Рішення від 26.03.2025 по справі 907/711/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2025 р.м. УжгородСправа № 907/711/24

Господарський суд Закарпатської області у складі: головуючого - судді Сисина С.В., за участі секретаря судового засідання Ігнатко О.В., розглянувши в загальному позовному провадженні справу

за позовом Військової частини НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , місцезнаходження - АДРЕСА_1 ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «МС АВІА-ГРЕЙД», код ЄДРПОУ 37359102, місцезнаходження - Закарпатська область, Берегівський район, село Батрадь, вулиця Каштей, будинок, 7, поштовий індекс - 90213,

про стягнення пені та штрафу за договором про закупівлю послуг,

за участі представників сторін:

від позивача Лісного В.В., в порядку самопредставництва (у режимі відеоконференції, в приміщенні іншого суду),

від відповідача адвоката Касьян О.П. (у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів),

В С Т А Н О В И В:

Військова частина НОМЕР_1 (далі позивач, військова частина, замовник) звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою від 05.08.2024 №706/153/1585/пс про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «МС АВІА-ГРЕЙД» (далі відповідач, виконавець, товариство) 2065283,50 грн пені та 4130567,00 грн штрафу (всього - 6195850,50 грн), покликаючись на прострочення відповідачем надання послуги «Дообладнання вертольоту Ми-8МТВ-1 №96054 - 2 етап», термін виконання до 15.04.2024 за договором про закупівлю послуг № 138/23 від 17.11.2023 з урахуванням укладених додаткових угод до цього договору: №1 від 18.01.2024, №2 від 19.02.2024, №3 від 12.04.2024.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи визначено головуючого суддю Сисина С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2024.

Описова частина рішення

Ухвалою суду від 15.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання у справі на 11.09.2024.

30.08.2024 від представника відповідача адвоката Касьян Олени Петрівни (яка представляє інтереси відповідача згідно довіреності ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» від 01.02.2024) надійшов відзив на позовну заяву від 29.08.2024 (зареєстрований за вхідним №02.3.1-02/6693/24).

03.09.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача від 03.09.2024, подана від імені військової частини Зданевич Веронікою Валеріївною згідно довіреності у порядку передоручення від 12.12.2023 (зареєстрована за вхідним №02.3.1.-02/6804/24).

06.09.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача від 06.09.2024 №706/153/1727/нс (аналогічного змісту, що і відповідь на відзив від 03.09.2024), підписана Лісним Вадимом Вікторовичем (старшим юрисконсультом юридичної служби Командування Повітряних Сил Збройних Сил України), до якої долучені копії документів на підтвердження повноважень Лісного В.В. щодо самопредставництва у суді позивача.

09.09.2024 від представника відповідача адвоката Касьян О.П. надійшло заперечення на відповідь на відзив від 06.09.2024 (зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/6920/24).

Згідно з ухвалою від 11.09.2024, враховуючи першу неявку представника відповідача в підготовче засідання, суд відклав підготовче засідання на 26.09.2024.

18.09.2024 від представника відповідача адвоката Касьян О.П. надійшло клопотання від 17.09.2024, згідно з яким до матеріалів справи долучені додаткові пояснення відповідача та письмові докази.

Згідно з ухвалою від 26.09.2024 судом задоволено клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання та продовження строку підготовчого провадження. Строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 21.10.2024.

16.10.2024 від представника відповідача адвоката Касьян О.П. надійшло клопотання від 16.10.2024 про долучення доказів (зареєстроване за вх. № 02.3.1-02/8078/24).

Згідно ухвали від 21.10.2024 суд, задовольнивши клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання, постановив відкласти підготовче засідання на 07.11.2024.

30.10.2024 надійшло клопотання позивача від 14.10.2024 №706/153/1864/по про долучення доказів до матеріалів справи.

04.11.2024 від представника відповідача адвоката Касьян О.П. надійшли додаткові пояснення від 03.11.2024, подані з врахуванням отриманих доказів згідно клопотання позивача від 14.10.2024.

Згідно ухвали від 07.11.2024, судом постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 05.12.2024.

05.12.2024 суд розпочав розгляд справи по суті та у ході судового розгляду заслухав вступне слово представника позивача; розпочав заслуховувати вступне слово представника відповідача, проте з технічних причин через втрату відеозв`язку з представником відповідача Касьян О.П., яка брала участь у розгляді справи через відеоконференцію у Господарському суду Запорізької області, судовий розгляд згідно ухвали був відкладений на 12.12.2024.

Згідно ухвали від 12.12.2024 судом задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 22.01.2025.

Згідно ухвали від 20.01.2025 суд задовольнив клопотання від 09.01.2025 представника ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» адвоката Касьян О.П. в частині поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом для подання доказів у справі, та долучення до справи доказів (зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/159/25 від 10.01.2025 ); поновив відповідачу строк на подачу доказів та долучив до матеріалів справи додані до клопотання представника відповідача докази: додаткову угоду №4 від 11.12.2024 до договору №138/23 від 17.11.2023 з додатками до нього №1, №2, №3, №6 (в редакції додаткової угоди №4 від 11.12.2024). У той же час, згідно ухвали від 20.01.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання від 09.01.2025 представника відповідача в частині повернення до розгляду справи в підготовчому провадженні.

22.01.2025 суд за участі представників сторін продовжив розгляд справи по суті та у ході судового розгляду продовжив заслуховування вступного слова представника відповідача та відповідно до статті 210 ГПК України розпочав дослідження письмових доказів та пояснень учасників справи, викладених у заявах по суті справи. Під час дослідження матеріалів справи о 17 годині 15 хвилин 22.01.2025 через завершення робочого дня у Вінницькому апеляційному суді, з якого здійснював судовий розгляд представник позивача у режимі відеоконференції, судове засідання не могло продовжуватися, а тому представник позивача заявив усне клопотання про оголошення перерви, яке було задоволено судом. Згідно ухвали суду від 22.01.2025 оголошено перерву до 26.02.2025.

