Рішення

від 31.03.2025 по справі 288/2026/24

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/2026/24

Провадження № 2/288/45/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2025 року смт Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

за участю секретаря судових засідань - Корнієнко Т.М.,

представника позивача Слівінського В.О.,

представника відповідача Яковенка А.В.,

представник третьої особи Сироп`ятової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом Фермерського господарства «Маяк ПВВ» до ОСОБА_1 , третя особа архівний відділ Житомирської районної державної адміністрації, відділ № 1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про скасування державної реєстрації речового права, скасування у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «Маяк ПВВ» (далі Позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач), третя особа архівний відділ Житомирської районної державної адміністрації, відділ № 1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Житомирській області про скасування державної реєстрації речового права, скасування у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, в якому вказує, що 25.01.2021 року фермерське господарство «Маяк-ПВВ», в особі голови Поліщука Віктора Васильовича, звернулося до Попільнянської селищної ради з заявою (клопотанням) про надання фермерському господарству дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення в користування (на умовах оренди) терміном на 7 років орієнтовною площею 2,5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Попільнянської об`єднаної територіальної громади села Паволоча, а саме на якій знаходиться нежитлова будівля - тракторна майстерня, загальною площею 699,7 кв.м., котра належить фермерському господарству на підставі свідоцтва про право власності від 17.09.2010 року.

Фермерському господарству «Маяк-ПВВ» надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності Попільнянської селищної ради орієнтовною площею 2,5000 га, з метою передачі в користування на умовах оренди терміном на 7 (сім) років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) за адресою: АДРЕСА_1 .

24.09.2021 року фермерське господарство «Маяк-ПВВ» звернулося до ФОП ОСОБА_2 про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності Попільнянської селищної ради орієнтовною площею 2,5000 га з метою передачі в користування на умовах оренди терміном на 7 (сім) років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) за адресою: АДРЕСА_1 .

Під час підготовки ФОП ОСОБА_2 до розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з`ясувалося, що сусідня ділянка з кадастровим номером 1824784800:05:000:0173 (тип власності: приватна власність) накладаєтьсяна частину належної ФГ «Маяк-ПВВ» нежитлової будівлі тракторної майстерні, загальною площею 699,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано 17.09.2010 року за номером: 21880314.

З метою виправлення накладки в базі даних Державного земельного кадастру, головою ФГ «Маяк-ПВВ» 07.02.2022 року було надіслано відповідний лист до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

На звернення ФГ «Маяк-ПВВ», Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області надано відповідь, з якої вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 1824784800:05:000:0173 зареєстрована в Державному земельному кадастрі 05.11.2018 року на підставі технічної документації

із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розробленої ФОП ОСОБА_3 .

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, зазначена земельна ділянка площею 4,1176 га належить до земель сільськогосподарського призначення (01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва).

Згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 1824784800:05:000:0173 зареєстрована в державному реєстрі прав Архівним сектором Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області за № 28809559 від 06.11.2018 року та належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Реєстрацією права власності на земельну ділянку, порушено право власності ФГ «Маяк-ПВВ» на нежитлову будівлю, а тому в даному випадку виник спір про право.

21.09.2022 року ФГ «Маяк-ПВВ» звернулося до земельної комісії Попільнянської селищної ради з проханням призначити комісію по вирішенню даного питання, оскільки господарство не може оформити в оренду землю під нежитловою будівлею.

У відповіді Попільнянська селищна рада вказала, що чинити будь-які дії без згоди власника ( в тому числі і змінювати конфігурацію земельної ділянки) стосовно земель приватної власності, в межах своїх повноважень, вона не може, як і вплинути на рішення власника земельної ділянки стосовно необхідності вчинення дій спрямованих на виправлення ситуації, що склалася. Таким чином, селищна рада може надати фермерському господарству «Маяк-ПВВ» у користування земельну ділянку лише під тією частиною будівлі, що розташована на землях комунальної власності громади.

Таким чином, через накладення у базі даних Державного земельного кадастру при внесенні відомостей про земельну ділянку за кадастровим номером 1824784800:05:000:0173, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , ФГ «Маяк-ПВВ» не може в повній мірі володіти, розпоряджатися та користуватися нежитловою будівлею, тракторною майстернею, загальною площею 699,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить йому на праві приватної власності на підставі рішення виконкому Паволоцької сільської ради від 10.09.2010 року № 63 та ФГ позбавлено можливості оформити в оренду земельну ділянку під зазначеною будівлею через те, що межі земельної ділянки за кадастровим номером 1824784800:05:000:0173 фактично накладаються на вказане приміщення.

Дана земельна ділянка була зареєстрована в Державному земельному кадастрі 05.11.2018 року, тоді як ФГ «Маяк-ПВВ» набуло у приватну власність нежитлову будівлю- тракторну майстернею 10.09.2010 року, тобто набагато раніше, і розробник документації на землю знав про знаходження нежитлової будівлі тракторної майстерні та про те, що здійснив накладення земельної ділянки на нежитлову будівлю.

Враховуючи вищевикладеного, просить скасувати державну реєстрацію речового права ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 4,1176 га, кадастровий номер 1824784800:05:000:0173, номер запису про право (в Державному реєстрі прав) №28809559 від 06.11.2018 року;

Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1824784800:05:000:0173, площею 4,1176 га, яка розташована на території Попільнянської ОТГ, села Паволоч;

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ФГ «Маяк-ПВВ» сплачений судовий збір в розмірі 6056 гривень та 7000 гривень витрат за надання правничої допомоги.

Представник Фермерського господарства«Маяк ПВВ» в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надіслав на адресу суду заяву в якій просив справу розглядати без його у часті, позовні вимоги залишити без задоволення.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, просив в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи архівного відділу Житомирської районної державної адміністрації в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти їх задоволення.

Представник третьої особи відділ № 1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ Держгеокадастру у Житомирській області в судове засідання не з`явився, надіслав до суду письмові пояснення та вважають вимоги позову безпідставними.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

25 січня 2021 року голова Фермерського господарства «Маяк ПВВ» - Поліщук В.В. звернувся до селищного голови Попільнянської селищної ради з проханням надати фермерському господарству «Маяк-ПВВ» дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення в користування (на умовах оренди) терміном на 7 років орієнтовною площею 2,5 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Попільнянської об`єднавчої територіальної громади с. Паволоч. /а.с.7/

Відповідно до копії Витягу із рішення Попільнянської селищної ради Попільнянського району Житомирської області третьої сесії VІІІ від 12 лютого 2021 року № 146, 2. Надано дозвіл фермерському господарству «Маяк-ПВВ» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності Попільнянської селищної ради орієнтовною площею 2,5000 га з метою передачі в користування на умовах оренди терміном на (сім) років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) за адресою: АДРЕСА_1 . Рекомендувати вищевказаним заявникам: 1) не заперечують проти розроблення Детальних планів територій на земельні ділянки; 2) замовити в землевпорядній організації виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки; 3) після затвердження детальних планів виготовити агрохімічні паспорти на вищевказані земельні ділянки. Розроблені проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок надати на затвердження до Попільнянської селищної ради. /а.с.8/

24вересня 2021року Фермерське господарство «Маяк-ПВВ» та фізична особа підприємець ОСОБА_2 уклали договір на виконання роботи по розробленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Фермерському господарству «Маяк-ПВВ» із земель комунальної власності Попільнянської селищної ради орієнтовною площею 2,500 га з метою передачі в користування на умовах оренди терміном 7 років для товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) за адресою: АДРЕСА_1 . /а.с.9/

05 жовтня 2021 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до ФГ «Маяк ПВВ» з листом в якому на виконання умов договору від 24.09.2021 року про виконання роботи по розробленню проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки фермерському господарству «Маяк-ПВВ» із земель комунальної власності Попільнянської селищної ради орієнтовною площею 2,5000 га з метою передачі в користування на умовах оренди терміном на 7 (сім) років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) за адресою: АДРЕСА_1 , повідомив, що дані роботи виконати неможливо у зв`язку покриванням (накладенням) земельної ділянки з кадастровим номером 1824784800:05:000:0173 на нежитлове приміщення, тракторної майстерні, загальною площею 699,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , котре належить ФГ «Маяк-ПВВ». /а.с.10/

