Рішення

від 09.04.2025 по справі №

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2025 року м. Київ № 320/28174/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ТОВ "БАРЛІ ТРЕЙДИНГ" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "БАРЛІ ТРЕЙДИНГ" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2022 №14120/10-36-07-14.

В обґрунтування позовних вимог вказується, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки позивачем надавалися усі первинні документи на підтвердження наявності права на суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2022 року у розмірі 40 115 343 гривень до часу прийняття оскаржуваного ППР, при цьому вказані документи залишені без належної оцінки з боку контролюючого органу. Крім того, позивач зауважує, що відповідач не заперечує щодо сплати позивачем усіх обов`язкових платежів на підставі проведених імпортних операцій щодо ввезення на територію України товарів у вигляді взуття з верхом з композиційної шкіри, підошва з полімерного матеріалу, країни виробництва Китай.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, у відзиві на позовну заяву зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що прийнятий на підставі, в межах та у спосіб, що визначені ПК України, оскільки в ході проведення перевірки не надано витребуваних документів, пов?язаних із декларуванням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2022 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п.85.2 ст. 85, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 ПК України, у зв`язку з чим правомірно відмовлено в бюджетному відшкодуванні ПДВ за січень 2022 року на суму 40 115 343 гривень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд справи по суті.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2024 постановлено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДПС у Київській області на підставі наказу від 17.10.2022 № 1232-п, виданого відповідно до пп. 19-1.1.6 п. 191.1 ст. 191, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, пп. 78.1.8 п.78.1 ст. 78, пп.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «БАРЛІ ТРЕЙДИНГ» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2022 року від?ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, у податковій декларації з податку на додану вартість від 25.05.2022 №9053608724.

Основним чинником виникнення від?ємного значення з ПДВ за січень 2022 (з урахуванням виникнення від?ємного значення у жовтні, листопаді, грудні 2021 та січень 2022) є здійснення імпортних операцій на митній території України, а саме: придбання взуття з верхом з композиційної шкіри, підошва з полімерного матеріалу, в асортименті, кількість - 15128 пар. Країна виробництва Китай, CN.

Повний перелік продавців-нерезидентів за жовтень 2021 року та листопад 2021, встановлений відповідачем на підставі відомостей ІС Податковий блок, викладено на ст. 5-19 акту перевірки.

Як стверджує контролюючий орган, ТОВ «БАРЛІ ТРЕЙДИНГ», всупереч вимоги пункту 85.2 статті 85 ПК України не виконало обов?язок, не надало документів та інформації, що належить та пов?язана з предметом перевірки посадовим (службовим) особам контролюючого органу.

Перевіркою достовірності і правильності визначення суми від?ємного значення різниці між сумою податкового зобов?язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) встановлено її завищення на суму 40115343 грн, внаслідок завищення показників рядка 17 Декларації (детально описано у п. 3.2 розділу III цього акта).

За результатами перевірки складено акт від 16.11.2022 №13154/10-36-07-14/44336995, яким встановлено порушення ТОВ «БАРЛІ ТРЕЙДИНГ» п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п.85.2 ст. 85, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 40 115 343 грн.

На підставі вищевказаних висновків, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.12.2022 № 14120/10-36-07-14 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 40 115 343 грн та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 4 011 543 гривні.

Рішенням ДПС України від 12.07.2023 № 18807/6/99-00-06-01-04-06 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРЛІ ТРЕЙДИНГ», яка подана в порядку адміністративного оскарження, залишено без задоволення.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення, позивач звернувся до суду з даним позовом, з приводу чого суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов?язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов?язаних з визначенням об?ектів оподаткування та/або податкових зобов?язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов?язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 ПК України.

Згідно з п. 44.6 ст. 44 ПІК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 ПК України, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 ПК України документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно з п. 83.1 ст. 83 ПК України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків е: документи, визначені ПІК України (п.п.. 83.1.1); податкова інформація (п.п. 83.1.2); експортні висновки (п.п. 83.1.3); судові рішення (п.п. 83.1.4); інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПК України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи (п.п. 83.1.6).

