Постанова від 09.04.2025 по справі 911/2591/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2025 р. Справа№ 911/2591/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Гончарова С.А.

Сибіги О.М.

за участю секретаря судового засідання Зінченко А.С.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 09.04.2025:

від позивача за первісним позовом/ від відповідача за зустрічним: не з`явивися

від відповідача за первісним позовом/ від відповідача за зустрічним: Невмержицький С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» про ухвалення додаткового рішення за апеляційною скаргою Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське»

на рішення Господарського суду Київської області

від 01.07.2024 (повний текст рішення складено та підписано: 01.11.2024)

у справі № 911/2591/23 (суддя Т.П. Карпечкін)

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю «Войтовське»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Платон.003»

про визнання права власності та зобов`язання повернути майно

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Платон.003»

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою

відповідальністю «Войтовське»

про визнання права власності на посів та врожай

пшениці та стягнення 466100,00 грн. збитків

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 01.07.2024 у справі №911/2951/23 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю; зустрічний позов задоволено повністю; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Платон.003» право власності на посіви та врожай пшениці загальною масою 93,220 тон, що були зібрані із земельних ділянок з кадастровими номерами: 3221281200:07:016:0017, 3221281200:07:018:0019, 3221281200:07:016:0009, 3221281200:07:016:0013, 3221281600:05:003:0018, 3221281600:05:003:0003, 3221281600:05:003:0017, 3221281600:05:003:0010, 3221281600:05:003:0009, 3221281600:05:003:0016, 3221281600:05:003:0019, 3221281600:05:003:0022, 3221281600:05:003:0005, 3221281600:05:003:0006, 3221281600:05:003:0021з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Платон.003» (02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 6, оф. 211, коє ЄДРПОУ 43475129) збитки у розмірі вартості врожаю пшениці загальною масою 93,220 (дев`яносто три тисячі двісті двадцять) тон в сумі 466 100,00 (чотириста шістдесят тисяч сто) грн. та 13 983,00 (тринадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят три) грн. витрат по сплаті судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025 апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» на рішення Господарського суду Київської області від 01.07.2024 у справі №911/2591/23 - задоволено; рішення Господарського суду Київської області від 01.07.2024 у справі №911/2591/23- скасовано.

01.04.2025 через підсистему "Електронний суд" від Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 01.04.2025 заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» про ухвалення додаткового рішення за апеляційною скаргою у справі №911/2591/23 за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» на рішення Господарського суду Київської області від 01.07.2024 у справі №911/2591/23, передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Сибіга О.М., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 розгляд заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2591/23 призначено на 09.04.2025 о 10 год 30 хв.

16.10.2024 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Платон 003» надійшло заперечення на заяву про ухвалення судового рішення.

Зазначене клопотання обгрунтоване тим, що позивач не має права на відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених в період розгляду справи в суді першої інстанції, оскільки позивачем було порушено норми процесуального законодавства, а саме, не подано доказів понесення судових витрат на професійну правничу допомогу протягом 5 днів після ухвалення рішення Господарським судом Київської області.

Як уже було зазначено, враховуючи, що позивачем не подані докази понесення судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п?яти днів після ухвалення Господарським судом Київської області рішення, позивач не має права на відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції.

Крім того, представник позивача визначив лише один критерій для визначення суми, яка підлягає до сплати - кількість витрачених годин. Разом з тим заявник не обґрунтував розміру заявленої суми до стягнення з урахуванням того, що такі витрати є не лише фактичними, але й розумними у своєму розмірі та неминучими.

В судове засідання 09.04.2025 з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Платон 003», інші учасники справи своїх представників не направили, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Платон 003», у судовому засіданні просив заяву про відшкодування понесених судових витрат залишити без задоволення, а в разі задоволення заяви Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2591/23 - зменшити суму судових витрат на професійну правничу допомогу на 50%.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути заяву за наявними в ній матеріалами, оскільки представники учасників справи, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка представників учасників справи у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що підстави для відкладення розгляду апеляційної скарги - відсутні.

Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Войтовське" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції та апеляційної інстанції понесених при розгляді справи № 911/2591/23, дійшов наступних висновків.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI"Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до статті 19 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з цим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом статті 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Таким чином, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський Суду у складі Верховного Суду у постанові від 27.01.2021 у справі №910/18250/16).

Згідно частин 1, 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 1-4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України ).

Суд апеляційної інстанції враховує, що необхідність залучення до участі у справі в якості представників адвокатів були викликана як положеннями Господарського процесуального кодексу України в редакції, яка діє з 15.12.2017, так і приписами п. 11 Перехідних положень Конституції України, згідно з якими представництво в судах апеляційної інстанції виключно адвокатами здійснюється з 01.01.2018.

Згідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В обґрунтування клопотання Сільськогосподарське товариством з обмеженою відповідальністю «Войтовське» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, надано наступні докази:

- договір №1-06202023 про надання правової допомоги укладений між адвокатом Ковальчук Анною Сергіївною, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю за рішенням №25 від 15.06.2018 з однієї сторони та Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Войтовське» в особі директора Стригуна Сергія Миколайовича, який діє на підставі статуту;

- додаток №4 від 28.03.2025 до договору № №1-06202023 про надання правової/правничої допомоги та адвокатських послуг від 23.06.2020, відповідно до якого сторонни домовились змінити вартість послуг, а саме:

- встановлено вартість однієї години надання послуг 4 600,00 грн;

-акт здачі-прийняття робіт, в якому зазначено надані послуги та затрачений час для виконання зазначених послуг та загальну вартість послуг у суді першої та апеляційної інстанцій;

- рахунок від 28.03.2025 на суму 174 800, 00 грн.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінюючи доводи позивача стосовно розміру заявлених до відшкодування адвокатських витрат, суд дійшов наступних висновків.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про відшкодування витрат на розгляд справи за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим: рішення у справах "Двойних проти України" (пункт 80) від 12 жовтня 2006 року,"Гімайдуліна і інші проти України"(пункти 34-36) від 10 грудня 2009 року, "East/West Alliance Limited" проти України" (пункт 268) від 23 січня 2014 року, "Баришевський проти України" (пункт 95) від 26 лютого 2015 року та інші.

У рішенні "Лавентс проти Латвії" (пункт 154) від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №910/4515/18.

Вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц звернула увагу не те, що: 1) при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін; 2) розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу; 3) саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначила, що в рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що з урахуванням практики ЄСПЛ не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Звертаючись з вимогою про стягнення адвокатський витрат понесених при розгляді справи №911/2591/23,у Господарському суді Київської області та Північному апеляційному господарському суді заявник стверджує про понесення ним судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 174 800,00 грн., в обгрунтування розміру якої подано:

- договір №1-06202023 про надання правової допомоги укладений між адвокатом Ковальчук Анною Сергіївною, що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю за рішенням №25 від 15.06.2018 з однієї сторони та Сільськогосподарське товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» в особі директора Стригуна Сергія Миколайовичу, який діє на підставі статуту;

Відповідно до п. 1.1 договору, адвокат бере на себе зобов?язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов?язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

П. 1.2 договору передбачено, що Адвокат відповідно до узгоджених Сторонами доручень:

??- надає Замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього та його працівників, посадових осіб перед фізичними особами, в органах державної влади, органах прокуратури, Національної поліції України та СБУ, державної виконавчої служби та приватними виконавцями, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб;

- представляє Замовника та його посадових осіб, працівників з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, у тому числі з правом пред?явлення позову, зміни підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред?явлення зустрічного позову, подання заяв та скарг, укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання, рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред?явлення його до виконання; підписувати та подавати документи, зокрема заязи, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, в тому числі адвокатські, звернення, повідомлення, докази, супровідні листи та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені Замовника та його посадових осіб, працівників державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі; вчиняти інші дії в інтересах Замовника та його посадових осіб, працівників не передбачених даним Договором.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що за домовленістю сторін оплата правової допомоги може здійснюватись також у вигляді передоплати або авансу.

- додаткова угода №1 від 26.04.2024 до договору №АБ/43-23 про надання правової/правничої допомоги та адвокатських послуг від 30.08.2024, відповідно до якої сторонни домовились змінити вартість послуг, а саме:

- додатком №4 до договору до договору № №1-06202023 про надання правової/правничої допомоги та адвокатських послуг від 23.06.2020 встановлено вартість однієї години надання послуг 4 600,00 грн;

- акт здачі-прийняття робіт, в якому зазначено послуги та затрачений час для виконання зазначених послуг та загальну вартість наданих послуг у суді першої та апеляційної інстанцій:

- аналіз законодавства України та судової практики - 2.5 год в сумі 11 500, 00 грн;

- складання та подання позовної заяви - 8 год в сумі 36 800,00 грн;

- складання та подання відповіді на відзив - 5 год в сумі 23 000, 00 грн;

- складання та подання відзиву на зустрічну позовну заяву - 8 год - 36 800, 00 грн;

- складання та подання заперечення по зустрічній позовній заяві - 5 год - 23 000, 00 грн;

- Участьу судових засіданнях у Господарському суді Київської області - 3 год - 13 800,00 грн;

- складання та подання апеляційної скарги - 5.5 год - 25 300, 00 грн;

- участь у судових засідання у Північному апеляційному господарському суді - 1 год - 4 600, 00 грн.

- Загальна сума становить 174 800, 00 грн.

Отже, надавши оцінку документам, поданих Товарисвом з обмеженою відповідальністю «Войтовське» на підтвердження понесених судових витрат під час розгляду справи № 911/2591/23, суд апеляційної інстанції вважає, що заявлені позивачем до стягнення судові витрати підлягають частковому задоволенню, а саме: судові витрати понеесні у Господарському суді Київської області в розмірі 72 450, 00 грн та понесені у Північному апеляційному господарському суді - 14 950, 00 грн, оскільки заявлений до стягнення розмір витрат не відповідає складності справи та витраченому адвокатом часу, відповідно є неспівмірними.

Таким чином, з урахуванням заперечень та поданих документів на підтвердження понесених судових витрат, суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що заява Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій у справі №911/2591/23 підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 72 450, 00 грн понесених у суді першої інстанції та 14 950, 00 грн - понесених у суді апеляційної інстанції. У решті заявлених вимог слід відмовити, з огляду на необгрутованость.

Керуючись статями 86, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» про ухвалення додаткового рішення у справі №911/2591/23 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Платон.003» (02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 6, оф. 211, коє ЄДРПОУ 43475129) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Войтовське» (07452, Київська область, Броварський р-н, с. Зоря, вул. Гагаріна, 1, код ЄДРПОУ 30839560) витрати на професійну правничу допомогу адвоката, понесені у Господарському суді Київської області в межах справи №911/2591/23 в сумі 72 450 (сімдесят дві тисячі чотириста п`ятдесят) грн. 00 коп та понесені у Північному апеляційному господарському суді в межах справи №911/2591/23 в сумі 14 950 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

3. В іншій частині вимог заяви - відмовити.

4. Матеріали справи №911/2591/23 повернути до Господарського суду Київської області, доручивши наказ на виконання п. 2 даної постанови.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту постанови: 10.04.2025.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді С.А. Гончаров

О.М. Сибіга