Герб України

Постанова від 03.04.2025 по справі 917/2072/23

Касаційний господарський суд верховного суду

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 917/2072/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Мамалуй О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Грабовського Д.А.

та представників

Позивача : не з`явився

Відповідача -1: Коваленко О.В.

Відповідача-2: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2024

(головуючий - Терещенко О.І., судді Тихий П.В., Слободін М.М.)

та додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 02.10.2024

(суддя - Тимощенко О.М.)

у справі №917/2072/23

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська універсальна біржа",

2) Фермерського господарства "Слобожанський колос",

про солідарне стягнення 14 218 200,00 грн збитків,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", позивач) звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська універсальна біржа" (далі - ТОВ "Українська універсальна біржа", відповідач - 1) та Фермерського господарства "Слобожанський колос" (далі - ФГ "Слобожанський колос", відповідач - 2) про солідарне стягнення збитків у розмірі 14 218 200,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 19.08.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2024, у позові відмовлено.

3. Додатковим рішенням Господарського суду Полтавської області від 02.10.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2024, заяву ТОВ "Українська універсальна біржа" про вирішення питання про судові витрати та ухвалення додаткового судового рішення у справі задоволено частково; стягнуто з позивача на користь ТОВ "Українська універсальна біржа" 30 000,00 грн витрат на правову допомогу, в іншій частині відмовлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

4. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткове рішення та постанову апеляційного суду в якій просить скасувати додаткове рішення та постанову апеляційного суду та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката.

5. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що задовольняючи частково заяву відповідача - 1, судами не дотримано вимог положень ст.ст. 126, 129 ГПК України, оскільки суди не звернули належної уваги на те, що відповідачем - 1 не було подано попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які він очікує понести під час розгляду справи. Судами не було враховано правових висновків, викладених Верховним Судом у постановах від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.

Відзиви та клопотання

6. Відповідач - 1 у відзиві на касаційну скаргу позивача, посилається на безпідставність доводів та вимог касаційної скарги, та водночас зазначає про те, що висновки судів попередніх інстанцій про часткове задоволення заяви відповідача -1 про відшкодування витрат на правову допомогу, відповідають положенням норм матеріального і процесуального права, а тому, просить касаційну скаргу позивача на додаткове рішення та постанову апеляційного суду залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

7. 03.04.2025, в системі "Електронний суд" АТ "Українська залізниця", сформовано клопотання про відкладення розгляду справи Верховним Судом. У клопотанні АТ "Українська залізниця" посилається на те, що у всіх судових інстанціях розгляд цієї справи супроводжує юрист Косик Світлана, яка захворіла, отже, з огляду на складність справи, позивач не може забезпечити іншого представника, враховуючи також те, що 23.03.2025 невстановленими особами розпочату масштабну хакерську кібератаку на всі інформаційно-телекомунікаційні системи.

8. Розглянувши клопотання АТ "Українська залізниця" про відкладення розгляду справи, колегія суддів вирішила відхилити таке клопотання та розпочати розгляд справи, оскільки на підтвердження обставин, викладених у заявленому клопотанні, позивачем не було подано відповідних доказів. До того ж суд врахував у сукупності також те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана обов`язковою, позиція позивача викладена письмово у касаційній скарзі.

Позиція Верховного Суду

9. Перевіривши повноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача -1, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, та заперечення, викладені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга позивача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

10. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

11. Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

12. Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

13. Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

14. Згідно із пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

15. Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

16. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

17. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

18. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

19. За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

20. Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

21. Відповідно до частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

22. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

23. Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які необхідно застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

24. Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

25. Водночас, частиною 3 цієї статті визначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

26. При цьому, згідно частини 4 вказаної норми розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

27. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

28. Водночас, за приписами частини 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

29. Суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правничу допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

30. Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

31. До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

32. Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

33. Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити й оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру й обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та, навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

34. Такі докази відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. При цьому згідно зі статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

35. Розглядаючи заяву відповідача - 1 про відшкодування витрат на правову допомогу судами встановлено, що:

- 26.01.2024 року між адвокатом Коваленко Оксаною Володимирівною (далі - адвокат) та ТОВ "Українська універсальна біржа" (далі - клієнт), укладено договір про надання правничої (правової) допомоги (далі - договір), відповідно до умов якого адвокат приймає доручення клієнта та бере на себе зобов`язання надати клієнту правничу (правову) допомогу в господарському суді Полтавської області у справі № 917/2072/23 за позовом АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Філії "Центр транспортної логістики" до ТОВ "УКРАЇНСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА БІРЖА" та Фермерського господарства "СЛОБОЖАНСЬКИЙ КОЛОС" про стягнення збитків у розмірі 14 218 200, 00 грн;

- відповідно до п. 1.2 договору адвокат на умовах цього договору зобов`язаний: вивчити надані клієнтом інформацію та документи, що стосуються справи №917/2072/23; здійснити юридичний аналіз судової практики з питань, що стосуються предмету договору; підготувати відзив на позов, а також інші процесуальні документи, в разі їх необхідності у процесі виконання зобов`язань за цим договором; представляти інтереси КЛІЄНТА в суді першої інстанції;

- згідно з п. 3.1 договору розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правничу (правову) допомогу складає 90 000, 00 грн. (дев`яносто тисяч грн.;

- прийом-передача наданих послуг за договором здійснюється на підставі Акту прийому-передач наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін. Підписання клієнтом Акту прийому - передачі наданих послуг підтверджує належне надання адвокатом послуг (п. 3.3 договору);

- відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг від 19.08.2024 року за договором клієнт підтвердив надання адвокатом правничої допомоги за договором на суму 90 000,00 грн у повному обсязі та належної якості, а саме: вивчено (здійснено аналіз та досліджено) надану клієнтом інформацію та документи, що стосуються справи №917/2072/23 для формування правової позиції у господарському суді, здійснено пошук та дослідження судової практики з питань предмета позову; підготовлено 2 адвокатських запити з питань, що стосуються предмета спору; надано консультацію щодо порядку подання до суду заяв по суті; складено відзив на позовну заяву та заяву (клопотання) про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву у справі; складено заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву; складено апеляційну скаргу на ухвалу про відмову у продовженні пропущеного строку для подання відзиву на позовну заяву та заяву про відмову від апеляційної скарги на ухвалу про відмову у продовженні пропущеного строку для подання відзиву; сформовано письмові пояснення у справі; складено клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи; надано клієнту 4 поточних консультацій у справі та щодо роз`яснення чинного законодавства та судової практики, правової позиції сторін під час розгляду справи у суді першої інстанції; здійснено представництво інтересів клієнта в господарському суді Полтавської області (4 засідання); складено клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (щодо судових витрат), заяву щодо судових витрат, заяву про вирішення питання про судові витрати та ухвалення додаткового судового рішення;

- детальний опис наданих послуг від 19.08.2024 року за договором від 26.01.2024 року містить ідентичний перелік наданих послуг адвокатом Коваленко О.В. ТОВ "Українська універсальна біржа";

- отже, сторони договору від 26.01.2024 року узгодили фіксовану форму гонорару;

- матеріалами справи підтверджено, що правову допомогу відповідачу -1 у справі надала адвокат Коваленко О. В. на підставі копії договору про надання правничої (правової) допомоги від 26.01.2024 року та ордеру серія ВІ №1194362 від 26.01.2024 року.

36. Крім того судами встановлено, що позивачем подавалась до суду заява про зменшення заявлених відповідачем - 1 витрат на правничу допомогу. Позивач у заяві зазначав, що не погоджується із заявою відповідача-1 про відшкодування витрат на правову допомогу, вважає її необґрунтованою та безпідставною, а тому, просив зменшити заявлену позивачем суму витрат.

37. Дослідивши подані сторонами документи та враховуючи обставини справи, з урахуванням положень ст.ст. 73, 74, 86, 126, 129 ГПК України, суд першої інстанції зазначав, що:

- неподання учасником справи попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат разом з першою заявою по суті спору само по собі не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат;

- відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг від 19.08.2024 року за договором від 26.01.2024 року, клієнт підтвердив надання адвокатом правничої допомоги за договором від 26.01.2024 року на суму 90 000,00 грн у повному обсязі та належної якості;

- детальний опис наданих послуг від 19.08.2024 року за договором від 26.01.2024 року містить ідентичний перелік наданих послуг адвокатом Коваленко О. В. ТОВ "Українська універсальна біржа";

- виокремлення адвокатом в акті прийому - передачі від 19.08.2024 року послуги «вивчення (здійснення аналізу та дослідження) наданих клієнтом інформації та документів, що стосуються справи №917/2072/23 для формування правової позиції у господарському суді, здійснення пошуку та дослідження судової практики з питань предмета позову», як самостійного виду адвокатської послуги є необґрунтованим, адже охоплюється діями адвоката при складенні відзиву на позовну заяву;

- стягнення витрат за таку надану послугу, як складання заяви (клопотання) про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву, є необґрунтованим, оскільки, можливість подання відзиву в установлений строк залежала виключно від волевиявлення та дій самого відповідача -1;

- представник відповідача - 1 був присутній на чотирьох судових засіданнях, а саме: 27.02.2024 року, 09.04.2024 року, 14.05.2024 року та 19.08.2024 року;

- щодо стягнення витрат за таку правову послугу, як складання клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи (щодо судових витрат), заяви щодо судових витрат, заяви про вирішення питання про судові витрати та ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню;

- вимоги відповідача - 1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, з послуг складання апеляційної скарги на ухвалу про відмову у продовженні пропущеного строку для подання відзиву на позовну заяву та заяви про відмову від апеляційної скарги на ухвалу про відмову у продовженні пропущеного строку для подання відзиву, не підлягають задоволенню, оскільки, згідно статті 282 ГПК України, вказані витрати не стосуються витрат понесених у суді першої інстанції.

38. Отже, зважаючи на характер та обсяги виконаних адвокатом робіт, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та розумності їхніх розмірів, суд першої інстанції, з яким погодися суд апеляційної інстанції, зробив висновок, що заява ТОВ "Українська універсальна біржа" про вирішення питання про судові витрати (правничу допомогу) та ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню у розмірі 30 000,00 грн. (підготовка 2 адвокатських запитів з питань, що стосуються предмета спору; надання консультації щодо порядку подання до суду заяв по суті; складання відзиву на позовну заяву; складання заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву; надання консультації щодо порядку подання до суду заяв по суті, надання клієнту 4 поточних консультацій у справі та щодо роз`яснення чинного законодавства та судової практики, правової позиції сторін під час розгляду справи у суді першої інстанції; здійснення представництва інтересів клієнта в господарському суді Полтавської області (4 засідання)).

39. Таким чином касаційний суд констатує, що судами було правильно застосовано положення ст.ст. 126, 129 ГПК України, та з урахуванням всіх встановлених обставин справи та поданих на їх підтвердження доказів, суди зробили правильний висновок щодо часткового задоволення заяви відповідача - 1 про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката.

40. З матеріалів справи та змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, надали оцінку доказам та доводам сторін щодо розподілу таких витрат, керуючись зокрема, такими критеріями як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, зробили правомірний висновок про часткове задоволення заяви відповідача- 1.

41. Касаційним судом відхиляються доводи касаційної скарги про неврахування правових висновків, викладених Верховним Судом постановах від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19, оскільки, проаналізувавши судові рішення у зазначених скаржником справах, касаційний суд зауважує, що у кожній із вказаних справ рішення судів про задоволення або часткове задоволення заяви про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката приймалось виходячи з встановлених судами обставин справи та наданих сторонами доказів на їх підтвердження, що відповідно вплинуло на правозастосування. До того ж судом касаційної інстанції не було встановлено неврахування судами актуальних правових висновків Верховного Суду щодо застосування положень ст.ст. 126, 129 ГПК України.

42. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

43. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

44. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

45. За таких обставин, доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр транспортної логістики" Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 та додаткове рішення Господарського суду Полтавської області від 02.10.2024 у справі №917/2072/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.А. Кролевець

Судді О.М. Баранець

О.О. Мамалуй

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення03.04.2025
Оприлюднено09.04.2025
Номер документу126429768
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них про відшкодування шкоди

Судовий реєстр по справі —917/2072/23

Постанова від 03.04.2025

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кролевець О.А.

Постанова від 03.04.2025

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кролевець О.А.

Ухвала від 18.03.2025

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кролевець О.А.

Ухвала від 10.02.2025

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кролевець О.А.

Ухвала від 10.02.2025

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кролевець О.А.

Судовий наказ від 10.02.2025

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Тимощенко О.М.

Ухвала від 03.02.2025

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кролевець О.А.

Ухвала від 27.01.2025

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Кролевець О.А.

Постанова від 18.12.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Терещенко Оксана Іванівна

Постанова від 18.12.2024

Господарське

Східний апеляційний господарський суд

Терещенко Оксана Іванівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні