Рішення

від 19.11.2007 по справі 8/476/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/476/07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.07                                                                                        Справа №  8/476/07

Суддя   Попова І.А.

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, м.Запоріжжя

До відповідача Відкритого акціонерного товариства “Запорізький комбінат будматеріалів”, м. Запоріжжя

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Комунальне підприємство “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 10”, м. Запоріжжя  

                                             Суддя           Попова І.А.

Представники:

Від позивача: Стініч М.М., дов. № 283 від 29.11.2006 р.

Від відповідача: Кулакова Н.В., дов. від 10.01.2007 р.

Від третьої особи: Панченко Т.І., дов. від 04.01.2007 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення 33754 грн. 72 коп. основного боргу за спожиту електроенергію за договором № 3607 від 09.07.1997 р.

Розгляд справи відкладався, вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 19.11.2007 р.

Позивач підтримує вимоги з підстав викладених у позові, в обґрунтування вимог зазначає, що за умовами договору № 3607 від 09.07.1997 р. на користування електричною енергією відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої електроенергії. За період з червня 2006 р. по травень 2007 р. відповідачем спожито 190621 кВт/год електроенергії на загальну суму 33754 грн. 72 коп., поставлену на об'єкт за адресою вул.. Цегельна, 13.  На оплату спожитої електроенергії відповідачу направлена вимога-доручення № 3607 від 03.09.2007 р. на суму 33754 грн., яка відповідачем не оплачена. Позивач просить стягнути з відповідача 33754 грн. 72 коп. основного боргу за спожиту активну електричну енергію.

Відповідач проти позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що відповідно до рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.10.2004 р. № 412/2 та акту приймання-передачі будівлю гуртожитку, в яку постачалася електроенергія за договором № 3607 від 09.07.1997 р., прийнято до комунальної власності м. Запоріжжя та передано в повне господарське відання КП “ВРЕЖО № 10”. Після передачі гуртожитку у комунальну власність відповідач не зобов'язаний утримувати не належне йому майно і нести витрати по оплаті електроенергії, оскільки відпали правові підстави для виконання договору користування електроенергією № 3607 від 09.07.1997 р., зокрема, щодо оплати. Крім того, відповідач вказує, термін дії договору визначений сторонами до 31.12.1997 р. та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення цього строку жодна із сторін не повідомить іншу сторону про розірвання договору. Згідно п. 7.1 Правил користування електричною енергією у разі припинення споживання електричної енергії внаслідок звільнення споживачем займаного об'єкта споживач зобов'язаний повідомити про це постачальника електричної енергії. Постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором, з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та оформити нового споживача в порядку, встановленому цими Правилами. Відповідач зазначає, що позивач неодноразово повідомлявся про звільнення об'єкта відповідачем  та припинення договору № 3907 від 09.07.1997 р.

Представник третьої особи, залученої до участі у справі ухвалою суду від 06.11.2007 р. пояснив, що гуртожиток по вул. Цегельна, 13 передано на баланс КП “ВРЕЖО № 10” за рішенням міськради № 412/2 від 28.10.2004 р. Третя особа зазначає, що неодноразово звертався до ВАТ “Запоріжжяобленерго” з проханням включити в дислокацію об'єктів, на які за умовами договору № 3601 з позивачем поставляється електроенергія, будинок по вул. Цегельна, 13. Оскільки ВАТ “Запорізький комбінат будматеріалів” заяви про припинення договору на постачання електроенергії на цей об'єкт не подавало, електропередавальній організації підприємству “ВРЕЖО № 10” було в цьому відмовлено. Як зазначає третя особа, таку заяву було подано відповідачем лише 18.12.2006 року і актом від 11.04.2007 р. договір з відповідачем № 3607 було розірвано.

Заслухавши представників, дослідивши додані матеріали, суд встановив, що сторонами по справі 09.07.1997 р. укладено договір на користування електроенергією за умовами якого ВАТ “Запоріжжяобленерго” здійснювало постачання електроенергії на об'єкти відповідача згідно додатку № 2.1, в тому числі будинок № 13 по вул.. Цегельна, в м. Запоріжжя.

Предметом даного спору є заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу в розмірі 33754,72 грн. за період постачання електроенергія з червня 2006 р. до травня 2007 р.

Відповідач в обґрунтування заперечень посилається на припинення договору № 3607 в зв'язку з передачею житлового будинку (гуртожитку по вул.. Цегельна, 13) до комунальної власності у 2004 році.

Додані матеріали свідчать, що за актом приймання-передачі, затвердженим рішенням виконкому Запорізької міської ради № 412/2 від 28.10.2004 р. будівля гуртожитку за адресою вул.. Цегельна, 13 передана до комунальної власності.

Сторонами по справі 01.12.2005 р. укладено договір № 426 на постачання електроенергії за яким відповідач отримує електроенергію на власні потреби.

Таким чином, електроенергія в будинок 13 по вул. Цегельна, поставляється позивачем на задоволення потреб споживачів (фізичних осіб –населення) у житлово-комунальних послугах.

Відносини щодо надання та отримання житлово-комунальних послуг населенням регулюються Законом України “Про житлово-комунальні послуги” та Правилами користування електричною енергією для населення (затв. Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 р. (з наступними змінами). Пунктом 3 зазначених Правил встановлено, що споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про  користування електричною енергією між споживачем і енергопостачальником, що   розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією (додаток 1) і укладається на три роки. У багатоквартирному будинку енергопостачальник укладає договори з кожним наймачем (власником) квартири.

24 червня 2004 року прийнято Закону України “Про житлово-комунальні послуги”. Зазначеним Законом встановлено, що комунальні послуги –це результат господарської  діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні  холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Статтею 19 Закону встановлено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками  відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач  та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем,  виконавцем або виробником. Статтею 7 Закону визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері  житло-комунальних послуг належить, зокрема, визначення виконавця житлово-комунальних послуг.

Товариство “Запорізький комбінат будматеріалів” у встановленому порядку не визнавалося виконавцем послуг для населення з енергопостачання у період часу, що вивчається.

В зв'язку з передачею житлового будинку по вул.. Цегельна, 13 до комунальної власності, акт передачі якого підписано, в тому числі членом комісії, уповноваженим товариством “Запоріжжяобленерго”, взаємовідносини постачальників (виконавців) житлово-комунальних послуг населенню у житловому фонді мали бути приведеними у відповідність до вимог Закону України “Про житлово-комунальні послуги”. В пункті 1 Прикінцевих положень зазначеного Закону вказано, що договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом, мають бути приведені у відповідність із ним до 1 січня 2006 року.

Відповідно до п. 7.10 Правил користування електричною енергією (що діяли в редакції, затвердженій постановою НКРЕ від 31.07.1996 р. № 8 (у редакції постанови НКРЕ від 22.08.2002 р. № 928 до набрання чинності нової редакції ПКЕЕ від 17.10.2005 р. № 910, тобто на час передачі будівлі у комунальну власність), у разі припинення споживання  електричної енергії внаслідок звільнення споживачем займаного об'єкта він за 7 днів до виїзду зобов'язаний повідомити про це постачальника електричної енергії та (у разі   наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного   споживача і здійснити повний розрахунок. Постачальник електричної енергії припиняє   постачання електричної енергії на об'єкт, а електропередавальна організація (основний   споживач) - передачу електричної енергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з дати, обумовленої в повідомленні. Оформлення нового споживача і підключення    його електроустановок до мережі здійснюється в порядку, встановленому цими Правилами.

Право встановлювальні документи та інвентарна справа зазначеної будівлі передані відповідачем КП “ВРЕЖО № 2” в листопаді 2004 року.

          Зокрема, листом № 01/59 від 10.03.2006 р., листом № 01/193 від 11.07.2006 р. та іншими, відповідач неодноразово повідомляв ВАТ “Запоріжжяобленерго” про припинення споживання електроенергії на об'єкті по вул. Цегельна, 13 з жовтня 2004 року. Незважаючи на цей факт позивач не припинив постачання електроенергії та не уклав відповідний договір із споживачами та/або виконавцем послуг для населення (у разі визначення такого).

          У відповідності до приписів ст.. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що внаслідок припинення договору № 3607 від 09.07.1997 р. на користування електричною енергією з ВАТ “Запорізький комбінат будматеріалів” вимоги про стягнення 33754,72 грн. плати за використану електроенергію за період червень 2006 року –травень 2007 року задоволенню не підлягають.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п. 4.2 договору № 3607 від 09.07.1997 р. щомісячно до 14 годин другого робочого дня наступного за звітним місяця (розрахунковим періодом) споживач направляє свого представника в відділ збуту для пред'явлення звіту про спожиту електроенергію (активну та реактивну) за розрахунковий період, документів на підтвердження оплати за спожиту електроенергію за розрахунковий період та отримання платіжних документів для оплати електроенергії в наступному розрахунковому періоді. Сума оплати визначається згідно з очікуваним споживанням електроенергії в наступному розрахунковому періоді з урахуванням кредитового сальдо за попередній розрахунковий період.

          Позивач в обґрунтування доводів щодо отримання саме відповідачем електроенергії за умовами договору № 3607 посилається на рапорти про спожиту електроенергію, засвідчені підписом та печаткою відповідача за зазначений час.

Вивчені матеріали свідчать, що згідно протоколу № 2 засідання Наглядової Ради ВАТ “Запорізький комбінат будматеріалів” від 04.11.2004 р. ЖКК ВАТ “Запорізький комбінат будматеріалів” ліквідовано за рішенням власника та знято з податкового обліку 01.04.2005 р. Тобто, будь-яка особа, що надавала рапорти про спожиту електроенергію впродовж червня 2006 р. –травня 2007 року, засвідчувала дійсність показів приладів обліку, але не могла діяти від імені особи, яка вже є ліквідованою  - ЖКК ВАТ “Запорізький комбінат будматеріалів”.

Крім того, матеріали свідчать, що і позивач ВАТ “Запоріжжяобленерго” будь-яких вимог до відповідача щодо користування електричною енергією населенням  у гуртожитку не заявляв, платіжні доручення для сплати пред'явлені відповідачу не щомісяця, а раз в два - три рок.

В позові про стягнення 33754 грн. 72 коп. відмовляється.

Судові витрат відносяться на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

                                                            ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя                                                               І.А. Попова                             

                 Рішення підписано 28 грудня 2007 року.