Ухвала від 02.04.2025 по справі 461/3027/24

Справа № 461/3027/24

Провадження № 1-кс/461/2050/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2025 року м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові за погодженням прокурора другого відділупроцесуального керівництвапри провадженнідосудового розслідуваннятериторіальними органамиполіції тапідтриманням публічногообвинувачення управліннянагляду задодержанням законівНаціональною поліцієюУкраїни Львівськоїобласної прокуратури ОСОБА_3 клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023140000001177 від 09.11.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 4 ст.190, ч. 4, ч. 5 ст. 191 КК України,-

в с т а н о в и в:

слідчий відділурозслідування особливотяжких злочинівСУ ГУНП уЛьвівській області ОСОБА_5 за погодженням прокурора другого відділупроцесуального керівництвапри провадженнідосудового розслідуваннятериторіальними органамиполіції тапідтриманням публічногообвинувачення управліннянагляду задодержанням законівНаціональною поліцієюУкраїни Львівськоїобласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням, в якому просить суд накласти арешт на майно, яке належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-нежитлові підвальні приміщення загальною площею 102,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ;

-автомобіль марки ВАЗ 2106, 1994 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 ;

-частка у статутному капіталі Приватного підприємства «АРМОД ПЛЮС» (ЄДРПОУ 35186366), адреса реєстрації: 79057, місто Львів, вулиця Гіпсова, будинок, 30, квартира, 3, у розмірі 35%, що становить 8 750,00 грн;

-автомобіль марки «КІА SORENTO», 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова: НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_7 , з яким ОСОБА_6 перебуває у шлюбі.

В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що санкція ч.5ст.191КК Українипередбачає покаранняу видіконфіскації майна,у зв`язкуз чим,необхідно накластиарешт нанерухоме тарухоме майно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Просить суд клопотання задоволити.

Слідчий та прокурор у судове засідання не з`явилися, оскільки у клопотанні просять суд проводити розгляд справи про накладення арешту на майно у їхній відсутності та у відсутності власника транспортного засобу.

Вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 2ст. 131 КПК України, одним із заходів кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 3, ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

На підставі ч. 5ст. 170 КПК Україниу випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч. 10ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно з пунктами 1, 3, 5, 6 ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023140000001177 від 09.11.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 4 ст.190, ч. 4, ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_8 , який є її сином, та не встановленою досудовим розслідуванням особою, будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, зловживаючи службовим становищем, організовуючи будівництво багатоквартирного житлового будинку за будівельною адресою АДРЕСА_2 , та продаж майнових прав на об`єкти нерухомого майна у вказаному житловому будинку, незаконно заволоділи грошовими коштами ТзОВ «ОМЕГА-ЛЬВІВ», шляхом отримання від ОСОБА_9 , грошових коштів у готівковій формі, які була зобов`язана перерахувати на банківський рахунок ТзОВ «ОМЕГА-ЛЬВІВ» відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою № 148 від 29.12.2017 Правління Національного банку України.

У клопотанні зазначається про наявність достатніх доказів для підозри ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженки селаЗозулі Золочівськогорайону Львівськоїобласті,зареєстрованої заадресою: АДРЕСА_3 у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.4ч.5ст.191КК України.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Однакслідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, не надав достатніх і належних доказів тих обставин на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, в свою чергу, у відповідності дост. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Отже,слідчим недоведено існуванняправових підставдля накладенняарешту намайно,передбачених п.1ч.3ст.132 КПК України, про які вказано у його клопотанні, оскільки ним не підтверджено статус підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З урахуванням вказаних обставин, слідчий суддя, вважає, що у даному кримінальному провадженні слідчий не довів необхідності у накладенні арешту на вказане майно, що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України є підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023140000001177 від 09.11.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3, ч. 4 ст.190, ч. 4, ч. 5 ст. 191 КК України, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, які не викликались до суду протягом п`яти днів з дня її отримання.

Слідчий суддя ОСОБА_1