Згідно з п. 85.2 ПК України, платник податків зобов?язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов?язані з предметом перевірки. Такий обов?язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п. 85.4 ст. 85 ПК України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об?єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п?ять робочих днів до дати закінчення перевірки.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (пункт 187.8 статті 187 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 201.12 статті 201 Податкового кодексу України у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Пунктом 206.1 статті 206 Податкового кодексу України визначено, що під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування.

Відповідно до пунктів 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-XIV ( далі- Закон №996-XIV), яким передбачено, зокрема:

- господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. (стаття 1 Закон №996-XIV).

- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. (частина перша статті 9 Закону №996-XIV).

Отже, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв`язку із положеннями законодавства з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності визначають, що однією з головних умов документального підтвердження задекларованих платником податків у податковій звітності показників є можливість на підставі наявних первинних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту (доходу) в результаті здійснення господарських операцій.

При цьому первинний документ має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення, натомість сама собою наявність або відсутність окремих документів не свідчить про наявність факту порушення з боку платника податків, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Верховний Суд сформував сталу та послідовну практику щодо застосування вищенаведених правових норм. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 7 липня 2022 року у справі №160/3364/19 вказала ряд важливих правових висновків, зокрема, про таке.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення суб`єктами господарювання відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку.

З матеріалів справи вбачається, що підставою прийняття Головним управлінням ДПС у місті Києві спірного податкового повідомлення-рішення є висновки контролюючого органу щодо завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2022 року на суму 40 115 343,00 грн в результаті здійснення імпортних операцій у жовтні, листопаді та грудні 2021 року, січні 2022 року.

Причиною таких висновків слугувало не надання позивачем під час перевірки підтверджуючих документів стосовно періоду січень 2022 року.

Судом встановлено, що відповідачем повідомлено ТОВ «БАРЛІ ТРЕЙДИНГ» про проведення позапланової невиїзної перевірки письмовим повідомленням від 19.10.2022 № 250/10-36-07-14, яке разом із копією наказу № 1232-п від 17.10.2022 року направлено поштою 20.10.2022 року та отримано позивачем 31.10.2022 року, тобто до початку проведення перевірки, яка розпочалась 03.11.2022 року. Однак, жодного доказу на підтвердження направлення на адресу відповідача документів, що стосуються предмету документальної позапланової невиїзної перевірки, як до початку перевірки, під час її проведення, позивачем не надано. При цьому, відповідачем не складався акт про ненадання документів щодо документального підтвердження операцій, які були предметом перевірки.

При цьому, суд вказує, що при встановлені фактичних обставин справи суд враховує, що відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Тобто, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Аналогічного висновку щодо тлумачення наведених законодавчих норм дійшов і Верховний Суд, зокрема, в постановах від 06 серпня 2019 року у справі № 160/8441/18 (касаційне провадження №К/9901/16292/19) та від 29 травня 2020 року у справі № 826/27811/15 (касаційне провадження №К/9901/26364/18).

У постанові від 08 вересня 2019 року у справі № 802/1069/13-а Верховний Суд також зауважував, що обставина порушення платником податків обов`язку, встановленого пунктом 85.2 статті 85 ПК України, щодо надання після початку перевірки всіх документів, які належать або пов`язані з предметом перевірки, не означає, що такий платник не має права додатково їх надати до прийняття відповідного рішення й, при цьому, не звільняє контролюючий орган від обов`язку врахувати додатково надані платником документи у строк, встановлений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, при прийнятті рішення, що прямо передбачено нормами пункту 44.6 статті 44 ПК України.

Позиція Верховного Суду у питанні застосування норми пункту 44.6 статті 44 ПК України є усталеною і послідовною.

