Постанова

від 08.04.2025 по справі 442/7426/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №442/7426/22 Головуючий у 1 інстанції:Нагірна О.Б.

Провадження №22-ц/811/574/24 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

секретар: Черевко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського товариства «Ліси України» в особі філії «Дрогобицьке лісове господарство» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в складі судді Нагірної О.Б. від 04 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних та пені, -

в с т а н о в и л а :

у листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство» про стягнення заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних та пені, у якому просив:

- стягнути з Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство» на користь ОСОБА_1 заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги з урахуванням індексу інфляції, 3 % річних та пені в сумі 802236,83 грн., що складається з:

-сума позики 378000,00 грн.;

-сума інфляційних втрат 166142,52 грн.;

-сума 3% річних 31756,82 грн.;

-сума пені з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ 226337,49 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що між позивачем та ДП «Дрогобицьке лісове господарство» в січні 2019 року було укладено Договори поворотної фінансової допомоги, без номера. Пунктами 2.2 та 2.3 встановлено, що позика надається строком на 1 рік та позичальник має право повернути позику достроково. Зазначає, що на момент звернення до суду позичальник, Державне підприємство «Дрогобицьке лісове господарство», код ЄДРПОУ 00992390, не виконало умови Договорів, що дає йому право вимагати стягнення неповернутої поворотної безпроцентної фінансової допомоги з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені. Зазнав, що в підсумку по договору від 11 січня 2019 року, період прострочення 12.01.2020-13.11.2022 загальна сума заборгованості становить 85416,85 грн. з яким: загальна сума 40000,00 грн., інфляційні нарахування 17684,17 грн., сума санкцій 3% річних 3402,84 грн., сукупний розмір пені з урахуванням подвійної ставки НБУ 24329,84 грн. Зазначав, що в підсумку по договору від 21 січня 2019 року, період прострочення 22.01.2020-13.11.2022 загальна сума заборгованості становить 399377,08 грн. з яким: загальна сума 188000,00 грн., інфляційні нарахування 82574,47 грн., сума санкцій 3% річних 15839,24 грн., сукупний розмір пені з урахуванням подвійної ставки НБУ 112963,37 грн. Зазначав, що в підсумку по договору від 31 січня 2019 року, період прострочення 01.02.2020-13.11.2022 загальна сума заборгованості становить 317442,90 грн. з яким: загальна сума 150000,00 грн., інфляційні нарахування 65883,88 грн., сума санкцій 3% річних 12514,74 грн., сукупний розмір пені з урахуванням подвійної ставки НБУ 89044,28 грн. Вважав, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на 13 листопада 2022 року складає 802236,83.

Ухвалою судового засідання від 02.02.2023 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області залучено до участі у справі співвідповідача Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України».

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 04.09.2023 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство» та Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені в частині позовних вимог до Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство» та в частині стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на користь ОСОБА_1 заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги від 11.01.2019 в розмірі 40000,00 (сорок тисяч) грн., 3% річних та інфляційних втрат за період з лютого 2022 по жовтень 2022.

Оскаржуваним рішеннямвід 04.09.2023року позов задоволено. Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором поворотної фінансової допомоги в сумі 338000 (триста тридцять вісім тисяч) гривень, суму інфляційних втрат в розмірі 54080 (п`ятдесят чотири тисячі вісімдесят) гривень та 21114 (двадцять одну тисячу сто чотирнадцять) гривень 15 копійок 3 відсотків річних. Стягнуто судові витрати.

Додатковим рішенням від 13 вересня 2023 року в задоволенні позову в частині стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на користь ОСОБА_1 пені відмовлено.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 11, 509, 526, 524, 533-535, 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 81, ч.4 ст.206, 258, 263-265, 268 ЦПК України, ст.14 Податкового кодексу України, постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №381/4019/18 та задовольняючи позов, виходив з того, що між ОСОБА_1 та Державним підприємством «Дрогобицьке лісове господарство» в особі директора Матяшовського Василя Миколайовича 11.01.2019, 21.01.2019 та 31.01.2019 було укладено Договори поворотної фінансової допомоги. Відповідно до пункту 1,2 правочинів: цей договір був укладений з моменту передачі грошей від позикодавця, що підтверджується видачею відповідного письмового документу (квитанція, розписка, тощо). Пунктами 2.2 та 2.3 встановлено, що позика надається строком на 1 (один) рік та Позичальник має право повернути позику достроково. Позивач зазначив, що у відповідності до умов Договору від 21.01.2019 ним передано фінансову допомогу відповідачу Державному підприємству «Дрогобицьке лісове господарство» в сумі 188 000,00 грн., відповідно до умов Договору від 31.01.2019 ним передано фінансову допомогу відповідачу в сумі 150 000,00 грн. Встановлено, що Наказом № 969 від 04.11.2022 Державне підприємство „Дрогобицьке лісове господарство» код ЄДРПОУ 00992390 припинено шляхом реорганізації, а саме, приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» код. ЄДРПОУ 44768034. На виконання ухвали Дрогобицького міськрайонного суду від 30.11.2022 Акціонерним товариством „Державний ощадний банк України надано інформацію, з якої вбачається, що 11.01.2019, 21.01.2019 та 31.01.2019 від ОСОБА_1 на рахунок ДП «Дрогобицьке лісове господарство» зарахування поворотної фінансової допомоги не було. В судовому засіданні представник відповідача визнала факт отримання від позивача коштів за Договорами поворотної фінансової допомоги, зокрема від 21.01.2019 та 31.01.2019. Зважаючи на вищевикладене, позов в частині стягнення суми позики за договорами поворотної фінансової допомоги від 21.01.2019 та 31.01.2019 в розмірі 338000 грн. підлягав задоволенню в повному обсязі. Зокрема судом першої інстанції було зазначено наступне, щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3 % річних:

Розрахунок інфляційних нарахувань на суму 188 000 грн. за період лютий 2020р. - січень 2022р.:

Індекс інфляції за період лютий-грудень 2020р. - 104,7 %

188 000 грн. х 104,7 % : 100% - 188 000 грн. = 8 836 грн.

Індекс інфляції в 2021р. - 110%

188 000 грн. х 110% : 100% - 188 000 грн. = 18 800 грн.

Індекс інфляції в січні 2022р. - 101,3%

188 000 грн. х 101,3% : 100% - 188 000 грн. = 2 444 грн.

Загальна сума інфляційних втрат по позовних вимогах про стягнення 188 000 грн.: 8 836 грн. + 18 800 грн. + 2 444 грн. = 30 080 грн.

3% річних на суму 188 000 грн. за період 22.01.2020р. - 23.02.2022р. (кількість днів в періоді - 764 дні)

188 000 грн. х 3% : 100% : 365 дн. х 764 дн. = 11 805 грн.

Розрахунок інфляційних нарахувань на суму 150 000 грн. за період лютий 2020р. - січень 2022р.:

Індекс інфляції за період лютий-грудень 2020р. - 104,7 %?

Індекс інфляції в 2021р. - 110%

150 000 грн. х 110% : 100% - 150 000 грн. = 15 000 грн.

Індекс інфляції в січні 2022р. - 101,3%

150 000 грн. х 101,3% : 100% - 150 000 грн. = 1 950 грн.

Загальна сума інфляційних втрат по позовних вимогах про стягнення 150 000 грн. : 7 050 грн. + 15 000 грн. + 1 950 грн. = 24 000 грн.

3% річних на суму 150 000 грн. за період 01.02.2020р. 23.02.2022р. (кількість днів в періоді - 755 дні)

150 000 грн. х 3% : 100% : 365 дн. х 755 дн. = 9 309,15 грн.

Зважаючи на вищевикладене, з відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в користь позивача було призначено стягнути суму інфляційних втрат в розмірі 54080 гривень та 21114,15 гривень 3% річних.

Вказане рішення оскаржило Державне спеціалізоване господарське товариство «Ліси України»

В апеляційній скарзі просять скасувати рішення Дрогобицького міськрайонного суду від 04 вересня 2023 року і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Зазначають,що обставиниотримання ДП«Дрогобицьким лісовимгосподарством» відпозивача коштівза договорамиповоротної фінансовоїдопомоги від21.01.2019р.,31.01.2019р.представником відповідачане визнавались,а навпакизаперечувались увідзиві напозовну заяву,що подававсяпредставницею відповідача.У відзивіна позовнузаяву відповідачзазначив,що позивачне подавдоказів проперерахування нимвідповідних сумповоротної фінансовоїдопомоги відповідачучерез банкчи іншуфінансову небанківськуустанову абопро внесеннятаких коштівготівкою вкасу,у зв`язкуз чимвідповідач просивсуд відмовитив позові ОСОБА_1 повністю.Зазначена позиціявідповідача іщодо позову ОСОБА_1 і щодообставин справибула незмінною. Вважають,що судпершої інстанціїбезпідставно воскаржуваному рішеннізазначив провизнання представникомвідповідача обставинщодо отриманняДП «Дрогобицькелісове господарство»від позивачакоштів задоговорами поворотноїфінансової допомогивід 21.01.2019р.,31.01.2019р.,чого насправдів процесірозгляду даноїсправи небуло,натомість судне взявдо увагизаперечень відповідачащодо позовуі такихобставин,які буливикладені письмовоу відзивіна позовнузаяву.Вважають,що судпершої інстанціїпри прийняттіоскаржуваного рішеннянеправильно встановивобставини щодопередачі позивачемвідповідачу ДП «Дрогобицькелісове господарство»188000,00грн.на виконаннядоговору поворотноїфінансової допомогивід 21.01.2019р.та 150000,00грн.на виконаннядоговору поворотноїфінансової допомогивід 31.01.2019р.Звертають увагу,що позивачобґрунтовував своїпозовні вимогив данійсправі обставинамищодо укладенняз ДП«Дрогобицьке лісовегосподарство» трьохдоговорів поворотноїфінансової допомоги:договір від11.01.2019р.на суму40000,00грн.,договір від21.01.2019р.на суму188000,00грн.,договір від31.01.2019р.на суму150000,00грн.,згідно умовп 2.1яких позиканадавалась строкомна 1рік.Крім зазначеногопозивачем небуло поданожодних доказівв підтвердженняобставин щодопередачі позивачемвідповідачу відповіднихсум грошовихкоштів вякості поворотноїфінансової допомогина виконаннявищевказаних трьохдоговорів тау своємупозові позивачне повідомивпро те,в якихрозмірах коштиповоротної фінансовоїдопомоги передавалисьпозивачем відповідачу,коли саме,в якомупорядку (готівковому,безготівковому)та напідставі якихдокументів такігрошові коштипередавались.Зазначають,що докази,які бпідтверджували фактпередачі позивачемвідповідачу грошовихкоштів,як поворотноїфінансової допомогиза трьомадоговорами поворотноїфінансової допомогивід 11.01.2019р.,21.01.2019р.,31.01.2019р.не булиподані позивачемвпродовж всьогочасу розглядуданої справив судіпершої інстанції.Вважають,що впроцесі розглядуданої справитакі документи(банківськийрозрахунковий документ,квитанція доприбуткового касовогоордеру тощо),які бпідтверджували фактпередачі готівкоючи сплатина банківськийрахунок позивачемвідповідачу ДП «Дрогобицькелісове господарство»188000,00грн.за договоромповоротної фінансовоїдопомоги від21.01.2019р.та 150000,00грн.за договоромповоротної фінансовоїдопомоги від31.01.2019р.суду небули наданіні відповідачемні банківськимиустановами (АТАКБ «Львів»,АТ «Державнийощадний банк»).Звертають увагу,що навиконання ухвалДрогобицького міськрайонногосуду Львівськоїобласті від30.11.2022р.та від03.04.2023р.у данійсправі АТ«Державний ощаднийбанк» булинадані листи-відповіді№ 46/12-11/1/329/323-БТвід 12.01.2023р.та №46/12-11/15703/2023-БТвід 03.04.2023р.з СD-диском.Згідно наданоїу вищевказанихлистах інформації11.01.2019р.,21.01.2023р.,31.01.2023р.не булозарахування поворотноїфінансової допомогивід ОСОБА_1 на рахунокДП «Дрогобицькелісове господарство».Зазначають,що внаданій АТ«Державний ощаднийбанк» наCD-дискуінформації порахунку ДП«Дрогобицьке лісовегосподарство» за11.01.2019р.,21.01.2019р.,31.01.2019р.на рахуноквідповідача буловнесено 21.01.2019р.188000,00грн.та 31.01.2019р.та 150000,00грн.Однак,вищевказана інформаціяАТ «Державнийощадний банк»на СD-дискуне міститьданих щодоособи,якою такікошти булипередані відповідачуі підставивнесення такихкоштів (конкретногодоговору),вважають щотака інформаціяне єналежним ідопустимим доказом,який бипідтверджував фактпередачі самепозивачем відповідачу188000.00грн.за договоромповоротної фінансовоїдопомоги від21.01.2019р.та 150000,00грн.за договоромповоротної фінансовоїдопомоги від31.01.2019р.Зважаючи навищенаведене,а такожберучи доуваги те,що позивачемне булоподано судупередбачених п.1.2договорів поворотноїфінансової допомогивід 11.01.2019р.,21.01.2019р.,31.01.2019р.підтверджуючих документівпередачі відповіднихсум поворотноїфінансової допомоги(квитанціїдо прибутковогокасового ордеру,банківських квитанційтощо)висновок судупро доведеністьфакту передачіпозивачем відповідачу338000грн поворотноїфінансової допомогибуло виключноприпущенням,яке непідтверджене належнимиі допустимимидоказами.Крім цього, суд вийшов за межі позовних вимог, оскільки після виключення судом первісного відповідача ДП «Дрогоюицьке лісове господарство» вимог саме до ДСГП «Ліси України» позивач не заявляв, відповідно і стягнення сум мало місце з ініціативи самого суду.

В судовезасідання учасникисправи (їхпредставники)не з`явилися,однак судвважав заможливе проводитирозгляд справиза їхвідсутності (відсутностіїх представників), зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Клопотання представниці відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» - Думич Н.Б. про відкладення розгляду справи колегія суддів вважала необґрунтованим та відхилила, оскільки справа була призначена заздалегідь, дата та час розгляду були погоджені із представниками сторін, зокрема, представницею відповідача Думич Н.Б., жодних доводів пріоритетності розгляду іншої справи у якій представниця вирішила брати участь вона не навела, як і доказів цього, окрім наведеного зважаючи на призначення розгляду справи заздалегідь, відповідачем не наведено жодних доводів неможливості залучення до участі у розгляді справи іншого представника. При цьому колегія суддів враховувала строк перебування справи на розгляді у судах обох інстанцій та те, що розгляд справи призначався в суді апеляційної інстанції не вперше.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви осіб, що беруть участь у справі в межах доводів позовної заяви, відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, а також усних та письмових заяв та пояснень учасників справи (їх представників) у судах обох інстанцій, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції зроблені без повного та всебічного з`ясування всіх обставин, що мають значення для справи, обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону не відповідають, обставини, які суд вважав встановленими не доведені, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню, з таких підстав

Як вбачається з матеріалів справи, 11 січня 2019 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Державним підприємством «Дрогобицьке лісове господарство», в особі директора Матяшовського Василя Миколайовича, що діє на підставі Статуту, укладено договір поворотної фінансової допомоги.

Згідно п.1.1 -1.3 згаданого договору, позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики). Цей договір є укладеним з моменту передачі грошей від позикодавця позичальнику, що підтверджується видачею відповідного письмового документа (квитанція, розписка тощо). Сума позики за цим договором становить 40 000 гривень.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем, у строк і в порядку, що встановлені цим договором. Позикодавець надав суму позики строком на один рік. Позичальник має право повернути суму позики достроково (п.п.2.1.-2.3. договору).

21 січня 2019 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Державним підприємством «Дрогобицьке лісове господарство», в особі директора Матяшовського Василя Миколайовича, що діє на підставі Статуту, укладено договір поворотної фінансової допомоги.

Згідно п.1.1 -1.3 згаданого договору, позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики). Цей договір є укладеним з моменту передачі грошей від позикодавця позичальнику, що підтверджується видачею відповідного письмового документа (квитанція, розписка тощо). Сума позики за цим договором становить 188 000 гривень.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем, у строк і в порядку, що встановлені цим договором. Позикодавець надав суму позики строком на один рік. Позичальник має право повернути суму позики достроково (п.п.2.1.-2.3. договору).

31 січня 2019 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем Державним підприємством «Дрогобицьке лісове господарство», в особі директора Матяшовського Василя Миколайовича, що діє на підставі Статуту, укладено договір поворотної фінансової допомоги.

Згідно п.1.1 -1.3 згаданого договору, позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів (суму позики). Цей договір є укладеним з моменту передачі грошей від позикодавця позичальнику, що підтверджується видачею відповідного письмового документа (квитанція, розписка тощо). Сума позики за цим договором становить 150 000 гривень.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем, у строк і в порядку, що встановлені цим договором. Позикодавець надав суму позики строком на один рік. Позичальник має право повернути суму позики достроково (п.п.2.1.-2.3. договору).

З відповіді наданої ATАКБ «БанкЛьвів» №2733/0-25/1 від 23.12.2022 року (а.с.54) на виконання ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30.11.2022 року вбачається, що зазначені в ухвалі документи про внесення поворотної фінансової допомоги від ОСОБА_1 відсутні, а саме: 11 січня 2019 року на суму 40000 грн., 21 січня 2019 року на суму 188000 грн., 31 січня 2019 року на суму 150000 грн.

З відповіді наданої AT«Державний ощаднийбанк України» №46/12-11/1/329/323-БТ від 12.01.2023 року (а.с.59) на виконання ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30.11.2022 року вбачається, що 11.01.2019 року, 21.01.2019 року та 31.01.2019 року не булозараховано поворотноїфінансової допомогивід ОСОБА_1 на рахунокДержаного підприємства«Дрогобицьке лісовегосподарство» по рахунку за 11.01.2019 року, 21.01.2019 року та 31.01.2019 року, та долучено виписку по рахунку за вказані періоди на CD диску.

З відповіді наданої АТ АКБ«Банк Львів» №2100/0-18/12 від 20.03.2023 року (а.с.91) на виконання ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30.11.2022 року вбачається, що зазначені в ухвалі операції щодо внесення поворотної фінансової допомоги на рахунок Держаного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство» у вказаний період гр. ОСОБА_1 не проводились.

З відповіді наданої AT«Державний ощаднийбанк України» №46/12-11/15703/2023БТ від 09.05.2023 року (а.с.111) на виконання ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03.04.2023 року вбачається, що 28.12.2018 року не булозарахування поворотної фінансової допомоги від ОСОБА_1 на рахунок Держаного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство», та долучено виписку по рахунку за запитувані дати на CD диску.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із частиною першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина другої статті 640 ЦК України.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості грошей (стаття 1047 ЦК України).

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі №355/385/17 міститься висновок, що реальним (від лататинського res- річ) вважається договір, що є укладеним з моменту передачі речі або вчинення іншої дії. Для укладення реального договору необхідна наявність двох юридичних фактів: а) домовленість між його сторонами стосовно істотних умов договору; б) передача речі однією стороною іншій стороні або вчинення іншої дії.

Статтею 1087 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договорів поворотної фінансової допомоги) визначені форми здійснення розрахунків між юридичними і фізичними особами.

Згідно із ч.1, 3 ст. 1087 ЦК України розрахунки за участю фізичних осіб, не пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді. Граничні суми розрахунків готівкою для фізичних та юридичних осіб, а також для фізичних осіб - підприємців відповідно до цієї статті встановлюються Національним банком України.

Відповідно до частини другої статті 1087 ЦК України розрахунки між юридичними особами, а також розрахунки за участю фізичних осіб, пов`язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, провадяться в безготівковій формі. Розрахунки між цими особами можуть провадитися також готівкою, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 1088 ЦК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків (чеків), розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбачені законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту. Безготівкові розрахунки провадяться через банки, інші фінансові установи (далі - банки), в яких відкрито відповідні рахунки, якщо інше не випливає із закону та не обумовлено видом безготівкових розрахунків.

Преамбулою Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 №148, визначено, що це положення розроблено відповідно до Закону України "Про Національний банк України" і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб`єкти господарювання), фізичними особами.

Пунктом 10 частиною 3 розділу І Положення визначено, що касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

Касові операції - операції суб`єктів господарювання між собою та з фізичними особами, пов`язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку (п.12);

Книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форма відповідної книги обліку доходів і витрат затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, відповідно до вимог Податкового кодексу України (п.14);

Згідно із п. 10, 11 Положення розділу ІІ розрахунки суб`єктів господарювання та фізичних осіб у разі їх здійснення готівкою без відкриття поточного рахунку шляхом унесення готівки до банків або небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, для подальшого її переказу на рахунки інших суб`єктів господарювання або фізичних осіб для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів безготівковими. Готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Установи/підприємства відображають у касовій книзі усі надходження і видачу готівки в національній валюті (додаток 5) (п.39 IV розділу Положення).

Відповідно до п. 25 Положення приймання готівкив касупроводиться заприбутковим касовимордером (додаток2),підписаним головнимбухгалтером абоособою,уповноваженою керівникомустанови/підприємства. До прибуткових касових ордерів можуть додаватися документи, які є підставою для їх складання. Про прийманняустановами/підприємствамиготівки вкасу заприбутковими касовимиордерами видаєтьсяквитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера), підписана головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником, підпис яких може бути засвідчений відбитком печатки цієї/цього установи/підприємства. Використання печатки установою/підприємством не є обов`язковим.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-ХІV від 16 липня 1999 року (чинного на час укладення договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно із ч.2 ст.9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 629/5364/13-ц (провадження № 61-22477св18), зазначено, що «договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або речей, у разі відсутності цієї істотної умови, договір вважається неукладеним. Сам по собі факт підписання сторонами тексту договору, без передачі грошей або речей, не породжує у майбутнього позичальника обов`язку повернути обумовлену угодою суму грошей або кількість визначених родовими ознаками речей. Таким чином, факт отримання позичальником грошових коштів, момент їх отримання (як певний проміжок часу) є обов`язковою та істотною умовою договору позики, яку повинен встановити суд в справах цієї категорії. При встановленні факту неотримання позичальником грошей або речей від позикодавця договір позики вважається неукладеним. У разі встановлення отримання позичальником меншої кількості грошей або речей, ніж вказано в договорі, вважається, що договір був укладений на фактично одержану ним кількість грошей або речей. Законодавством визначено, що момент переходу права власності на предмет позики залежить від того, що саме передається позичальникові за договором. Право власності на готівкові грошові кошти виникає у позичальника в момент фактичної передачі йому таких коштів позикодавцем».

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09 жовтня 2018 року в справі №924/1096/17 вказано, що договір позики є класичним прикладом реального договору, про що свідчить положення абзацу 2 частини 1 статті 1046 ЦК України. Така норма сформульована імперативно. Окрім того, із дефініції даного договору, яка закріплена в абзаці 1 частини 1 статті 1046 ЦК України, можна зробити висновок, що оскільки позика спрямована до обов`язку повернути взяте в позику, то немає позики там, де не було заздалегідь взято в позику, тому що тоді не може бути мови про повернення. Суди попередніх інстанцій, встановивши, що сторонами справи не було доведено факту передання позикодавцем (відповідачем) грошових коштів позичальнику (позивачу), дійшли висновку, що наявні договори між позивачем та відповідачем в якості договорів позики є неукладеними.

Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.

Однак, колегія суддів не погоджується із вказаними висновком враховуючи таке.

Предметом доказування у даній справі є саме встановлення обставин виникнення між сторонами правовідносин з надання поворотної фінансової допомоги (позики) за договором, а конкретно: факту надання грошових коштів позивачем та прийняття їх відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що листом АТ АКБ «Банк Львів» від 23.12.2022 року, банк повідомив, що ОСОБА_1 не вносив поворотну фінансову допомогу на рахунки Державного підприємства " Дрогобицьке лісове господарство" в період 11.01.2019 року, 21.01.2019 року, 31.01.2019 року.

Згідно листа АТ «Державний ощадний банк України» від 12.01.2023 року, ОСОБА_1 не вносив поворотну фінансову допомогу на рахунки Державного підприємства "Дрогобицьке лісове господарство" в період 11.01.2019 року, 21.01.2019 року, 31.01.2019 року.

Згідно листа АТ АКБ «Банк Львів» від 20.03.2023 року, операції щодо внесення поворотної фінансової допомоги на рахунок Держаного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство» у вказаний період гр.. ОСОБА_1 не проводились.

Згідно листа АТ «Державний ощадний банк України» від 09.05.2023 року, 28.12.2018 року не було зарахування поворотної фінансової допомоги від ОСОБА_1 на рахунок Держаного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство».

У пункті 1.2 договорів поворотної фінансової допомоги від 11.01.2019 року, 21.01.2019 року, 31.01.2019 року зазначено, що ці договори є укладеними з моменту передачі грошей від позикодавця позичальнику, що підтверджується видачею і відповідного письмового документа (квитанція, розписка тощо).

Умовами п.1.2 договорів поворотної фінансової допомоги та вимогами ст.ст. 1087, 1088 ЦК України, Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні передбачено, що передача коштів в готівковій чи безготівковій формі юридичній особі супроводжується оформленням відповідних документів, які і є належними доказами передачі (сплати) грошових коштів: банківський розрахунковий документ, квитанція до прибуткового касового ордеру, тощо.

Однак, в матеріалах справи належні докази, які б підтверджували факт передачі готівкою у касу чи сплати на банківський рахунок позивачем ДП «Дрогобицьке лісове господарство» відповідних сум поворотної фінансової допомоги за договорами від 11.01.2019 року, 21.01.2019 року, 31.01.2019 року відсутні.

Більше того, позивачем не зазначено коли та в якій формі (готівковій чи безготівковій) ним передавалась ДП «Дрогобицьке лісове господарство» поворотна фінансова допомога, які документи та ким йому надавались в підтвердження надання коштів поворотної фінансової допомоги, а також не зазначено причин відсутності в нього таких документів, які б достеменно підтверджували факт надання поворотної фінансової допомоги.

Таким чином позивачем не додано доказів, які б підтверджували внесення коштів ОСОБА_1 в якості фінансової допомоги, як у готівковій, так і безготівковій формі на користь ДП «Дрогобицьке лісове господарство».

Вищенаведеним підтверджується, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції зробив висновок про доведеність факту надання позивачем відповідних сум поворотної фінансової допомоги за договорами від 11.01.2019 року, 21.01.2019 року, 31.01.2019 року за відсутності належних доказів.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції обставини, колегія суддів доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт передачі коштів за Договорами поворотної фінансової допомоги від 11.01.2019 року, 21.01.2019 року, 31.01.2019 року.

Позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовом про стягнення боргу за вказаними договорами мав підтвердити право вимагати від відповідача виконання боргових зобов`язань, проте всупереч вимогам статті 81 ЦПК України належні докази ним не були надані та судом не здобуті.

На зазначене суд першої інстанції належної уваги не звернув, відтак дійшов помилкового висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи, позов було пред`явлено до Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство», а Державне підприємство «Ліси України» клопотанням позивача було залучено до участі у справі в підготовчому судовому засіданні від 02 лютого 2023 року як співвідповідач, до якого позивачем жодних позовних вимог не було пред`явлено.

В подальшому ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду від 04.09.2023 року було закрито провадження у справі в частині позовних вимог до Державного підприємства «Дрогобицьке лісове господарство».

Згідно нормами ст. ст. 12, 13 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Зважаючи на вказане стягнення вказаних у рішенні суду першої інстанції коштів з відповідача ДСГП «Ліси України» на користь позивача без заявлення таких вимог саме до вказаного відповідача слід теж вважати помилковим.

Відтак, слід вважати, що оскаржуване рішення, також, прийняте судом поза межами пред`явлених позовних вимог.

Таким чином, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи судом першої інстанції, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, враховуючи, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, рішення Дрогобицького міськрайонногосуду Львівськоїобласті від04вересня 2023рокуслідскасувати таухвалити новерішення провідмову узадоволенні позовнихвимог,чим апеляційнускаргу задовольнити.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и л а :

апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» задовольнити.

Рішення Дрогобицького міськрайонногосуду Львівськоїобласті від04вересня 2023року скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення заборгованості за договорами поворотної фінансової допомоги та ін. відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення постанови безпосередньо до Верховного Суду

Повний текст постанови складено 08 квітня 2025 року.

Головуючий: Я.А. Левик

Судді: Н.П. Крайник

М.М. Шандра