26.02.2025 суд за участі представників сторін продовжив розгляд справи по суті та у ході судового розгляду завершив відповідно до статті 210 ГПК України дослідження письмових та електронних доказів та пояснень учасників справи, викладених у заявах по суті справи, після чого, враховуючи завершення робочого дня у Вінницькому окружному адміністративному суді, з якого здійснював судовий розгляд представник позивача у режимі відеоконференції, суд згідно ухвали оголосив перерву в судовому розгляді справи до 26.03.2025.

Одночасно згідно ухвали від 26.02.2025 суд задовольнив заяву представника позивача про участь 26.03.2025 у судовому засіданні в справі у режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду (Вінницького окружного суду) та задовольнив заяву представника відповідача про участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.

26.03.2025 суд, з`ясувавши, що представниками сторін під час розгляду справи по суті повідомлені усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, повідомив про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами (про що зазначено у протоколі судового засідання), після чого перейшов до судових дебатів, у ході яких заслухав виступи з промовами (заключними словами) представників позивача та відповідача. Після судових дебатів відповідно до частини 1 статті 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, повідомивши про час його проголошення в цьому судовому засіданні.

Відповідно до статті 240 ГПК України в судовому засіданні 26.03.2025 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Стислий виклад позицій учасників процесу

Суть спору за позицією позивача

Згідно доводів позовної заяви військової частини від 05.08.2024 №706/153/1585/пс (т.1 а.с.1 11) позивач з посиланням на умови укладеного сторонами договору про закупівлю послуг №138/23 від 17.11.2023 (далі договір), за умовами якого ТОВ «НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» зобов`язалося до 15.04.2024 надати послуги (за 2 етапом) по дообладнанню вертольоту Ми-8МТВ-1 №96054 (далі вертоліт) на суму 59008100 грн, просить стягнути з відповідача 2065283,50 грн пені та 4130567,00 грн штрафу, покликаючись на прострочення товариством надання таких послуг.

Військова частина зазначає, що розмір пені та штрафу визначений на підставі пункту 7.2 договору, згідно з яким за порушення строку (терміну) виконання зобов`язань, зазначених у договорі та у календарному плані надання послуг (додаток 1 до договору), тобто до 15.04.2024, з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Розмір пені в сумі 2065283,50 грн та штрафу в сумі 4130567,00 грн позивачем визначені станом на 20.05.2024 на день направлення товариству претензії №350/2/252/пс про сплату штрафу та пені.

Позивач не погоджується з доводами відповідача, які зазначені у листі від 20.06.2024 №377 у відповідь на претензію, про неможливість виконання зобов`язань за договором до обумовленого в ньому строку через наявність форс-мажорних обставин, які виникли з 29.12.2023 і про які виконавець повідомив з посиланням на сертифікат №2300-24-0778 від 16.04.2024, виданий Запорізькою Торгово-промисловою палатою (далі ТПП). Стверджуючи про безпідставні доводи товариства про наявність форс-мажорних обставин, позивач звертає увагу на таке:

- у порушення умов пункту 8.4 договору виконавець у визначений договором термін (протягом 15 робочих днів з моменту настання обставин непереборної сили) не повідомляв письмово замовника про наявність форс-мажорних обставин, про які зазначені у сертифікаті Запорізької ТПП №2300-24-0778 від 16.04.2024 (далі сертифікат);

- у сертифікаті уповноважена особа Запорізької ТПП посилається на лист виконавця №8928/1 від 03.01.2024 на адресу замовника про настання форс-мажорних обставин у співвиконавця за договором внаслідок пошкодження виробничих потужностей, однак такий лист на адресу позивача не надходив, а, отже, при видачі сертифікату, виконавцем подано до ТПП недостовірну інформацію;

- спростовуючи дію форс-мажорних обставин, виконавець своїм листом №9289/1 від 15.02.2024 запевнив замовника, що строк здачі (надання) послуг відбудеться вчасно, відповідно до умов договору протягом 10 15 квітня 2024 року;

- лише 02.04.2024 на адресу позивача надійшов лист виконавця №9632/1 від 29.03.2024 щодо неможливості своєчасного надання послуг за договором у зв`язку з порушенням строків надання послуг співвиконавцем - ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД» (далі співвиконавець);

- при видачі сертифікату уповноважена особа Запорізької ТПП посилалася на неможливість своєчасного надання послуг співвиконавцем за договором, однак позивач вважає, що ТПП було безпідставно враховані такі обставини всупереч пункту 3.2 Регламенту (нової редакції) засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Президією ТПП України №44/5 від 18.12.2014, та при видачі сертифікату були порушені вимоги пунктів 6.11.4, 6.12 Регламенту;

- враховуючи, що послуги за другим етапом робіт мали бути надані у місті Вінниця, на одному з підприємств, а юридична адреса відповідача є на території Закарпатської області, тому сертифікат Запорізькою ТПП виданий безпідставно;

- так як про неможливість виконання робіт ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД» відповідачу було відомо з січня 2024 року, то він мав можливість змінити співвиконавця за погодженням із замовником та забезпечити своєчасне виконання умов договору до 15.04.2024;

- військова агресія російської федерації в Україні не могла бути врахована як форс-мажорна обставина, так як на час укладення договору воєнний стан в державі вже існував;

- «активні бойові дії» та «тривалі повітряні тривоги в місті Запоріжжя», про які зазначено в сертифікаті, не свідчать про наявність форс-мажорних обставин за договором, так як другий етап послуг мав бути наданий на території міста Вінниця, а на час виконання договору кількість повітряних тривог в місті Запоріжжя не була меншою, ніж на дату укладення договору, а тому такі обставини мали були враховані виконавцем при укладенні договору;

- виконавець згідно сертифікату у відповідності до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» не підтвердив (не довів) про наявність форс-мажорних обставин саме до конкретного факту невиконання послуг по дообладнанню вертольоту за договором до 15.04.2024.

