Постанова

від 19.03.2025 по справі 910/2281/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2025 р. Справа№ 910/2281/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Бєлкін М.Л.

від відповідача-1: Ковальчук В.В.

від відповідача-2: Баранніков І.В.

від відповідача-3: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц." та Київського національного лінгвістичного університету

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2024

у справі № 910/2281/24 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Київського національного лінгвістичного університету

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко - Холдінг"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц."

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.І.М.І."

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерства освіти та науки України

про усунення перешкод у користуванні майном

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст рішення та позовних вимог, в межах розгляду яких прийнято додаткове рішення

Київський національний лінгвістичний університет (далі - позивач, Університет) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц." (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.І.М.І." (далі - відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг" (далі - відповідач-3) з вимогами про вселення Київського національного лінгвістичного Університету до нерухомого майна.

Позовні вимоги мотивовані тим, що наразі Гуртожитки за вказаною вище адресою незаконно використовуються відповідачами, зокрема, вони здійснюють там свою господарську діяльність, а також в Гуртожитках розміщено майно відповідачів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2024 у позові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Територіальне міжгосподарче об`єднання "Ліко-Холдінг" було відмовлено, вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц." та Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.І.М.І." задоволено повністю.

Короткий зміст заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції

28.11.2024 позивач подав заяву від 25.11.2024 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №910/2281/24.

Заява обґрунтована тим, що за надання правової допомоги у суді першої інстанції адвокатом позивача понесено витрати на правничу допомогу у розмірі 319 740,00 грн, на підтвердження чого долучено до матеріалів справи такі докази:

- Договір про надання послуг з адвокатської діяльності (правничої допомоги) №001/24-МГ від 09.01.2024 укладений між позивачем та АО «Моріс Груп»;

- рахунки на оплату №44 від 27.02.2024, №66 від 22.03.2024, №91 від 11.04.2024, №114 від 07.05.2024, №161 від 25.06.2024, №200 від 17.07.2024;

- акти надання послуг №36 від 27.03.2024 на суму 70 380 грн, №28 від 12.03.2024 на суму 187 920 грн, №118 від 23.07.2024 на суму 76 560 грн, №96 від 02.07.2024 на суму 39 960 грн, №75 від 15.05.2024 на суму 190 260 грн№59 від 19.04.2024 на суму 145 920 грн;

- протоколи наданих послуг;

- платіжні інструкції №19/04/2024, №13/03/2024, №23/07/2024, №28/03/2024, №02/07/2024, №15/05/2024;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №615;

- ордер серії АІ №1755447 від 25.11.2024.

Заперечення відповідача

11.12.2024 відповідач-3 - ТОВ «Р.І.М.І.» подав заяву про зменшення розміру витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу. В цій заяві відповідач-3 просив суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до розміру, що становить 126 914,30 грн.

11.12.2024 відповідач-2 - ТОВ «Л.С.Ц.» подав заяву про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. У цій заяві відповідача-2 просив повністю відмовити у задоволенні заяви позивача, тобто ним не наведено підстав для зменшення заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу.

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 стягнуто:

- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц." на користь Київського національного лінгвістичного університету 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу;

- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.І.М.І." на користь Київського національного лінгвістичного університету 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Суд виходив з того, що оскільки позовні вимоги задоволено лише до двох відповідачів (2 та 3), то наявна необхідність у зменшенні розміру заявленої до стягнення суми понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до 100 000 грн. Відповідно суд стягнув з кожного відповідача (2 та 3) по 50 000 грн.

При прийнятті рішення судом було враховано поведінку усіх учасників справи, а також і дії позивача, які були спрямовані на примирення з відповідачами, однак примирення між сторонами не відбулося.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги позивача - Київського національного лінгвістичного університету та узагальнення її доводів

26.12.2024 позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить:

« 1. В частині додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 у справі № 910/2281/24, в якій судові витрати були частково стягнуті з відповідачів, залишити без змін.

2. Скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 у справі № 910/2281/24 в частині, в якій судом було зменшено розмір заявлених до стягнення суми понесених витрат на професійну правничу допомогу.

3. В цій частині ухвалити нове рішення, яким заяву представника Київського національного лінгвістичного університету Бєлкіна Марка Леонідовича про ухвалення додаткового рішення (щодо розподілу судових витрат) - задовольнити повністю:

3.1. Стягнути на користь Київського національного лінгвістичного університету з Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц." 159 870,00 гривень судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу;

3.2. Стягнути на користь Київського національного лінгвістичного університету з Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.І.М.І." 159 870,00 гривень судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу.».

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:

- суд безпідставно зменшив позивачу розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу позивача до 100 000,00 грн не зважаючи на те, що відповідач-3 (ТОВ "Р.І.М.І.") просив суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами до розміру, що становить 126 914,30 грн;

- суд зменшив суму до стягнення більше ніж просив відповідач-3.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги відповідача-2 - ТОВ "Л.С.Ц." та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з додатковим рішенням, 24.12.2024 відповідач-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц." звернувся з апеляційною скаргою та просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у відшкодуванні додаткових витрат позивача на правову допомогу повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що:

- суд не врахував доводи відповідача-2, викладені у відзиві та клопотанні про зменшення витрат на правову допомогу:

- відповідно до пункту 5.2. Договору №001/24-МҐ, вартість однієї години роботи працівника Адвокатського об`єднання становить 5 000 грн без ПДВ (разом з ПДВ - 6000 грн);

- з офіційного сайту Університету Розділ «Склад ректорату» зазначено, що в його штаті перебуває провідний юрисконсульт, а тому, за посиланням відповідача-2, Університет мав можливість і повинен був одержувати професійну правову допомогу від штатного юрисконсульта та має можливість представляти власні інтереси в суді самостійно без залучення Адвокатського об`єднання.

Позиція позивача щодо апеляційної скарги ТОВ "Л.С.Ц."

Позивач заперечив проти апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення.

Зокрема, щодо тверджень відповідача-2 про наявність у позивача штатного юриста позивач зазначив, що його штатний юрист - Уперенко А.О. зупинила адвокатську діяльність з 28.12.2023 на підставі заяви від 28.12.2023 і поновила таку діяльність лише з 31.05.2024 на підставі заяви від 30.05.2024 (витяг додається, а також це підтверджується загальнодоступною інформацією з Єдиного реєстру адвокатів України за посиланням https://erau.unba.org.ua/profile/30852,).

Також, позивач зазначив, що Уперенко А.О. не має достатнього досвіду у справах про усунення перешкод в користуванні майна. Необхідність надання правової допомоги АО "Моріс Груп" пояснюється також складністю справи, що потребувало залучення висококваліфікованого та досвідченого саме у цій сфері відносин адвоката. При цьому, АО "Моріс Груп" надає правову допомогу Університету у правовідносинах пов`язаних із Гуртожитками з 2018 року, відповідно, глибоко обізнано із усіма нюансами спірних правовідносин.

Позиція інших учасників справи щодо апеляційних скарг

Відповідачі та третя особа не скористались своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду письмового відзиву на апеляційні скарги, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Про розгляд справи повідомлений належним чином, про що в матеріалах містяться відповідні докази.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколів передачі апеляційних скарг раніше визначеному складу суду від 25.12.2024 та від 26.12.2024 апеляційні скарги передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київського національного лінгвістичного університету на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 у справі № 910/2881/24. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 03.02.2025. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі не пізніше ніж 27.01.2025. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі не пізніше ніж 27.01.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц." залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України у зв`язку з відсутністю доказів надсилання Міністерству освіти та науки України копії апеляційної скарги зі всіма додатками до неї. Роз`яснено скаржнику, що протягом 5 (п`яти) днів з дня вручення даної ухвали останній має право, усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.

29.12.2024 усунено недоліки апеляційної скарги ТОВ "Л.С.Ц.".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц." на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 у справі №910/2281/24. Об`єднано розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц." та Київського національного лінгвістичного університету на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 у справі № 910/2881/24 в одне апеляційне провадження. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційних скарг до розгляду на 03.02.2025. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц." в письмовій формі до 03.02.2025 (включно). Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 03.02.2025 (включно). Участь у судовому засіданні для учасників справи не визнано обов`язковою.

Розгляд справи відкладався, зокрема до 19.03.2025.

Явка представників сторін

Представник позивача в судовому засіданні 19.03.2025 підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити, а проти апеляційної скарги відповідача заперечив та просив відмовити в її задоволенні.

Представники відповідачів-1,2 в судовому засіданні 19.03.2025 підтримали вимоги своєї апеляційної скарги та просили її задовольнити, а проти апеляційної скарги позивача заперечили та просили відмовити в її задоволенні.

В судове засідання 19.03.2025 представники відповідача-3 та третьої особи не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином в електронному кабінеті, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача-3 та третьої особи, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного додаткового судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залиши без задоволення, а оскаржене додаткове рішення без змін.

Джерела права, з яких виходить апеляційний суд при прийнятті додаткової постанови

Статтею 131-2 Конституції України унормовано, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.ч. 5, 8 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначеними частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 ГПК України, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України, але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

Відповідна позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19 тощо.

При цьому, такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123 - 130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

За результатами розгляду справи, позивачем заявлено до стягнення з відповідача-2 (ТОВ "Л.С.Ц.") та відповідача-3 (ТОВ "Р.І.М.І.") витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 319 740,00 грн. Позивач зазначив, що ці витрати є пропорційними до предмета спору та значення справи для сторін.

Як вже було зазначено, на підтвердження понесення зазначених витрат позивачем подано до суду:

- Договір про надання послуг з адвокатської діяльності (правничої допомоги) №001/24-МГ від 09.01.2024 укладений між позивачем та АО «Моріс Груп»;

- рахунки на оплату №44 від 27.02.2024, №66 від 22.03.2024, №91 від 11.04.2024, №114 від 07.05.2024, №161 від 25.06.2024, №200 від 17.07.2024;

- акти надання послуг №36 від 27.03.2024 на суму 70380 грн, №28 від 12.03.2024 на суму 187920 грн, №118 від 23.07.2024 на суму 76560 грн, №96 від 02.07.2024 на суму 39960 грн, №75 від 15.05.2024 на суму 190260 грн№59 від 19.04.2024 на суму 145920 грн;

- протоколи наданих послуг;

- платіжні інструкції №19/04/2024, №13/03/2024, №23/07/2024, №28/03/2024, №02/07/2024, №15/05/2024;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №615;

- ордер серії АІ №1755447 від 25.11.2024.

Згідно матеріалів справи, 09.01.2024 між позивачем (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «МОРІС ГРУП» (Адвокатське об`єднання) укладено Договір про надання послуг з адвокатської діяльності (правничої допомоги) №001/24-МГ, з якого слідує, що Адвокатське об?єднания зобов?язується надати Клієнту послуги з адвокатської діяльності (правничу допомогу відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а саме здійснювати представництво Клієнта перед будь-якими фізичними або юридичними особами, перед державними органами, зокрема правоохоронними, Міністерством юстиції України, перед будь-якими підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, перед будь-якими іншими особами, а також в судах усіх інстанцій і всіх юрисдикцій у справах та провадженнях, які пов?язані з захистом прав Клієнта щодо об?єктів нерухомого майна. (п. 1.1. Договору).

Зі змісту цього Договору слідує, що сторони визначили оплату послуг Адвокатського об`єднання.

Так, Загальна вартість послуг (правничої допомоги), наданої Адвокатським об?єднанням, визначається виходячи із фактично затрачених годин роботи адвокатів Адвокатського об?єднання, але за будь-яких умов не може перевищувати 600 000 (шістсот тисяч гривень 00 копійок) гривень плюс ПДВ у розмірі 20% (120000 гривень), разом з ПДВ - 720000 (сімсот двадцять тисяч гривень) гривень. (п. 5.1. Договору).

Вартість однієї години роботи працівника Адвокатського об?єднання становить 5.000

(п?ять тисяч) гривень плюс ПДВ у розмірі 20% (1000 гривень), разом з ПДВ - 6000 (шість тисяч) гривень. (п. 5.2. Договору).

Відповідно до Актів наданих послуг №36 від 27.03.2024, №28 від 12.03.2024, №118 від 23.07.2024, №96 від 02.07.2024, №75 від 15.05.2024, №59 від 19.04.202 Адвокатським об??єднанням надано таку правничу допомогу у відповідності до Договору про надання послуг з адвокатської діяльності (правничої допомоги) №001/24-МГ від 09.01.2024.

Вказані Акти підписано сторонами без будь-яких зауважень та заперечень.

Суд першої інстанції зменшив зазначені витрати до 100 000,00 грн та стягнув на користь позивача з відповідача-2 та відповідача-3 по 50 000,00 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Щодо доводів позивача

За змістом договору про надання правничої допомоги витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції визначені між позивачем та його адвокатом визначено у розмірі 319 740,00 грн з розрахунку, що його адвокатом витрачено у цій справі 53,29 годин/6000,00 грн за одну годину роботи адвоката.

Як вбачається із детального опису наданих послуг, виконаних адвокатом, в межах розгляду справа №910/2281/24 в суді першої інстанції представником позивача адвокатом Бєлкіним М.Л. в рамках Договору були надані наступні послуги позивачу:

1. Підготовка та направлення адвокатських запитів до ТОВ "P.I.М.I.", ТОВ "Л.С.Ц.", ТОВ "ТМО "Ліко-Холдніг" та інших осіб.

Адвокатом витрачено 5,69 годин.

Вартість наданих послуг - 34140,00 гривень (із розрахунку 5,69*5000 + 5690 (ПДВ))

2. Підготовка позовної заяви про усунення перешкод в користуванні Гуртожитками

Адвокатом витрачено 13,06 годин.

Вартість наданих послуг - 78 360,00 гривень (із розрахунку 13,06*5000 + 13060 (ПДВ))

3. Підготовка заяв по суті справи (крім позовної заяви):

- підготовка відповіді на відзив ТОВ "ТМО "Ліко-Холдніг";

- підготовка відповіді на відзив ТОВ "Л.С.Ц.";

- підготовка відповіді на відзив ТОВ "P.I.М.I.".

Всього адвокатом витрачено 10,25 годин.

Вартість наданих послуг 61 500 гривень (із розрахунку 10,25*5000+10250 (ПДВ))

4. Підготовка заяв з процесуальних питань, а саме:

- підготовка клопотання про звільнення від оплати судового збору;

- підготовка клопотання про витребування доказів у справі;

- підготовка заяви про продовження строку на подання відповіді та відзив у справі;

- підготовка та подання заяви про зобов?язання Відповідачів надати відповіді на питання, поставлені в позові.

Всього адвокатом витрачено 4,69 годин.

Вартість наданих послуг 28 140 гривень (із розрахунку 4,69*5000 +4690 (ПДВ))

5. Підготовка та участь у судових засіданнях у цій справі;

Всього адвокатом витрачено 1,32 годин.

Вартість наданих послуг 7 920 гривень (із розрахунку 1,32*5000 + 1320 (ПДВ))

Послуги з питань досудового та мирового врегулювання спору

Всього адвокатами Позивача витрачено 18,28 годин.

Вартість наданих послуг 109 680,00 гривень (із розрахунку 18,28*5000 +18280 (ПДВ)).

В суді першої інстанції відповідач-3 просив суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 126 914,30 грн, а відповідач-2 просив повністю відмовити у стягненні заявлених позивачем витрат.

Колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції врахував заперечення відповідача-2 та відповідача-3.

При визначенні суми відшкодування суд першої інстанції виходив з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Колегією суддів встановлено що суд першої інстанції враховував той факт, що позовні вимоги було задоволено лише до двох відповідачів (2 та 3), надав оцінку запереченням відповідача-2 та відповідача-3, враховував поведінку усіх учасників справи під час вирішення цього спору, а також взяв до уваги приписи частин 4, 5 статті 126 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, доводи позивача та заперечення відповідачів (2 та 3), колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність у зменшенні розміру заявленої до стягнення суми понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до 100 000 грн, та стягнув з відповідачів (2 та 3) по 50 000 грн.

Доводи позивача про те, що суд безпідставно зменшив позивачу розмір понесених ним витрат на професійну правничу допомогу позивача до 100 000,00 грн не знайшли свого підтвердження за результатами апеляційного перегляду.

Посилання позивача на те, що суд зменшив суму до стягнення більше ніж просив відповідач-3 не свідчать про обґрунтованість його доводів з огляду на те, що інший відповідач просив повістю відмовити у стягненні таких витрат.

Тому суд апеляційної інстанції відхиляє зазначені доводи позивача, як необґрунтовані.

Щодо доводів відповідача-2

Як вже було зазначено, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зменшення заявлених позивачем витрат з огляду на предмет спору, обсяг поданих позивачем заяв по суті справи, а також часу витраченого у судових засіданнях, суд першої інстанції в порядку ст. 129 ГПК України, правильно поклав на відповідачів витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у сумі 100 000,00 грн.

Доводи апеляційної скарги відповідача-2 про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу з огляду на те, що у штаті позивача перебуває провідний юрисконсульт колегія суддів відхиляє, оскільки юридична особа не позбавлена можливості звернутись до юриста, компетентного в тому чи іншому питанні. Крім того, колегія враховує пояснення позивача про зупинення адвокатської діяльності його провідного юрисконсульта.

Водночас відповідач-2 не надав доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність, та/або нерозумність, та/або нереальність розрахунку заявлених позивачем витрат на правничу допомогу або про неналежність послуг адвоката до цієї справи. Відповідачем-2 не доведено факту неспівмірності зазначених витрат відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України.

Колегія суддів апеляційного суду також зазначає, що відповідач-2 не довів наявності підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Аргументи Товариства по суті зводяться до необхідності повної відмови позивачу у відшкодуванні витрат на правничу допомогу, що однак не свідчить про неправильно здійснений судом першої інстанції розподіл цих витрат.

У разі задоволення позову, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати на правову допомогу покладаються на відповідача у повному обсязі.

За результатами апеляційного перегляду судова колегія зазначає, що відповідачем-2 не спростовані висновки суду першої інстанції, всім обставинам, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі судом першої інстанції надана належна правова оцінка на підставі сукупності належних та допустимих доказів. Норми матеріального та процесуального права судом першої інстанції застосовані правильно.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає порушень норм процесуального права у діях суду попередньої інстанції під час винесення оскаржуваного додаткового рішення місцевого суду.

Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши справу колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг. Оскаржене додаткове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.С.Ц." та Київського національного лінгвістичного університету залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 у справі №910/2281/24 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 08.04.2025.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова