Ухвала

від 10.04.2025 по справі 643/4629/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2025 року

м. Харків

справа № 643/4629/20

провадження № 22-ц/818/631/25

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Пилипчук Н.П.,

суддів - Савенка М.Є., Яцини В.Б.,

учасники справи:

позивач - Харківська міська рада,

відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянув без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Пилипчук Н.П., Савенка М.Є., Яцини В.Б.по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2024 року в складі судді Мельникової І.Д. по справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою

в с т а н о в и в:

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2024 року позов Харківської міської ради - задоволено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 25 червня 2024 року апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - залишено без задоволення, рішення Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2024 року - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково, постанову Харківського апеляційного суду від 25 червня 2024 року у частині задоволених позовних вимог Харківської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 492 475,70 грн і судового збору скасовано та передано справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 28 жовтня 2024 року призначено справу до розгляду в приміщенні Харківського апеляційного суду.

10 квітня 2025 року за допомогою системи «Електронний суд» ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції подав заяву відвід колегії суддів Пилипчук Н.П., Савенка М.Є., Яцини В.Б.

Заява мотивована тим, що у судовому засіданні, яке відбулося 08 квітня 2025 року, на його думку, колегія суддів системно порушувала принципи змагальності та рівності сторін, що є фундаментальними для належного апеляційного провадження. Зокрема, головуюча суддя неодноразово перебивала та переривала пояснення, виступи та аргументацію представника апелянта - адвоката Єресько О.С., чим фактично позбавила сторону апелянта можливості повною мірою реалізувати процесуальні права, гарантовані законом.

Значна частина правових позицій та процесуальних питань, зокрема заперечення проти клопотання Харківської міської ради, не була почута через навмисні втручання у виступ його адвоката. При цьому сторона позивача не стикалася з жодними обмеженнями зі сторони колегії суддів - її представнику була надана повна можливість безперешкодно викладати свої доводи, що прямо свідчить про відсутність неупередженості та рівного ставлення до сторін спору.

У ході судового засідання 08 квітня 2025 року колегія суддів апеляційного суду вирішила прийняти до матеріалів справи новий доказ від сторони позивача, а також поновити позивачеві строк на подання цього доказу, незважаючи на відсутність будь-яких об`єктивно обґрунтованих підстав для такого відновлення. Таке рішення, на його погляд, є проявом відвертого сприяння стороні позивача, що підриває довіру до неупередженості суду.

Зазначив, що доказ, який був поданий стороною позивача в судовому засіданні 08 квітня 2025 року, - це копія договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21 жовтня 2016 року. Колегія суддів апеляційного суду без жодного аналізу його походження чи належності приєднала цей документ до матеріалів справи та прийняла його до розгляду, чим допустила, на його думку, суттєві порушення процесуального порядку.

Посилався на те, що справу, яка наразі перебуває на розгляді, вже розглядав суд апеляційної інстанції раніше, однак постанова суду апеляційної інстанції була скасована Верховним Судом у касаційному порядку. Верховний Суд чітко вказав на допущені порушення, які полягали, зокрема, у тому, що суд апеляційної інстанції не забезпечив реалізацію відповідачем ОСОБА_1 його процесуальних прав у суді першої інстанції.

Проте, колегія суддів апеляційного суду під час судового засідання 08.04.2025 року, на його думку, демонстративно ігнорувала зазначене рішення касаційного суду, а головуюча суддя неодноразово акцентувала на тому, що відповідач «може подати всі свої докази, пояснення й клопотання саме в апеляційному суді». Ці заяви, зроблені всупереч його письмовим клопотанням про необхідність неухильного дотримання постанови Верховного Суду, на його думку, є прямим порушенням статті 417 ЦПК України, яка чітко забороняє апеляційному суду ухилятися від виконання вказівок касаційної інстанції. Більше того, апеляційний суд не має повноважень нав`язувати стороні подання доказів на стадії апеляційного розгляду, якщо Верховним Судом прямо вказано на необхідність забезпечення цих дій саме у суді першої інстанції.

Просив заяву про відвід головуючої судді: Пилипчук Н.П., суддів колегії: Савенка М.Є., Яцини В.Б. - задовольнити, цивільну справу № 643/4629/20 за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою, передати до канцелярії Харківського апеляційного суду для визначення іншого складу суду відповідно до вимог ст. 33 ЦПК України.

Перевіривши доводи заяви судова колегія вважає, що підстави для задоволення відводу відсутні.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

У п.п.104-106 рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2013 року по справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) зазначено, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Статтями 36, 37 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Згідно частини 1 статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 4 статті 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Зі змісту заяви про відвід вбачається, що сумніви у об`єктивності і неупередженості колегії суддів у заявника виникли у зв`язку із ухваленням колегією суддів Пилипчук Н.П., Савенка М.Є., Яцини В.Б. процесуальних рішень у даній справі.

Однак, незгода сторони з процесуальними рішеннями колегії суддів не може бути підставою для відводу.

Крім того, не надав ОСОБА_1 належних, допустимих та достовірних доказів про пряму або побічну заінтересованість вказаних суддів в розгляді даної справи, які викликають сумнів у неупередженості і об`єктивності.

Вказані ОСОБА_1. у заяві про відвід суддів обставини не свідчать про існування передбачених статтями 36, 37 ЦПК України підстав для відводу.

Посилання на можливу необ`єктивність суддів ґрунтуються на припущеннях заявника і не є підставою для відводу.

Таким чином, вказані ОСОБА_1. у заяві про відвід колегії суддів Пилипчук Н.П., Савенка М.Є., Яцини В.Б. обставини не свідчать про існування передбачених статтями 36, 37 ЦПК України підстав для відводу.

Частинами 1, 2, 3 статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що підстав для відводу, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України, та об`єктивних даних, які свідчили б про наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності колегії суддів Пилипчук Н.П., Савенка М.Є., Яцини В.Б. не вбачається.

З огляду на необґрунтованість заявленого відводу, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до частини 3 статті 40 ЦПК України передати питання про відвід на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 33 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.36, 37, 40 ЦПК України

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Пилипчук Н.П., Савенка М.Є., Яцини В.Б. - визнати необґрунтованою.

Справу передати на автоматизований розподіл для визначення судді для розгляду заяви щодо вирішення питання про відвід колегії суддів Пилипчук Н.П., Савенка М.Є., Яцини В.Б. у відповідності до ч.1 ст.33 ЦПК України.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з дня її підписання, касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді М.Є. Савенко

В.Б. Яцина