Позиція відповідача

У відзиві на позовну заяву від 29.08.2024 (т.2 а.с.18 24) ТОВ «МС АВІА-ГРЕЙД» не визнає позовні вимоги у справі та стверджує, що визначена позивачем договірна вартість зобов`язань за договором у сумі 59008100 грн не відповідає ціні договору, так як договірна ціна послуг, що визначає вартість виконаних та прийнятих замовником робіт та зобов`язання за договором, встановлюється сторонами відповідно пунктів 3.5 та 3.6 договору, згідно з якими замовник оплачує надані та прийняті послуги за ціною, встановленою сторонами та зафіксованою у протоколі погодження договірної ціни послуг (акті приймання етапу послуг, затвердженому замовником), яка має відповідати фактичним витратам, понесеним виконавцем на виконання цього договору (згідно з даними бухгалтерського обліку) та очікуваним витратам (у разі відсутності даних бухгалтерського обліку) з урахуванням встановленого п. 3.7 договору рівня прибутку, а виконавець має право проводити перерозподіл витрат по статтях калькуляції без перевищення ціни послуг.

З урахуванням обставин справи, частини 3 статті 631 ЦК України, відповідач стверджує, що надані в подальшому замовнику розрахункові матеріали визначають договірну вартість виконаного зобов`язання на рівні 54977588,83 грн за фактично понесеними витратами, а тому відповідач звертався з листами до замовників з проханням укласти додаткову угоду №4 для встановлення договірної вартості з урахуванням умов договору.

Відповідач не погоджується з доводами позивача про те, що долучений до позовної заяви сертифікат, виданий Запорізькою ТПП, яким засвідчуються форс-мажорні обставини, а саме: «активні бойові дії, ракетні обстріли виробничих потужностей співвиконавця, тривалі повітряні тривоги в м. Запоріжжя» є неспроможним документом і не доводить законодавчі підстави для звільнення товариства від відповідальності за порушення терміну виконання господарського зобов`язання.

Спростовуючи доводи позивача про неспроможність сертифікату як такого, що підтверджує обставини непереборної сили за договором з тих підстав, що сертифікат виданий не за місцем виконання договору та не за місцем реєстрації виконавця, ТОВ «МС АВІА-ГРЕЙД» зазначає, що розмежування повноважень ТПП України та регіональних ТПП міститься в розділі 4 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженому рішенням президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5). Зазначений розділ жодним чином не обмежує права будь-якого заявника звертатися до будь-якої регіональної ТПП з метою засвідчення обставин непереборної сили (чи то за місцем виконання зобов`язання, чи то за місцем юридичної адреси, чи адреси виробничих потужностей, за місцем розташування контрагента тощо). Товариство звертає увагу, що зміна юридичної адреси відповідача відбулася 04.03.2024, у зв`язку з чим сторонами укладено додаткову угоду №3 від 12.04.2024, якою уточнили зокрема й юридичну адресу компанії, зміна якої відбулася як етап реалізації заходів з релокації відповідно наказу по підприємству №22/2 від 14.02.2024 (копія якого долучена до відзиву) і таке рішення було обумовлено саме безпековою ситуацією в регіоні. Зазначеним наказом визначені етапи перереєстрації підприємства, зміни його місця знаходження у зв`язку з його релокацією, порядок забезпечення діяльності впродовж періоду фактичної зміни місця знаходження, а на момент отримання сертифікату виробничі потужності відповідача залишалась в місті Запоріжжя.

Відповідач зазначає, що з метою забезпечення виконання договору ним було укладено договір з затвердженим позивачем співвиконавцем ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД», яким виробництво компонентів та окремі роботи виконувались в умовах власної виробничої бази в місті Запоріжжі, а 29.12.2023 виробничі потужності співвиконавця, розташовані за адресою: Донецьке шосе, 2Г піддавалися ракетним обстрілам, внаслідок яких було суттєво пошкоджено будівлю, що призвело до необхідності зупинення виробництва на період робіт з консервації, відновлення зруйнованих частин будівлі та відновлення прийнятних безпекових та технологічних умов для використання устаткування та роботи персоналу. І саме через такі обставини обумовлені як вплив дії форс-мажорних обставин на виконання договору, так і звернення до Запорізької ТПП з метою їх засвідчення.

З посиланням на положення статті 218 Господарського кодексу України (далі ГК України), статті 617, 838 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), пункти 3.2. і 6.15 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), статтю 79 Віденської Конвенції про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, статтю 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» відповідач зазначає, що виданий йому Запорізькою ТПП сертифікат засвідчує наявність впливу форс-мажорних обставин контрагента на можливість виконання відповідачем зобов`язань за договором, оскільки в іншому випадку - у разі, якщо б за результатом розгляду заяви і наданих документів вбачалося, що форс-мажорні обставини відсутні або відсутній причинно-наслідковий зв`язок між обставинами форс-мажору і невиконанням зобов`язання, Запорізька ТПП надала б заявникові (тобто відповідачеві) відповідь про відмову в засвідченні форс-мажорних обставин, спираючись на висновок відповідно про відсутність форс-мажорних обставин, їх недоведеність або відсутність причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили і невиконанням зобов`язання. Щодо цього відповідач наголошує, що надання оцінки відповідності та пов`язаності з зобов`язанням наведених заявником обставин є безпосереднім обов`язком та повноваженням Торгово-промислової палати України та її уповноважених підрозділів.

Відповідач наполягає, що вперше про дію форс-мажорних обставин товариство повідомило замовника листом від 03.01.2024 за №8928/1, зазначивши про можливий та ймовірний вплив форс-мажорних обставин на можливість виконання зобов`язань за договором. До відзиву відповідач долучив копію листа ТОВ «МС АВІА-ГРЕЙД» від 03.01.2024 №8928/1 на адресу командувача ПС ЗСУ (т.2 а.с.37), у якому зазначено про обставини непереборної сили, а саме: ракетний обстріл міста Запоріжжя військами російської федерації, що відбувався впродовж 29.12.2023, через що зазнали пошкоджень виробничі потужності підприємства, на яких здійснюється надання послуг за договором, у свою чергу може призвести до невиконання (часткового або повного) або неналежного виконання ТОВ «МС АВІА-ГРЕЙД» зобов`язань у термін до 15.04.2024 за 2 етапом календарного плану.

Наголошуючи на дії форс-мажорних обставин на можливість виконання відповідачем зобов`язань за договором, ТОВ «МС АВІА-ГРЕЙД» звертає увагу на безпекову ситуацію в місті Запоріжжя, ракетний обстріл виробничих приміщень співвиконавця, що призвели до часткового їх руйнування та збільшення кількості та тривалості повітряних тривог в періоді з січня по березень 2024 року, пов`язаних з посиленням активності ворожих військ на Запорізькому напрямку, зазначає, що таким чином було порушено виробничий процес співвиконавця з виготовлення деталей та складальних одиниць для забезпечення доопрацювання фюзеляжу вертольоту під облаштування інтер`єру салону за індивідуальними вимогами замовника. Зазначені обставини, їх причинно-наслідковий зв`язок з неможливістю виконання конкретного зобов`язання, яке зазначено в сертифікаті, та неправомірність застосування штрафних санкцій за таких умов до сторони за договором №002.24 від 12.01.2024 встановлені та підтверджені не лише уповноваженою Торгово-промисловою палатою, а й Господарським судом Запорізької області у справі №908/1614/24 та викладені в рішенні від 31.07.2024.

Підсумовуючи доводи відзиву, з посиланням на частину 3 статті 550 ЦК України, згідно з якою кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов`язання; з посиланням на частину 1 статті 617 ЦК України, згідно з якою особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили; відповідач з огляду на вплив чинників форс-мажорних обставин на можливість виконання відповідачем зобов`язання, зазначає, що він вважає неправомірним застосування до нього заходів відповідальності, яких вимагає позивач щодо стягнення з нього штрафу та пені за договором.

Доводи, викладені сторонами в інших заявах по суті справи

У відповіді на відзив (т.2 а.с. 62 63, т.2 а.с.92 - 93) позивач наполягає на правильності здійсненого розрахунку штрафних санкцій, що зазначений у позовній заяві, який проведений у відповідності до умов укладеного договору на загальну суму 59708290,00 грн, що у свою чергу спростовує твердження відповідача щодо зменшення суми за фактичними витратами, оскільки відповідні додаткові угоди між позивачем та відповідачем не укладались.

Позивач звертає увагу на положення пункту 5.8 договору, згідно з яким замовник та виконавець досягли згоди, що зобов`язання виконавця за договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання (затвердження замовником) акту приймання (етапу послуг) послуг (форма додаток 3 до договору). Зазначений акт, як станом на день подачі позовної заяви так і станом на день подання відповіді на відзив не підписаний, оскільки під час надання послуг відповідачем, посадові особи відповідача вивели з ладу радіостанцію (встановлення якої передбачено обсягом послуг передбачених договором), отже відповідач не надав у повному обсязі передбачені умовами договору послуги.

Щодо тверджень відповідача у відзиві про підготовку до виконання умов договору (проведення переговорів та інших заходів із ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД»), позивач звертає увагу, що зазначене підприємство не є стороною договору, а у відповідності до умов договору відповідальним за результат роботи співвиконавців є відповідач (пункт 5.14 договору).

З посилання на положення пункту 3.2 Регламенту (нової редакції) засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин, затвердженого рішенням Президії ТПП України №44(5) від 18.12.2014 року, позивач зазначає, що не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), зокрема, недодержання/порушення своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо, а тому наявність у відповідача попередніх домовленостей із ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД» (проведення переговорів та інших заходів) жодним чином не підтверджує наявність у товариства обставин, які унеможливили виконання умов договору.

Щодо цього військова частина НОМЕР_1 звертає увагу на можливість відповідно до умов договору замінити співвиконавців, що могло бути погоджено із замовником. Іншими словами фактично виконавець мав змогу змінити співвиконавця (враховуючи, що товариству було відомо ще у січні 2024 року про наявність проблем у співвиконавця щодо надання останнім послуг, що підтверджується сертифікатом ТПП), попередньо погодивши нового співвиконавця із замовником. Сам позивач жодних перешкод щодо можливості заміни співвиконавця не вчиняв.

Позивач заперечує отримання від відповідача листа від 03.01.2024 №8928/1, а наголошує, що товариство, навпаки, своїм листом №9289/1 від 15.02.2024 запевнило, що строк здачі (надання) послуг відбудеться протягом 10.04.-15.04.2024 (тобто у визначений договором строк) та лише 02.04.2024 на адресу позивача надійшов лист від відповідача №9632/1 від 29.03.2024 щодо неможливості своєчасного надання послуг за договором у зв`язку із порушенням строків надання послуг співвиконавцем (ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД»).

Враховуючи усі зазначені обставини, позивач вважає, що факт наявності у відповідача форс-мажорних обставин, під час виконання умов договору, не підтверджений, належних документів та доказів про їх існування відповідачем не надано, а твердження зазначені у відзиві на позовну заяву не ґрунтуються на фактичних обставинах. У свою чергу позивач вважає, що враховуючи порушення умов договору виконавцем, у тому числі щодо не повідомлення про наявність у відповідача, на його думку, форс-мажорних обставин, то наведене свідчить про наявність підстав для стягнення з виконавця пені та штрафу станом на 20.05.2024 у сумі 6195850,50 грн.

У запереченні на відповідь на відзив від 06.09.2024 (т.2 а.с.98) відповідач не погоджується з версією подій, наведеною позивачем у відповіді на відзив та їх оцінкою, а тому щодо цього зазначає таке.

Оскільки відповідач листом №9289/1 від 15.02.2024 запевнив замовника про орієнтовний період здачі робіт з 10.04.2024. по 15.04.2024, а згодом - 02.04.2024 на адресу позивача надійшов лист товариства №9632/1 щодо неможливості своєчасного надання послуг за договором у зв`язку із порушенням строків надання послуг співвиконавцем, то такі обставини, на думку відповідача, ніяк не відміняють ймовірність настання протягом періоду після 15.02.2024 форс-мажорних обставин, що унеможливили здійснення таких намірів. Тому подальше інформування про форс-мажорні обставини ніяк не суперечить логіці подій та добросовісному ставленню відповідача до своїх зобов`язань.

Щодо доводів позивача про отримання ним лише 02.04.2024 листа товариства №9632/1 від 29.03.2024 щодо неможливості своєчасного надання послуг за договором у зв`язку із порушенням строків надання послуг співвиконавцем, то відповідач наголошує, що такий лист був направлений позивачу саме 29.03.2024, що підтверджується скріншотом (витягом) з електронної поштової скриньки підприємства (який додається до заперечення).

За таких обставин, з врахуванням долученого до справи сертифікату, виданого Запорізькою ТПП, а також змісту листа товариства №9632/1 від 29.03.2024, відповідач стверджує, що невчасне виконання робіт виконавцем є наслідком не недобросовісності свого контрагента, а впливом на нього, як одного з затверджених самим замовником співвиконавців, форс-мажорних обставин. При цьому, за оцінкою Запорізької регіональної ТПП, зазначені обставини відповідають ознакам форс-мажорних обставин, оскільки носять винятковий характер, знаходяться за межами впливу сторін; є непередбачуваними (їх настання або наслідки неможливо було передбачити, зокрема на момент укладення відповідного договору, перед терміном настанням зобов`язання або до настання відповідного обов`язку); є невідворотніми та існує безпосередній причинно-наслідковий зв`язок між обставиною/подією і неможливістю виконання відповідачем своїх конкретних зобов`язань за договором.

У запереченні відповідач стверджує, що станом на 19.06.2024 розпочався процес приймання результатів робіт, який був згодом зупинений замовником. Саме зупинка з боку замовника процесу приймання вертольоту обумовлює наявність спору між сторонами щодо виконання зобов`язань станом на дату звернення до суду.

У додаткових поясненнях, які долучені відповідачем до матеріалів справи разом із заявою від 17.09.2024 (т.2 а.с.165-166, 237 241), ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» надає свої пояснення щодо доводів позивача у відповіді на відзив про псування майна (радіостанції) відповідачем під час дообладнання вертольоту. Щодо цього, відповідач зазначає, що порушення термінів виконання зобов`язань за договором зі сторони товариства також мало місце через те, що замовник за договором уникав вирішення питання проведення контрольних випробувань, посилаючись на необхідність усунення виявлених ним недоліків, а саме: надання комплекту кабелів стендового обладнання, які, на думку позивача, були пошкоджені при дообладнанні вертольоту. ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» заперечує пошкодження такого стендового комплекту, яке є давальницьким майном замовника; зазначає, що такий стендовий комплект для програмування трансивера, в який входять кабелі, не використовується під час роботи та не є частиною радіостанції; вимоги замовника щодо заміни кабелів стендового комплекту, які були доопрацьовані під час виконання робіт, є безпідставними і необгрунтованими, так як наявність або відсутність оригінальних кабелів виробника, надання кабелів власного виробництва з заданими технічними характеристиками не перешкоджає, не унеможливлює, не створює жодних проблем експлуатації як самої радіостанції, так і вертольоту в цілому, оскільки зазначені кабелі не використовуються під час польотів, а є виробами стендового обладнання.

З посиланням на такі обставини справи, зміст сертифікату, рішення Господарського суду Запорізької області від 31.07.2024 у справі №908/1614/24, яке набрало законної сили, з посиланням на положення статті 614 ЦК України, відповідач просить відмовити у позові, так як з наведених ним обставин справи встановлено, що зміщення терміну приймання-передачі результатів робіт з 15.04.2024 до 19.06.2024 та зупинення подальшого прийняття таких результатів робіт мало місце не з вини або з ініціативи відповідача. А тому ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» вважає, що відсутні підстави для стягнення з нього штрафних санкцій, на яких наполягає позивач у позовній заяві.

У додаткових поясненнях ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» від 03.11.2024 (т.3 а.с.157 159), відповідач надає свої доводи щодо долучених позивачем до матеріалів справи доказів згідно клопотання від 14.10.2024 №706/153/1864/пс, відповідно до якого до матеріалів справи долучені копії відомості невідповідностей, які виявлені при прийманні вертольоту у період з 17.06.2024 по 20.06.2024; акту прийому-передачі авіаційно-технічного майна від 19.01.2024; протоколів нарад від 29.06.2024 і від 27.09.2024 з вирішення проблемних питань щодо закупівлі послуг із дообладнання вертольоту за договором. Відповідач стверджує, що відомості невідповідностей, навпаки, свідчить про виконання відповідачем усього переліку робіт за договором, так як у ній зазначено, що усі зауваження замовника усунені. Щодо пояснень на нарадах 29.06.2024 і 27.09.2024 керівника ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» про те, що він визнав пошкодження майна під час виконання робіт за договором, то відповідач зазначає, що такі пояснення директором товариства були надані під впливом інформації з невідомих джерел, на підставі яких зареєстровані кримінальні провадження і такі пояснення керівника не підтверджені наявними доказами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

17.11.2023 між Військовою частиною НОМЕР_1 (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «МС АВІА-ГРЕЙД» (виконавцем) було укладено договір про закупівлю послуг за № 138/23 (т.1 а.с.19 32).

Відповідно до пунктів 1.1, 1,2, 1.4, 1.5 договору, виконавець зобов`язується за завданням замовника надати послуги, а замовник - прийняти надані послуги, що передбачені у п.1.2 договору і оплатити їх. Найменування послуг: дообладнання вертольоту типу Ми-8МТВ-1 (код за ДК 021:2015 - 50210000-0. Послуги з ремонту, технічного обслуговування повітряного транспорту та пов`язаного обладнання і супутні послуги) (далі - послуги). Виконавець зобов`язується надати послуги в цілому (за етапами) в обсягах та у строки, що зазначені у календарному плані надання послуг (додаток 1 до договору), а замовник зобов`язується прийняти надані послуги із залученням 621 головного військового представництва Міністерства оборони України (далі - НОМЕР_3 ГВП МО України) і експлуатуючої військової частини і оплатити їх. Кількісні характеристики послуг, що надаються за договором, зазначені у короткому технологічному переліку послуг з дообладнання вертольоту типу Ми-8МТВ-1 (додаток 8 до договору) (далі - перелік послуг).

Виконавець здійснює надання послуг за договором, після отримання від замовника (командира військової частини НОМЕР_1 ), письмового повідомлення про готовність до виконання умов договору (за поданням командира військової частини НОМЕР_4 ), яким замовник визначає обсяги закупівлі послуг, у відповідності до календарного плану надання послуг з урахуванням відносин, що склались між сторонами до укладення цього договору на підставі частини 3 статті 631 ЦК України.

