Ухвала

від 09.04.2025 по справі 380/9077/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 квітня 2025 року

м. Київ

справа №380/9077/22

адміністративне провадження №К/990/11834/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лука Тарас Миколайович, на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі № за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу Державної виконавчої служби м. Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Галичина-Авто», ПАТ «Альфа-Банк» про визнання дії та бездіяльності протиправними, скасування акту, -

УСТАНОВИВ:

У 2022 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася у адміністративного суд з позовом до Сихівського відділу Державної виконавчої служби м. Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - відповідач), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство «Галичина-Авто», ПАТ «Альфа-Банк», в якому просила:

- поновити строки на подання даного позову, що пропущений з поважних причин;

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ Літавого В.М. щодо не звернення до суду з поданням про визначення частки боржника у майні, а саме у обладнанні, меблях та посуді в кількості 36 позицій, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 ;

- визнати неправомірними дії державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ Літавого В.М. щодо арешту майна боржника, а саме обладнання, меблів та посуду в кількості 36 позицій, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , а постанову державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ Літавого В.М. про арешт майна боржника від 15 жовтня 2014 року визнати незаконною та скасувати;

- визнати неправомірними дії державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ Літавого В.М. щодо проведення опису та арешту майна боржника, а саме обладнання, меблів та посуду в кількості 36 позицій, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , а акт державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ Літавого В.М. про опис та арешт майна боржника від 23.10.2014 визнати незаконним та скасувати;

- визнати неправомірними дії державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ Літавого В.М. щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності, а постанову старшого державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ Літавого В.М. про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 08.06.2015 визнати незаконною та скасувати;

- визнати неправомірними дії державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ Літавого В.М. щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності, а постанову старшого державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ Літавого В.М. про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 24.12.2016 визнати незаконною та скасувати;

- визнати неправомірними дії державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ Літавого В.М. щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності, а постанову старшого державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ Літавого В.М. про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 10.01.2017 визнати незаконною та скасувати;

- визнати неправомірними дії державного виконавця Сихівського ВДВС ЛМУЮ щодо визначення вартості рухомого майна, яка здійснена на підставі звіту про оцінку майна, який складений суб`єктом оціночної діяльності - Деревенко Л.Є. у межах процедури виконавчого провадження, щодо рухомого майна боржника, а саме обладнання, меблів та посуду в кількості 36 позицій, що знаходяться за адресою м. Львів, вул. Тюльпанова, 2;

- визнати неправомірними дії начальника Сихівського ВДВС ЛМУЮ щодо направлення філії ДП «Сетам» заяви на реалізацію, а саме обладнання, меблів та посуду в кількості 36 позицій (передачі майна на реалізацію з прилюдних торгів);

- визнати неправомірними дії державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львів Бурій В.Я. щодо акту про проведення електронних торгів, а акт державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львова Бурій В.Я. про проведення електронних торгів від 11.07.2017 визнати незаконним та скасувати;

- визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львова ЗМУ МЮ (м. Львів) Голенко М.В. щодо незалучення до виконавчого провадження НОМЕР_1 органів опіки та піклування;

- визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львова ЗМУ МЮ (м. Львів) Голенко М.В. щодо неотримання в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 попереднього дозволу органів опіки та піклування для реалізації нерухомості право на користування яким мають неповнолітні діти;

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львова ЗМУ МЮ (м. Львів) Голенко М.В. щодо визначення вартості нерухомого майна, яка здійснена на підставі звіту про оцінку майна, який складений суб`єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_3 станом на 03.10.2019 у межах процедури виконавчого провадження НОМЕР_1, щодо нерухомого майна боржника, а саме - 1/6 частки квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 40.1 кв.м., житловою площею 20.1 кв.м.;

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львова ЗМУ МЮ (м. Львів) Голенко М.В. щодо проведення опису та арешту майна боржника, а постанову старшого державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львова ЗМУ МЮ (м. Львів) Голенко М.В. про опис та арешт майна боржника від 02.07.2019 визнати незаконною та скасувати;

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львова у м. Львові ЗМУ МЮ (м. Львів) Голенко М.В. щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності, а постанову старшого державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львова ЗМУ МЮ (м. Львів) Голенко М.В. про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 05.07.2019 визнати незаконною та скасувати;

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львова ЗМУ МЮ (м. Львів) Голенко М.В. щодо направлення 07.10.2019 висновку про вартість майна боржника;

- визнати неправомірними дії начальника Сихівського ВДВС м. Львова ЗМУ МЮ (м. Львів) Нагорняк О.Я. щодо направлення 22.10.2019 Львівській філії ДП «Сетам» заяви на реалізацію житлової нерухомості (передачі частки квартири на реалізацію з прилюдних торгів);

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львова ЗМУ МЮ (м. Львів) Голенко М.В. щодо направлення 16.01.2020 повідомлення стягувачам про можливість залишення за собою нереалізованого майна;

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львова ЗМУ МЮ (м. Львів) Голенко М.В. щодо передачі майна стягувачу в рахунок погашення боргу, а постанову старшого державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львова ЗМУ МЮ (м. Львів) Голенко М.В. про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 24.01.2020 визнати незаконною та скасувати;

- визнати незаконним та скасувати акт старшого державного виконавця Сихівського ВДВС м. Львова ЗМУ МЮ (м. Львів) Голенко М.В. про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 24.01.2020.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20.05.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2025, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Спірні правовідносини у цій справі виникли у відносинах з приводу визнання дій, рішень державного виконавця протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Положеннями статті 287 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.12. 2023 відкрито провадження у справі № 380/9077/22 з урахуванням особливостей статті 287 КАС України.

За такого правового регулювання та обставин справи оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Такими чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у вказаній категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення, ухваленого за наслідком касаційного провадження, судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Частиною 4 статті 272 КАС України передбачено, що судові рішення суду апеляційної інстанції у справах, визначених статтями 280, 281, 283-2, 287, 288 та 289-4 цього Кодексу, можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.

Водночас частиною третьою статті 333 КАС України визначено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Оскаржуючи судові рішення суду, прийняті за правилами статті 287 КАС України, скаржниця не наводить належних доводів та обґрунтувань, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Скаржниця мотивує свою касаційну скаргу тим, що судові рішення ухвалені у даній справі на підставі неповного та без всебічного з`ясування обставин. Однак в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин скаржником не обґрунтовано.

На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.

Крім того, відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Водночас підстав, визначених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України скаржником не наведено.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Крім того, відповідно до частини п`ятої статті 330 КАС України якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору. Скаржником не додано вказаний документ до касаційної скарги.

Питання, пов`язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на дату подання касаційної скарги).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на час звернення позивача до суду, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру розмір судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2022 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2481 ,00 гривні.

Із тексту рішення суду першої інстанції встановлено, що позов у цій справі заявлено позивачем у 2022 році, який містить вимогу немайнового характеру.

Ціна позову за вимогу немайнового характеру складає 47139,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 94 278 грн (47139,00 х 200%).

Враховуючи, що сума сплати судового збору перевищує 20 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб, то скаржнику необхідно сплатити судовий збір у сумі 60 560 грн.

Водночас до касаційної скарги скаржником не додано документів на підтвердження сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги.

За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України; документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі.

На підставі викладеного, керуючись частиною 4 статті 330, статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лука Тарас Миколайович, на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі № за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сихівського відділу Державної виконавчої служби м. Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Галичина-Авто», ПАТ «Альфа-Банк» про визнання дії та бездіяльності протиправними, скасування акту - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

1) уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини 4 статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України;

2) документу про сплату судового збору у розмірі 60 560 гривень (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055"); призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскарження справи) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа)).

Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині невиконання вимог статті 330 КАС України касаційна скарга буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

В.М. Соколов ,

А.Г.Загороднюк

Судді Верховного Суду