Ухвала

від 02.04.2025 по справі 922/1734/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"02" квітня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1734/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кононова О.В.

при секретарі судового засідання Черновою В.О.

розглянувши заяву кредитора Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Акордбанк" (вх. №30938 від 09.12.2024) з грошовими вимогами до банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Маковій" по справі № 922/1734/24

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Зернотрейд Пром" про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маковій"

За участю:

ліквідатора - Бондаренко В.А.

представника АТ "Комерційний банк "Акордбанк" - Позднякова С.Л.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Харківської області від 06.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Маковій", код ЄДРПОУ 33816897 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Призначено ліквідатором Товариство з обмеженою відповідальністю "Маковій", код ЄДРПОУ 33816897 - арбітражного керуючого Бондаренка Василя Анатолійовича (свідоцтво № 147 від 06.02.2013).

07.11.2024 здійснено офіційне оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України про визнання боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "Маковій", код ЄДРПОУ 33816897 банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (№ публікації 74540) із зазначенням найменування та інші реквізити боржника, визнаного банкрутом, найменування господарського суду в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство, дату прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, відомостей про ліквідатора.

09.12.2024 до канцелярії суду поштовою кореспонденцією надійшла заява Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Акордбанк" (вх. № 30958) з грошовими вимогами до боржника ТОВ "Маковій"на загальну суму 3 952 849,79 грн., з яких 3 239 856,00 грн. - забезпечені вимоги, решта 712 993,79 грн. - конкурсні вимоги.

Відповідно ч. 3 п. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

Ухвалою від 16.12.2024 суд прийняв заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Акордбанк" (вх.№ 30938 від "09" грудня 2024 р.) з грошовими вимогами до боржника до розгляду та призначив її розгляд в судовому засіданні на05.02.2025 об 11:50 год. Зобов`язав ліквідатора розглянути заяву кредитора та письмово повідомити про результати розгляду заявника та суд до дати проведення судового засідання.

19.12.2024 до суду від ліквідатора надійшло повідомлення (вх. №31890) про розгляд вимог забезпеченого кредитора Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Акордбанк", в якому ліквідатор визнав вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 05.02.2025 суд відклав розгляд заяви Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (вх.№ 30214 від "02" грудня 2024 р.) з поточними грошовими вимогами до боржника на "02" квітня 2025 р. о(об) 12:00 год.

Представник кредитора в судовому засіданні підтримала вимоги, викладені в заяві, просила суд визнати грошові вимоги ПАТ "КБ "Акордбанк" до боржника - ТОВ "Маковій" у сумі 3 952 849,79 грн, що складаються з заборгованості станом на 03.12.2024 року (включно) за основним боргом - 3 948 750,00 грн., по процентах - 4 099,79 грн.), з яких 3 239 856,00 грн. - забезпечені вимоги, решта 712 993,79 грн. - конкурсні вимоги, а також включити до грошових вимог кредитора - судові витрати по сплаті судового збору за подання заяви з грошовими вимогами у розмірі 6 056,00 грн.

Ліквідатор в судовому засіданні зазначив, що він розглянув та визнав вимоги Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" в заявлених розмірах.

Суд, вислухавши пояснення учасників провадження, дослідивши надані до матеріалів справи докази, встановив наступне.

19.08.2019 між ПАТ "Комерційний банк "Акордбанк" (Банк) та Клієнтами ТОВ "Маковій" (Клієнт 1), ТОВ "Зернотрейд Преміум" (Клієнт 2) був укладений Договір про надання банківських послуг № СКК-190819/001-00.

21.02.2020 сторони уклали Договір про внесення змін до Договору про надання банківських послуг № СКК-190819/001-00 від 19.08.2019, в якому визначили Клієнтом Банку - ТОВ "Зернотрейд Преміум".

Відповідно до вказаних договорів із змінами, Клієнтові ТОВ "Зернотрейд Преміум" встановлено Генеральний ліміт в розмірі 5 000 000,00 грн.

Договором від 27.10.2020 про внесення змін до Договору про надання банківських послуг № СКК-190819/001-00 від 19.08.2019 ТОВ "Зернотрейд Преміум" збільшено ліміт до 8 000 000,00 грн.

19.08.2019 між Кредитором ПАТ "КБ "Акордбанк" (Іпотекодержатель або Банк) та ТОВ "Маковій" (Іпотекодавець) був укладено Іпотечний договір, посвідчений 19.08.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Єгоровою М.С. за реєстровим №842, з подальшими змінами та доповненнями (надалі - Іпотечний договір), за яким в іпотеку Кредитору Боржником передано нежитлова будівля - цех по переробці борошна літ. "Б-1", загальною площею 1982,9 кв.м., яка розташована за адресою: Харківська область, м. Первомайський, вул. Миру, буд. 48А (надалі - Предмет іпотеки).

27.10.2020 Кредитором ПАТ "КБ "Акордбанк" (Заставодержатель або Банк) та ТОВ "Маковій" (Заставодавець) був укладений Договір застави обладнання, посвідчений 27.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу- Кононовою К.В. за реєстровим №234, з подальшими змінами і доповненнями до нього (надалі - Договір застави), за яким в заставу Кредитору Боржником передано сушарку марки Pedroti Basic 140, інвентариний номер 00207, заводський номер SME 11-15 2015 року випуску (надалі - Предмет застави).

За вказаними договорами Боржник забезпечив виконання в повному обсязі зобов`язань ТОВ "Зернотрейд Преміум", код ЄДРПОУ 40033859 (далі - Позичальник) перед Кредитором за Договором про надання банківських послуг № СКК-190819/001 -00 від 19.08.2019 разом із будь-якими наступними змінами і доповненнями до нього (надалі - Кредитний договір), щодо повернення у повному обсязі кредитів, овердрафтів, кредитних ліній в сумі Генерального ліміту кредитування 8 000 000,00 грн., генеральним строком кредиту вання до 17 жовтня 2022 року, сплати процентів, комісій, неустойки, всіх інших сум, належних до сплати за Кредитним договором, а також за відшкодування збитків та втрат, які Банк може зазнати в результаті надання Кредитів/Овердрафтів позичальнику, в порядку та на умовах, передбачених Кредитним договором.

Заявник ПАТ "КБ "Акордбанк" зазначає, що банк належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши Позичальнику суму кредиту в повному обсязі.

Станом на 03.12.2024 Позичальник та Боржник свого обов`язку не виконав, кредит, строк повернення якого настав 22 грудня 2022 року, не повернув.

Відповідно до доданих до заяви розрахунків заборгованість основного позичальника та Боржника як майнового поручителя перед Банком становить суму основного боргу 3 948 750,00 грн. та 4 099,79 грн. процентів за користування кредитом за період з 01.12.2024 по 02.12.2024. Всього заборгованість Боржника складає суму 3 952 849,79 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунку, які додані до матеріалів справи.

В своїй заяві кредитор зазначає, що відповідно до висновку про вартість майна від 22.07.2020, складеного суб`єктом оціночної діяльності ПП "Альянс-Експерт" (Сертифікат ФДМУ № 455/20 від 29.05.2020) та підтвердженої Сторонами в Іпотечному договорі ринкова вартість нерухомого майна - Предмету іпотеки становить 2 469 000,00 грн.

Відповідно до звіту про оцінку майна від 15.10.2020 року, складеного суб`єктом оціночної діяльності ПП "Альянс-Експерт" (Сертифікат ФДМУ № 455/20 від 29.05.2020) та підтвердженої сторонами в Договорі застави ринкова вартість рухомого майна (обладнання) - Предмету застави становить 770 856,00 грн.

З урахуванням чого кредитор просить суд визнати вимоги на загальну суму 3 239 856,00 грн. такими, що забезпечені заставою майна боржника.

Надаючи оцінку доводам кредитора та боржника, положенням процесуального та матеріального права, суд враховує таке.

За частиною першоюстатті 3 ГПК Українисудочинство у господарських судах здійснюється відповідно доКонституції України, цьогоКодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною шостоюстатті 12 ГПК Українивизначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановленихЗаконом про банкрутство.

За змістомстатті 1 КУзПБзабезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

Згідно зі статтею572та частиною першою статті576 ЦК Українив силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майнапереважноперед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина першастатті 575 ЦК України).

Відповідно достатті 1 Закону України "Про заставу"застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майнапереважноперед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору,законуабо рішення суду.

Предметом застави можуть бути майно та майнові права, а також майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення (частини перша, другастатті 4 Закону України "Про заставу").

За визначеннями, наведеними устатті 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною першоюстатті 583 ЦК Українивизначено, що заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Відповідні положення наведено також у частині другійстатті 11 Закону України "Про заставу", за якою заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель), тастатті 1 Закону України "Про іпотеку", якою передбачено, що іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

ЧиннийЦК УкраїнитаЗакон України "Про заставу"не містять визначення поняття майнового поручителя. Зміст такого поняття розкриваєстаття 1 Закону України "Про іпотеку", згідно з якою майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи - боржника.

Відповідно достатті 11 Закону України "Про іпотеку"майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов`язанням.

Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання (частина третястатті 3 Закону України "Про заставу"). Право застави припиняється, зокрема, у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою (пункт 1 частини першоїстатті 593 ЦК України).

Згідно із частиною першоюстатті 589 ЦК Україниу разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Аналогічні положення також передбачено частинами п`ятою, шостоюстатті 3 Закону України "Про іпотеку", в яких зазначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною, зокрема, до припинення основного зобов`язання. У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до договору іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.

За рахунок заставленого майна заставодержатель маєправо задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбаченихзакономчи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави (частина другастатті 589 ЦК України,стаття 19 Закону України "Про заставу").

Так, пунктом 2.2. Іпотечного договору від 19.08.2019 року з подальшими змінами та доповненнями, сторони визначили, що Іпотека за цим Договором забезпечує всі існуючі та майбутні вимоги Банку за Договором про надання банківських послуг щодо виконання позичальником будь - якого і всіх боргових зобов`язань в такому розмірі, у такій валюті, у такий строк та у такому порядку, як встановлено у Договорі про надання банківських послуг та цьому Договорі, зокрема, щодо зобов`язань повернути Банку кредит у розмірі 8 000 000,00 грн.в строки та порядку, як це визначено Договором про надання банківських послуг; сплатити Іпотекодержателю Проценти за користування кредитом у розмірі Стандартної процентної ставки, яка на дату укладення та нотаріального посвідчення Договору складала 23%, в строки та на умовах, зазначених в договорі про надання банківських послуг.

Пунктом 1.3 Договору застави обладнання від 27.10.2020 сторони передбачили, що Застава забезпечує забезпечені зобов`язання на їхню повну вартість (в повному розмірі), якою вона може бути протягом строку дії Договору про надання банківських послуг, без жодних обмежень.

Відповідно до частини першоїстатті 7 Закону України "Про іпотеку"за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу заосновним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Якщо інше не встановленозакономабо іпотечним договором, іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов`язання чи умов іпотечного договору.

У разі реалізації предмета застави (іпотеки) у зв`язку зі зверненням на нього стягнення заставодаводержателем (іпотекодержателем) відповідне забезпечувальне зобов`язання припиняється (абзац п`ятийстатті 28 Закону України "Про заставу", абзац третій частини першоїстатті 17 Закону України "Про іпотеку").

