Ухвала

від 04.04.2025 по справі 344/13269/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/13269/21

Провадження № 8/344/2/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої Кіндратишин Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Комуніцької Н.В.,

заявника (позивача) ОСОБА_1 ,

представника заявника (позивача) ОСОБА_2

представника відповідача Абрам`юка А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2021 року у справі № 344/13269/21 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» за нововиявленими обставинами

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просить переглянути рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2021 року у справі № 344/13269/21 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» за нововиявленими обставинами.

В обґрунтування заяви зокрема зазначено, що у день звільнення позивача з роботи 02.08.2021 в «Табелі обліку використання робочого часу» працівниками ВІМзБІТ за серпень 2021 року» ( з поміж чотирьох лікарів кардіологів у робочій зміні з 08 год. 02.08.2021 відповідачем зафіксовано йому прогул. Незважаючи його не було забезпечено окремим робочим місцем. Не було звільнено 02.08.2021 за ч. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП України, а 02.03.2021 на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП.

Про такий Табель обліку використання робочого часу за серпень 2021 року йому стало відомо 17.09.2024 при ознайомлення з матеріалами судової справи № 344/6696/23.

Під час розгляду справи 344/13269/21 відповідач замовчував вказану обставину.

Щодо відсутності саме для нього, з поміж чотирьох лікарів кардіологів у робочій зміні з 08 год. 02.08.2021 на трьох цілодобових постах лікаря-кардіолога ( при зміні істотних умов праці з 01.08.2021, яка стосувалась зміни режиму роботи), окремого фіксованого місця в якості одного з лише трьох цілодобових постів лікаря-кардіолога у ВІМзБІТ, закріплених з 08 год. по 02.08.2021 за іншими трьома лікарями. Таке штучно спровокувало відповідачем визнання його перебування з 08 год. до 17 год. 02.08.2021 на відсутньому для нього фіксованого робочому місці, яка була визнана відповідачем як прогул. В подальшому фіксування прогулу, який був прихований від позивача.

Крім цього, змінюючи істотні умови праці з 01.08.2021 наказом від 25.05.2021 №142, відповідач приховував свій намір позбавити його фіксованого робочого місця у ВІМзБІТ з 01.08.2021, зокрема в перший день же визначеного йому виходу на роботу у змінених істотних умовах праці у серпні 2021 року, а саме 02.08.2021.

Саме Табель обліку робочого часу свідчить про закріплення за трьома лікарями ( ОСОБА_3 - 12д.-12 год., ОСОБА_4 7,7 7 год. 42 хв, ОСОБА_5 7,0- 7 год) робочих місць з проведенням обліку використання робочого часу. Відтак, для нього таке робоче місце було відсутнє.

Його перебування на роботі 02.08.2021 у ВІМзБІТ з 08 год. 17 год., зафіксовано у Табелі за серпень 2021 року, винятково щодо нього з поміж чотирьох лікарів у робочій зміні з 08 год. начебто порушення трудової дисципліни з 08 год. 02.08.2021 у вигляді прогулу було зумовлено прихованою від нього відповідачем обставиною відсутнього саме для нього фіксованого робочого місця і, керуючись позицією відповідача, полягало у відсутності ( з вини відповідача) тільки його ( позивача) на відсутньому для нього фіксованому робочому місці.

З вини відповідача, він з поміж чотирьох лікарів, незалежно від режиму робочого часу ( чи то у дві зміни чи то в одну зміну) при позмінному режимі роботи відділення не міг перебувати на роботі ( працювати) з 08 год. 02.08.2021 на фіксованому робочому місці в якості одного з трьох постів лікаря-кардіолога, закріплених за іншими трьома лікарями, також з вини відповідача він був відсутній на роботі на нествореному четвертому лікарському робочому місці у ВІМзБІТ, що спричинило фіксування факту прогулу, оскільки таке робоче місце не було передбачено у ВІМзБІТ.

З вини відповідача з 08 год. 02.08.2021 він був позбавлений можливості виконувати роботу в палатах інтенсивної терапії ВІМзБІТ у зв`язку з грубим порушенням роботодавцем законодавства про працю та прихованим ним від нього і суду під час розгляду справи неправомірними діями при зміні істотних умов праці з 01.08.2021 і звільненням з роботи 02.08.2021 та на час розгляду справи йому не було відомо про складання відповідачем об 11:45 та 15 год. від 02.08.2021 Актів « Про невиконання функціональних обов`язків згідно графіка роботи працівників ВІМзБІТ та посадової інструкції лікаря-кардіолога» супроводжувалось прихованою обставиною одночасного фіксування у «Табелі» по ньому ( з поміж чотирьох лікарів у зміні з 08 год.) по факту нібито допущення ним прогулу на тлі позбавлення саме 02.08.2021 фіксованого робочого місця у ВІМзБІТ, що унеможливило виконання ним роботи в палатах ВІМзБІТ та могло вплинути на зміст судового рішення.

За обставин визнання відповідачем перебування на роботі у ВІМзБІТ 02.08.2021 з 08 год. по 17 год. помилково зафіксований відповідачем 02.08.2021 прогул був визнаний ним як його відсутність на фіксованому робочому місці у ВІМзБІТ.

Відповідач змінюючи істотні умови праці з 01.08.2021 позбавив його гарантованого Конституцією України права на належні, сприятливі та справедливі умови праці ( а саме позбавив його, з поміж чотирьох лікарів у зміні з 08 год. 02.08.2021, у ВІМзБІТ фіксованого робочого місця в якості одного з трьох цілодобових постів лікаря кардіолога, закріплених за трьома іншими лікарями) на тлі чого позбавив його права на працю звільненням з роботи 02.08.2021.

15.01.2025 позивачем подано вступну промову.

16.01.2025 представником відповідача подані письмові заперечення, пояснення на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Вважає, що обставина фіксування відповідачем в день звільнення з роботи 02.08.2021 в Табелі обліку використання робочого часу поругу ОСОБА_1 та того, що у ОСОБА_1 з поміж чотирьох лікарів кардіологів у робочій зміні з 08 год. по 02.08.2021 відсутнє окрема фіксоване робоче місце в якості одного з трьох цілодобових постів лікаря кардіолога у ВІМзБІТ, закріплених з 08 год. 02.08.2021 за іншими трьома лікарями, то такі обставини не є новиявленими. Такі обставини також підтвердженні рішенням Івано-Франківського міського суду від 10.05.2024 у справі №344/4270/23 та постановою апеляційного суду у цій же справі.

Також, вважає, що доводити позивача зводяться до повторної доводів сторін. «Табель обліку робочого часу» жодним чином не впливає на рішення суду.

06.02.2025,10.02.2025 стороною позивача подано заперечення до письмових пояснень. Зокрема зазначено, що відповідачем порушено фундаментальні принципи організації роботи цілодобових лікарських постів та організації праці лікарів в ургентному відділенні, так як жодним чином не закріплено той чи інший пост за групою лікарів. В цілому, у змінених умовах праці у серпні 2021 в ургентному ВІМзБІТ, з трьох наявних цілодобових постів лікаря кардіолога безперервно цілодобово функціонував лише один, інші два пости із значними перервами.

На момент ухвалення судового рішення у справі №344/13269/21, позивач помилково вважав, що зі зміною істотних умов праці з 01.08.2021 і надалі за ним було закріплено в ургентному ВІМзБІТ одне з трьох окремих фіксованих робочих місць/постів лікаря кардіолога, розгорнутих у двох ординаторських. Адже з 01.11.2019 по 31.07.2021 так і було.

При звільнені за п. 6 ст. 36 КЗпП України, день звільнення повинен був припадати на останній день роботи ще у не змінених істотних умовах праці, тобто в режимі робочого часу в одну зміну з 08 год. 15 год. 42 хв.

27.02.2025- позивачем та його адвокатом подано письмові пояснення та заперечення. Зокрема, окрім вже наведеного зазначено, що відомості у «Табелі обліку робочого часу» працівників ВІМзБІТ за серпень 2021 року демонструє, що заміна лікаря ОСОБА_1 не була здійснена, адже такий фактично виступав у ролі зайвого лікаря. В зміни в Графік за серпень 2021 року не внесено.

Позивач та його представник в судовому засіданні вимоги заяви підтримали та дали пояснення, які по суті та змісту відповідають, викладеному письмово.

Представник відповідача заперечив відносно задоволення заяви також з підстав, що викладені письмово.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку :

Так, рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01.12.2021 у справі №344/13269/21 у позові ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» про скасування наказів про зміну істотних умов праці та звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу- відмовлено.

Позовними вимогами були :

- визнати незаконними та скасувати накази генерального директора Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» №141 від 25.05.2021 «Про внесення змін до Положення про відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії та посадової інструкції лікарів кардіологів відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії» і № 142 від 25.05.2021 «Про повідомлення лікарю кардіологу відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії ОСОБА_1 щодо зміни істотних умов праці (режиму роботи)»;

- скасувати накази №103 і №185 від 02.08.2021, видані Комунальним некомерційним підприємством «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» про звільнення ОСОБА_1 з роботи від займаної посади;

- поновити ОСОБА_1 на посаді лікаря-кардіолога відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії у Комунальному некомерційному підприємстві «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» з 03.08.2021;

- стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 03.08.2021 по день прийняття судом рішення по даній справі;

Рішення суду набрало законної сили, переглядалось в апеляційному та касаційному порядку та залишено без змін.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

У пункті 1 частини другої статті 423 ЦПК України встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Тлумачення пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України свідчить, що нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17 (провадження № 14-41цс21) вказано, що:

«34. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 19/028-10/13 від 30 червня 2020 року (пункти 7.4-7.5)).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України нововиявленими є обставини, які : входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 127/10129/17 від 22 січня 2019 року (пункт 26)).

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова у справі № 127/10129/17 (пункти 27, 28)).

Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/819/18 від 14 квітня 2021 року (пункт 6.38))».

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення. He вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 травня 2019 року в справі № 761/11351/16-ц (провадження № 61-38347св18), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 лютого 2023 року в справі № 299/883/17 (провадження № 61-7687св22), постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2024 року в справі № 752/21538/20 (провадження № 61-5221св24)).

Підставою для перегляду рішення суду за новиявленими обставинами як вже вищезазначпено, позивач вказує на «Табель» та «Табель обліку робочого часу» за серпень 2021 року, де зазначено про прогул 02.08.2021 лікарем-кардіологом ОСОБА_1 , про які він довідався під час ознайомлення з матеріалами справи №344/6696/23 від 14.09.2021. А також про обставина відсутності окремого фіксованого робочого місця саме для позивача з поміж чотирьох лікарів-кардіологів у робочій1 зміні з 08 год. 02.08.2021 на трьох цілодобових постах ( при зміні істотних умов праці з 01.08.2021, яка стосувалась зміни графіку робочого часу), окремого робочого місця одного з лише трьох цілодобових постів лікаря-кардіолога у ВІМзБІТ, закріплених з 08 год. 02.08.2021 за іншими лікарями.

Судом при розгляді справи не досліджувались вказані Табелі.

Так, згідно з долученого Графіку, Табелю обліку використання робочого часу і підрахунку заробітку за серпень 2021 року. В окремому Графіку визначено зміни лікаря ОСОБА_1 на серпень 2021 року, а у Табелі щодо ОСОБА_1 в графі 02.08.2021 здійснено запис п/р.

У копії Табелі обліку робочого використання робочого часу працівниками ВІМзБІТ за серпень 2021 року, де не зазначено лікаря ОСОБА_1 , наявні відомості про трьох інших лікарів-кардіологів.

Такі документита наданеїм стороноюпозивача обґрунтування,на думкусуду неє нововиявленимиобставинами вмежах розглядусправи №344/13269/21,адже Табельта Табельобліку використанняробочого часуі підрахункузаробітку засерпень 2021року є новим доказом та новим обґрунтування позовних вимог одночасно, що суперечить цілям перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Слід також зазначити, що Верховним Судом при перегляді рішення у вказаній справі № 344/13269/21 зазначено, що «Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову у зв`язку з тим, що в КНП «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» відбулися зміни в організації виробництва і праці, позивач повідомлений про зміну істотних умов праці та не погодився продовжувати роботу в нових умовах, попередні умови праці не могли бути збережені, тому трудовий договір з ОСОБА_1 було припинено на підставі пункту 6 частини першоїстатті 36 КЗпП України».

Разом з тим, Верховним Судом у справі № 344/13269/21 з приводу 02.08.2021 (дня звільнення ОСОБА_1 ) встановлено, що 02.08.2021 згідно затвердженого графіку ОСОБА_1 повинен був працювати у режимі «Д», тобто з 08:00-20:00 год.

При цьому, рішенням Івано-Франківського міського суду у справі № 344/4270/23, позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» про стягнення сум, належних до виплати у зв`язку зі звільненням з роботи та моральної шкоди, встановлення факту задоволено частково. Рішення переглядалось в апеляційному порядку та залишено без змін.

Таким рішенням суду встановлено, що «02 серпня 2021 працівниками Відповідача складено акти про те, що лікар-кардіолог відділення інфаркту міокарда з блоком інтенсивної терапії ОСОБА_1 02 серпня 2021 о 11 год 45 хв. та о 15 год 00 хв. ще не приступив до виконання функціональних обов`язків згідно з затвердженим графіком роботи лікарів відділення.

Вказаний факт не підлягає переоцінці судом в даній цивільній справі №344/4270/23, і пояснення Позивача стосовно графіку його роботи та правомірності праці за власним режимом не можуть бути прийняті судом, оскільки відповідний факт вже встановлений.

Суд приймає до уваги ту обставину, що 02.08.2021 року ОСОБА_1 перебував на роботі, однак режиму роботи, у якому він безпідставно прагнув працювати (однозмінного режиму з окремими винятками), у ВІМзБІТ вже не існувало на підставі відповідних організаційно-розпорядчих документів, оскільки з 01.08.2021 року у відділенні Позивача було введено позмінний режим роботи відповідно до затверджених графіків.

Крім того, Суд вважає, що ОСОБА_1 , який у встановленому порядку відмовився працювати у новому режимі праці (не погодився на зміну умов праці), повинен був усвідомлювати, що з часу запровадження нових умов праці на підприємстві (у його відділенні) трудові відносини з ним підлягатимуть припиненню.

Посилання Позивача в судовому засіданні на ту обставину, що його не повідомлено конкретно, де було його робоче місце 02.08.2021 року, як і посилання на відсутність четвертого лікарського посту для нього в цей день, не стосуються предмету спору в даній цивільній справі.

Та обставина, що ОСОБА_1 в цей день 02.08.2021 здійснював обхід своїх пацієнтів, робив їм лікарські призначення (що підтверджується наявними в матеріалах справи листками призначень відповідних пацієнтів ВІМзБІТ), на думку Суду, характеризує ОСОБА_1 виключно як сумлінного та відданого присязі лікаря, однак така обставина не може бути підставою для покладення на роботодавця обов`язку оплатити день звільнення ОСОБА_1 як робочий день, оскільки його фактичне перебування у ВІМзБІТ не вважається належним виконанням посадових обов`язків, оскільки ОСОБА_1 не працював у встановленому 02.08.2021 режимі роботи ВІМзБІТ, що зафіксовано відповідними актами, які досліджувалися судами у іншій справі.

Всі інші доводи Позивача щодо відсутності для нього 02.08.2021 робочого місця, допущення стосовно нього дискримінації тощо не спростовують висновок суду про відсутність підстав для виплати йому заробітної плати за день звільнення 02.08.2021 року».

Разом з тим, у справі №344/13269/21 позивач обґрунтовував свої вимоги й тим, що відповідач також не визначив чітко, відповідно до статті 29 КЗпП України основне робоче місце позивача в лікарській Відділення в якості лікуючого лікаря по щоденному догляду за хворими в загальних лікувальних позаблочних палатах чи в лікарській Блоку інтенсивної терапії в якості чергового лікаря на цілодобовому посту по догляду за хворими в палатах інтенсивної терапії у позмінному режимі. З цієї причини факт порушення ним трудової дисципліни 02 серпня 2021 року відсутній, оскільки не підтверджує відсутність на робочому місці, яке не було визначено.

Тому слід зауважити, твердження позивача, що його перебування на роботі 02.08.2021 у ВІМзБІТ з 08 год. 17 год., зафіксовано у Табелі за серпень 2021 року, винятково щодо нього з поміж чотирьох лікарів у робочій зміні з 08 год. начебто порушення трудової дисципліни з 08 год. 02.08.2021 у вигляді прогулу було зумовлено прихованою від нього відповідачем обставиною відсутнього саме для нього фіксованого робочого місця і, керуючись позицією відповідача, полягало у відсутності ( з вини відповідача) тільки його ( позивача) на відсутньому для нього фіксованому робочому місці, не є істотним та належним. Оскільки позивачем з самого початку висловлювалось невдоволення, зауваження щодо відсутності фіксованого для нього робочого місця та не згодою працювати в нових умовах, однак продовжував виходити на роботу, зокрема 02.08.2021 з 08 по 17 год, хоча повинен був працювати до 20 год.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що підстави, викладені заявником у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не є істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи у розумінні п. 1 ч. 2ст. 423 ЦПК України., а також є новим доказом та новим обґрунтуванням позовних вимог одночасно.

Відтак, у заяві ОСОБА_1 про перегляд рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2021 року у справі № 344/13269/21 слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючисьстаттями 423-429 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

У заяві ОСОБА_1 про перегляд рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 01 грудня 2021 року у справі № 344/13269/21 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Івано-Франківський обласний клінічний кардіологічний центр Івано-Франківської обласної ради» за нововиявленими обставинами відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала - 09.04.2025.

Суддя

Івано-Франківського міського суду Кіндратишин Л.Р.