При цьому, судом встановлено, що 13.12.2022 року на адресу контролюючого органу від позивача надійшли заперечення ТОВ «БАРЛ ТРЕЙДИНГ» на висновки Акту перевірки від 16.11.2022 № 13154/10-36-07-14/44336995 разом з документами на 747 аркушах.

Керуючись положеннями ст. 44, п. 86.7 ст. 86 ПК України ГУ ДПС у Київській області 27.12.2022 розглянуто матеріали перевірки, у тому числі заперечення платника до Акту та додані до нього документи, та комісія дійшла висновку, що викладені у запереченні доводи не спростовують висновків акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 16.11.2022 № 13154/10-36-07-14/44336995 щодо фактів порушення в частині правомірності декларуванні за січень 2022 року від?ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, з огляду на наступне.

Вказаний лист-відповідь ГУ ДПС у Київській області від 27.12.2022 № 19172/12/10-36-07-14 направлений до позивача рекомендованим листом засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення від 28.12.2022 № треку 0315127453404. Рекомендований лист від 13.01.2023 повернувся до відповідача з відміткою неправильно зазначена (відсутня) адреса.

Адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем досліджувалися долучені позивачем документи, за результатами розгляду яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 40 115 343 грн та застосування штрафної (фінансової) санкції в сумі 4 011 543 гривні.

Суд вказує, що зазначені дії відповідача є правомірними та свідчать про обґрунтованість висновків контролюючого органу з огляду на наступне.

Стосовно правомірності висновків контролюючого органу в частині завищення ТОВ «БАРЛ ТРЕЙДИНГ» суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на суму 40 115 343 грн.

Судом встановлено, що між ТОВ «БАРЛІ ТРЕЙДИНГ», в особі директора ОСОБА_1 (Комітент), та ТОВ «ФУДЖИ КОРПОРЕЙТЕД», в особі директора Пац С.М. (Комісіонер), укладено договір комісії № 01-09-202 від 01.09.2021 року.

ТОВ «ФУДЖИ-КОРПОРЕЙТЕД» (код ЄДРПОУ 42532149). Дата державної реєстрації - 08.10.2018, вид діяльності - «Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин». Керівник, засновник та головний бухгалтер - ОСОБА_2 .

Реєстрацію платника податку на додану вартість анульовано 28.01.2021 року, причина - не надання податкових декларацій з ПДВ протягом року.

За умовами Договору, Комісіонер (ТОВ «ФУДЖИ-КОРПОРЕЙТЕД» бере на себе зобов?язання від свого імені і за рахунок Комітента (ТОВ «БАРЛІ ТРЕЙДИНГ») знаходити за межами митного кордону України і реалізовувати доставку на митну територію України товар, необхідний комітенту у відповідності з технічними і якісними характеристиками за найменуваннями і у кількості, а також здійснювати всі необхідні платежі для митного оформлення товару. Самостійно провести всю необхідну комерційно - маркетингову роботу; знайти товар; виконати всю переддоговірну роботу, укласти договір купівлі - продажу із продавцем товару від свого імені; виконати всі необхідні митні й інші формальності, пов?язані із ввозом товару; робити всі необхідні платежі для митного оформлення товару.

Вантажоодержувачем товару є комітент (п. 2.1.3 Договору).

Комісіонер зобов?язаний після виконання обов?язків надати Комітенту звіт про виконання обов?язків згідно договору з доданням документів, що підтверджують їх виконання (п. 2.1.7 Договору).

При цьому, сторони Договору комісії дійшли згоди, що підставою для виплати Комісіонеру винагороди за здійснені послуги та понесених витрат є звіт про виконання обов?язків згідно договору з доданням підтверджуючих документів (пл. 2.2.4, п. 4.1 Договору).

Разом з тим, судом вказується, що позивачем ані до заперечення на Акт перевірки, ані під час судового оскарження спірного ППР, не надавався звіт про виконання обов?язків згідно договору з доданням документів, що підтверджують їх виконання.

Більш того, за оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631, які надано позивачем, встановлено відсутність факту оплати ТОВ «БАРЛІ ТРЕЙДИНГ» за отримані послуги від ТОВ «ФУДЖИ-КОРПОРЕЙТЕД». Загальна сума кредиторської заборгованості за жовтень - грудень 2021 року, січень 2022 року складає 33 325 933,61 грн. Зокрема, позивачем не наведено доказів зворотнього під час судового розгляду справи.

Отже, контролюючий орган дійшов правомірних висновків про те, що позивачем не надано жодного документа, обов?язковість складання яких сторони за Договором комісії № 01-09-202 визнали обов?язковим, а саме:

- звіт комісіонера про виконання обов?язків за договором з доданням документів (п. 2.1.7 Договору);

- платіжні документи про сплату винагороди комісіонеру, після виконання ним обов?язків і надання звіту (п. 2.2.4 Договору).

Крім того, суд також враховує, зокрема, але не виключно, податкову інформацію, на яке посилається контролюючий орган в обґрунтування своїх висновків, наступного змісту.

ТОВ «ФУДЖИ-КОРПОРЕЙТЕД» за звітні (податкові) періоди починаючи з січня 2021 року жодної податкової звітності, що свідчить про здійснення господарської діяльності та наявність об?єктів оподаткування, до контролюючого органу не подавалось.

Податкова декларація з податку на прибуток та фінансовий звіт суб?єкта малого підприємництва за 2020 рік також свідчать про відсутність здійснення ТОВ «ФУДЖИ-КОРПОРЕЙТЕД» господарської діяльності та основних фондів.

Податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за IV квартал 2021 та січень 2022 року ТОВ «ФУДЖИ-КОРПОРЕЙТЕД» не подано до контролюючого органу, тому встановити середньооблікову кількість штатних працівників на підприємстві, працівників, залучених на умовах цивільно-правових угод, та взаємовідносини з самозайнятими особами не є можливим.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та повідомлення про об?єкти оподаткування за формою 20-ОПП, за ТОВ «ФУДЖИ-КОРПОРЕЙТЕД» не зареєстровано право власності або користування об?єтами необхідним для здійснення господарської діяльності.

Крім того, жодних зауважень стосовно вищенаведених обставин позивачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, контролюючий орган обґрунтовано встановив неможливість ТОВ «ФУДЖИ-КОРПОРЕЙТЕД» надавати послуги на користь позивача в обсязі, який передбачений п. 2 Договору комісії № 01-09-202 від 01.09.2021 року, та належним чином надав оцінку документам, наданим позивачем, разом із запереченнями на акт перевірки. Зокрема, судом встановлено, що в частині взаємовідносин з ТОВ «ФУДЖИ-КОРПОРЕЙТЕД», позивачем надано лише договір, проте первинні документи не долучались, що свідчить про обґрунтованість висновків контролюючого органу про відсутність підтвердження фактичного надання послуг за договором комісії.

Суд звертає увагу, що договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19.03.2019 по справі № 809/1718/15.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Отже, господарська операція пов?язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу, що підтверджується відповідними первинними документами, визначеними Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а сам договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові від 13.11.2018 у справі № 820/17987/14.

Суд наголошує, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Водночас, судом приймається до уваги, що позивачем не надано жодного доказу використання імпортованого товару у власній господарській діяльності.

Більше того, суд не приймає до уваги посилання позивача на факт ведення воєнного стану в Україні як на наявність поважних причин для недотримання ним та ТОВ «ФУДЖИ-КОРПОРЕЙТЕД» положень договору комісії від 01.09.2021 № 01-09-202, а саме ненадання первинних документів за вказаними взаємовідносинами, оскільки спірні правовідносини виникли між сторонами у період з жовтня 2021 року по січень 2022 року. Позивачем не доведено, як саме запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на неможливість складання та надання до контролюючого органу первинних документів щодо задокументованих операцій з ТОВ «ФУДЖИ-КОРПОРЕЙТЕД» на підставі договору комісії від 01.09.2021 № 01-09-202.

Крім того, судом встановлено, що між позивачем та ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 укладались договори транспортної експедиції від 01.10.2021 № 01102021 та № 01102021/2.

За умовами вказаних договорів ТОВ «БАРЛ ТРЕЙДИНГ» (Експедитор-Замовник) доручає, а ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 (Експедитор-Перевізник) беруть на себе зобов`язання за плату організувати та виконати перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученні.

Для виконання замовлень Експедитор-Перевізник може використовувати власні транспортні засоби. Конкретні обсяги вантажів, строки та граничні норми оплати перевезення по кожному конкретному замовленню обумовлюються в письмовій заявці, яка подається Експедитором-Замовником (п. 1.5 договору).

При цьому, сторони домовились, що Експедитор-Замовник зобов`язаний вказувати в заявці найменування вантажу, адресу завантаження/розвантаження, найменування вантажовідправника та вантажоодержувача, масу, кількість місць, строки завантаження, відстань перевезення, розмір та форму оплати перевезення (п. 1.6 договору).

Водночас, судом встановлено відсутність у заявках на перевезення вантажу автомобільним транспортом, виписаних позивачем за період з 15.10.2021 по 30.01.2022 рр., наступних обов`язкових реквізитів : відомості про місце навантаження вантажу; інформація про упаковку вантажу; відстань перевезення; розмір та форму оплати перевезення.

Згідно відомостей про об?єкти оподаткування 20-ОПП, які подані ФОП ОСОБА_3 до податкового органу, за суб?єктом підприємницької діяльності зареєстровано автопричеп контейнеровоз, автомобіль сідельний тягач - дата взяття на облік 18.11.2022 року, тобто після надання послуг по перевезенню вантажу за договорами транспортної експедиції від 01.10.2021 № 01102021/2.

При цьому, позивачем не надано жодного документального підтвердження залучення вказаних транспортних засобів для перевезення ТМЦ на умовах оренди (укладання договорів оренди, виплата доходів на користь фізичних осіб, оплата послуг з оренди юридичним особам, відображення відповідної інформації в ЄРПН тощо).

Зокрема, відповідно до поданого Розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за IV квартал 2021, січень 2022 року нарахування та виплата доходу у вигляді заробітної плати здійснювалась ФОП ОСОБА_3 наступним працівникам:

- ОСОБА_5 - за жовтень - грудень 2021, січень 2022 року;

- ОСОБА_6 - за жовтень - листопад 2021 року;

- ОСОБА_7 - за жовтень - грудень 2021, січень 2022 року;

- ОСОБА_8 - за жовтень - грудень 2021, січень 2022 року;

- ОСОБА_9 - за жовтень - грудень 2021, січень 2022 року;

- ОСОБА_10 - за січень 2022 року;

- ОСОБА_11 - за жовтень - листопад 2021, січень 2022 року;

- ОСОБА_12 - за січень 2022 року.

Таким чином, зазначені в ТТН водії, які начебто здійснювали перевезення товарно-матеріальних цінностей ( ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 ), не є найманими працівниками ТОВ «БАРЛІ ТРЕЙДИНГ» та ФОП ОСОБА_3 ані на умовах трудового договору, ані на умовах цивільно-правових угод. Крім того, товарно-транспортні накладні не містять інформацію про фактичний час прибуття та відправлення автомобілів із пунктів завантаження та розвантаження.

Вказані обставини жодним чином не спростовуються позивачем.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 № 363, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

За змістом пункту 1 цих Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов?язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

В силу приписів підпунктів 11.3, 11.5, 11.7 Правил № 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. У разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику. Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов?язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25, 8.26 глави 8 цих Правил.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 (В редакції на момент виникнення правовідносин) затверджено Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні.

За змістом пунктів 1 та 2 вказаного Переліку наявність ТТН є обов?язковою у випадку здійснення перевезень на договірних умовах.

Таким чином, ТТН підтверджує факт надання послуг з перевезення товарів, якщо таке перевезення здійснюється на договірних умовах, документує рух матеріальних цінностей та с одним із доказів реальності здійснення господарської операції з постачання товарів.

Отже, для здійснення транспортно-експедиторської діяльності наявність товарно-транспортного документа (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо) є обов?язковою. В такому випадку товарно-транспортний документ є первинним документом, який фіксує факт здійснення господарської операції

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 по справі № 440/3783/18.

Крім того, переглядаючи справу № 520/11948/19 в касаційному порядку Верховним Судом у постанові від 10.08.2022 підтримано позицію суду апеляційної інстанції про те, що в порушення вимог Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568 товарно-транспортні накладні, копії яких надано до матеріалів справи, не містять часу прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження, що, з урахуванням вказаних вище неточностей і розбіжностей, ставить під сумнів достовірність наведених у них відомостей щодо фактичного перевезення товару.

Відтак, суд дійшов до висновку, що надані позивачем товарно-транспортні накладні, які складені на виконання договорів транспортної експедиції від 01.10.2021 № 01102021, від 01.10.2021 року № 01102021/2 не є належними та допустимими доказами протиправності висновків контролюючого органу, оскільки є такими, що складені з порушенням вимог пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні № 363, та відображенням недостовірних даних.

Враховуючи викладене, такі первинні документи не мають юридичної сили для підтвердження фінансово-господарських операцій та не можуть бути відображені у податковому і бухгалтерському обліку.

Крім того, судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «ТК АГРОФАВОРИТ» (код ЄДРПОУ 42614410) укладено договір відповідального зберігання від 24.01.2022 року., відповідно до якого Поклажодавець (ТОВ «БАРЛ ТРЕЙДИНГ») передає, а Зберігач (ТОВ «ТК АГРОФАВОРИТ») приймає на відповідальне зберігання майно згідно з актів прийому-передачі. Відповідальне зберігання за цим Договором є безоплатним.

Водночас, судом встановлено, що, як вказаним договором, так і актами прийому-передачі, які складені за період з 31.01.2021 по 14.02.2022, не визначено: місце зберігання майна; порядку та місце передачі майна; умови переміщення майна від Поклажодавця до Зберігача. Жодних пояснень та зауважень стосовно вказаних обставин від позивача не надійшло.

Як вбачається з податкової інформації, встановленої відповідачем, ТОВ «ТК АГРОФАВОРИТ» перебуває на податковому обліку ГУ ДПС у Сумській області. Державну реєстрацію проведено 08.11.2018. Основний вид діяльності: 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля.

Реєстрацію платника податку на додану вартість анульовано за рішенням контролюючого органу 28.12.2019 (неподання декларацій протягом року).

Податкова звітність про нарахування податків та зборів, наявність об?єктів оподаткування з моменту державної реєстрації до контролюючого органу не надавалась.

Відповідно до поданого Розрахунку сум доходу , нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за січень - лютий 2022 середньооблікова кількість штатних працівників на підприємстві інформація відсутня, так як звітність не подана взагалі.

Згідно відомостей про об?єкти оподаткування 20-ОПП та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно:

- за адресою: Херсонська область, м. Олешки, вул. Гвардійська, буд. 175 право власності або користування на об?єкти нежитлової нерухомості зареєстровано за іншим суб?єктом господарювання;

- за ТОВ «ТК АГРОФАВОРИТ» (код ЄДРПОУ 42614410) реєстрація права власності або права користування на об?єкти нежитлової нерухомості відсутня.

При цьому, позивачем не надано доказів використання ТОВ «ТК АГРОФАВОРИТ» майна за адресою: Херсонська область, м. Олешки, вул. Гвардійська, буд. 175, на умовах оренди; залучення ТОВ «ТК АГРОФАВОРИТ» та/або ТОВ «БАРЛІ ТРЕЙДИНГ» транспортних засобів та водіїв на договірних засадах для переміщення товарно-матеріальних цінностей до місця зберігання; нарахування та виплата доходу за отримані послуги. Крім того, жодних пояснень та зауважень стосовно вказаних обставин від позивача не надійшло.

Крім того, суд приймає до уваги, що, згідно листа Офісу Генерального Прокурора від 31.10.2022 № 09/3/2-44893-21 (вхідний до ГУ ДПС у Київській області від 03.11.2022 №25521/5) проводиться розслідування у кримінальному провадженні № 42021100000000207 від 23.03.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст.205-1 КК України. За наявними даними, товариства, які підконтрольні учасникам незаконної діяльності, без відображення у податковому та бухгалтерському обліку придбаний товар було реалізовано кінцевому споживачу за готівку, при цьому документально було оформлено його наявність у складських приміщеннях товариств. Так, за вказаних обставин, серед інших суб?єктів господарської діяльності, ТОВ «БАРЛІ ТРЕЙДИНГ» (код ЄДРПОУ 44336995) було сформовано від?ємне значення з податку на додану вартість.

Згідно листа Головного слідчого управління Служби безпеки України проводиться розслідування у кримінальному провадженні №22020000000000032 від 26.02.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.3 ст. 258-5, ч.3 ст.212, ч.3 ст.209, ч.2 ст.205-1, ч.2 ст.362 КК України. Також встановлено, що більшість із суб?єктів господарювання, які мають ознаки «ризиковості», реалізовуючи імпортні товарно-матеріальні цінності за готівкові кошти, без відображення їх у бухгалтерському обліку та податковій звітності, здійснюючи продаж «імпортного» податкового кредиту ПДВ підприємств з ознаками «транзитності» та «фіктивності», які входять до складу «транзитно-конвертаційних груп», а саме ТОВ «БАРЛІ ТРЕЙДИНГ».

Згідно листа Національної Поліції України Департаментом стратегічних розслідувань від 28.09.2022 №8856/55/01-2022 на виконання доручення Офісу Генерального прокурора, за матеріалами кримінального провадження від 23.03.2021 №42021100000000207 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.205-1 КК України, здійснюється документування протиправної діяльності ТОВ «БАРЛ ТРЕЙДИНГ» спрямованої на незаконне заволодіння державними коштами, шляхом неправомірного бюджетного відшкодування заявлених сум податку на додану вартість.

Вищенаведене у сукупності із ненадання позивачем копій первинних документів до перевірки на вимоги податкового органу вказує на безпідставне формування від`ємного значення з ПДВ за рахунок непідтверджених господарських відносин за період, що перевірявся.

Суд вказує, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

При цьому суд зазначає, що кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним та беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові від 05 березня 2021 року у справі № 821/1488/16.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростували правильність висновків відповідача, викладених ним в акті від 16.11.2022 №13154/10-36-07-14/44336995.

Обов`язок доказування в податкових спорах покладається на податковий орган, який у відповідності до принципу офіційного з`ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних податкових зобов`язань, та правомірність прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 817/149/17, від 29.03.2018 у справі № 813/2758/16.

На думку суду, з урахуванням надання відповідачем достатніх доказів на підтвердження викладених у відзиві доводів, та враховуючи досліджені докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає, що висновки про порушення п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п.85.2 ст. 85, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, на 40 115 343 грн. є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

Отже, відповідачем доведено тих обставин, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення, як того вимагає від сторін приписи частини першої статті 77 КАС України.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З метою дотримання принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

За визначенням частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми, у розумінні частини першої статті 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом частини другої вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Натомість позивачем не надано достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Враховуючи встановлені обставини справи та правове регулювання спірних правовідносин суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 30.12.2022 № 14120/10-36-07-14.

Відтак, суд вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи висновки суду за наслідками вирішення справи, положення ст. ст. 139, 143 КАС України, у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.