Ухвала

від 08.04.2025 по справі 953/9992/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/9992/24

н/п 1-кс/953/2724/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

слідчого - ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум. Харковаклопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12024220000000452 від 05.04.2024, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Харкова, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, інваліда 3-ї групи, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, -

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене з прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у якому сторона обвинувачення просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», до чотирьох місяців в рамках строку досудового розслідування, тобто до 13.05.2025, включно, без визначення застави.

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що СУ ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024220000000452 від 05.04.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України.

В клопотанні слідчий вказує, щов ході досудового розслідування встановлено громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше червня 2024 року (більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено), виник злочинний умисел спрямований на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом сприяння особам призовного віку, уникнути призову під час мобілізації та як наслідок ухиленню від виконання конституційного обов`язку захищати Вітчизну, її незалежність та територіальну цілісність.

Як зазначає слідчий, з цією метою ОСОБА_5 , розуміючи, що вчинення вказаного кримінального правопорушення потребує значних зусиль та часу, у невстановлений досудовим розслідуванням час підшукав та вступив у злочинну змову з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , при цьому розподіливши ролі наступним чином: ОСОБА_5 координує дії вищевказаних осіб, розподіляє грошові кошти між вказаними особами; ОСОБА_7 займається підшуканням осіб призовного віку, які мають умисел на незаконне уникнення призову під час мобілізації, а також на незаконне перетинання державного кордону України; ОСОБА_9 та ОСОБА_8 використовуючи свої зв`язки та вплив на працівників закладів охорони здоров`я, розташованих на території м. Харкова та Харківської області, допомагають особам призовного віку у проходженні фіктивного лікування та отриманні підроблених медичних документів.

Так, ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , розуміючи вказані вище положення чинного законодавства України, умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вирішили вчиняти дії спрямовані на створення реальних перешкод законній діяльності Збройним Силам України та іншим військовим формуванням, в частині їх обов`язку з підтримання належної мобілізаційної готовності, тобто у сприянні особам призовного віку в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, шляхом організації проходження вказаними особами фіктивного лікування у медичних закладах м. Харкова та Харківської області, з метою подальшого отримання ними статусу інваліда.

У невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше червня 2024 року, до ОСОБА_7 звернувся ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо сприяння останньому в отриманні статусу інваліда ІІ групи з метою уникнення в подальшому призову під час мобілізації, оскільки є особою, що підлягає мобілізації.

Далі, ОСОБА_7 , діючи відповідно до раніше розробленого злочинного плану, отримав від ОСОБА_10 грошові кошти у сумі 5000 доларів США та документи, що підтверджують особу останнього, які в подальшому передав ОСОБА_5 з метою організації проходження ОСОБА_10 фіктивного обстеження та лікування у медичних закладах.

У свою чергу, ОСОБА_5 , дотримуючись злочинного плану, розподіливши між всіма учасниками вищевказані грошові кошти, надав вказівку ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про необхідність проходження ОСОБА_10 фіктивного обстеження та лікування, отриманні підроблених медичних документів та набуття останнім статусу інваліда ІІ групи.

В подальшому протягом червня-жовтня 2024 року ОСОБА_10 , діючи за вказівками ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , проходив фіктивне обстеження та лікування у медичних закладах м. Харкова та Харківської області, за результатами яких отримав фіктивну медичну документацію.

Так, 16.09.2024 ОСОБА_8 повідомила ОСОБА_5 , що на теперішній час не має можливості у дотриманні раніше досягненої домовленості щодо отримання ОСОБА_10 статусу інваліда ІІ групи, однак є можливість в отриманні статусу інваліда ІІІ групи.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, ОСОБА_5 , зустрівшись з ОСОБА_7 , повідомив останньому про вищевказані обставини та попросив узгодити це з ОСОБА_10 .

В свою чергу ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, зателефонував ОСОБА_10 та погодив з останнім позицію щодо отримання ним статусу інваліда ІІІ групи, на що останній за результатами розмови надав свою згоду.

Таким чином, сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у зазначений вище період часу здійснив дії спрямовані на перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань, що полягало у сприянні особам призовного віку в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, основними складовими взаємозв`язаними ознаками та мотивами якого є: спеціальний антидержавницький мотив - вчинення діяння на шкоду інтересам України; мета - підрив обороноздатності України в умовах воєнного стану; вчинення злочину в особливий період, який згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» настав з моменту оголошення рішення про мобілізацію та з моменту введення воєнного стану в Україні 24.02.2022; умисне перешкоджання діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які є органами військового управління, що забезпечують армію кваліфікованими кадрами, шляхом призову громадян на військову службу на виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації в особливий період людських і транспортних ресурсів на відповідній території, що передбачено п. 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154; умисні дії, спрямовані на перешкоджання законній діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки свідчать про протиправне злочинне діяння проти основ національної безпеки України.

Слідчий вказує, що 13.01.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Крім того, слідчий зазначив, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо відео контроль особи від 16.07.2024; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж 16.07.2024; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж 07.11.2024; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж 07.11.2024; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж 07.11.2024; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж 07.11.2024; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з електронних комунікаційних мереж 07.11.2024; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо контроль особи від 20.09.2024; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо контроль особи від 18.11.2024; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії спостереження за особою від 18.11.2024.

Крім того, 10.03.2025 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова продовжено строк дії запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 13.04.2025, включно.

