Полтавський апеляційний суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 524/3822/24 Номер провадження 22-ц/814/563/25Головуючий у 1-й інстанції Предоляк О. С. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 квітня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючий суддя : Триголов В.М.,
судді: Дорош А.І., Лобов О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави на рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 09 вересня 2024 року по справі за позовом заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, фаховий коледж Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського про відшкодування шкоди, -
В С Т А Н О В И В :
Заступник керівника Кременчуцької окружної прокуратури звернувся до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
В обґрунтування позову зазначено, що постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 13.03.2023, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 , - директора Коледжу Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн.
ОСОБА_1 , будучи директором коледжу Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-1 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», порушила вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбаченого статтею 28 вказаного Закону. Так, 25 червня 2015 року між Кременчуцьким національним університетом імені Михайла Остроградського та ОСОБА_1 укладено контракт, відповідно до якого останню призначено на посаду директора коледжу Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського на строк з 25 червня 2015 року по 25 червня 2020 року. Наказом Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського від 24.06.2020 № 111-1 ОСОБА_1 продовжено з 26 червня 2020 року строк роботи за контрактом на посаді директора коледжу до проведення конкурсу в установленому законодавством порядку. Відповідно до наказу Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського від 02.09.2013 № 345-2 ОСОБА_2 прийнято з 02 вересня 2013 року на посаду завідувача навчальної лабораторії коледжу Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. Наказом коледжу Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського від 31.08.2015 № 13-к ОСОБА_3 прийнято з 01 вересня 2015 року на посаду викладача коледжу Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського. Вказані особи є близькими родичами особи що притягується до відповідальності.
Натомість, відповідно до наказу «Про особовий склад» № 26-К від 23.03.2021. одноособовим підписом ОСОБА_1 прийнято рішення про виплату грошової винагороди за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов`язків розмірі 40% посадового окладу завідувачу начальної лабораторії ОСОБА_2 в розмірі 2666,84 грн. та викладачу ОСОБА_3 в розмірі 3269,27 грн.; за наказом за підписом ОСОБА_1 «Про особовий склад» № 45-К від 14.06.2021 прийнято рішення - виплату грошової винагороди за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов`язків у розмірі 30% посадового окладу завідувачу начальної лабораторії ОСОБА_2 в розмірі 2000, 13 грн., викладачу коледжу ОСОБА_3 в розмірі 2451, 95 грн.;наказом за підписом ОСОБА_1 «Про особовий склад» № 109-К 20.12.2021 прийнято рішення про виплату грошової винагороди за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов`язків у розмірі 30% посадового окладу завідувачу начальної лабораторії ОСОБА_2 в розмірі 2167,11 грн. та викладачу коледжу ОСОБА_3 в розмірі 2656,88 грн.; за наказом за підписом ОСОБА_1 «Про особовий склад» №19 від 24.03.2022 прийнято рішення про виплату грошової винагороди за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов`язків у розмірі 15% посадового окладу завідувачу начальної лабораторії ОСОБА_2 в розмірі 1083,56 грн. та викладачу коледжу ОСОБА_3 в розмірі 1328, 44 грн.
Зі змісту наказів за підписом ОСОБА_1 «Про особовий склад» № 74 від 30.08.2021 та №75-К від 30.08.2022 вбачається що ОСОБА_4 з 01.09.2021 по 30.06.2022 та з 01.09.2022 по 30.06.2023 прийнято за сумісництвом на посаду викладача з оплатою праці згідно з тарифікацією як викладачу вищої категорії.
За рішенням суду, ОСОБА_1 , займаючи посаду директора коледжу Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського прийняла на роботу та преміювала близьких осіб. Урегулювання конфлікту інтересів у даному випадку повинно було здійснюватися шляхом повідомлення ОСОБА_1 про це безпосереднього керівника ректора Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, який зобов`язаний вжити заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів.
З огляду на зазначене, а також беручи до уваги наявний безпосередній причинний зв`язок між діями ОСОБА_1 та шкодою відповідач зобов`язаний відшкодувати на користь Міністерства освіти і науки України кошти в сумі 17624,18 грн., в зв`язку з чим прокурор, в порядку статті 56 ЦПК України, звернувся до суду з даним позовом.
Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 09 вересня 2024 року у задоволенні позову заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, фаховий коледж Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського про відшкодування шкоди відмовлено.
В апеляційному порядку рішення оскаржила Кременчуцька окружна прокуратура. Скарга мотивована тим , що у справі вбачається, що ОСОБА_1 займаючи посаду директора Коледжу Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського своїми наказами прийняла на роботу та преміювала близьких осіб , в першому випадку свого зятя ОСОБА_4 , в другому випадку свої рідних дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Апелянт вказує, що урегулювання конфліктів інтересу в даному випадку повинно було здійснюватися шляхом повідомлення ОСОБА_1 про це безпосереднього керівника, ректора Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського , який зобов`язаний вжити заходів щодо врегулювання даного конфлікту інтересів.
Підтвердженням вказаної обставини є відповіді Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського від 19.10.2022 та 19.01.2023 за змістом яких вбачається , що повідомлень про наявність потенційного або реального конфлікту інтересів від директора коледжу ОСОБА_1 у період з 01.01.2021 01.10.2022 до Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського не надходило. Окрім того , ОСОБА_1 на виконання наказу ректора Університету «Про перевірку стану дотримання антикорупційного законодавства у коледжах» від 13.09.2022 №149-1 , було надано «Інформацію про наявність , відсутність реального/потенційного конфлікту інтересів у діяльності адміністрації та працівників ВСП «Фаховий коледж Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського» , в якій зазначила , що у діяльності адміністрації та працівників коледжу випадків реального/потенційного конфлікту інтересів не виявлено.
Факт протиправних винних дій , вчинених відповідачем , а відтак і негативні наслідки таких дій , які виразилися у неправомірному здійсненні нарахування та виплати на користь зятя та двох рідних дітей грошових коштів, підтверджуються постановою Крюківського районного суду м.Кременчука від 13.03.2023 та постановою Полтавського апеляційного суду від 19.05.2023.
Посилаючись на вказані обставини прокуратура просить скасувати рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука Полтавської області від 09 вересня 2024 року, та ухвалити нове , яким задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно вимогч.1ст.369ЦПКУкраїниапеляційні скаргинарішеннясуду усправахзціною позовуменшетридцятирозмірів прожитковогомінімуму для працездатних осіб,крімтих,якіне підлягають розглядувпорядкуспрощеного позовногопровадження, розглядаються судом апеляційної інстанціїбез повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 367Цивільного процесуальногокодексу України (далі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до слідуючого висновку.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , будучи директором коледжу Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки достатті 172-1 КУпАП, являючись суб`єктом відповідальності на якого поширюється діяЗакону України «Про запобігання корупції», порушила вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбаченогостаттею 28 вказаного Закону.
ОСОБА_1 , займаючи посаду директора коледжу Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського прийняла на роботу та преміювала близьких осіб.
Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука від 13.03.2023, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 , -директора коледжу Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.172-7, ч. 2 ст.172-7 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн.
З постанови суду, - ОСОБА_1 , будучи директором Коледжу Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини 1статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки достатті 172-1 КУпАП, являючись суб?єктом відповідальності на якого поширюється діяЗакону України «Про запобігання корупції», порушила вимоги щодо Закону України «Про запобігання корупції. запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбаченого статтею 28.
Відповідно до наказу «Про особовий склад» № 26 К від 23.03.2021 одноособовим підписом ОСОБА_1 прийнято рішення про виплату грошової винагороди за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов`язків в розмірі 40% посадового окладу завідувачу начальної лабораторії ОСОБА_2 в розмірі 2666,84 грн. та викладачу ОСОБА_3 в розмірі 3269,27 грн.; за наказом за підписом ОСОБА_1 , «Про особовий склад» № 45-К від 14.06.2021 прийнято рішення - виплату грошової винагороди за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов`язків у розмірі 30% посадового окладу завідувачу лабораторії ОСОБА_2 в розмірі 2000, 13 грн. викладачу коледжу ОСОБА_3 в розмірі 2451, 95 грн.;наказом за підписом ОСОБА_1 «Про особовий склад» № 109-К 20.12.2021 прийнято рішення про виплату грошової винагороди за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов`язків у розмірі 30% посадового окладу завідувачу начальної лабораторії ОСОБА_2 в розмірі 2167,11 грн. та викладачу коледжу ОСОБА_3 в розмірі 2656,88 грн.; за наказом за підписом ОСОБА_1 «Про особовий склад» № 19 від 24.03.2022 прийнято рішення про виплату грошової винагороди за сумлінну працю та зразкове виконання службових обов`язків у розмірі 15% посадового окладу завідувачу начальної лабораторії ОСОБА_2 розмірі 1083,56 грн. та викладачу коледжу ОСОБА_3 в розм. 1328, 44 грн.
ОСОБА_1 , під час прийняття рішення та вчинення дій, а саме підписання наказів №260К, 45-К, 109-К, 19-К, 74-К та 75-К Про прийняття на роботу та преміювання близьких осіб, не повідомила про наявний реальний конфлікт інтересів безпосереднього керівника ректора Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, який зобов`язаний вжити заходів щодо врегулювань даного конфлікту інтересів, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1, 2ст. 172-7 КУпАП.
Як вбачається з листа Міністерства освіти і науки України , розмір премій, ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , становить 17624,18 грн.
Відповідно дост.1 Закону України «Про запобігання корупції»(надаліЗакон) чоловік входить до кола близьких осіб - члена сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першійстатті 3 цього Закону.
Положеннямист. 27 вказаного Законупередбачені обмеження спільної роботи близьких осіб. Так, згідно абзаців першого та другого частини 1 вказаної статті Закону особи, зазначені у пункті 1 частини першоїстатті 3 цього Закону, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв`язку з виконанням повноважень близьким їм особам.
Відповідно дост. 65-1 Закону України «Про запобігання корупції»(надаліЗакон) за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першійстатті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Збитки, шкода, завдані державі внаслідок вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила відповідне правопорушення, в установленому законом порядку (ч.1 ст. 66 Закону).
Фізичні та юридичні особи, права яких порушено внаслідок вчинення корупційного або пов`язаного з корупцією правопорушення і яким завдано моральної або майнової шкоди, збитків, мають право на відновлення прав, відшкодування збитків, шкоди в установленому законом порядку (ч.1 ст. 68 Закону).
Відповідно дост.40 Кодексу про адміністративні правопорушенняУкраїни якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Коли шкоду заподіяно неповнолітнім, який досяг шістнадцяти років і має самостійний заробіток, а сума шкоди не перевищує одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суддя має право покласти на неповнолітнього відшкодування заподіяної шкоди або зобов`язати своєю працею усунути її. В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.
Статтею 22 ЦК Українивстановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч.1ст. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частини перша, другастатті 1166 ЦК України).
Аналіз наведеної норми права з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Такий же правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року у справі № 3-51гс14.
Разом з тим, позивач має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди.
Прокурор, пред`являючи вимоги до ОСОБА_1 про стягнення збитків посилається на факт притягнення останньої до адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення.
Між тим, апеляційний суд зауважує, що сам факт притягнення до адміністративної відповідальності ще не свідчить автоматично про заподіяння державі збитків внаслідок вчинення відповідного правопорушення.
Суд звертає увагу на те, що згідно мотивувальної частини постанови Крюківського районного суду м.Кременчука від 13.03.2023 ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за неповідомлення керівника, ректора Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського , про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а також вчинення дії та прийняття рішень щодо підписання наказів про прийняття на посаду та виплату грошової винагороди своїм дітям та зятю.
В свою чергу, згідност. 1 Закону України «Про запобігання корупції»реальний конфлікт інтересівце суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування лише приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Доводи апеляційної скарги заявника про те, щопозов ґрунтується на відшкодуванні шкоди завданої правопорушенням , пов`язаним з корупцією , яке вчинено особою із використанням свого службового становища і факт вчинення цього правопорушення підтверджений судовим рішенням , не заслуговують на увагу, оскільки позивачем не доведені підстави для покладання на відповідача обов`язку щодо відшкодування майнової шкоди у порядкустатті 1166 ЦК України, а також не встановлено факту завдання такої шкоди, оскільки премії виплачені ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 із фонду заробітної плати, під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не встановлювався зазначений факт, крім того, рішення щодо правомірності розпоряджень про преміювання судом не приймалося.
На підставі аналізу наявних у справі, що розглядається, доказів, апеляційний суд вважає, що факт підпису ОСОБА_1 наказів про прийняття на посаду та призначення премій не може слугувати підставою для висновку про заподіяння збитків, оскільки фактичне нарахування та виплата премій здійснювались зокрема, через окремий код мережі , не надходячи до Університету. При цьому, вплив на визначення розміру премій з боку ОСОБА_1 не встановлений, а тому факт суперечності між приватним інтересом і службовими повноваженнями в даному випадку відсутній, що свідчить про недоведеність наявності реального конфлікту та, відповідно, недоведеність факту заподіяння державі збитків.
Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки факт заподіяння збитків стороною позивача не доведено.
При цьому, посилання прокурора на факт притягнення відповідача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності як на підставу для стягнення коштів у розмірі отриманих ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 премій , суд вважає помилковим, оскільки сам факт притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не свідчить автоматично про доведеність факту заподіяння такими діями збитків.
Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог є законними і обгрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу заступника керівника Кременчуцької окружної прокуратури в інтересах держави залишити без задоволення.
Рішення Автозаводськогорайонного судуміста КременчукаПолтавської областівід 09вересня 2024року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя: В.М. Триголов
Судді: А.І. Дорош
О.А. Лобов
Суд | Полтавський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.04.2025 |
Оприлюднено | 14.04.2025 |
Номер документу | 126532107 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Цивільне
Полтавський апеляційний суд
Триголов В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні