Постанова

від 03.04.2025 по справі 917/2072/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 917/2072/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Мамалуй О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д.А.

та представників

Позивача : не з`явився

Відповідача -1: Коваленко О.В.

Відповідача-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2024

(головуючий - Терещенко О.І., судді Тихий П.В., Слободін М.М.)

та рішення Господарського суду Полтавської області від 19.08.2024

(суддя - Тимощенко О.М.)

у справі №917/2072/23

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська універсальна біржа", 2) Фермерського господарства "Слобожанський колос",

про солідарне стягнення 14 218 200,00 грн збитків,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", позивач) звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська універсальна біржа" (далі - ТОВ "Українська універсальна біржа", відповідач - 1) та Фермерського господарства "Слобожанський колос" (далі - ФГ "Слобожанський колос", відповідач - 2) про солідарне стягнення збитків у розмірі 14 218 200,00 грн.

2. Позов обґрунтовано тим, що внаслідок дискваліфікації переможця торгів ФГ "Слобожанський колос", через відсутність укладеного діючого договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, зазначені перевезення не відбулися, вагони не використані, отже, AT "Укрзалізниця" не отримала відповідний прибуток. Мінімальний дохід, який міг отримати позивач, у випадку не допуску відповідача-2 до участі в аукціонах та перемогу інших учасників, становив би 14 218 200,00 грн, який розраховано як плату за три доби використання власних вагонів перевізника, що фактично є упущеною вигодою позивача.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 19.08.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2024, у позові відмовлено.

4. Судові рішення мотивовано тим, що позивачем не наведено обґрунтованих доводів щодо завдання йому шкоди, у вигляді упущеної вигоди, аргументи позивача побудовано на припущеннях є теоретичними, до того ж, позивач вважає упущеною вигодою штрафні санкції у вигляді плати за три доби використання власних вагонів перевізника, які б теоретично міг отримати, якби відповідач-2 уклав договір та якби відповідач-2 порушив взяті за цим договором зобов`язання.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення їх доводів

5. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та прийняти нове рішення про задоволення позову.

6. Скаржник, посилаючись на пункт 3 частини 2 ст. 287 ГПК України, вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень ст.ст. 16, 22 Цивільного кодексу України, в контексті вирішення питання цивільно- правової відповідальності учасника електронних торгів і оператора електронного майданчика, внаслідок дій/бездіяльності яких електронні торги визнані такими, що не відбулися, чим завдано збитки позивачу.

7. Також, скаржник вказує на те, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки діям відповідача -2, щодо надання ним недостовірної інформації, що призвело до його дискваліфікації, як переможця торгів.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

8. Відповідач - 1 подав Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на безпідставність доводів та вимог касаційної скарги, та водночас, вказуючи на законність і обґрунтованість судових рішень у справі, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Заяви клопотання

9. 03.04.2025, в системі "Електронний суд" АТ "Українська залізниця", сформовано клопотання про відкладення розгляду справи Верховним Судом. У клопотанні АТ "Українська залізниця" посилається на те, що у всіх судових інстанціях розгляд цієї справи супроводжує юрист Косик Світлана, яка захворіла, отже, з огляду на складність справи, позивач не може забезпечити іншого представника, враховуючи також те, що 23.03.2025 невстановленими особами розпочату масштабну хакерську кібератаку на всі інформаційно-телекомунікаційні системи.

10. Розглянувши клопотання АТ "Українська залізниця" про відкладення розгляду справи, колегія суддів вирішила відхилити таке клопотання та розпочати розгляд справи, оскільки на підтвердження обставин, викладених у заявленому клопотанні, позивачем не було подано відповідних доказів. До того ж суд врахував у сукупності також те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана обов`язковою, позиція позивача викладена письмово у касаційній скарзі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

11. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 29.12.2018 року між АТ "Українська залізниця" та ДП "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" (Адміністратор) укладено договір №139/2018-ЦЮ про взаємодію під час реалізації Пілотного проекту щодо продажу із застосуванням електронної торгової системи РгoZогго.Продажі послуг із використанням вагонів власності АТ "Укрзалізниця" під час здійснення перевезень вантажів (договір № 139/2018-ЦЮ від 29.12.2018 року).

