Ухвала від 10.04.2025 по справі 283/564/25

Справа № 283/564/25

Провадження №1-кп/283/159/2025

У Х В А Л А

10 квітня 2025 року м. Малин

Малинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ), її захисника адвоката ОСОБА_5 , провівши судове засідання у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР 15.11.2024 за № 12024060510000362, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11.03.2025 до Малинського районного суду Житомирської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР 15.11.2024 за № 12024060510000362, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 313, ч. 2 ст. 317, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України. Обвинуваченій ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурором подано клопотання про продовження строку тримання під вартою, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, що обвинувачена ОСОБА_4 може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків; вчинити нове кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується. Запобігти вказаним ризикам, на думку прокурора, застосуванням більш м`якого запобіжного заходу не можливо.

В судовому засіданні прокурор підтримав позицію щодо необхідності продовження обвинуваченій строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, зокрема: ризик ухилення обвинуваченої від суду, ризик скоєння нових кримінальних правопорушень, а також ризик незаконного впливу на свідків, які ще не були допитані.

Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 заперечив щодо продовження строку запобіжного заходу, посилаючись на те, що клопотання про продовження строку запобіжного заходу є необґрунтованим. Просив застосувати до обвинуваченої цілодобовий домашній арешт. Зауважив, що обвинувачена має постійне місце проживання, на утриманні двох дітей, а тому цілодобовий домашній арешт є достатнім запобіжним заходом. Крім того, перебування обвинуваченої під домашнім арештом в Закарпатській області цілком гарантуватиме утримання її від спілкування зі свідками кримінального провадження.

Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала позицію захисника та зазначила, що доказів винуватості у вчиненні неї злочинів немає.

Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку обвинуваченої та її захисника, суд дійшов наступного висновку.

При обранні запобіжного заходу повинні враховуватись одночасно його мета (ч.1 ст.177 КПК), підстави (ч.2 ст.177 КПК) та інші передбачені законом обставини (ст.178 КПК). Згідно з ч.2 ст.177КПК підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Відповідно достатті 183КПК України,тримання підвартою євинятковим запобіжнимзаходом,який застосовуєтьсявиключно уразі,якщо прокурордоведе,що жоденіз більшм`якихзапобіжних заходівне зможезапобігти ризикам,передбаченим статтею177цього Кодексу,крім випадків,передбачених частиноюп`ятоюстатті 176цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Під час розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років.

ОСОБА_4 , знаючи про тяжкість покарання, що їй загрожує у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, з метою уникнення відповідальності може переховуватися від суду, це підтверджується тим, що ОСОБА_4 ухвалами Тячівського районного суду Закарпатської області оголошувалася в розшук.

На даний час остання не працевлаштована, не має постійного джерела доходу, що свідчить про можливість вчинення нею нових кримінальних правопорушень, з метою відшукання грошових коштів на життя. Про ризик такої поведінки свідчить факт притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 185 КК України з приводу таємного викрадення грошових коштів.

Судовий розгляд кримінального провадження тільки розпочався, обвинувачена своєї вини у інкримінованим їй злочинам не визнає в повному обсязі, свідки у даному кримінальному провадженні ще не були допитані. Враховуючи позицію обвинуваченої та суб`єктний склад свідків, продовжує також існувати ризик впливу обвинуваченої на свідків.

З огляду на викладене, суд вважає, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконний вплив на свідків,які щене булидопитані уданому кримінальномупровадженні,а такожвчинення іншихкримінальних правопорушеньпродовжують існувати,а томужоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої.

Доводи сторони захисту про відсутність доказів щодо наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд вважає необґрунтованими, оскільки при розгляді клопотання слідчого встановлено об`єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченої під вартою та встановлена наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, а будь-яких об`єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які раніше слугували підставою для обрання та подальшого продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стороною захисту не наведено.

При цьому, обвинуваченій може бути змінений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в разі внесення застави.

Відповідно до ч. 4 ст.182КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу.

Враховуючи матеріальний стан обвинуваченої, тяжкість правопорушень, суд вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст.182КПК України у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Керуючись ст.ст.177,183, 331,372, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12024060510000362 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою в ДУ «Житомирська установа виконання покарань №8» строком на 60 (шістдесят) днів, до 08 червня 2025 року (включно).

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави 100 (сто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 302800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень.

Роз`яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок (одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області код за ЄДРПОУ 26278626 МФО 820172 в ДКС України м. Київ р/р UA678201720355249002000000277) коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення та обвинувачена підлягає звільненню з-під варти негайно, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України під зобов`язання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :

- не виїжджати із АДРЕСА_1 , без дозволу суду;

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання;

- утриматись від спілкування із свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Копію ухвали направити уповноваженій особі місця попереднього ув`язнення для виконання та вручення обвинуваченій під розписку.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченою в той же строк з моменту її вручення.

Суддя ОСОБА_1