Як вказує слідчий у клопотанні, завершити досудове розслідування до13.04.2025 є неможливим, оскільки органу досудового розслідування необхідно: отримати висновок призначених судово фоноскопічних експертиз; встановити повне коло свідків злочинної діяльності, після чого допитати вказаних осіб про відомі їм обставини вчинення кримінальних правопорушень; у разі отримання достатніх, належних та допустимих доказів та встановлення інших осіб, причетних до вказаних злочинів, вирішити питання про повідомлення їм про підозру; вирішити питання про внесення додаткових епізодів злочинної діяльності; вирішити питання про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозру з урахуванням усіх епізодів їх злочинної діяльності; виконати інші слідчі та розшукові дії необхідність яких може виникнути в ході досудового розслідування; ознайомити підозрюваних з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України.

Сторона обвинувачення також посилається на продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 4 ч. 1 ст.177 КПК України.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурорта слідчий підтримали клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважали, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Захисник підозрюваного, посилаючись на необгрунтованість повідомленої його підзахисному підозри; недоведеність ризиків, зазначених у клопотанні; особу підозрюваного, недоведеність неможливості застосування менш тяжкого запобіжного заходу, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що СУ ГУ НП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024220000000452 від 05.05.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

13.01.2025 о 12:10 год. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, тобто у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб; та ч. 3 ст. 332 КК України, а саме: сприянні у незаконному переправленню особи через державний кордон України, шляхом усуненням перешкод, з корисливих мотивів, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

13.01.2025 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.03.2025 включно, без визначення розміру застави.

Постановою від 07.03.2024 виконувачем обов`язків керівника Харківської обласної прокуратури строк досудового розслідування у даному провадженні продовжено до 3-х місяців, тобто до 13.04.2025 включно.

10.03.2025 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова відносно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 13.04.2025, без визначення розміру застави.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 08.04.2025 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024220000000452 від 05.04.2024, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України до 6 (шести) місяців, тобто до 13 липня 2025 року включно.

За результатами розгляду даного клопотання про продовження застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів.

Повідомлена ОСОБА_5 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).

Слідчий суддя зазначає, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Крім того, питання наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_5 та повідомлення її у встановлений законом порядок перевірялось слідчим суддею під час застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 13.01.2025, а також 10.03.2025 під час продовження строку його дії, що не заперечується стороною захисту.

З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Вказане може бути підставою для продовження строку застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

В межах розгляду даного клопотання встановлено, що на даний час у кримінальному провадженні виконаний певний обсяг слідчих дій.

Поряд з циму клопотанні слідчого про продовженнястроку триманняпід вартоюнаведенопідстави,якіперешкоджаютьзавершеннюдосудовогорозслідуванняустрок дозакінченнядіїпопередньої ухвали Київського районногосуду м.Харкова від10.03.2025,у зв`язкуз необхідністю: отримати висновок призначених судово фоноскопічних експертиз; встановити повне коло свідків злочинної діяльності, після чого допитати вказаних осіб про відомі їм обставини вчинення кримінальних правопорушень; у разі отримання достатніх, належних та допустимих доказів та встановлення інших осіб, причетних до вказаних злочинів, вирішити питання про повідомлення їм про підозру; вирішити питання про внесення додаткових епізодів злочинної діяльності; вирішити питання про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозру з урахуванням усіх епізодів їх злочинної діяльності; виконати інші слідчі та розшукові дії необхідність яких може виникнути в ході досудового розслідування; ознайомити підозрюваних з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України.

Слідчий суддя погоджується з вказаними доводами сторони обвинувачення.

Щодо продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК Українислідчий суддя зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 4, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_5 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, які є тяжкими злочинами. Санкція частини 3 ст. 332 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев?яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Санкція частини ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п?яти до восьми років.

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 сукупності з іншими обставинами.

Крім того, на цей час досудове розслідування триває, органом досудового розслідування проводяться слідчі дії, а тому підозрюваний може вчинити дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Окрім того, слідчий суддя враховує, що на даний час не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, а тому, на переконання слідчого судді, остання може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема незаконно перетнути державний кордон України з метою уникнення кримінальної відповідальності, тому альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваного.

Доводи сторони захисту про відсутність вищезазначених ризиків не спростовують наведених вище висновків слідчої судді.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться стороною захисту, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного і виконання ним процесуальних рішень у справі.

Так, під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак з огляду на встановлені обставини, зокрема, те, що ОСОБА_5 має середньо-спеціальну освіту, одружений, інвалід 3-ї групи, не працюючий, проте на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти основ Національної безпеки України, покарання за вчинення якого, за умови визнання його винуватим, передбачене у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а також у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, покарання за вчинення якого, за умови визнання його винуватим, передбачене у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, при цьому, враховуючи, що встановлені ухвалами слідчих суддів від 13.01.2025, 10.03.2025 ризики, передбачені п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, щоб запобігти спробам вчинити дії, передбачені пунктами 1, 4 частини першої статті 177 КПК України.

Доводи сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу не спростовують вищевказаних висновків суду.

Враховуючи продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів провчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень;тяжкість покарання,що загрожує йому вразі визнання винуватим у кримінальних правопорушень,у вчиненніяких підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_5 ,за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер тяжких кримінальних правопорушень проти у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації; основ Національної безпеки України,застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим, а тому суд продовжує відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Доказів, які б вказували на неможливість підозрюваного перебувати в умовах СІЗО за станом здоров`я, на час розгляду клопотання слідчому судді не надано.

Слідчий суддя при постановленні даної ухвали, керуючись ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, зокрема, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України, що дає право слідчому судді не застосовувати до підозрюваного інших запобіжних заходів в період дії воєнного стану.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 211, 213, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого, - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів до 06 червня 2025 року включно, без визначення застави.

Зобов`язати слідчого відділу СУ ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_4 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_5 про тримання під вартою останнього.

Встановити строк дії ухвали до 06 червня 2025 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_5 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1