Рішення від 10.04.2025 по справі 759/23280/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/23280/24

пр. № 2/759/1225/25

10 квітня 2025 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Твердохліб Ю.О.

за участю секретаря судового засідання Вінцковської О.І.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_19

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЖА НЕТ», ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації і відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2024 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЖА НЕТ» (далі - ТОВ «МЕЖА НЕТ»), ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації і відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивувала тим, що в провадженні Святошинського районного суду м. Києва розглядається цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ТОВ «МЕЖА НЕТ», ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 30 липня 2024 року відкрито провадження у справі № 759/15495/24 та розгляд справи призначено проводити за правилами загального позовного провадження.

31 липня 2024 року відповідач ТОВ «МЕЖА НЕТ» опублікував статтю із темою «Модель Playboy ОСОБА_2 подала на «Межу» до суду, аби довести, що вона не ескортниця» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1, до якої автор долучив фото першого аркушу ухвали Святошинського районного суду м. Києва про відкриття провадження від 30 липня 2024 року у справі № 759/15495/24.

Відповідачі регулярними своїми діями вкотре порушили честь, гідність та ділову репутацію позивача - ОСОБА_2 , оскільки інформація, яка була ними опублікована на офіційному веб-сайті ТОВ «МЕЖА НЕТ», не відповідає дійсності, стосується її честі, гідності та ділової репутації та формує негативний морально-етичний портрет позивача в очах членів її сім`ї; громадськості, а тому підлягає спростуванню.

Відповідачі, поширивши недостовірну інформацію про позивача за відсутності будь-яких належних та допустимих доказів, безпідставно звинуватили позивача у наданні послуг ескорт, що випливає із самого заголовку статті «Модель Playboy ОСОБА_2 подала на «Межу» до суду, аби довести, що вона не ескортниця», чим фактично перебрали на себе функцію здійснення правосуддя в Україні.

Так, стаття із темою « Модель Playboy ОСОБА_2 подала на «Межу» до суду, аби довести, що вона не ескортниця» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 , містить наступний текст: «Раніше «Межа» розповідала про життя столичного ДМСника ОСОБА_15 . Зокрема, й про його цивільну дружину ОСОБА_2 » та посилання на раніше опублікований відео-матеріал під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 (на веб-сайті відеохостингу YouTube , за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_11 на каналі відео-контенту під назвою «МЕЖА » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 ).

Вказаний відео-матеріал є предметом розгляду у справі № 759/15495/24, що перебуває в провадженні Святошинського районного суду м. Києва та містить наступну інформацію щодо позивача: «Це ОСОБА_8 . Із начальником управління ДМСу Києві та Київській області їх пов`язує не лише схоже прізвище, а й цивільний шлюб. На кадрах із дня народження ОСОБА_9 вони разом йдуть зі свята. За даними інформаторів Межі, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 досі проживають разом, спільно відпочивають, полюбляють дороге життя, що видно з інстаграму моделі: елітні автівки, брендові речі, розкіш, фотосесії у стилі «ню» звичайна частина життя моделі. Далі більше. Під моніторингу цивільної дружини ОСОБА_15 , редакція Межі виявила такі публікації. У мережі подейкують, що ОСОБА_13 надавала екскорт послуги, але й це ще не найгірше. Нещодавно Українка отримала друге громадянство країни терористки. До редакції Межі потрапила фото, здобуті завдяки агентській роботі у російському консульстві. На знімках видно, що ОСОБА_8 отримала документи 09 листопада 2023 року, на другому році повномасштабної війни» (проміжковий період часу у відео з 05:15 по 06:08).

