Ухвала

від 09.04.2025 по справі 391/929/24

КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 391/929/24

Провадження № 2/391/158/25

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

09.04.2025селище Компаніївка

Суддя Компаніївського районного суду Кіровоградської області Ревякіна О.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Кропивницького апеляційного суду, Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністрества юстиції України, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Іващенко І.Ю. звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 , яким просить стягнути на користь позивача з Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України матеріальну шкоду в сумі 57829,17 грн та моральну шкоду в сумі 40000 грн, з Державної казначейської служби України моральну шкоду в сумі 20000 грн, судові витрати покласти на відповідачів пропорційно.

В зв`язку з відсутністю позовних вимог до відповідача 1 - Кропивницького апеляційного суду, ухвалою суду від 28.03.2025 позовну заяву повторно залишено без руху та надано позивачу строк п`ять днів для усунення недоліків, які представником позивача Іващенко І.Ю. усунуто 31.03.2025 шляхом направлення через систему Електронний суд заяви про уточнення позовних вимог.

В заяві про уточнення позовних вимог ОСОБА_2 заявив позовні вимоги до відповідача 1 Кропивницький апеляційний суд та просить: "визнати протиправними дії Апеляційного суду Кіровоградської області, правонаступником якого є Кропивницький апеляційний суд від 01.06.2016 року у справі № провадження 22-ц/781/23/16 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення порушення на право власності на земельну ділянку та відшкодування моральної шкоди, за рішенням якого від 01.06.2016 року в процесі його виконання було знесено паркан ОСОБА_1 "

Дослідивши позовну заяву та додатки, вважаю, що така в частині вимог до Кропивницького апеляційного суду не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.

Також, згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Скарги на дії чи бездіяльність судів при розгляді ними судових справ у порядку передбачених законом випадках розглядаються також органами і посадовими особами, які мають право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність.

Згідно п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 №8 «Про незалежність судової влади», оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.

Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти суду чи судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду.

Положеннями ст.ст.126, 129 Конституції України визначено, що рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя, пов`язаних з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо, можуть оскаржуватись у порядку, передбаченому процесуальними законами, а не шляхом оскарження їх дій (чи відшкодування матеріальної і моральної шкоди одночасно із оскарженням таких дій) до іншого суду, так як це буде порушувати принцип незалежності судів і заборону втручання в її вирішення незалежним судом.

У постанові від 12 грудня 2018 року у справі №804/285/16 (провадження №11-669апп18) Велика Палата Верховного Суду також зробила висновок, що позовна вимога про визнання незаконними дій/бездіяльності посадових осіб суду не може розглядатися за правилами будь-якого судочинства.

У своєму рішенні Велика Палата Верховного Суду зробила такі висновки: згідно з приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ЦПК України, дотримання вимог процесуального закону є обов`язками суду під час здійснення правосуддя у конкретній справі; закони України не передбачають можливості розгляду в суді позовних вимог про визнання незаконними дій/бездіяльності іншого суду після отримання останнім позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, оскільки такі дії/бездіяльність пов`язаніз розглядом судової справи навіть після його завершення; вирішення в суді спору за такою позовною вимогою буде втручанням у здійснення правосуддя іншим судом; вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені в ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені; усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені; оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).

Таким чином, суд (суддя) як орган (особа), що здійснює правосуддя, не може бути відповідачем або іншою особою, яка бере участь у цивільній справі. Це можливо лише у випадках, коли суд (суддя) виступає як звичайна установа (особа), а не як орган (особа), що здійснює правосуддя. Заяви та скарги, спрямовані на притягнення суду (судді) як відповідача, не підлягають розгляду в суді першої інстанції, оскільки законом передбачено інший механізм усунення помилок і недоліків, допущених при здійсненні правосуддя.

Суди та судді не можуть бути відповідачами у спорах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших справ. Такий висновок зробив ВС в постанові №636/5534/15 від 31.07.2019 року.

Також, Велика Палата Верховного Суду висловила свою позицію в подібних правовідносинах, зокрема, відповідні висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі N 757/43355/16-ц, від 13 березня 2019 року у справі N 462/32/17, від 02 жовтня 2019 року у справі N 815/110/16, від 27 листопада 2019 року у справі N 1540/4005/18 та інших.»

Закони України не передбачають можливості розгляду у суді позовних вимог про визнання незаконними дій/бездіяльності іншого суду після отримання останнім позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду чи про зобов`язання іншого суду до вчинення процесуальних дій, оскільки такі дії/бездіяльність є пов`язаними з розглядом судової справи навіть після його завершення. Вирішення у суді спору за такими позовними вимогами буде втручанням у здійснення правосуддя іншим судом.

Оскарження діяльності суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов`язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій.

У зв`язку з викладеним розгляд судом позовних вимог, незалежно від їх викладення та змісту, предметом яких є, по суті, оскарження процесуальних дій судді (суду), пов`язаних з розглядом справи (від стадії відкриття провадження у справі до розгляду по суті, перегляду судових рішень у передбачених процесуальним законом порядках і їх виконання) нормами ЦПК України чи іншими законами України - не передбачено.

Таким чином позовна вимога про визнання протиправними дій, пов`язаних з розглядом судової справи (дій/бездіяльності суду) не може розглядатися за правилами будь-якого судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

З огляду на вищенаведене, спір в частині позовних вимог до Кропивницького апеляційного суду не носить цивільно-правового характеру, що виключає можливість вирішення його у порядку ЦПК України, а відтак у відповідності до ст.186ЦПК України у відкритті провадження у цій частині позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. 186 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Кропивницького апеляційного суду, Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністрества юстиції України, Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в частині вимог до Кропивницького апеляційного суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.В. Ревякіна