Отже, за наведеними вище положеннями законодавства заставодержатель (іпотекодержатель) має право задовольнити всі свої забезпечені заставою вимоги до боржника за рахунок майнового поручителя у розмірі вартості фактичної реалізації предмета майнової поруки, що здійснюється в порядку, передбаченому законодавством (якщо інше не передбачено договором або законом). Виражений у грошовій формі розмір зобов`язання майнового поручителя визначається виходячи із дійсних на відповідний момент зобов`язань боржника (позичальника), які існують за основним зобов`язанням (кредитним договором), з урахуванням обсягу забезпечення за умовами забезпечувального договору.Оцінка предмета забезпечення (майна) сторонами на момент укладення договору не впливає на обсяг забезпечених вимог у разі звернення стягнення на предмет забезпечення.

Абзацом третім частини другоїстатті 45 КУзПБпередбачено декілька можливих правових моделей поведінки забезпеченого кредитора, які застосовуються залежно від змісту заставних відносин кредитора і боржника (майнового поручителя): 1) забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника в частині вимог, що є незабезпеченими;2) забезпечені кредитори можуть повністю відмовитися від забезпечення; 3) забезпечені кредитори можуть частково відмовитися від забезпечення.

Правове визначення терміна "забезпечені кредитори" розкрито встатті 1 КУзПБ, якою до них віднесено кредиторів, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

Системний аналіз нормстатті 572 ЦК України,статті 1 Закону України "Про заставу",статті 1 Закону України "Про іпотеку"свідчить, що законодавець при конструюванні відповідних правових норм так чи інакше текстуально використовує поняття "переважність права заставодавця (іпотекодавця) перед іншими кредиторами на задоволення своїх вимог за рахунок заставного (іпотечного) майна".

Отже, сутність застави (іпотеки) полягає не лише в тому, щоб забезпечити основне зобов`язання в повному обсязі, а в тому, що правом застави (іпотеки) є право на чужу річ, яке належить кредитору в забезпечення його права вимоги за зобов`язанням і яке виявляється в можливостіпереважного(порівняно з іншими кредиторами) задоволення із цінності цієї речі.

Такепереважне правотакож закріплено в частині шостійстатті 64 КУзПБ, якою встановлено, що погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом,позачергово.

Відкриття провадження у справі про банкрутство щодо боржника не змінює суті заставного (іпотечного) зобов`язання, зазнає змін лише процедура задоволення вимог кредитора, які забезпечені заставою (іпотекою), з урахуванням чого нормиКУзПБщодо забезпечених кредиторів слід застосовувати з огляду на відповідні суміжні норми законодавства про заставу (іпотеку).

Тому визначення забезпеченого зобов`язання та, відповідно, вимог забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, має здійснюватися з урахуванням положень законодавства, яке регулює забезпечення зобов`язань, зокрема статей572,575,589 ЦК України,Закону України "Про заставу" та Закону України "Про іпотеку".

У справі, що розглядається, вимоги, забезпечені заставою, заявлено ПАТ "Комерційний банк "Акордбанк" до боржника, який є майновим поручителем за зобов`язаннями позичальника за Договором про надання банківських послуг, укладеним із ТОВ "Зернотрейд Преміум".

За змістом положеньстатті 589 ЦК України, статей7,11 Закону України "Про іпотеку",статті 19 Закону України "Про заставу"заставодаводежатель, а у іпотечних правовідносинах - іпотекодержатель (якщо інше не передбачено договором або законом) має право задовольнити всі свої забезпечені заставою чи іпотекою вимоги до боржника (майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов`язанні), визначені на момент фактичного задоволення, за рахунок майнового поручителя у розмірі фактичної реалізації предмета застави, що здійснюється в порядку, передбаченому законодавством. Цей висновок узгоджується з висновкомВеликої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 15.05.2018 у справі № 902/492/17.

Частиною першоюстатті 12 Закону України "Про заставу", якою врегульовано зміст договору застави, однією з істотних умов такого договору визначено опис предмета застави. Аналогічно до істотних умов договору іпотеки віднесено опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані (пункт 3 частини першоїстатті 18 Закону України "Про іпотеку").

Таким чином, вартість предмета застави не є істотною умовою відповідного договору та її відсутність не робить такий договір недійсним.

Відсутність узаконіімперативної вимоги щодо оцінки предмета застави (іпотеки) як істотної умови договору пов`язана з тим, що майно (нерухомість), за загальним правилом, має свою вартість та певну цінність, яка не завжди відповідає дійсній вартості цього предмета як на час визначення розміру вимог, так і на момент реалізації майна задля задоволення вимог забезпеченого кредитора. Така оцінка є лише припущенням щодо реальної вартості майна, оскільки відповідна оцінка із часом може змінитися: або зростати або зменшуватися під впливом конкретних причин (коливання ринкових цін на нерухомість, знецінення майна, втрата ним своїх споживчих або ексклюзивних якостей тощо).

Водночас, аналіз нормКУзПБсвідчить, що в процедурі розпорядження майном на стадії формування реєстру кредиторів не передбачено будь-якої оцінки майна для визначення його вартості. Відповідно до частини восьмої статті 45 КУзБП розпорядник майна зобов`язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром. Лише у процедурі ліквідації до повноважень ліквідатора належить: визначення початкової вартості майна банкрута (частина перша статті 61 КУзБП); визначення початкової вартості продажу майна банкрута (частина перша статті 63 КУзБП); визначення початкової ціни як однієї з умов продажу за погодженням з комітетом кредиторів та забезпеченим кредитором (щодо майна, яке є предметом забезпечення) (частини перша, друга статті 75 КУзБП).

Із урахуванням наведеного погоджена сторонами вартість предмета застави (іпотеки) у договорі застави (іпотеки) не може обмежувати розмір зобов`язань боржника (майнового поручителя, який не є боржником в основному зобов`язанні), забезпечених заставою (іпотекою), позаяк з огляду на викладене вище сума задоволення вимог заставодержателя (іпотекодержателя) пов`язується саме з вартістю фактичної реалізації предмета застави (майнової поруки), якщо інше не встановлено договором застави (іпотеки).

Суд звертає увагу, що необхідно розмежовувати дії щодо визначення вартості заставного майна боржника та щодо визначення розміру кредиторських вимог, оскільки такі дії є різними за своєю суттю та наслідками як для боржника, так і для кредиторів. Кінцева вартість заставного (іпотечного) майна для цілей проведення розрахунків із забезпеченим кредитором формується в момент реалізації заставного (іпотечного) майна за наслідком якої з дотриманням вимог КУзПБ застава (іпотека) припиняється, а вимоги забезпеченого кредитора вважаються погашеними.

На стадії формування реєстру кредиторських вимог реалізація майна боржника не передбачена, тому посилання кредитора на вартість майна забезпечених вимог кредитора, суд не бере до уваги, оскільки в цьому випадку надання оцінки судом таким доказам є передчасним.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги забезпеченого кредитора, якщо інше не обумовлено договором застави (іпотеки) та немає заяви такого кредитора про повну чи часткову відмову від забезпечення, до майнового поручителя, є забезпеченими вцілому незалежно від облікової оцінки заставного (іпотечного) майна визначеної сторонами в договорі застави (іпотеки).

Такий підхід враховує положення абзацу третього частини другоїстатті 45 КУзПБ, та мінімізуєвиникнення проблемних ситуацій. Забезпечений кредитор при такому підході самостійно визначає модель поведінки щодо своєї участі у справі про банкрутство: або його вимоги є повністю забезпеченими (з урахуванням умов відповідного договору застави (іпотеки)), однак при цьому він бере участь у засіданні зборів кредиторів та комітеті кредиторів лише з правом дорадчого голосу, або він вчиняє активні процесуальні дії щодо повної чи часткової відмови від забезпечення і таким чином набуватиме право вирішального голосу на зборах кредиторів. Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.02.2021 у справі № 904/1360/19.

Так, під час розгляду заяви ПАТ КБ "Акордбанк" з кредиторськими вимогами до боржника, кредитор не подавав заяву про відмову від забезпечення, тому, з урахуванням положень статті 1 КУзПБ, статей 572, 575, 583, 584, 589 ЦК України, статей 11, 12, 28 Закону України "Про заставу", статті 1, 3, 7, 11, 17, 39 Закону України "Про іпотеку", його вимоги у загальному розмірі 3 952 849,79 грн (3 948 750,00 грн основного боргу та 4 099,79 грн. процентів) є такими, що повністю забезпечені заставою майна боржника.

Також суд враховує, що згідно з положеннями частини четвертої статті 591 ЦК України та частини сьомої статті 47 Закону України "Про іпотеку", якщо сума, одержана від реалізації предмета застави (іпотеки), не покриває вимоги заставодержателя (іпотекодержателя), він має право отримати суму, якої не вистачає (решту суми).

Тобто звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки, не покриває вимоги іпотекодержателя, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання відповідних сум.

Вимоги кредитора стосовно суми основного боргу, якої не вистачає після реалізації предмета іпотеки на виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, втрачають статус забезпечених. Розмір таких вимог як і їх черговість повинен визначатися судом (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 911/2430/14, від 27.05.2021 у справі № 916/1142/18).

Суд звертає увагу, що Кодекс України з процедур банкрутства не пов`язує включення до реєстру вимог, забезпечених заставою майна боржника, із встановленням договірної вартості предметів забезпечення, як єдиного критерію визначення розміру забезпечених заставою вимог. Натомість правове значення має розмір підтверджених документально зобов`язань боржника за основним зобов`язанням та вартість фактичної реалізації предмета забезпечення , яка на час розгляду цих вимог невідома.

Так, за результатами розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Акордбанк" з грошовими вимогами до боржника суд дійшов висновку, що заборгованість ТОВ "Маковій" перед банком станом на дату подачі заяви з кредиторськими вимогами становить 3 952 849,79 грн (3 948 750,00 грн основного боргу та 4 099,79 грн. процентів). Наявність заборгованості саме в цьому розмірі підтверджується належними доказами, що містяться в матеріалах справи, не спростована боржником, тому суд вважає її законною та обґрунтованою.

З огляду на зазначене, суд визнає вимоги кредитораПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Акордбанк" у розмірі 3 952 849,79 грн., як вимоги, що забезпечені заставою майна боржника.

За подання заяви з кредиторськими вимогами заявникомПАТ "Комерційний банк "Акордбанк" також був сплачений судовий збір у розмірі 6 056,00 грн. який також визнається судом та підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів.

Керуючись ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 233 - 235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Акордбанк" (вх. №30938 від 09.12.2024) з грошовими вимогами до банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Маковій" по справі № 922/1734/24 .

Визнати грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Акордбанк" до боржника на загальну суму 3 958 905,79 грн., з яких

- 3 952 849,79 грн. як такі, що повністю забезпечені заставою майна боржника (3 948 750,00 грн. сума основного боргу та 4 099,79 грн. заборгованість по процентах);

- 6 056,00 грн.судовий збір, сплачений за подачу заяви з грошовими вимогами до боржника.

Зобов`язати розпорядника майна окремо внести до реєстру вимог кредиторів вимоги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Акордбанк" у розмірі 3 958 905,79 грн., як такі, що забезпечені заставою майна боржника згідно:

- Іпотечного договору від 19.08.2019. Предмет іпотеки: нежитлова будівля - цех по переробці борошна літ. "Б-1", загальною площею 1982,9 кв.м., яка розташована за адресою: Харківська область, м. Первомайський, вул. Миру, буд. 48А.

- Договору застави обладнання від 27.10.2020. Предмет застави: сушарка Pedroti Basic 140, інвентариний номер 00207, заводський номер SME 11-15 2015 року випуску.

Зобов`язати ліквідатора включити визнані судом вимоги до реєстру вимог кредиторів у визначеній Кодексом України з процедур банкрутства черговості.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту виготовлення повного тексту ухвали.

Ухвала підписана 07.02.2025.

Суддя Кононова О.В.