Ухвала

від 08.04.2025 по справі 911/3063/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"08" квітня 2025 р. м. Київ Справа № 911/3063/21

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., перевіривши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київріанта» про відстрочення виконання рішення у справі

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська область, Бориспільський район, село Гора, вулиця Бориспіль-7, код ЄДРПОУ 20572069)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київріанта» (08343, Київська область, Бориспільський район, село Мартусівка, вулиця Промислова, 72, літера А, 2-й поверх, код ЄДРПОУ 00452417)

про стягнення штрафу та зобов`язання надати довідки про чистий дохід в орендованому приміщенні,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.01.2022 у справі № 911/3063/21 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київріанта» на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» 99000,00 грн штрафу та 4540,00 грн витрат зі сплати судового збору, зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Київріанта» виконати зобов`язання встановлені у п. п. 2.2.2. п. 2.2 договору №80.1-14/1-31 від 09.09.2014, а саме: надати ДП МА «Бориспіль» довідки про чистий дохід отриманий від діяльності в орендованому приміщенні, переданому в оренду на підставі договору № 1578 від 11.06.2014, за липень 2020 року, серпень 2020 року, вересень 2020 року, жовтень 2020 року, листопад 2020 року, грудень 2020 року, січень 2021 року, лютий 2021 року, березень 2021 року та квітень 2021 року. В решті позову відмовлено. На виконання означеного рішення суду 20.07.2022 було видано відповідні накази.

Через систему "Електронний суд" до Господарського суду Київської області 04.04.2025 надійшла заява представника відповідача про відстрочення виконання рішення, у якій він просив суд встановити відстрочку виконання рішення від 25.01.2022 в справі №911/3063/21 до відкриття пункту пропуску через державний кордон України для повітряного сполучення Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

Частиною 1 статті 331 ГПК України визначено, зокрема, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до частини 2 статті 331 ГПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

За вимогами ч. 2 ст. 170 ГПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до частин 5, 6, 7, 8 статті 42 ГПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

При цьому в пункті 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.

Згідно із пунктом 36 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи після надсилання засобами Електронного суду документів (у тому числі процесуальних документів, письмових та електронних доказів тощо) особа може у власному Електронному кабінеті відслідковувати рух та стан розгляду таких документів у суді або в органі та установі системи правосуддя. Відомості про доставку документа, його реєстрацію та інші відомості щодо розгляду справ відповідно до наявних технічних можливостей підсистем ЄСІТС надсилаються в автоматичному режимі до Електронного кабінету користувача, від імені якого подано документи. У випадку надання користувачем електронної довіреності інформація про результати розгляду документів надсилається до Електронного кабінету довірителя та повіреного (повірених).

Суд констатує, що при дослідженні доданих до заяви документів, судом було встановлено, що представником заявника не надано доказів направлення екземпляру такої заяви з доданими до неї документами на адресу позивача (стягувача), що в свою чергу, є порушенням означених вимог статті 170 ГПК України.

При цьому суд зауважує, що дана обставина, з огляду на обмежений строк розгляду заяви судом (20 днів з моменту надходження заяви відповідно до ч. 2 ст. 331 ГПК України), позбавляє заінтересовану особу можливості ознайомитись зі змістом заяви та подати відповідні пояснення та/або заперечення на цю заяву, тобто порушує принцип рівності прав учасників судового процесу.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Враховуючи наведене, оскільки до заяви не додано доказів надсилання її копії з додатками позивачу (стягувачу), суд повертає заяву відповідача про відстрочення виконання рішення без розгляду.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що згідно з ч. 5 ст. 331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.

Вказаний висновок щодо застосування норм права міститься у постановах Верховного Суду від 17.05. 2023 у справі № 260/5761/21, від 19.12.2018 у справі № 264/2548/16-ц та від 21.02.2019 у справі № 2-54/08, які в силу частини 4 статті 236 ГПК України та частини 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" враховуються судом під час розгляду цієї заяви.

Поряд із цим приписами статей 251 та 252 ЦК України унормовано, зокрема, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З наведенного випливає, що відстрочення виконання рішення суду можливе лише шляхом встановлення нового строку виконання рішення суду (а не терміну), який при цьому не повинен перевищувати дванадцяти місяців.

Відтак, суд вважає за необхідне розяснити, що відстрочення виконання судового рішення шляхом встановлення терміну, зокрема, вказівкою на подію, яка має неминуче настати, як це просить відповідач у своїй заяві шляхом відстрочення виконання рішення до відкриття пункту пропуску через державний кордон України для повітряного сполучення Міжнародний аеропорт «Бориспіль» процесуальним законом не передбачено та суперечить правовій природі інституту відстрочення виконання рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170, 234, 331 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Повернути без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Київріанта» про відстрочення виконання рішення у справі № 911/3063/21.

2. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «Київріанта», що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до Господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.

Ухвала суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Ухвалу підписано 08.04.2025

Суддя А.Ф. Черногуз