12. Додатковою угодою №3 до договору № 139/2018-ЦЮ від 29.12.2018 року погоджено Регламент роботи електронної торгової системи ProZorro.Продажі щодо проведення електронних торгів (аукціонів) щодо продажу послуг із використання вагонів власності AT "Укрзалізниця" під час здійснення перевезень вантажів ( Регламент ETC Укрзалізниця).

13. Вказаний Регламент ETC Укрзалізниця розміщений в публічному доступі за посиланням ttps://drive.google.eom/file/d/184809TEMg7QcDSj8cpOQ2KG3Y2bQOvA4/view.

14. В листопаді 2022 року Філією "Центр транспортної логістики" AT "Укрзалізниця", як Організатором, було розміщено оголошення про проведення 39 Англійських аукціонів з продажу послуг з використання вагонів власності AT "Укрзалізниця" (1 вагон за 1 добу). Рухомий склад - зерновози. Полігон вивантаження - треті країни з перестановкою вагонів на візки колії 1435 мм. В описі аукціонів також було зазначено, що проводяться Англійські аукціони з продаж послуг з використання вагонів власності AT "Укрзалізниця", згідно з Додатком 1-5 до договору про надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом.

15. Оператором одного з електронних майданчиків, на яких могли зареєструватися користувачі з метою прийняття участі в аукціоні, було ТОВ "Українська універсальна біржа" (відповідач-1).

16. ФГ "Слобожанський колос", як користувач ЕТС, виявило бажання взяти участь в електронному аукціоні через електронний майданчик ТОВ "Українська універсальна біржа", пройшло процедуру реєстрації для участі в електронних торгах (аукціонах) відповідно до Регламенту ЕТС Укрзалізниця та отримало від оператора електронного майданчика відповідне підтвердження про реєстрацію.

17. Відповідно до пунктів 2.2 та 2.3 договору-оферти, користувач погоджується з умовами і зобов`язується виконувати Регламенти ETC щодо обраних електронних торгів, в яких бажає прийняти/приймає участь. Актуальні Регламенти ETC розміщені в ETC у розділі "Регламент". Користувач погоджується з умовами і зобов`язується виконувати вимоги чинного законодавства України, яке визначає процедуру проведення конкретних електронних торгів, та в яких Користувач бажає прийняти/приймає участь.

18. На підставі п. 2.4.1 договору-оферти для здійснення акцепту ФГ "Слобожанський колос", як користувач, 13.10.2022 року пройшло реєстрацію та ідентифікацію за допомогою проведення банківського платежу у розмірі 9 грн. 00 коп., на підставі рахунка № Р44043221/13/10/22 від 13.10.2022 року, що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ "УУБ" від 13.10.2022 року.

19. Відповідно до п. 3.12 Регламенту ETC Укрзалізниця будь-яка дія, вчинена в ETC з особистого кабінету учасника, AT "Укрзалізниця" та/або оператора/довіреного оператора вважається такою, що вчинена відповідною особою.

20. За даними актуального списку (реєстру) осіб, яким обмежено доступ до участі в електронних торгах, розміщеного на офіційному веб-сайті позивача, підтверджується відсутність учасника відповідача-2 у списку (реєстрі) осіб, яким обмежено доступ до участі в електронних торгах, а тому відповідача-2 було допущено до електронних торгів.

21. Впродовж 15.11.2022 року - 16.11.2022 року АТ "Укрзалізниця" проведено електронні торги з продажу послуг з використання вагонів власності АТ "Укрзалізниця", протоколи зазначених електронних аукціонів долучені до матеріалів справи.

22. За результатами проведення електронних торгів, запропонувавши найвищу цінову пропозицію, яка майже в два рази перевищувала пропозиції інших учасників, переможцем стало ФГ "Слобожанський колос".

23. Після визначення переможця електронних торгів за вказаними лотами, АТ "Укрзалізниця" встановлено, що у переможця - ФГ "Слобожанський колос" відсутній укладений діючий договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що стало підставою для прийняття Рішення про дискваліфікацію переможця електронних торгів.

24. Звертаючись з позовом до відповідачів про стягнення збитків, позивач зазначав, що: внаслідок дискваліфікації 17.11.2022 року переможця торгів ФГ "Слобожанський колос", через відсутність укладеного діючого договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, зазначені перевезення не відбулися, вагони не використані, а AT "Укрзалізниця" не отримало прибуток. Якби ТОВ "Українська універсальна біржа" не допустила до участі в аукціонах ФГ "Слобожанський колос", а ФГ "Слобожанський колос" анулювало заяву на участь в аукціонах, інші учасники аукціону, зокрема, ТОВ "ТЕП Транско", ТОВ "СІ Коммерс Україна", могли стати переможцями, що забезпечило б позивачу отримання значного доходу з урахуванням того, що вагони повинні були задіяні в міжнародних перевезеннях.

25. Крім того, у випадку укладення ФГ "Слобожанський колос" з позивачем договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, який містив Додаток № 1-5 до договору "Умови продажу послуг з використання вагонів AT "Укрзалізниця" із застосуванням ETC "ProZorro.Продажі", то він, як Замовник, зобов`язаний був, зокрема: забезпечити наявність на особовому рахунку коштів для резервування у розмірі, який розраховується як плата за три доби використання власних вагонів Перевізника з розрахунку за кожен вагон окремо за ставками плати за використання власних вагонів Перевізника, що визначені у відповідному протоколі електронних торгів (аукціону), до моменту завершення аукціону (5.7 Додатку 1-5). Мінімальний дохід, який міг отримати позивач у випадку не допуску відповідача-2 до участі в аукціонах та перемогу інших учасників, становив би 14 218 200,00 грн., який розраховувався як плата за три доби використання власних вагонів Перевізника.

Позиція Верховного Суду

26. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача - 1, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення, викладенні у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

27. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

28. Верховний Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частині 3 ст. 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

29. За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

30. За загальним правилом особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611 ЦК України).

31. Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

32. Зазначена норма кореспондується з положеннями статей 224, 225 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за змістом яких учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

33. Отже, збитки - це об`єктивне зменшення будь яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

34. Упущена вигода - це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх шкода з боржника не стягується.

35. Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

36. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

37. Відшкодуванню підлягають тільки збитки, які є об`єктивним наслідком протиправної поведінки, тобто між протиправною поведінкою і шкодою повинен бути причинний зв`язок, який полягає в тому, що протиправна поведінка за часом передує шкоді і породжує шкоду.

38. Обов`язковою умовою відповідальності є також вина, яка полягає у суб`єктивному ставленні особи до наслідків своїх неправомірних дій. Вина може бути у формі умислу (прямий, похідний) або необережності (грубої або простої).

39. Правові висновки щодо елементів складу цивільного правопорушення; їх визначення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника; а також підстав та умов цивільної відповідальності містяться у низці постанов Верховного Суду, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.01.2022 у справі № 904/1448/20.

40. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №910/20261/16 від 26.11.2019, постанови Верховного Суду у справах №923/1315/16 від 04.09.2018, №910/2018/17 від 04.04.2018, №910/5100/19 від 07.05.2020, №910/21493/17 від 04.12.2018, №914/1619/18 від 27.08.2019, №904/982/19 від 24.02.2021).

41. Отже, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як:

(1) неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;

(2) наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;

(3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;

(4) вина заподіювача шкоди, як суб`єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за винятком випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

42. Таким чином суди, розглядаючи спори про стягнення збитків (шкоди), мають встановлювати наявність усіх вказаних елементів складу правопорушення у їх сукупності. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність у вигляді відшкодування шкоди не настає.

43. З урахуванням вищезазначеного судами встановлено, що відповідачем -1, на виконання п. 5.6.8 Регламенту ЕТС Укрзалізниця, здійснено перевірку відповідності наданої відповідачем-2 ідентифікаційної інформації, а саме: перевірено реєстраційні дані, що були вказані на електронному майданчику, знайдено підтвердження відсутності учасника у списку (реєстрі) осіб, яким обмежено доступ до участі в електронних торгах, опублікованому на офіційному веб-сайті АТ "Укрзалізниця", а також отримано від відповідача-2 підтвердження про наявність укладеного договору про надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом з АТ "Укрзалізниця". З урахуванням зазначеного, суди зробили обґрунтований висновок, що у відповідач - 1 не мав підстав для прийняття рішення щодо відмови відповідачу - 2 у доступі до участі в електронних аукціонах.

44. Крім того, суди встановили, що п. 5.10.3 Регламенту ЕТС Укрзалізниці, АТ "Укрзалізниця" зобов`язане передати Адміністратору список (реєстр) осіб, з якими укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (у форматі: найменування особи та ідентифікаційний код або код за ЄДРПОУ), протягом 1 робочого дня, з дати укладення між АТ "Укрзалізниця" та Адміністратором договору про взаємодію під час реалізації Пілотного проекту щодо продажу із застосуванням електронної торгової системи ProZorro., а також, передавати Адміністратору оновлений список (реєстр) осіб, з якими укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, за наявності його змін, протягом 10 робочих днів з дня, коли відповідні зміни відбулися. Доказів виконання позивачем вказаних зобов`язань матеріали справи не містять.

45. Водночас судами встановлено, що обґрунтовуючи заявлені збитки, позивач у своїх аргументах посилається на теоретичні припущення отримання доходу, а саме: якби ТОВ "Українська універсальна біржа" не допустила до участі в аукціонах ФГ "Слобожанський колос", якби ФГ "Слобожанський колос" самостійно анулювало заяву на участь в аукціонах, інші учасники аукціону, зокрема, ТОВ "ТЕП Транско", ТОВ "СІ Коммерс Україна", могли стати переможцями, що забезпечило б позивачу отримання значного прибутку. Такі обґрунтування судами визнано теоретичними, побудованими на припущеннях.

46. Крім того, судами обґрунтовано відхилено доводи позивача про те, що упущеною вигодою є також штрафні санкції у вигляді плати за три доби використання власних вагонів перевізника, які б теоретично міг отримати позивач, якби відповідач - 2 уклав договір та порушив за цим договором зобов`язання. Так, судами вірно зазначено, що відповідно до положень ст. 22 ЦК України, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язань.

47. Зважаючи на встановлені обставини, суди зробили правильний висновок, що вимоги позивача ґрунтуються на теоретичних припущеннях, позивачем не доведено належними та допустимими доказами вини відповідачів, отже, не доведено суду повного складу правопорушення, як необхідної умови для застосовування відповідальності у вигляді збитків.

48. З урахуванням вищезазначеного суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про відсутність правових підстав для задоволення позову.

49. Як вбачається із змісту касаційної, скаржник, із посиланням на пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України, зазначає, що відсутній правовий висновок щодо застосування положень ст.ст. 16, 22 Цивільного кодексу України, в контексті вирішення питання цивільно - правової відповідальності учасника електронних торгів і оператора електронного майданчика, внаслідок дій/бездіяльності яких електронні торги визнані такими, що не відбулися, чим завдано збитки позивачу. Скаржником поставлено ряд питань, такого змісту:

"- чи наявне у замовника електронних торгів (аукціонів) право на стягнення упущеної вигоди з оператора електронного майданчика, який допустив до участі в електронних торгах (аукціонах) учасника, що не відповідав кваліфікаційним вимогам, встановленим Регламентом ЕТС Укрзалізниця, внаслідок чого електронні торги визнані такими, що не відбулися?

- чи наявне у замовника електронних торгів (аукціонів) право на стягнення упущеної вигоди з учасника електронних торгів (аукціонів), яким було надано недостовірну інформацію, необхідну для його верифікації оператором/довіреним оператором з урахуванням вимог, що висуваються для учасника відповідно до Регламенту ЕТС Укрзалізниця, що призвело до визнання електронних торгів такими, що не відбулися?

- якими є умови та підстави покладення на оператора електронного майданчика та учасника електронних торгів (аукціонів) відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди внаслідок порушення умов Регламенту ЕТС Укрзалізниця?

- які критерії визначення (розрахунку) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди, внаслідок порушення оператором електронного майданчика та учасником електронних торгів (аукціонів) Регламенту ЕТС Укрзалізниця?

- які стандарти доказування наявності та розміру збитків у вигляді упущеної вигоди, внаслідок порушення оператором електронного майданчика та учасником електронних торгів (аукціонів) Регламенту ЕТС Укрзалізниця?"

50. Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

51. Положення цієї статті спрямовані на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

52. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, необхідно встановити відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а також, наявність/відсутність неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

53. Проаналізувавши доводи касаційної скарги Верховний Суд вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

54. Верховним Судом неодноразово досліджувалося питання щодо застосування положень законодавства, якими врегульовано питання відшкодування збитків (шкоди), зокрема, ст.ст. 217, 218, 224, 225 ГК України, статей 22, 1166 ЦК України, та висновок щодо їх застосування послідовно викладався Верховним Судом.

55. Касаційний суд зауважує, що положення вищезазначених норм є загальними, якими врегульовано питання відшкодування збитків, і може бути застосовано до будь яких правовідносин, в тому числі і щодо правовідносини у справі, що розглядається.

56. Як вбачається зі змісту касаційної скарги, скаржник вказуючи на відсутність правового висновку щодо питання відшкодування збитків, зазначає питання які фактично стосуються права на звернення з вимогою про стягнення упущеної вигоди, умов та підстав покладення відповідальності з відшкодування збитків (упущеної вигоди), критеріїв визначення (розрахунку) розміру збитків у вигляді упущеної вигоди. Всі ці питання поставлено позивачем зважаючи на спір, що виник між ним та відповідачами щодо проведених торгів.

57. Водночас, умови, підстави, та порядок настання відповідальності у вигляді стягнення збитків (упущеної вигоди) врегульовано вищезазначеним у цій постанові законодавством, з урахуванням відповідних правових висновків Верховного Суду, щодо застосування такого законодавства.

58. Так, загальною умовою застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків є необхідність доведення позивачем суду всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

59. Як вказувалось, господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення збитків, оцінюючи надані сторонами докази. Правова позиція щодо можливості суду самостійно встановлювати наявність складу правопорушення є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17, а також у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №927/219/20, від 14.09.2021 у справі №923/719/17, від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11, від 22.04.2021 у справі №915/1624/16, від 10.03.2020 у справі №902/318/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17, від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11, від 16.02.2023 у справі №910/14588/21, від 25.05.2023 у справі №910/17196/21, тощо.

60. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір у справі, правильно застосували положення законодавства, яким врегульовано питання відшкодування збитків, з урахуванням правових висновків Верховного Суду щодо такого застосування. Судами встановлено, відсутність всіх складових необхідних до притягнення особи до цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків.

61. Тоді як, проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд зазначає, що останні фактично зводяться до заперечень обставин, встановлених судами попередніх інстанцій, та до їх переоцінки, що, у свою чергу, не може бути предметом розгляду в касаційному порядку в силу приписів частини 2 статті 300 ГПК України.

62. Отже, зазначене в сукупності свідчить про відсутність підстав для викладення відповідного правового висновку щодо застосування положень, якими врегульовано питання відшкодування збитків.

63. Щодо доводів касаційної скарги позивача, з посиланням на п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, про неналежне дослідження доказів у справі, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд зазначає наступне.

64. Відповідно до ч. 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо, зокрема: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

65. За змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу.

66. Проте, як уже зазначалося, підстава касаційного оскарження ( п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України), наведена позивачем у касаційній скарзі, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, у зв`язку з чим такі доводи, як неналежне дослідження зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, відхиляються судом касаційної інстанції. До того ж, доводи касаційної скарги наведені в обґрунтування підстави касаційного оскарження передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, також зводяться до незгоди позивача із наданою судами оцінкою доказам у справі та переоцінкою обставин справи, що суперечить положенням ст. 300 ГПК України.

67. Враховуючи наведені положення законодавства та обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження, в даному випадку, колегія суддів не вважає за необхідне закрити касаційне провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 296 ГПК України, щодо підстави касаційного оскарження передбаченої п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, отже, касаційна скарга є необґрунтованою, а тому, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду необхідно залишити без змін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

68. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

69. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 309 ГПК України).

70. Враховуючи викладене, касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 та рішення Господарського суду Полтавської області від 19.08.2024 у справі №917/2072/23, з підстав касаційного оскарження передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України залишити без задоволення, постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 та рішення Господарського суду Полтавської області від 19.08.2024 у справі №917/2072/23, необхідно залишити без змін.

Судові витрати

71. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку ст. 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 та рішення Господарського суду Полтавської області від 19.08.2024 у справі №917/2072/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді О.М. Баранець

О.О. Мамалуй