Після вказаного відео-матеріалу стаття із темою « Модель Playboy ОСОБА_2 подала на «Межу» до суду, аби довести, що вона не ескортниця» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1, містить наступний текст: « Нині ОСОБА_2 подала до суду на ТОВ «МЕЖА НЕТ» за образу честі та гідності. Зазначимо, що у матеріалі стверджень та оцінювальних суджень не було. Усе було підкріплено знімками та інформацією з мережі. Ми демонстрували документи, які свідчать про те, що українська фотомодель під час повномасштабного вторгнення, а точніше 9 листопада 2023 року, отримала російське громадянство. Знімки були здобуті завдяки агентській роботі у російському консульстві. Інстаграм моделі «кипить» фотосесіями у стилі «ню». Так, це звичайна частина життя моделі, але під час моніторингу цивільної дружини ОСОБА_15 , журналісти виявили публікації, що вказують на іншу діяльність ОСОБА_16 . Нині дані з посилань зникли, інформацію «підчистили». Однак «рукописи не горять». Далі ж демонструємо теги ОСОБА_2 Get Contact. І якщо раніше Інстаграм ОСОБА_2 кипів «розкішними» постами... то нині вона закрила соцмережу».

Позивач вважає, що в діях відповідачів наявний юридичний склад правопорушення, що полягає у розповсюдженні негативної та недостовірної інформації, що стосується її особи, що призвело до порушення її права на повагу до її гідності, честі та ділової репутації.

Крім того, позивач стверджує, що інформація, поширена ТОВ «МЕЖА НЕТ» та ОСОБА_3 , є недостовірною та такою, що не лише принижує її честь, гідність та ділову репутацію як людини, а й створює негативне враження і відношення суспільства до неї, як до нечесної та непорядної людини; викладена неправдиво, містить відомості про події, яких не існувало взагалі, а тому має бути спростована як недостовірна в судовому порядку.

Позивач зазначає, що власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_5 , на якому розміщено недостовірну інформацію стосовно неї (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_1) є ТОВ «МЕЖА НЕТ», доступність сервера: перебуває у загальному доступі.

Відтак, доступ до сторінки є вільним, не потребує введення облікових даних користувача на сайті або якихось інших дій, пов`язаних з аутентифікацією доступу для перегляду і не мас обмежень за географічною ознакою, тобто перебуває у вільному доступі для необмеженого кола користувачів.

При цьому, як зазначає позивач, ТОВ «МЕЖА НЕТ» та ОСОБА_3 , як автор та власник статті, забезпечили можливість для будь-якого споживача контенту безперешкодно розповсюджувати матеріал шляхом його публікації на власних сторінках у соціальних мережах («ділитись» публікацією), вільно пересилати такий матеріал необмеженому колу осіб, додав хештеги наприкінці публікації для спрощення пошуку інформації в мережі Інтернет.

Це, на думку позивача, свідчить про поширення інформації серед необмеженого кола осіб. На сьогодні згадані інформаційні ресурси відкриті для перегляду необмеженого кола осіб, як на території України, так і за її межами.

Відповідно до висновку №15226 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 31 липня 2024 року опублікована інформація стосовно ОСОБА_2 має негативний характер.

Позивач зазначає, що інформація, поширена та розповсюджена відповідачами стосовно неї, подана у формі фактичних тверджень (даних) та не може кваліфікуватись як оціночні судження, вона містить стверджувальні вислови, які вказують на вчинення нею тих чи інших протиправних дій, які чинним законодавством кваліфікуються як правопорушення та дискредитують її в очах оточуючих, формуючи у них відповідну негативну оцінку її дій з точки зору моралі та дотримання закону.

Отже, як вважає позивач, із вказаного вище вбачається, що інформація, яка поширена відповідачами, є недостовірною та такою, що порочить її честь, гідність, ділову репутацію, а тому підлягає спростуванню.

Позивач вказує, що враховуючи, що недостовірна та негативна інформація щодо неї була розповсюджена відповідачами шляхом розміщення статті на сайті ІНФОРМАЦІЯ_5, то адекватним способом захисту порушених прав позивача є: 1) покладення зобов`язання на ТОВ «МЕЖА НЕТ» протягом десяти календарних днів з дня набрання рішенням законної сили, вилучити із загального доступу статтю із темою «Модель Playboy ОСОБА_2 подала на «Межу» до суду, аби довести, що вона не ескортниця» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1); 2) покладення зобов`язання на ТОВ «МЕЖА НЕТ», ОСОБА_3 протягом десяти календарних днів з дня набрання рішенням у справі законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення на головній сторінці сайту ІНФОРМАЦІЯ_5 тексту наступного змісту: «Поширена нами інформації про те, що ОСОБА_2 отримала паспорт громадянина рф, громадянство рф, та що вона надавала ескорт-послуги є недостовірною та такою, що не відповідає дійсності», та опублікувати вступну та резолютивну частину рішення, ухваленого у справі.

Крім того, позивач стверджує, що така інформація принижує її честь, гідність та ділову репутацію та завдає їй моральної шкоди, яка проявляється в порушенні звичайного способу життя та погіршення її психологічного стану, душевних переживаннях, зміні в організації її життя при спілкуванні із оточуючими, необхідністю додаткових пояснень тощо.

Водночас, вона серед колег, фахівців у сфері індустрії моди завжди характеризувалася як порядна, високоморальна та чесна людина. Тому до опублікування відповідачами спірної статті мала досконалу ділову репутацію, а поширення про неї недостовірної та негативної інформації, серед широкого кола осіб, значною мірою підірвало її авторитет та завдало великої шкоди діловій репутації, що призвело до появи негативних психосоматичних та психоемоційних змін: швидка втомлюваність, фіксованість на негативних переживаннях, періодичні нервові зриви, тривога з приводу майбутнього.

Ці переживання і зміни її організації життя мають причинно-наслідковий зв`язок та зумовлені розміщенням статті, зміст якої оскаржується.

Таким чином, позивач зазначила, що поширивши необмеженому колу осіб відносно неї недостовірну інформацію, зміст якої ганьбить її честь, гідність та ділову репутацію, оскільки в ній містяться відомості про події та факти, які ніколи не існували та негативно її висвітлюють перед суспільством, а тому вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідачів 100 000 (ста тисяч гривень) грн у відшкодування моральної шкоди.

Процесуальні дії

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 04 листопада 2024 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю. О. та 06 листопада 2024 року справа передана судді (а. с. 75, 76).

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 07 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі та призначено підготовче судове засідання (а. с. 77).

У листопаді 2024 року адвокат Каращенко Ю. В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , подала до суду заяву про забезпечення доказів, яка 11 листопада 2024 року передана судді.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 12 листопада 2024 року заяву адвоката Каращенко Ю. В., яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про забезпечення доказів залишено без задоволення (а.с.79-81).

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 12 листопада 2024 року заяву представника позивача ОСОБА_2 - Каращенко Ю. В. про витребування доказів задоволено 9а.с.89-90).

Витребувано у ТОВ «МЕЖА НЕТ», ОСОБА_3 :

- інформацію щодо власника та автора відео-матеріалу та публікацій, статті (в тому числі відео-матеріалу за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3) на веб-сайті ТОВ «МЕЖА НЕТ», за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1; правовстановлюючі документи, згідно з якими в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців зареєстровані відомості про ТОВ «МЕЖА НЕТ» як юридичну особу; інформацію щодо відносин (трудових, правових), у яких ОСОБА_3 перебуває з ТОВ «МЕЖА НЕТ»;

- інформацію, у який спосіб здійснювали посилання на недійсні та неіснуючі публікації в мережі інтернет: «…під час моніторингу цивільної дружини ОСОБА_15 , журналісти виявили публікації, що вказують на іншу діяльність ОСОБА_16 . Нині дані з посилань зникли, інформацію "підчистили". Однак «рукописи не горять»; джерела інформації, на підставі яких побудовані твердження головного редактора ТОВ «МЕЖА НЕТ» ОСОБА_17 : «Інстаграм моделі «кипить» фотосесіями у стилі «ню». Так, це звична частина життя моделі»; «українська фотомодель під час повномасштабного вторгнення, а точніше 9 листопада 2023 року, отримала російське громадянство. Знімки були здобуті завдяки агентській роботі у російському консульстві».

Витребувано у ОСОБА_3 інформацію про наявність чи відсутність у неї посвідчення журналіста, у разі наявності надати належним чином засвідчену копію.

Відзив на позов до суду від відповідачів не надходив.

Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 05 лютого 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду (а.с.100).

В судовому засіданні представник позивача просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідачів просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що докази впливу на ділову репутацію, честь та гідність позивача поширеною інформацією відсутні.

Суд, заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши та оцінивши докази в справі у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що раніше відповідачі опублікували відео-матеріал під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 (на веб-сайті відеохостингу YouTube, за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_11 на каналі відео-контенту під назвою «МЕЖА » за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_5 ) та містить наступну інформацію щодо позивача: «Це ОСОБА_8 . Із начальником управління ДМСу Києві та Київській області їх пов`язує не лише схоже прізвище, а й цивільний шлюб. На кадрах із дня народження ОСОБА_9 вони разом йдуть зі свята. За даними інформаторів Межі, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 досі проживають разом, спільно відпочивають, полюбляють дороге життя, що видно з інстаграму моделі: елітні автівки, брендові речі, розкіш, фотосесії у стилі «ню» звичайна частина життя моделі. Далі більше. Під моніторингу цивільної дружини ОСОБА_15 , редакція Межі виявила такі публікації. У мережі подейкують, що ОСОБА_13 надавала екскорт послуги, але й це ще не найгірше. Нещодавно Українка отримала друге громадянство країни терористки. До редакції Межі потрапила фото, здобуті завдяки агентській роботі у російському консульстві. На знімках видно, що ОСОБА_8 отримала документи 09 листопада 2023 року, на другому році повномасштабної війни» (проміжковий період часу у відео з 05:15 по 06:08).

Цей відео-матеріал є предметом розгляду у справі № 759/15495/24, після відкриття провадження в якій відповідач опублікував статтю із темою «Модель Playboy ОСОБА_2 подала на «Межу» до суду, аби довести, що вона не ескортниця» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка містить наступний текст: « Нині ОСОБА_2 подала до суду на ТОВ «МЕЖА НЕТ» за образу честі та гідності. Зазначимо, що у матеріалі стверджень та оцінювальних суджень не було. Усе було підкріплено знімками та інформацією з мережі. Ми демонстрували документи, які свідчать про те, що українська фотомодель під час повномасштабного вторгнення, а точніше 9 листопада 2023 року, отримала російське громадянство. Знімки були здобуті завдяки агентській роботі у російському консульстві. Інстаграм моделі «кипить» фотосесіями у стилі «ню». Так, це звичайна частина життя моделі, але під час моніторингу цивільної дружини ОСОБА_15 , журналісти виявили публікації, що вказують на іншу діяльність ОСОБА_16 . Нині дані з посилань зникли, інформацію «підчистили». Однак «рукописи не горять». Далі ж демонструємо теги ОСОБА_2 Get Contact. І якщо раніше Інстаграм ОСОБА_2 кипів «розкішними» постами... то нині вона закрила соцмережу».

Відповідно до довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення від 18 липня 2024 року № 150/2024-Д, власником веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_5 , на якому розміщено інформацію стосовно позивача є ТОВ «МЕЖА НЕТ», доступність сервера - перебуває у загальному доступі (а. с. 41-45).

Позивач з листопада 2022 року не виїжджала за межі України, що підтверджується копією закордонного паспорта позивача (а. с. 22-25).

Починаючи з вересня 2019 року позивач здійснює підприємницьку діяльність, зокрема, діяльність у сфері надання послуг перукарнями та салонами краси, діяльність у сфері фотографії та інше (а. с. 38).

Кримінальні провадження, в яких містяться відомості щодо притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності як підозрюваної, відсутні (а. с. 39, 40).

Відповідно до висновку за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 31 липня 2024 року № 15226 інформація стосовно ОСОБА_2 , поширена ІНФОРМАЦІЯ_6 через через відеохостинг YouTube за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_7 та у соціальній мережі Instagram на сторінці « ІНФОРМАЦІЯ_8 » у тексті з назвою « ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9: що пов`язує ДМСника, модель та олігарха» має негативний характер, викладена у формі фактичних тверджень «…елітні автівки, брендові речі, розкіш, фотосесії у стилі «ню» звичайна частина життя моделі», «Нещодавно Українка отримала друге громадянство країни терористки. До редакції Межі потрапила фото, здобуті завдяки агентській роботі у російському консульстві. На знімках видно, що ОСОБА_8 отримала документи 09 листопада 2023 року, на другому році повномасштабної війни» та оціночного судження «У мережі подейкують, що ОСОБА_13 надавала екскорт послуги, але й це ще не найгірше» (а. с. 50-54).

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Відповідно до ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Статтею 201 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

У ч. 1 ст. 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.

Згідно із ст. ст. 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації необхідно розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Аналіз чинного законодавства дає підстави стверджувати про існування презумпції неправдивості відомостей, які завдають шкоди честі, гідності та діловій репутації, а тому обов`язок доведення правдивості такої інформації покладається на особу, яка таку інформацію поширила (постанова Верховного Суду від 24 грудня 2021 року у справі № 757/9133/18-ц).

У п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1 роз`яснено, що суди повинні з`ясувати, чи є поширена інформація фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

У п. 15 згаданої Постанови Пленуму Верховного Суду України зазначено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації. Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Отже, недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням, чи критикою та чи є вона такою, що виходить за межі допустимої критики за встановлених судами фактичних обставин справи. Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку.

У постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 760/23818/20 зазначено, що фактичні твердження та оціночні судження є різними поняттями, а розмежовування цих термінів лежить в основі захисту права на честь та гідність як особистих немайнових прав. За своїм характером судження є розумовим актом, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, що пов`язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів.

У п. 6.26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 зазначено, що «.. не можна визнати інформацію такою, що має характер оціночних суджень, якщо ця інформація стосується конкретних подій, конкретної особи (позивача) та подається як установлений факт, тобто…повідомляється чітко, точно та є констатацією факту».

Отже, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці ЄСПЛ при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

При вирішенні питання про порушення права на презумпцію невинуватості слід брати до уваги не лише зміст конкретних висловлювань, а й контекст, в якому вони були зроблені (рішення ЄСПЛ в справі «Дактарас проти Литви» від 24 листопада 2000 року).

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (презумпція невинуватості).

Згідно з ч. 2 ст. 6 Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У наведених приписах втілено одну із фундаментальних засад судочинства у демократичному суспільстві - принцип презумпції невинуватості.

Посилання на конкретну фізичну особу у контексті її зв`язку зі злочином, кримінальним провадженням чи його розслідуванням можливо лише у випадку, коли особа перебуває у статусі підозрюваного, обвинуваченого або підсудного (постанова Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі № 484/2781/19-ц.)

Така інформація порушує презумпцію невинуватості позивача, гарантовану ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України, впливає на соціальну оцінку особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на загальноприйнятих уявленнях щодо моралі, норм поведінки та ділових якостей та є розповсюдженням недостовірної інформації.

Публічно поширена інформація про позивача, яка стала доступною необмеженому колу осіб викладена у формі фактичних тверджень і не є оціночним судженням. Такі обставини підтверджуються, зокрема, висновком № 15226 за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 31 липня 2024 року.

Назвавши статтю « Модель Playboy ОСОБА_2 подала на «Межу» до суду, аби довести, що вона не ескортниця» та поширюючи інформацію про те, що "...українська фотомодель під час повномасштабного вторгнення, а точніше 9 листопада 2023 року, отримала російське громадянство..Інстаграм моделі «кипить» фотосесіями у стилі «ню». Так, це звичайна частина життя моделі, але під час моніторингу цивільної дружини ОСОБА_15 , журналісти виявили публікації, що вказують на іншу діяльність ОСОБА_18 ", тобто, що позивач отримала паспорт громадянина рф, громадянство рф, та що вона надавала ескорт-послуги, відповідачами було порушено ст. 62 Конституції України, оскільки ними не доведено вчинення позивачем протиправних дій, кримінальних правопорушень, а тому поширена відповідачами інформація є недостовірною і неправдивою. Належних доказів правдивості, достовірності спірної інформації, поширеної відповідачами, останні не надали.

Наведена у розміщеній та поширеній відповідачами статті на власному веб-сайті інформація стосується особи позивача та її приватного життя, є фактичними твердженнями, а не оціночними судженнями.

ЄСПЛ, розглядаючи дифамаційні справи по суті, перевіряє дотримання балансу між правом, передбаченим статтею 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя), та правом, передбаченим статтею 10 (свобода вираження поглядів) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У таких справах необхідно враховувати дві ключові обставини: 1) ступінь суспільного інтересу до поширеної інформації і 2) ступінь публічності особи, щодо якої поширена інформація.

Значний суспільний інтерес має місце тоді, коли інформація безпосередньо впливає на суспільство в значній мірі і суспільство проявляє законний інтерес до цієї інформації (рішення ЄСПЛ Sunday Times v. the United Kingdom, № 6538/74, § 66, 26 квітня 1979 року), особливо, якщо це стосується добробуту населення (рішення ЄСПЛ Barthold v. Germany, № 8734/79, § 58, 25 березня 1985 року).

У Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).

Національні публічні діячі - фізичні особи, які виконують або виконували в Україні визначні публічні функції. Перелік публічних діячів визначений пунктом 37 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Наявність у позивача статусу публічної особи не підтверджується матеріалами справи. Позивачка також не є членом чи керівником політичних партій.

Позивач також не є громадською діячкою чи активісткою, оскільки відсутні підтвердження вчинення нею дій, спрямованих на просування соціальних, політичних, економічних, екологічних чи інших змін з бажанням здійснити поліпшення в суспільстві тощо.

Спірна інформація порушує особисті немайнові права позивача як фізичної особи, принижує її честь, гідність, ділову репутацію, завдає шкоди її інтересам.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що позовні вимоги в частині захисту честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації підлягають задоволенню.

За загальним правилом інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення, і суд вважає, що спростування має здійснитись у такий самий спосіб, в який поширювалась недостовірна інформація.

Отже, поширена відповідачами інформація є недостовірною та підлягає спростуванню у спосіб, заявлений позивачкою, а саме. 1) покладення зобов`язання на ТОВ «МЕЖА НЕТ» протягом десяти календарних днів з дня набрання рішенням законної сили, вилучити із загального доступу статтю із темою «Модель Playboy ОСОБА_2 подала на «Межу» до суду, аби довести, що вона не ескортниця» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1); 2) покладення зобов`язання на ТОВ «МЕЖА НЕТ», ОСОБА_3 протягом десяти календарних днів з дня набрання рішенням у справі законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення на головній сторінці сайту ІНФОРМАЦІЯ_5 тексту наступного змісту: «Поширена нами інформації про те, що ОСОБА_2 отримала паспорт громадянина рф, громадянство рф, та що вона надавала ескорт-послуги є недостовірною та такою, що не відповідає дійсності», та опублікувати вступну та резолютивну частину рішення, ухваленого у справі.

Заявляючи вимогу про стягнення з відповідачів 100 000,00 грн моральної шкоди, позивач не вказала з чого вона виходила при обрахунку такої суми, не підтвердила наявність у неї моральних страждань та їх ступінь.

Факт порушення оспорюваною інформацією честі й гідності позивача не є самостійною підставою для стягнення заявленої нею суми моральної шкоди без належного її обґрунтування.

Позивач не довела заподіяння їй моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн, не надала суду таких доказів, тому з урахуванням обставин справи в суду відсутні правові підстави для її стягнення.

