Рішення від 25.06.2025 по справі №

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2025 року м. Київ № 320/12540/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві №07546507096 від 13.10.2021, як таке, що суперечить чинному законодавству України;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у місті Києві №07546907096 від 13.10.2021, як таке, що суперечить чинному законодавству України.

В обґрунтування позовних вимог вказується, що у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов?язань перед його вкладниками/кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон № 4452-VI є пріоритетним стосовно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах, а тому норми ПК України не поширюються на них з моменту початку ліквідаційної процедури Банку (17.07.2015). Крім того, позивач вказує, що чинним законодавством не передбачено іншого способу погашення податкових зобов`язань ПAT «Київська Русь», окрім як звернення контролюючого органу із письмовою заявою про включення до акцептованого реєстру кредиторів, чого зроблено не було, а направлення спірних податкових повідомлень-рішень тому є протиправними та підлягають скасуванню, у зв`язку з чим просить суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, у відзиві на позовну заяву зазначає, що спірні податкові повідомлення-рішення є такими, що прийняті на підставі, в межах та у спосіб, що визначені ПК України, оскільки в ході проведення перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України внаслідок завищення від?ємного значення об?єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 125855000 грн., п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170, п. пп. а) п. 176.2 ст. 176 ПК України внаслідок несплати (не перерахування) до бюджету утриманих сум ПДФО із суми процентів за депозитними операціями у загальному розмірі 16 505 496,01 грн., п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168, п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170, пп. а) п. 176.2 ст. 176, пп. 1.6. п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України внаслідок несплати (не перерахування) до бюджету утриманих сум військового збору у загальному розмірі 403 544,18 грн., Відтак, контролюючий орган просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі направлень від 12.08.2021 № 14777/26-15-07-08-01, № 14780/26-15-07-08-01, від 18.08.2021 № 14977/26-15-07-10-03, від 18.08.2021 № 14983/26-15-07-08-01, від 13.08.2021 № 14787/26-15-07-09-06, від 01.09.2021 № 15642/26-15-07-03-05, від 01.09.2021 № 15643/26-15-07-03-05, від 18.08.2021 № 15008/26-15-07-07-01, відповідно до пп. 78.1.7 п.78.1 ст. 78 ПК України, наказу ГУ ДПС у м. Києві від 12.08.2021 № 6506-п проведено документальну позапланову перевірку Публічного акціонерного товариства «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» (код ЄДРПОУ 24214088) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 03.09.2021, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 03.09.2021, єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 03.09.2021 та іншого законодавства за відповідний період.

За результатами проведеної перевірки встановлено наступні порушення :

- п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від?ємне значення об?єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 125855000 грн., в т.ч. за 2018 рік на суму 125855000 грн., за 2019 рік на суму 125855000 грн., за 2020 рік на суму 125855000 грн., за 1 квартал 2021 року на суму 125855000 грн.;

- п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170, п. 176.2.а ст. 176 Податкового кодексу України, не сплачено (не перераховано) до бюджету утримані суми податку на доходи фізичних осіб із суми процентів за депозитними операціями у загальному розмірі 16 505 496,01 грн.;

- п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168, п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170, 176.2.а ст. 176, пп. 1.6. п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України, не сплачено (не перераховано) до бюджету утримані суми військового збору у загальному розмірі 403 544,18 грн.

10.09.2021 року ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» отримано Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» від 10.09.2021 №68722/Ж5/26-15-07-08-01/24214088.

Не погодившись з висновками, зробленими в Акті, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» з ринку в рамках п. 86.7. ст. 86 ПК України подано до ГУ ДПС у м. Києві заперечення від 23.09.2021 № 096-44-166/21 до акту перевірки.

За результатами розгляду заперечень, висновки акту перевірки залишені без змін, а заперечення - без задоволення.

На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві складено ППР від №07546507096 від 13.10.2021 року та ППР без номеру та дати.

В подальшому ГУ ДПС у м. Києві листом від 09.11.2021 року за вих. № 101 765/6/26-15-07-09-06-25 про надання інформації повідомило ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ», що в результаті технічної помилки необхідно вважати №07546907096 від 13.10.2021 податкового повідомлення-рішення про визначення грошового зобов?язання з військового збору у розмірі 403 544,18 грн.

Не погодившись з аргументами, наданими контролюючим органом щодо не сплачених (не перерахованих) утриманих сум податку на доходи фізичних осіб з доходу у вигляді процентів за депозитними операціями до бюджету, на підставі Акту документальної позапланової виїзної перевірки у загальному розмірі 16 505 496, 01 грн. та щодо не сплачених (не перерахованих) до бюджету утриманих сум військового збору з доходу у вигляді процентів за депозитними операціями, на підставі акту перевірки у загальному розмірі 403 544,18 грн. - Фондом гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» з ринку подано скаргу від 28.10.2021 № 096-44-176/21 на податкові повідомлення - рішення від 13.10.2021 за № 07546507096 та № 7546907096.

За результатами розгляду скарги, Державною податковою службою України 12.01.2022 року прийнято рішення про результати розгляду скарги від 28.10.2021 за вих. № 096-44-176/21, яким залишено без змін ППР ГУ ДПС у м. Києві від 13.10.2021 року №07546507096 та № 7546907096, а скаргу - без задоволення.

Податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у місті Києві № 07546507096 від 13.10.2021 року повідомлено ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» про порушення вимог п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164, п.п.168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п.п. 170.4.1 п. 1 70.4 ст. 170, п. 176.2 ст. 176 ПК України щодо не сплачених (не перерахованих) утриманих сум податку на доходи фізичних осіб з доходу у вигляді процентів за депозитними операціями до бюджету, на підставі акту перевірки у загальному розмірі 16 505 496,01 грн.

Податковим повідомленням-рішенням ГУ ДПС у місті Києві (без номеру та дати) (вх. № 096-340/21 від 18.10.2021) повідомлено ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» про порушення вимог п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170, п. 176.2а ст. 176, пп. 1.6 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ щодо не сплачених (не перерахованих) до бюджету утриманих сум військового збору з доходу у вигляді процентів за депозитними операціями, на підставі Акту документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» у загальному розмірі 403 544,18 грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента-юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 164.2.8 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді процентів (крім визначених у підпунктах 165.1.2 та 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), дивідендів (крім визначених у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу), доходи у вигляді виграшів, призів (крім виграшів та призів у державну грошову лотерею в розмірах, передбачених у підпункті 165.1.46 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу).

За правилами підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду (підпункт 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України).

Відповідно до підпункту «а» пункту 171.2 статті 171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 190 «Про віднесення ПАТ «БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19 березня 2015 року № 61 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ», строком на три місяці з 20.03.2015 року по 19.06.2015 року включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ».

15.06.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись ч. 4 ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» прийнято рішення № 116 про запровадження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» до 19.07.2015 року.

Відповідно до постанови Правління НБУ № 460 від 16.07.2015 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 138 від 17.07.2015 року «Про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ».

18.06.2018 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі п. 2 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст.35, ч. 5 ст. 44, ч.3 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» прийнято рішення № 1684 від 18.06.2018 року про продовження здійснення ліквідації ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» строком на два роки з 17.07.2018 року по 16.07.2020 року включно.

Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №1335 від 13 липня 2020 року з 16 липня 2020 року відкликані повноваження ліквідатора ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» делеговані Стрюковій Ірині Олександрівні рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17 грудня 2018 року № 3382 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «УКРБІЗНЕСБАНК» та ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ».

Відповідно до зазначеного рішення процедура ліквідації ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» здійснюється безпосередньо Фондом з урахуванням вимог Закону України №590-1X «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» та відповідно до частини п?ятої статті 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до вказаного рішення визначені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» повноваження під час здійснення ліквідації ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» здійснюються Фондом безпосередньо до моменту внесення запису про державну реєстрацію припинення ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Спеціальним законом у сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI, який визначає правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

За визначенням частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, кредитор - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов`язань.

Згідно зі частинами другою, п`ятою статті 45 Закону № 4452-VI, Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті «Урядовий кур`єр» або «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб - вкладників в межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.

Пунктом 3 частини другої статті 46 Закону № 4452-VI визначено, що з дня початку процедури ліквідації банку: 3) строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав.

Відповідно до частин першої - четвертої, восьмої статті 49 Закону № 4452-VI Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

При цьому, Законом № 4452-VI не передбачено підстав та порядку поновлення цього строку, визнання поважними причин пропуску такого строку тощо.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи:

1)визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

2)відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;

3)складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.

Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

Так, судом встановлено, що відомості про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» були опубліковані в газеті «Голос України» 23 липня 2015 року.

Отже, граничним строком подання вимог кредиторів до Уповноваженої особи є 21.08.2015 року включно.

Відповідно до статті 49 Закону № 4452-VI, Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ». Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до банку щодо його майнових зобов`язань.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи ФГВФО кредитори мають право заявити уповноваженій особі ФГВФО про свої вимоги до банку.

Відповідно до п. 8 ст. 49 Закону, вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

Перевіркою встановлено та не заперечується позивачем, що на балансі ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» на балансовому рахунку №3622 обліковувалась сума податку з доходів фізичних осіб із суми відсотків за депозитними операціями в розмірі 16 505 496,01 грн.

Відповідно до роз`яснень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (лист від 31.03.2015 №12-9266/15) щодо обліку кредиторської заборгованості, за якою не пред`явлені вимоги у встановлений Законом строк, вказана сума зарахована в доходи банку 14.07.2020 на балансовий рахунок 6399.

Відтак, контролюючий орган дійшов висновку, що порушено п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170, п. 176.2.а ст. 176 Податкового кодексу України, ПАТ «БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ» не сплачено (не перераховано) до бюджету утримані суми податку на доходи фізичних осіб із суми процентів за депозитними операціями у загальному розмірі 16 505 496,01 грн.

Суд погоджується з такими висновками відповідача, оскільки позивач є податковим агентом для оподатковуваних доходів у вигляді процентів, нарахованих на суму поточного або вкладного (депозитного) банківського рахунку, що позивачем не заперечується, як і факт утримання податку із сум виплачених фізичним особам процентів та неперерахування його до Державного бюджету України.

Так, дійсно згідно з пунктом 1.3 статті 1 ПК України цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

За правилами пункту 8 Розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4452-VI законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже для правовідносин, що виникають під час дії тимчасової адміністрації банку або ліквідації банку, яку здійснює уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, пріоритетними є норми Закону №4452-VI.

Відповідно до п.3 ч. 5 ст. 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку.

Статтею 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено наслідки початку процедури ліквідації банку.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов`язань банку та зобов`язання щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) вважається таким, що настав.

Згідно ч.3 ст. 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Разом з тим, аналізуючи зміст наведеної вище правової норми суд зауважує, що під час вирішення питання щодо поширення дії відповідної норми на спірні правовідносини визначальним є саме період під час якого не виникає жодних додаткових зобов`язань та, як наслідок, не може бути застосовано штрафні та фінансові санкції відповідно до норм Закон № 4452-VI (абзац 1 частина 3 статті 46 Закону № 4452-VI). Таким періодом законодавцем визначено - строк проведення ліквідації банківської установи.

При цьому, судом встановлено, що датою початку процедури ліквідації ПАТ «БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ» є 17.07.2015 року, а граничною датою закінчення - 29.04.2021, оскільки рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 29.04.2021 № 427 затверджено ліквідаційний баланс ПАТ «БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ» станом на 26.03.2021 та Звіт про виконання ліквідаційної процедури ПАТ «БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ», що вказує на завершення процедури ліквідації ПАТ «БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ».

При цьому, судом з`ясовано, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті в жовтні 2021 року, тобто, не в межах строку дії процедури ліквідації ПАТ «БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ». Тобто спірні ППР є такими, що винесені за період після завершення ліквідаційної процедури ПАТ «БАНК КИЇВСЬКА РУСЬ» (квітень 2021 року), а відтак, - наведена вище заборона до позивача в даному випадку не застосовується.

Не спростовують наведеного і доводи позивача про те, що задоволення вимог кредиторів можливе виключно у ліквідаційній процедурі в порядку та з урахуванням черговості, встановленої статями 45, 49, 52 Закону №4452-VI, що, на його думку, унеможливлює сплату донарахованих податковим органом штрафних санкцій, адже предметом розгляду даної справи є виключно відповідність прийнятого контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам законодавства. Питання ж включення сум, визначених таким рішенням, до акцептованих вимог кредиторів Банку та порядок їх погашення у цьому випадку знаходиться поза межами судового контролю.

Аналогічного висновку щодо тлумачення наведених законодавчих норм дійшов і Верховний Суд, зокрема, в постанові від 03 квітня 2020 року у справі № 826/4114/18.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування спірних податкових повідомлень-рішень від 13.10.2021 №07546507096 та №07546907096.

Суд наголошує, що обов`язок доказування в податкових спорах покладається на податковий орган, який у відповідності до принципу офіційного з`ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для нарахування платнику податків спірних податкових зобов`язань, та правомірність прийняття свого рішення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 817/149/17, від 29.03.2018 у справі № 813/2758/16.

На думку суду, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування було виконано з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Натомість позивачем не надано достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.

За визначенням частини першої статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми, у розумінні частини першої статті 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За змістом частини другої вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи встановлені обставини справи та правове регулювання спірних правовідносин суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у м. Києві від 13.10.2021 №07546507096 та №07546907096.

Відтак, суд вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи висновки суду за наслідками вирішення справи, положення ст. ст. 139, 143 КАС України, у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.