Підставою закупівлі є нагальна необхідність в умовах воєнного стану і перелік та обсяги закупівель товарів, робіт, послуг, закупівля яких здійснюється військовою частиною НОМЕР_1 в умовах воєнного стану, затверджений рішенням командувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 27.10.2023 № 7622/пз.

Відповідно до пунктів 2.1, 2,3, 2.6 договору, виконавець повинен надати замовнику передбачені цим договором послуги, обсяг та якість яких відповідають умовам договору, діючій нормативній, експлуатаційній і ремонтній документації, переліку послуг, переліку виробів; складових частин, технологічних операцій, які підлягають обов`язковому пред`явленню НОМЕР_3 ГВП МО України під час проведення робіт з дообладнання вертольоту, затвердженого начальником НОМЕР_3 ГВП МО України та нормативно-технічній документації, технічним умовам, які діють на підприємстві виконавця (співвиконавців), та введені в дію встановленим порядком органом управління підтриманням льотної придатності або схвалені уповноваженим органом в галузі цивільної авіації.

Виконавець гарантує відповідність наданих послуг діючій нормативно - технічній документації. Обчислення гарантійного строку служби (експлуатації і зберігання) виробу (виробів) починається з дати закінчення надання послуг і приймання виробу НОМЕР_3 ГВП МО України з відповідним засвідченням у пономерній документації. Виконавець повідомленням встановленої форми інформує НОМЕР_3 ГВП МО України про готовність виробу до здійснення контролю.

Згідно з пунктом 3.1 договору його сума на час його укладення становить 59708290,00 грн, у тому числі ПДВ (0% з урахуванням пункту 4-1 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості»), з них: за кошти Державного бюджету України на 2023 рік: 29854145,00 грн, у тому числі ПДВ (0%); решта обсягу бюджетних зобов`язань та обсягу фінансування визначаються відповідно до чинного законодавства України шляхом укладання додаткової угоди до договору.

Пункт 3.2 договору передбачає, що ціна послуг встановлена сторонами відповідно до наданої сторонами комерційної пропозиції та калькуляції визначення ціни надання послуг, сформованих відповідно до підпункту 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.07.2023 №736 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275 та визначення такими, що втратили чинність деяких постанов Кабінету Міністрів України», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період правового режиму воєнного стану» (зі змінами) та вимог інших нормативно-правових актів з питань ціноутворення, та вказана у протоколі погодження договірної ціни послуг (додаток 2 до договору).

За змістом пунктів 3.3 та 3.4 договору витрати виконавця, пов`язані з виконанням договору, враховуються у ціні послуг та сумі договору з урахуванням пунктів 3.5 та 3.7 договору. У випадку перевищення виконавця ціни послуг та суми договору сума перевищення оплаті не підлягає. Сума договору та ціна послуг можуть бути змінені (уточнені) за згодою сторін у випадках, передбачених чинним законодавством України та цим договором.

Для уточнення договірної ціни за фактичними витратами виконавець у строк не пізніше ніж 5-ть календарних днів до терміну надання послуг, зазначеного у календарному плані надання послуг (додаток 1 до договору), надає замовнику (калькуляцію, складену на підставі фактичних та очікуваних витрат в розрізі статей калькуляції, у тому числі співвиконавців (контрагентів) (пункт 3.6 договору).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2, 5.4, 5.5 договору строк (термін) надання послуг та повернення виробу: згідно з календарним планом послуг (додаток 1 до договору) після отримання письмового повідомлення замовника, передбаченого п. 1.4 Договору, в обсязі послуг зазначених у письмовому повідомленні, з урахуванням відносин, що виникли між сторонами в частині надання послуг до його укладання на підставі частини 3 статті 631 ЦК України.

Місце надання послуг: місце надання послуг визначається виконавцем.

Основні комплектуючі виробу для надання послуг виконавцем, постачаються виконавцем згідно з переліком робіт.

Замовник надає виконавцю майно для дообладнання відповідно до короткого технологічного переліку послуг (додаток 8 до договору) в якості давальницької сировини.

Після дообладнання, протягом 1 (однієї) доби з дня закінчення надання послуг, представник замовника (командир експлуатуючої військової частини) разом з вповноваженим представником виконавця оформлюють "Акт технічного приймання наданих послуг" (форма Додаток 4 до Договору), яким підтверджується відповідність наданих виконавцем послуг вимогам договору. "Акт технічного в приймання наданих послуг" оформляється у двох примірниках - по одному примірнику замовнику та виконавцю.

Виконавець зобов`язаний, не пізніше ніж за 5 (п`ять) діб до фактичної готовності завершення надання послуг (етапу послуг), письмово повідомити .Замовника (командира військової частини НОМЕР_1 ) про готовність до здавання послуг (етапу послуг), який організує приймання послуг.

Пункт 5.8 договору передбачає, що зобов`язання виконавця по наданню послуг за договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання (затвердження замовником) акту приймання етапу послуг (форма - додаток 3 до договору), що затверджується виконавцем та замовником по кожному етапу послуг. Датою виконання послуг виконавцем за даним договором є дата затвердження замовником акту приймання етапу послуг (додаток 3 до договору).

Замовник затверджує акт приймання етапу послуг (додаток 3 до договору) після одержання замовником калькуляції ціни послуг за фактичними витратами відповідно до пункту 3.6 договору та посвідчення НОМЕР_3 ГВП МО України відповідно до пункту 2.7 договору.

Залучення співвиконавців/контрагентів узгоджується із замовником у письмовому вигляді. Під час узгодження виконавець указує номер дозволу (ліцензії) на право надання послуг кожним із співвиконавців/контрагентів. Відповідальним за результат їх роботи залишається виконавець (пункт 5.14 договору).

621 ГВП МО України здійснює контроль надання послуг виконавцем та організовує роботу військових представництв на підприємствах-співвиконавцях/контрагентах з наданням їм відповідних доручень у разі залучення підприємств-співвиконавців/контрагентів.

Підпунктами 6.1.1, 6.1.2 пункту 6.1 договору визначено, що замовник зобов`язаний:

- своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги;.

- приймати надані послуги (етапи послуг) згідно актом приймання етапу послуг (додаток 3 до договору) з урахуванням п. 1.4 договору.

Підпунктами 6.2.1, 6.2.2, 6.2.5, 6.2.6 пункту 6.2 договору визначені права замовника:

- у разі невиконання, істотного порушення зобов`язань виконавцем та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України, в односторонньому порядку достроково розірвати цей договір або внести в нього зміни, письмово повідомивши про це виконавця у строк до двадцяти робочих днів.

- контролювати якість надання послуг (етапів послуг) у строки, постановлені договором;

- пред`являти претензії виконавцю у разі порушення ним своїх зобов`язань за договором;

- вимагати усунення недоліків, виявлених при прийманні робіт.

Підпунктами 6.3.1, 6.3.2 пункту 6.3 договору передбачено, що виконавець зобов`язаний:

- забезпечити надання послуг (етапів послуг) у строки (терміни), встановлені договором у відповідності до календарного плану надання послуг (додаток 1 до договору);

- забезпечити надання послуг (етапів послуг), якість яких відповідає умовам, установленим розділом ІІ договору.

Підпунктами 6.4.1, 6.4.2 пункту 6.4 договору визначені права виконавця:

-своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги (етапи послуги);

-залучати до надання послуг за договором співвиконавців (контрагентів);

-на поетапне та дострокове надання послуг за письмовим погодженням замовника.

Відповідно до пункту 7.1 договору сторони беруть на себе зобов`язання неухильно виконувати всі умови договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність передбачену законами та договором.

Пунктом 7.2 договору передбачені види порушень та санкції за них, встановлені договором, зокрема: за порушення строку (терміну) виконання зобов`язань зазначених у п. 2.4 договору та у календарному плані надання послуг (додаток 1 до договору), з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Штраф та пеня за порушення строків надання послуг не нараховується з дати оформлення акту технічного приймання (додаток 4 до договору) на відповідний етап послуг.

Згідно з п.7.4 договору сплата штрафів (пені) не звільняє сторону, що порушила умови договору, від їх виконання і відшкодування іншій стороні завданих внаслідок цього збитків у частині, не покритій штрафом (пенею), крім випадків, передбачених чинним законодавством та договором.

Як передбачено пунктом 8.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання (часткове або повне) або неналежне виконання зобов`язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін і безпосередньо вплинули на виконання договору.

Під обставинами непереборної сили розуміють зовнішні та інші надзвичайні обставини, які виникли поза волею сторін і настанню та дії яких сторони не могли перешкодити за допомогою заходів та засобів, застосування яких у конкретній ситуації справедливо вимагати та чекати від сторони, що підпала під дію таких обставин. Сторони домовилися, що достатнім доказом існування обставин, визначених у пункті 8.1 договору та строку їх дії, служать документи, які видаються уповноваженими органами (пункт 8.2 договору).

Згідно з пунктами 8.3 договору обставинами непереборної сили визнаються, але цим переліком не обмежуються: аварії, пожежі, урагани, повені, землетруси, епідемії, епізоотії та інші стихійні лиха і техногенні катастрофи, ембарго, диверсії, війна та військові дії будь-якого типу (включаючи громадянську війну), окупація, мобілізація, порушення громадського порядку, загальнонаціональні страйки, прийняття нормативних актів органами державної влади або місцевого самоврядування, виняткові погодні умови в частині, що стосується льотних випробувань, і, якщо ці обставини або нормативні акти безпосередньо вплинули на виконання умов договору.

Сторона, що підпала під дію обставин непереборної сили і виявилась внаслідок цього нездатною виконувати обов`язки за цим договором, повинна в термін не пізніше 15 робочих днів з моменту їх настання у письмовій формі повідомити іншу сторону, та звернутися до повноважних органів за одержанням відповідного підтверджуючого документу (пункт 8.4 договору).

Належним доказом обставин, зазначених у пунктах 8.2, 8.3 цього договору, та строку їх дії служить відповідний документ, виданий компетентним органом (пункт 8.5 договору).

Пунктами 9.1 та 9.2 договору сторони погодили, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей вони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій.

У разі, якщо сторони не дійдуть згоди у вирішенні спірного питання, встановленим порядком оформляється та пред`являється претензія/претензії. У випадку повного або часткового відхилення претензії, спірне питання передається на розгляд відповідного суду України.

Умовами пунктів 10.1, 10.2 договору визначено, що договір набирає чинності з моменту підписання двома сторонами. Договір діє включно до 31 грудня 2024 року.

Відповідно до пункту 11.2 договору, за погодженням сторін, до нього можуть вноситися зміни і доповнення, у відповідності до чинного законодавства України, що оформляється додатковими угодами між сторонами, які підписуються сторонами (повноважними представниками сторін) та скріплюються гербовими або іншими відповідними автентичними печатками.

Згідно з пунктом 11.3 договору військова частина НОМЕР_1 є розпорядником коштів при виконанні договору.

Пункт 11.4 договору передбачає, що військові частини НОМЕР_5 , НОМЕР_4 , НОМЕР_6 та експлуатуюча військова частина виконують обов`язки представника замовника та мають право проводити листування, отримувати інформацію та підписувати документи, що стосуються питань виконання договору, зокрема:

- військова частина НОМЕР_4 організовує приймання послуг, подає акт приймання етапу послуг (додаток 3 до договору) командиру військової частини НОМЕР_1 на затвердження, приймає документи для оплати наданих послуг, готує та підписує Акт документальної звірки взаєморозрахунків (форма 5 додаток 5 до договору);

- експлуатуюча військова частина (визначається замовником) приймає послуги та оформляє Акт технічного приймання наданих послуг (форма додаток 4 до договору), Акт приймання етапу послуг (додаток 3 до договору);

- військова частина НОМЕР_5 виконує обов`язки фінансового органу замовника, підписує акт документальної звірки взаєморозрахунків (форма додаток 5 до договору).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно умов договору сторонами погоджено 8 додатків до договору, які з врахуванням змісту розділу ХІІ договору є невід`ємною його частиною.