Суд дійшов висновку, що визнання інформації такою, що порушила честь, гідність та ділову репутацію позивача з одночасним зобов`язанням відповідачів опублікувати її спростування є належною та справедливою сатисфакцією, яка достатньо відновлює попередній стан позивача, сприяє захисту її честі, гідності та ділової репутації.

Розподіл судових витрат

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. ст. 133, 141 ЦПК України.

За приписами частини першої, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі, на правничу допомогу.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року №13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно зі ст. ст. 133, 137 ЦПК України та ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» судові витрати на правничу допомогу, це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Частина 8 ст. 141 ЦПК України визначає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем заявлено про стягнення з відповідачів на її користь 41 750,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та надано суду документальне підтвердження надання правової допомоги та витрат, а саме: ордер від 01 листопада 2024 року серії АІ № 1739224 (а. с. 20), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 08 грудня 2017 року серії КС № 6259/10 (а. с. 21), договір про надання правової/правничої допомоги №44/24 від 30.10.2024 року (а.с.138-139, 149-152), акт №4 від 26.03.2025 (а.с.140,153).

Однак при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).

Враховуючи вищевикладене, складність справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи; час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значення справи для сторін, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, зменшивши їх розмір до 10 000,00 грн.

Оскільки позов підлягає частковому задоволенню, то з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 211,20 грн.

На підставі викладеного, та керуючись статтями 7, 9, 11, 12, 13, 81, 133, 141, 209, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЖА НЕТ», ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації і відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права на повагу до честі, гідності та ділової репутації, інформацію відносно ОСОБА_2 , поширену Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕЖА НЕТ» та ОСОБА_3 шляхом розміщення 31 липня 2024 року на веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЖА НЕТ» у статті під назвою «Модель Playboy ОСОБА_2 подала на «Межу» до суду, аби довести, що вона не ескортниця» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_12, а саме: « Нині ОСОБА_2 подала до суду на ТОВ «МЕЖА НЕТ» за образу честі та гідності. Зазначимо, що у матеріалі стверджень та оцінювальних суджень не було. Усе було підкріплено знімками та інформацією з мережі. Ми демонстрували документи, які свідчать про те, що українська фотомодель під час повномасштабного вторгнення, а точніше 9 листопада 2023 року, отримала російське громадянство. Знімки були здобуті завдяки агентській роботі у російському консульстві. Інстаграм моделі «кипить» фотосесіями у стилі «ню». Так, це звичайна частина життя моделі, але під час моніторингу цивільної дружини ОСОБА_15 , журналісти виявили публікації, що вказують на іншу діяльність ОСОБА_16 . Нині дані з посилань зникли, інформацію «підчистили». Однак «рукописи не горять». Далі ж демонструємо теги ОСОБА_2 Get Contact. І якщо раніше Інстаграм ОСОБА_2 кипів «розкішними» постами... то нині вона закрила соцмережу».

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЖА НЕТ» та ОСОБА_3 протягом десяти календарних днів з дня набрання рішенням законної сили вилучити із загального доступу статтю під назвою « Модель Playboy ОСОБА_2 подала на «Межу» до суду, аби довести, що вона не ескортниця» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_12).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЖА НЕТ» та ОСОБА_3 протягом десяти календарних днів з дня набрання рішенням у справі законної сили спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення на головній сторінці сайту ІНФОРМАЦІЯ_5 тексту наступного змісту: «Поширена нами інформації про те, що ОСОБА_2 отримала паспорт громадянина рф, громадянство рф, та що вона надавала ескорт-послуги є недостовірною та такою, що не відповідає дійсності», та опублікувати вступну та резолютивну частину цього рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЖА НЕТ» та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі по 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок з кожного.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЖА НЕТ» та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі по 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок з кожного.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЖА НЕТ», код ЄДРПОУ 45177871, адреса реєстрації: 03194, м. Київ, бул. Кольцова, 14д, офіс 610.

Відповідач: ОСОБА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Текст рішення виготовлено 10.04.2025.

Суддя Ю.О. Твердохліб