07 лютого 2022 року Фермерське господарство «Маяк-ПВВ» звернулося до Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру з листом, в якому з урахуванням норм Закону України «Про звернення громадян» та закону України «Про державний земельний кадастр» повідомили про помилку у базі даних Державного земельного кадастру стосовно земельної ділянки за кадастровим номером 1824784800:05:000:0173, Тип власності: приватна власність; Цільове призначення: для товарного сільськогосподарського виробництва Площа: 4,1176 га. на схемі паювання під №770 (Паволоцька сільська рада, Попільнянського району, Житомирської області). Також повідомили, що дана земельна ділянка, згідно документації з паювання лежить не на своєму місці, а частково розташована на будівлі, яка згідно технічного паспорту (нежитлова будівля, тракторна майстерня 1986р. ) належить ФГ «Маяк ПВВ». Вищевказана помилка унеможливлює оформлення права оренди на земельну ділянку під будівлями. Оскільки, Державна служба України з питань геодезії картографії та кадастру розглядає звернення громадян, які відносяться до компетенції Держгеокадастру, просили:

1.Посприяти у виправленні помилки в базі даних Державного земельного кадастру, про що додатково повідомити листом на адресу: 13501, Житомирська область, Житомирський район, смт Попільня, вул. Велика Польова, б.30

2.Надати актуальну інформацію щодо оформлення земельної ділянки під будівлями в оренду;

3.Описати процедуру оформлення права оренди на земельну ділянку під даними будівлями. /а.с.11/

Державна служба України з питань геодезії картографії та кадастру своїм листом № 22-28-0.213-1830/2-22 від 17 лютого 2022 року, повідомили, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру в межах компетенції розглянула лист Фермерського господарства «Маяк-ПВВ» від 07.02.2022 № 4 (28-4846/0/1-22 від 14.02.2022).

Пунктом 8 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2021р. № 1302), встановлено, що Держгеокадастр. здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пункту 3 та підпунктів 15, 16, 25 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 № 603 завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Житомирської області.

Головне управління відповідно до покладених на нього завдань: здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації; веде поземельні книги та видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки; забезпечує створення, формування і ведення регіонального та місцевого фонду документації із землеустрою та оцінки земель.

Згідно з частиною шостою статті 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Враховуючи зазначене надсилають лист Фермерського господарства «Маяк-ПВВ» для розгляду та надання відповіді у встановлений законодавством строк. Про результати розгляду просять письмово поінформувати Держгеокадастр. /а.с.12/

07 лютого 2022 року Фермерське господарство «Маяк-ПВВ» звернулось з аналогічним листом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області. /а.с.13/

Відповідно до листа Головного Управління Держгеокадастру у Житомирській області Управління надання адміністративних послуг від 21 липня 2022 року № 1185/35-22, після розробки відповідних документацій із землеустрою рекомендувало звернутись власнику земельної ділянки або уповноваженою нею особи до Державного кадастрового реєстратора через центр надання адміністративних послуг за місцем розташуванням земельної ділянки із відповідними заявами для внесення виправлених відомостей до Державного земельного кадастру та державної реєстрації земельної ділянки, або за допомогою веб-ресурсу електронних послуг Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з подачею заяви через особистий електронний кабінет сертифікованого інженера-землевпорядника./а.с.14/

21 вересня 2022 року Фермерське господарство «Маяк-ПВВ» звернулося до земельної комісії Попільнянської селищної ради, з листом в якому зазначило, що 25.01.2021 року фермерське господарство звернулося із заявою до селищної ради про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди розміром 2,5000 га у с. Паволоч. На даній ділянці знаходиться приміщення колишньої тракторної майстерні, яке на праві власності належить ФГ «Маяк-ПВВ» та використовується як складське. Рішенням третьої сесії Попільнянської селищної ради №146 від 12.02.2021року отримали дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності Попільнянської селищної ради орієнтовною площею 2,5000 га в користування на умовах оренди на 7 років та звернулись до землевпорядної організації (інженер - землевпорядник ОСОБА_4 ) щодо проведення землевпорядних робіт по даній ділянці. В результаті проведення польових робіт з`ясувалось, що сусідня ділянка за кадастровим №1824784800:05:000:0173 (тип власності, приватна власність) покриває частину належної їм будівлі на приміщення зроблено накладку земельного паю, що не відповідає його фактичному розміщенню. Так як селищна рада є розпорядником земель запасу державної та комунальної власності просили призначити комісію по вирішенню даного питання, так як господарство не може оформити в оренду землю під будівлею. /а.с.15/

Розглянувши звернення, Попільнянська селищна рада повідомила наступне. Частина належної на праві власності нежитлової будівлі, згідно даних Державного земельного кадастру, розташована на земельній ділянці приватної власності іншого громадянина, а частина - на землях комунальної власності Попільнянської селищної ради. Чинити будь-які дії без згоди власника (в тому числі і змінювати конфігурацію земельної ділянки) стосовно земель приватної власності, в межах своїх повноважень, селищна рада не може, як і вплинути на рішення власника земельної ділянки стосовно необхідності вчинення дій спрямованих на виправлення ситуації, що склалася. Таким чином, селищна рада може надати у користування земельну ділянку лише під тою частиною будівлі, що розташована на землях комунальної власності громади. /а.с.16-17/

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9946498062024 від 21 серпня 2024 року, зазначена земельна ділянка площею 4,1176 га належить до земель сільськогосподарського призначення (01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва). /а.с.30-33/

Статтею 5 ЦПК України встановлено, щоздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право назахист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Позивач звернувся до суду з позовом в якому посилаючись на те, що реєстрацією права власності на земельну ділянку, порушено право власності ФГ «Маяк-ПВВ» на нежитлову будівлю, просить скасувати державну реєстрацію речового права ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 4,1176 га, кадастровий номер 1824784800:05:000:0173, номер запису про право (в Державному реєстрі прав) №28809559 від 06.11.2018 року та скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1824784800:05:000:0173, площею 4,1176 га, яка розташована на території Попільнянської ОТГ, села Паволоч.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об`єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним (ст. 41 Конституції України).

Загальні положення про право власності врегульовано Главою 23 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини першої третьої статті 319 ЦК України,власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Відповідно до статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Згідно зі статтею 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Згідно зі статтею 78 ЗК України, правовласності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставіКонституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

За ч.1 ст.153 ЗК України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

За змістом ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частин першої та другої статті 55 Закону України «Про землеустрій», встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.

Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно,

обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Згідно з частинами 1, 3, 4, 9, 10, 13 статті 79-1 Земельного кодексу України (№2768-ІІІ від 25.10.2001) формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Відповідно до загальних засад ведення Державного земельного кадастру Державна реєстрація земельних ділянок, внесення відомостей (змін до них) здійснюється Державними кадастровими реєстраторами, виключно на підставі та відповідно до вимог Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру, згідно частини першої ст. 79-1 Земельного кодексу України. Державна реєстрація земельної ділянки відбувається відповідно до ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Відповідно до ст.1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 07.07.2011 № 3613-УІ (далі - Закон), Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Абзацом першим ч. 1 ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» № 3613-УІ передбачено, що внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр», знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини є підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі. Система кадастрової нумерації земельних ділянок є єдиною на всій території України. Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним

Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до ч. 10 та ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі:

поділу чи об`єднання земельних ділянок;

якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника;

ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

У разі скасування державної реєстрації з підстав, зазначених в абзацах третьому і четвертому частини десятої, державний кадастровий реєстратор у десятиденний строк повідомляє про це особу, за заявою якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки, а в разі наявності зареєстрованих речових прав на неї - суб`єктів таких прав.

Згідно частини першої статті 153 ЗК України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Частиною першою статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до частини другої статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах території територіальних громад щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, обмежень у використанні земель та земельних сервітутів, додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органу місцевого самоврядування спір вирішується у судовому порядку (частина п`ята статті 158 ЗК України).

Згідно зі статтею 198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

Погодження меж земельної ділянки є складовою частиною кадастрового плану, який, у свою чергу, є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі земельних ділянок у власність чи в користування. Встановлення меж земельної ділянки по суті зводиться до вирішення питань, чи не належить земельна ділянка іншому власнику чи правомірному користувачеві та чи не накладаються межі земельної ділянки на суміжні земельні ділянки. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

Пунктом 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (далі - Порядок), передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить такі відомості про земельну ділянку: а) кадастровий номер; б) площа; в) місцезнаходження (адміністративно-територіальна одиниця); г) склад угідь; ґ) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); д) нормативна грошова оцінка; е) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки; є) відомості про межі частини земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; ж) кадастровий план земельної ділянки; з) дата державної реєстрації земельної ділянки; и) інформація про документацію із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також внесені зміни до цих відомостей;

і) інформація про власників (користувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; ї) дані про бонітування ґрунтів.

Поземельна книга відкривається одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки. Поземельна книга ведеться в паперовій та електронній (цифровій) формі.

Частиною четвертою статті 25 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» визначено, що поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Форма Поземельної книги та порядок її ведення визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051.

Згідно із нормами даного пункту 57 даного Порядку, поземельна книга закривається у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки у випадках, визначених пунктом 114 цього Порядку, та у разі виправлення помилки відповідно до пункту 156-2 цього Порядку.

Пунктом 61 цього Порядку, визначено, що скасування (поновлення) запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави для скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів/ініціала власного імені Державного кадастрового реєстратора, який скасував (поновив) запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги, які засвідчуються: в електронній (цифровій) формі - кваліфікованим електронним підписом Державного кадастрового реєстратора; у паперовій формі - підписом Державного кадастрового реєстратора та скріплюються його печаткою.

Пунктом 114 даного Порядку, передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку.

Отже, скасування державної реєстрації земельної ділянки має своїм правовим наслідком закриття поземельної книги, у порядку та в спосіб, який визначений Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Матеріалами справи підтверджено, що фактично під час формування земельної ділянки з кадастровим номером 1824784800:05:000:0173, яка належить ОСОБА_1 не було враховано межі земельної ділянки на якій знаходиться нежитлова будівля, тракторна майстерна, загальною площею 699,7 кв.м., яка належить ФГ «Маяк-ПВВ», що й спричинило порушення права власності Позивача.

Таким чином, через накладення у базі даних Державного земельного кадастру при внесенні відомостей про земельну ділянку за кадастровим номером 1824784800:05:000:0173, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , ФГ «Маяк-ПВВ» не може в повній мірі володіти, розпоряджатися та користуватися нежитловою будівлею, тракторною майстернею, загальною площею 699,7 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить йому на праві приватної власності на підставі рішення виконкому Паволоцької сільської ради від 10.09.2010 року № 63 та ФГ позбавлено можливості оформити в оренду земельну ділянку під зазначеною будівлею через те, що межі земельної ділянки за кадастровим номером 1824784800:05:000:0173 фактично накладаються на вказане приміщення.

Дана земельна ділянка була зареєстрована в Державному земельному кадастрі 05.11.2018 року, тоді як ФГ «Маяк-ПВВ» набуло у приватну власність нежитлову будівлю- тракторну майстернею 10.09.2010 року, тобто набагато раніше, і розробник документації на землю знав про знаходження нежитлової будівлі тракторної майстерні та про те, що здійснив накладення земельної ділянки на нежитлову будівлю.

Суд зазначає, що в інший спосіб порушені права Позивача як власника земельної ділянки на державну реєстрацію прав на земельну ділянки не можуть бути захищені, оскільки серед визначених ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки, єдиним можливим у даному випадку є скасування державної реєстрації на підставі судового рішення.

Враховуючи наведене,суд приходитьдо висновку,що обставини,наякі посилаєтьсяПозивач,як напідставудлязадоволення заявленихним позовнихвимог,знайшлисвоє підтвердженнявходісудового розгляду,оскільки ґрунтуютьсяна достатніх,належнихта допустимихдоказах посправі,які доводятьнаявністьіснування порушеньчи реальноїнебезпеки порушеньз бокуВідповідача правПозивача,які підлягають відновленню в порядку встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 81Цивільного ПроцесуальногоКодексу України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 89 Цивільного Процесуального Кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Відповідно до висновківЄвропейського суду з прав людиниу справах про права дітей та забезпечення їхніх найкращих інтересів, взаємна потреба батьків і дітей у сімейному контакті один з одним є чи не найважливішою складовою поняття «сімейне життя», і заходи, що перешкоджають задоволенню таких потреб, є втручанням у відповідне право, захищене статтею 8 Конвенції. Тому такі заходи мають обов`язково відповідати нагальній соціальній потребі, що переслідується, та не порушувати справедливий баланс, який повинен бути досягнутий між відповідними конкуруючими інтересами, з пріоритетом забезпечення найкращих інтересів дитини (рішення Європейського судуз правлюдини від 30 листопада 2017 року у справі «Странд Лоббен та інші проти Норвегії», заява № 37283/13, від 18 червня 2019 року у справі «Хаддад проти Іспанії», заява № 16572/17).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Представник Позивача при зверненні до суду також просить стягнути з Відповідача понесені Позивачем витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 1,2частини другоїстатті 137ЦПК Українивизначено,що зарезультатами розглядусправи витратина правничудопомогу адвокатапідлягають розподілуміж сторонамиразом ізіншими судовимивитратами.Для цілейрозподілу судовихвитрат: розмір витратна правничудопомогу адвоката,в томучислі гонораруадвоката запредставництво всуді таіншу правничудопомогу,пов`язану зісправою,включаючи підготовкудо їїрозгляду,збір доказівтощо,а такожвартість послугпомічника адвокатавизначаються згідноз умовамидоговору пронаданняправничоїдопомоги танапідставівідповідних доказівщодообсягунаданих послугівиконанихробіт таїхвартості,щосплаченаабо підлягаєсплатівідповідноюстороною аботретьоюособою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України)

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» v. Ukraine» («Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України) від 23 січня 2014 року в § 268 зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим, вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

До матеріалів справи додано: Договір про надання правової допомоги від 16 серпня 2024 року, укладений між Адвокатським бюро «Віктора Слівінського» та ФГ «МАЯК ПВВ»; ордер на надання правничої допомоги серії АМ № 1097816; розрахунок від 16 квітня 2024 року та акт про надання і прийняття правничої допомоги від 29 серпня 2024 року. /а.с.42-47/

В акті про надання і прийняття правничої допомоги від 29 серпня 2024 року зазначено, що згідно договору про надання правової допомоги від 16.08.2024 Адвокат надав Клієнту, а останній за період з 16.08.2024 по 29.08.2024 прийняв таку правничу допомогу: проведення вивчення та аналізу документів, наданих Клієнтом, вивчення на аналіз судової практики, роз`яснень і коментарів, витрачено часу /вартість години робіт грн. 1 години /2000; надання роз`яснень та консультацій Клієнту витрачено часу /вартість години робіт грн. 1 година /1000; підготовка позовної заяви та пакету документів для подачі позовної заяви 4 години/1000, всього: 7000 гривень. /а.с. 45/

Відповідно до платіжної інструкції № 552 від 26серпня 2024 року, ФГ «МАЯК ПВВ»; сплатив адвокату Слівінському В.О., 7000 гривень на підставі Договору про надання правової допомоги від 16 серпня 2024 року. / а.с.46/

Стосовно доказів оплати послуг адвоката, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 21 січня 2021 року в справі № 280/2635/20вказав, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Частиною четвертою,п`ятою статті137ЦПК Українивизначено,що розмірвитрат наоплату послугадвоката маєбути співмірниміз: 1)складністю справита виконанихадвокатом робіт(наданихпослуг); 2)часом,витраченим адвокатомнавиконаннявідповідних робіт(наданняпослуг); 3)обсягом наданихадвокатомпослуг тавиконанихробіт; 4)ціноюпозовута (або)значеннямсправи длясторони,втомучислі впливомвирішеннясправина репутаціюсторони абопублічнимінтересомдо справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В постанові Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 211/1674/19 визначено, що суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Представник Відповідача не скористалися своїм правом заявити клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Таким чином, позов в частині заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає до задоволення.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись Законами України «Про оренду землі»; «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»; статтями 78, 79-1,125, 152,153 ЗК України, статтями 11, 15, 16, 198, 256, 257, 316, 317, 321, 391 ЦК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 133, 141, 158, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України; суд,

ВИРІШИВ:

Позов Фермерського господарства«МаякПВВ» до ОСОБА_1 ,третя особаархівнийвідділ Житомирськоїрайонноїдержавної адміністрації,відділ№1Управліннязабезпечення реалізаціїдержавної політикиусфері земельнихвідносинГУДержгеокадастру уЖитомирськійобласті проскасування державноїреєстрації речовогоправа,скасуванняуДержавному земельномукадастрі державнуреєстрацію земельноїділянки задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію речового права ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 4,1176 га, кадастровий номер 1824784800:05:000:0173, номер запису про право (в Державному реєстрі прав) №28809559 від 06.11.2018 року.

Скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 1824784800:05:000:0173, площею 4,1176 га, яка розташована на території Попільнянської ОТГ, села Паволоч.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «Маяк ПВВ» сплачений судовий збір в розмірі 6056 гривень та 7000 гривень витрат за надання правничої допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко