Постанова

від 10.04.2008 по справі 8/476/07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/476/07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.04.08                                                                                               Справа №8/476/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Колодій Н.А.  , Шевченко Т. М.

при секретарі: Шерник О.В.

За участю представників:

позивача: Стініч М.М., дов. № 194 від 09.10.2007 р.     

відповідача:  Кулакова Н.В., дов. б/н від 24.12.2007 р.

третьої особи: не з'явився   

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж,                 м. Запоріжжя

на  рішення господарського суду Запорізької області від 19.11.2007 р. у справі № 8/476/07

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 10», м. Запоріжжя

69068, м. Запоріжжя, вул. 8 Березня, буд. 46

про стягнення 33.754,72 грн.

Встановив:

20.09.2007 р. відкрите акціонерне товариство “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя, (далі - позивач) звернулось в  господарський суд Запорізької області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Запорізький комбінат будматеріалів”, м. Запоріжжя, (далі - відповідач) про стягнення 33.754,72 грн. основного боргу за договором на користування електричною енергією № 3607 від 09.07.1997 р.

Ухвалою від 06.11.2007 р. у цій справі господарський суд Запорізької області залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - Комунальне підприємство «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 10», м. Запоріжжя, (далі – третя особа).     

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.11.2007 р. у справі № 8/476/07 (суддя Попова І.А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано наступним.

Правовідносини сторін були врегульовані договором на користування електричною енергією № 3607 від 09.07.1997 р. Керуючись приписами Цивільного кодексу України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Правил користування електричною енергією для населення (затв. Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 р.), суд першої інстанції дійшов до висновку, що внаслідок припинення договору на користування електричною енергією № 3607 від 09.07.1997 р. вимоги про стягнення 33.754,72 грн. плати за використану електроенергію за період червень 2006 року - травень 2007 року задоволенню не підлягають.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду, просить суд рішення господарського суду Запорізької області від 19.11.2007 р. у справі № 8/476/07 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. На думку позивача, договір на користування електричною енергією № 3607 від 09.07.1997 р. є безстроковим, тому ніякі заяви, подані після 31.12.1997 р., не можуть прийматися  як підстава для розірвання договору. Таким чином, вказаний договір може бути розірвано виключно за домовленістю сторін або в судовому порядку. Також позивач зазначає, що будівля по          вул. Цегельній, 13 є гуртожитком, тому окремі договори між мешканцями цього гуртожитку та позивачем не укладаються. Позивач вважає, що доказом споживання електроенергії є сам діючий договір на постачання електроенергії і тому не слід брати до уваги, що рапорти про спожиту електроенергію надавалися особою, що не перебуває з відповідачем в трудових відносинах.

Апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 10.04.2008 року о 17-00 год.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що 28.10.2004 р. будинок по          вул. Цегельній, 13 було передано до комунальної власності м. Запоріжжя в повне господарське відання КП «ВРЕЖО № 10» і саме воно мало утримувати належне йому майно і нести витрати по оплаті електроенергії. Вимоги позивача не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки відповідач в грудні 2006 р. в черговий раз зазначив про відмову від договору.   За казаних обставин просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа в своєму відзиві на апеляційну скаргу просить суд рішення господарського суду Запорізької області від 19.11.2007 р. у справі № 8/476/07 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Розпорядженням Першого заступника голови Запорізького апеляційного господарського суду № 696 від 10.04.2008 року справа № 8/476/07 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий:   Коробка Н.Д., судді: Колодій Н.А., Шевченко Т.М.

Представники сторін в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників третьої особи.  

За клопотанням представників сторін судовий процес вівся без застосування засобів технічного забезпечення. За їх згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги, взявши до уваги доводи представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Сторонами у справі 09.07.1997 р. було укладено договір на користування електричною енергією № 3607 (Договір), згідно з умовами якого позивач здійснює постачання електроенергії за регульованими тарифами відповідно до умов Договору, а відповідач своєчасно проводить оплату за використану електроенергію і виконує інші умови, обумовлені Договором.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору відповідач зобов'язався оплачувати використану електричну енергію і потужність, інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами, індексами цін згідно з постановами законодавчих органів виключно в грошовій формі.  

Щомісячно до 14 години другого робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, відповідач направляє свого представника у відділ збуту для пред'явлення звіту (рапорту згідно з Додатком 12) про спожиту електроенергію (активну і реактивну) за розрахунковий період, документів, які підтверджують оплату за спожиту електроенергію за розрахунковий період і отримання платіжних документів для оплати електроенергії в наступному розрахунковому періоді. Сума оплати визначається відповідно до очікуваного споживання електроенергії в наступному розрахунковому періоді з урахуванням кредитового сальдо за попередній розрахунковий період (п. 4.2 Договору).

Остаточний розрахунок за електроенергію і потужність, плата за споживання і генерацію реактивної енергії, розраховані по наданому згідно з п. 4.2 рапорту (звіту), а також інші платежі за розрахунковий період проводяться по платіжним вимогам-дорученням, які направляються відповідачу позивачем (п. 4.3 Договору).   

Відповідач проводить оплату в 5-тиденний строк після дати, зазначеної у вимозі-дорученні (п. 4.4 Договору).

Згідно з п. 10.1 Договору він укладений на строк до 31.12.1997 р. і вступає в силу з моменту його підписання і вважається щорічно пролонгованим, якщо за місяць до закінчення цього строку не надійде заява однієї із сторін про відмову від Договору або його перегляд.  

Протягом червня 2006 р. – травня 2007 р. позивач здійснював постачання електроенергії на об'єкт відповідача згідно з додатком № 2.1 до Договору, а саме в будинок  № 13 по вул. Цегельна в м. Запоріжжя в кількості 190621 к Вт/год. всього на суму 33.754,72 грн.

Вказане позивач підтверджує відповідними  рапортами про спожиту електроенергію за вищевказаний період (а.с. 95 - 103).

До сплати за спожиту в червні 2006 р. – травні 2007 р. електроенергію відповідачу була виписана платіжна вимога-доручення № 3607 від 03.09.2007 р. на суму 33.754,72 грн., докази надіслання містяться в матеріалах справи (а.с. 31).

Вказану платіжну вимогу-доручення відповідач не оплатив.

Стягнення з відповідача на користь позивача 33.754,72 грн. основного боргу за Договором стало предметом спору у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 99 та 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором     енергопостачання    енергопостачальне підприємство (енергопостачальник)  відпускає  електричну  енергію, пару,  гарячу  і  перегріту  воду  (далі  -  енергію)  споживачеві (абоненту),  який  зобов'язаний  оплатити  прийняту   енергію   та дотримуватися  передбаченого  договором режиму її використання,  а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного  обладнання, що ним використовується. Відпуск  енергії  без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Згідно з п. 1 ст. 188 ГК України зміна    та    розірвання    господарських   договорів   в односторонньому порядку не допускаються,  якщо інше не передбачено законом або договором.

Додані матеріали свідчать, що за актом приймання-передачі, затвердженим рішенням виконкому Запорізької міської ради № 412/2 від 28.10.2004 р. будівля гуртожитку за адресою    вул. Цегельна, 13 передана до комунальної власності.

Листами: № 01/59 від 10.03.2006 р., № 01/193 від 11.07.2006 р., відповідач неодноразово повідомляв позивача про припинення споживання електроенергії на об'єкті по вул. Цегельна, 13 з жовтня 2004 року.

Листом № 01/333 від 18.12.2006 р. до позивача (докази надіслання містяться в матеріалах справи) (а.с. 51 - 52) відповідач просив вважати Договір розірваним.

Враховуючи викладене і з огляду на п. 10.1 Договору колегія суддів вважає Договір з січня 2007 р. таким, що припинився.    

Незважаючи на цей факт позивач не припинив постачання електроенергії та не уклав відповідний договір із споживачами та/або виконавцем послуг для населення (у разі визначення такого).

В зв'язку з передачею гуртожитку по вул. Цегельна, 13 до комунальної власності, акт передачі якого підписано, в тому числі членом комісії, уповноваженим товариством "Запоріжжяобленерго", взаємовідносини постачальників (виконавців) житлово-комунальних послуг населенню у житловому фонді мали бути приведеними у відповідність до вимог Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Відповідно до ст. 19 зазначеного Закону відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником. Статтею 7 Закону визначено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, визначення виконавця житлово-комунальних послуг.

Згідно з листом НКРЕЕ України № 03-39-11/4426 від 20.09.2005 р. відносини мешканців гуртожитку та його  власника  регулюються цивільним  законодавством  (Глава  58  та  59  Цивільного  кодексу України,  Житловим кодексом України (Розділ III Глава 4 Житлового кодексу),  а також норм Примірного положення про   гуртожитки,   затвердженого   постановою   Ради    Міністрів Української  РСР  від  03.06.86 N 208.  Відповідно до норм зазначених  нормативно-правових  актів  розрахунки  мешканців будинку за спожиту електричну енергію здійснюються безпосередньо з власником  будинку.  При  цьому  порядок  розрахунків  за  спожиту електричну  енергію  мешканцями  гуртожитку  має  бути  визначений документом,  що регулює  відносини  власника  гуртожитку  та  його мешканців.

Як підтверджується матеріалами справи відповідач не є власником гуртожитку по          вул. Цегельна, 13 у м. Запоріжжі. Відповідно до матеріалів справи з 28.10.2004 р. гуртожиток по вул. Цегельна, 13 у м. Запоріжжі знаходиться в повному господарському віданні КП «ВРЕЖО     № 10» - третя особа у справі.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими в частині стягнення 6.813,04 грн. основного боргу за період з червня по грудень 2006 р. В іншій частині позову слід відмовити.

У зв'язку з вищевикладеним, апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, оскаржуване рішення підлягає зміні через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 89, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України,  Запорізький апеляційний господарський суд

                                               ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя, задовольнити частково.

Рішення господарського суду Запорізької області від 19.11.2007 р. у справі № 8/476/07 змінити. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Запорізький комбінат будматеріалів”, м. Запоріжжя, на користь відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя, 6.813,04 грн. основного боргу,       68,12 грн.. державного мита, 23,81 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.»

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Запорізький комбінат будматеріалів”, м. Запоріжжя, на користь відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Запорізьких міських електричних мереж, м. Запоріжжя, 34,06 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги. Видати наказ.   

Видачу наказів із зазначенням необхідних реквізитів доручити господарському суду Запорізької області.

Постанова оформлена і підписана відповідно до ст.84 ГПК України 16.04.2008р.

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  

 Колодій Н.А.  Шевченко Т. М.