБА_4 , на користь ОСОБА_2 . Таке ставлення обумовлено тим, що вказаний заповіт мати очевидно склала на прохання та за безпосередньої присутності у нотаріуса ОСОБА_2 . Також, заповіт складався нібито особисто заповідачем та посвідчувався нотаріально чомусь не за місцем проживання матері, а в іншій місцевосці, тому що був вчинений посадовою особою органу місцевого самоврядування Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області ОСОБА_5 . Проте, заповідач, ОСОБА_4 у момент складання та посвідчення заповіту не могла усвідомлювати значення своїх дій та не могла керувати ними внаслідок ураження хворобою більшої частини головного мозку. За вказаного, з метою ідентифікації автора текстів, авторство яких приписується заповідачу ОСОБА_4 у вказаних заповіті та довіреності, необхідно провести судово - авторознавчу експертизу.

Також представником позивача, 11 листопада 2024 року подано до суду клопотання про призначення у справі посмертної судово-психологічної експертизи стану здоров?я заповідача ОСОБА_6 яке обґрунтоване тим, що позивач вважає недостовірними записи матері у заповіті №130, що нібито складався нею на користь ОСОБА_2 . Таке ставлення позивача обумовлено тим, що вказаний заповіт ОСОБА_4 очевидно склала на прохання та за безпосередньої присутності у нотаріуса ОСОБА_2 . Також заповіт складався нібито особисто заповідачем та посвідчувався нотаріально чомусь не за місцем проживання матері, а в іншій місцевості, тому, що був вчинений посадовою особою органу місцевого самоврядування Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області ОСОБА_5 . Проте, на вказаний момент заповідач, ОСОБА_4 , у момент складання та посвідчення заповіту не могла усвідомлювати значення своїх дій та не могла керувати ними внаслідок ураження хворобою більшої частини головного мозку. Виходячи з викладеного, з метою встановлення характеру і ступеню ушкодження здоров`я заповідача ОСОБА_4 під час складання 21 квітня 2023 року заповіту №130 та під час оформлення 06 жовтня 2023 року довіреності №546, необхідно провести посмертну судово-психологічну експертизу стану здоров`я заповідача ОСОБА_4 . Проведення експертизи просив доручити експертамКиївського міськогоклінічного бюросудово-медичноїекспертизи тана вирішенняекспертам просивпоставити наступніпитання. Чи могла ОСОБА_4 самостійно усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними під час складання заповіту та довіреності? Чи могла вона під час складання заповіту усвідомлювати, що діяла вільно, цілеспрямовано, свідомо і добровільно, розумно та на власний розсуд, без будь-якого примусу, як фізичного так і психічного? Чи могла вона усвідомлювати, що під час складання заповіту перебуває при здоровому розумі та ясній пам?яті? Чи могла вона усвідомлювати, що заповіт не носить характеру фіктивного та удаваного правочину? Чи могла вона розуміти значення, умови довіреності та його правові наслідки? Чи могла вона усвідомлювати що довіреність не носить характеру фіктивного та удаваного правочину?

Згідно з ч.2 ст.197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд може вирішувати питання про призначення експертизи.

Позивач та її представник підтримали заявлені клопотання про призначення у справі судово-авторознавчої експертизи заповіту №130 від 21 квітня 2023 року та довіреності №546 від 06 жовтня 2023 року заповідача ОСОБА_6 та посмертної судово-психологічної експертизи стану здоров?я заповідача ОСОБА_6 .

Відповідач та його представник просили відмовити в задоволені заявлених клопотань про проведення вказаних експертиз з підстав вказаних ними у поданих до суду запереченнях на заявлені клопотання (а.с.120-122, 112-117). При цьому зауважили, що якщо суд все ж прийде до висновку про призначення судово-психологічної експертизи, то на її вирішення слід поставити питання вказані відповідачем у запереченні (а.с.116).

Згідно з положеннями ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Питання,з якихмає бутипроведена експертиза,що призначаєтьсясудом,визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до положень ч.1 та 2 ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Авторознавча експертиза призначається у випадках, коли необхідні спеціальні знання в галузі дослідження мови для встановлення факту авторства тексту або його спростування. Авторознавча експертиза це різновид криміналістичної експертизи, під час якої досліджується текст документів (рукописних, друкарських, поліграфічних та ін.) для встановлення його автора. За допомогою цієї експертизи вирішуються ідентифікаційні завдання (щодо ототожнення особи автора тексту), а також неідентифікаційні завдання (діагностичні) про умови складання тексту, факт викривлення ознак письмової мови тощо, класифікаційні завдання про місце формування мовленнєвих навичок, рідну мову, освіту автора документа.

З огляду на характер спірних правовідносин, предмет та підстави позову, обґрунтування підстав для проведення експертизи, завдання судово-авторознавчої експертизи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про призначення судово-авторознавчої експертизи, у зв`язку з недоцільністю проведення вказаної експертизи, оскільки на переконання суду її проведення не сприятиме ефективному захисту прав позивача, за захистом яких вона звернулася до суду. Зрештою задоволення вказаного клопотання призведе лише до затягування розгляду справи.

З приводу заявленого клопотання про призначення у справі посмертної судово-психологічної експертизи стану здоров?я заповідача ОСОБА_6 , суд приходить до наступного.

Для вирішення питань, що потребують спеціальних знань у галузі судової медицини або судової психіатрії призначаються судово медична та судово психіатрична експертизи.

Пунктом 1 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від30травня 1997року №8«Про судовуекспертизу вкримінальних іцивільних справах» звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків.

Як роз`яснено у п.14 вищевказаної постанови судово-психіатрична експертиза призначається, коли вирішення кримінальної або цивільної справи залежить від визначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння (бездіяльності) чи укладення угоди за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності.

Як роз`яснено в п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», для встановлення психічного стану заповідача в момент складання заповіту, який би давав підстави припустити, що особа не розуміла значення своїх дій і (або) не могла керувати ними на момент складання заповіту, суд призначає посмертну судово-психіатричну експертизу.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 496/4851/14-ц (провадження № 61-7835сво19) вказано, що: «правила статті 225ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала у такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Тобто, для визнання правочину недійсним необхідна наявність факту, що особа саме у момент укладення договору не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними. Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до пункту 2 частини першої статті 145ЦПК України2004року (пункт 2 частини першої статті 105 ЦПК України) зобов`язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до статті 212ЦПК України2004року (стаття 89 ЦПК України).

За висновком Верховного Суду, належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі на момент складення заповіту, може бути лише висновок посмертної судово-психіатричної експертизи (постанова від 30 серпня 2023 року у справі № 317/1029/20 (провадження № 61-11588св22)).

Разом з тим, судово-психологічну експертизу, яка є окремою формою застосування спеціальних психологічних знань, є потреба проводити у випадках необхідності вирішення наступних груп питань: питань, пов`язаних із психічними властивостями й особливостями особи; питань, що стосуються впливу на психіку різноманітних умов і пов`язаних з ними станів людини в момент певної події; питань, пов`язаних із особливостями перебігу психічних процесів у даної особи. Як про те зазначено в розділілі VI Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5, об`єктом психологічної експертизи є психічно здорові особи (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, виправданий, засуджений, свідок, потерпілий, позивач, відповідач, малолітні, неповнолітні, дорослого та похилого віку) (п. 6.1). Психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки (п. 6.3). Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей (п. 6.4).

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що для оцінки психічного стану ОСОБА_4 , можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними у момент складання 21 квітня 2023 року заповіту №130 існує потреба у призначенні саме посмертної судово-психіатричної експертизи, до проведення якої залучаються відповідні фахівці у даній сфері, які уповноважені здійснювати вказану експертизу та володіють спеціальними знаннями і методикою, з чим зрештою погодилися позивач та її представник.

Відповідно до ч.3 ст.103ЦПК України при призначенні експертизи судом експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто, експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експертну установу самостійно.

Проведення експертизи суд вважає за доцільне доручити експертам Державної спеціалізованої установи «Київське міське бюро судово-медичної експертизи», яке згідно з наказом МОЗ від 18 квітня 2024 року № 659 є правонаступникомКиївського міськогоклінічного бюросудово-медичноїекспертизи,оскільки нацьому наполягаласторона позивача. Заперечень щодо обраної позивачем експертної установи з боку відповідача та його представника не надходило.

За змістомч.4,5та 6ЦПК Українипитання,з якихмає бутипроведена експертиза,що призначаєтьсясудом,визначаються судом.Учасники справимають правозапропонувати судупитання,роз`яснення яких,на їхнюдумку,потребує висновкуексперта.У разівідхилення абозміни питань,запропонованих учасникамисправи,суд зобов`язаниймотивувати такевідхилення абозміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

На вирішення експертів суд вважає за необхідне поставити таке питання. Чи могла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням стану її здоров`я та вікових особливостей, у момент складання та підписання заповіту від 21 квітня 2023 року, посвідченого керуючим справами виконавчого комітету Новопразької селищної ради Олександрійского району Кіровоградської області Іриною Сафроновою та зареєстрованого в реєстрі за №130, правильно розуміти та повною мірою усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними та передбачати їх наслідки?

На думку суду надання експертом відповіді на вказане питання буде достатнім для правильного вирішення існуючого між сторонами спору з приводу заповіту ОСОБА_4 від 21 квітня 2023 року. Видана від імені ОСОБА_4 довіреність від 06 жовтня 2023 року №546 не є предметом спору, а отже обставини її складання та підписання не входять до предмета доказування.

З огляду на те, що для проведення зазначеної експертизи необхідний значний проміжок часу, на час проведення експертизи підготовче провадження у справі слід зупинити, що узгоджується з положенням п.5 ч.1 ст.252, п.9 ч.1 ст.253 ЦПК України.

Керуючись ст.103, 104, 143, 197, 200, 252, 253, 260 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника позивача про призначення у справі судово-авторознавчої експертизи заповідальних розпоряджень заповідача ОСОБА_4 відмовити.

Призначити у справі посмертну судово-психіатричну експертизу стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведення якої доручити експертам Державної спеціалізованоїустанови «Київськеміське бюросудово-медичноїекспертизи» (03141, м.Київ, вул.Докучаєвська, 4, код ЄДРПОУ 23698049).

На вирішення експертів поставити наступне питання:

Чи могла ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з урахуванням стану її здоров`я та вікових особливостей, у момент складання та підписання заповіту від 21 квітня 2023 року, посвідченого керуючим справами виконавчого комітету Новопразької селищної ради Олександрійского району Кіровоградської області Іриною Сафроновою та зареєстрованого в реєстрі за №130, правильно розуміти та повною мірою усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними та передбачати їх наслідки?

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.384,385 КК України.

В розпорядження експертів надати: матеріали цивільної справи ЄУН 389/1310/24 (провадження №2/389/319/24); медичну картку стаціонарного хворого №1003, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; медичну картку стаціонарного хворого №2003, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Роз`яснити сторонам, що відповідно до положень ст.109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

На час проведення експертизи підготовче провадження у справі, зупинити.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 08 квітня 2025 року.

Суддя Г.В. Берднікова