Згідно підписаного сторонами додатку 1 до договору, замовником і виконавцем погоджено «Календарний план надання послуг з дообладнання вертольоту типу Ми-8МТВ -1» (т.1 а.с.33), згідно з яким передбачено термін надання послуг з дообладнання вертольоту, який складається з двох етапів: дообладнання вертольоту в строк до 10.12.2023 1 етап, вартість послуг 700190 грн; дообладнання вертольоту в строк до 15.04.2024 2 етап, вартість послуг-59008100 грн.

Додатком № 2 до договору є «Протокол погодження договірної ціни послуг» (т.1 а.с.34), у відповідності до якого замовник в особі командира військової частини НОМЕР_1 та виконавця в особі директора ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» досягли угоди про погодження ціни послуг, що надаються згідно з договором а саме: загальна ціна послуг з дообладнання вертольоту становить 59708290,00 грн, з якої: за 1 етапом - 700190,00 грн; за 2 етапом - 59008100,00 грн.

Згідно з додатками №№ 3 7 передбачені такі форми підтвердження виконання умов договору: акту приймання етапу послуг (додаток №3, т.1 а.с.35 36), акту технічного приймання наданих послуг (додаток №4, т.1 а.с.37), акту про виконання умов та документальної звірки взаєморозрахунків за надані послуги (додаток №5, т.1 а.с.38), акту інвентаризації (додаток №6, т.1 а.с.39), інвентаризаційного опису (додаток №7, т.1 а.с.41).

При підписанні договору сторони також погодили додаток №8 «Короткий технічний перелік послуг з дообладнання вертольоту Ми-8МТВ-1 №96054» (т.1 а.с.42 43), яким передбачено перелік виконання робіт за 1 та 2 етапом.

У розділі ХІІ договору, після наведення переліку його додатків, зазначено, що такі додатки погоджені сторонами і претензій до їх оформлення немає.

18.01.2024 сторонами укладена додаткова угода № 1 до договору (т.1 а.с.44 47), згідно з якою пункт п.3.1 договору викладений в такій редакції: «Сума договору становить 59558867,98 грн, у тому числі ПДВ 0%».

Додатковою угодою №1 до договору передбачені її невід`ємні частини:

- додаток №1 календарний план надання послуг з дообладнання вертольоту, яким передбачені терміни надання послуг з дообладнання вертольоту: до 10.12.2023 1 етап, вартість послуг 550767,98 грн, до 15.04.2024 2 етап, вартість послуг 59008100,00 грн;

- додаток №2 - протокол погодження договірної ціни послуг, згідно з яким передбачена загальна ціна послуг з дообладнання вертольоту в розмірі 59558867,98 грн, з якої: дообладнання вертольоту за 1 етапом 550767,98 грн; дообладнання вертольоту за 2 етапом - 59008100,00 грн.

19.02.2024 сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору (т.1 а.с.48 50), якою відповідно до пункту 11.2 сторони виклали у новій редакції короткий технологічний перелік послуг з дообладнання вертольоту типу Ми-8 МТВ-1 (додаток 8 до договору) та згідно з яким передбачено перелік виконання робіт за 1 та 2 етапом. У п.2 додаткової угоди зазначено, що решта, положень, що не врегульовані угодою, регулюються умовами основного договору.

12.04.2024 сторонами укладена додаткова угода № 3 до договору (т.1 а.с. 51 52), згідно з якою пункт 2.3 короткого технологічного переліку послуг з дообладнання вертольоту (додаток 8 до договору) викладено у редакції додаткової угоди; а також викладено в новій редакції пункти 13.1 і 13.2 договору (щодо місцязнаходження та банківських реквізитів сторін) і зазначено, що у тексті договору слова та цифри « 621 ГВП МО України» за текстом замінити на « НОМЕР_3 ВП МО України)», тобто 621 військове представництво Міністерства оборони України. У пункті 6 додаткової угоди зазначено, що решта, положень, що не врегульовані угодою, регулюються умовами основного договору.

11.12.2024 сторонами укладено додаткову угоду №4 до договору (т.4 а.с. 42 46), згідно з якою пункт 2.3 договору викладено у такій редакції: « 2.3. Виконавець гарантує відповідність наданих послуг діючій нормативно-технічній документації. Обчислення гарантійного ресурсу та строку служби (напрацювання та експлуатації) виробу (виробів) починається з дати приймання виробу НОМЕР_3 ВП МО України з відповідним засвідченням у пономерній документації».

Згідно з додатковою угодою №4 від 11.12.2024 пункт 3.1 договору викладено у такій редакції: « 3.1. Сума цього договору становить 55528356,81 грн, у тому числі ПДВ (0% з урахуванням пункту 4-1 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України та статті 2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості»), з них: за кошти Державного бюджету України на 2023 рік - 550767,98 грн, на 2024 рік 0 грн, на 2025 рік 54977588,83 грн. У 2025 році оплата послуг буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України (кошторисних призначень та фінансування) на цілі, передбачені умовами договору, після укладення відповідної додаткової угоди».

Згідно з додатковою угодою №4 від 11.12.2024 викладено у редакції додаткової угоди пункт 4.2, підпункт «в» пункту 4.4 договору (щодо порядку розрахунків за надані послуги), пункт 11.4. (щодо розмежування повноважень за договором представників замовника - військових частин НОМЕР_5 , НОМЕР_4 , НОМЕР_1 та експлуатуючої військової частини) та пункт 10.2 договору у редакції, яка передбачає дію договору до 31.12.2025.

Згідно з додатковою угодою №4 від 11.12.2024 викладено у новій редакції такі додатки до договору:

- №1 - «Календарний план надання послуг з дообладнання вертольоту типу Ми-8МТВ -1», яким передбачено термін надання послуг з дообладнання вертольоту Ми-8МТВ-1 №96054, що складається з двох етапів: дообладнання вертольоту в строк до 10.12.2023 1 етап, вартість послуг 550767,98 грн; дообладнання вертольоту в строк до 15.04.2024 2 етап, вартість послуг-54977588,83 грн;

- №2 - «Протокол погодження договірної ціни послуг», у відповідності до якого замовник в особі командира військової частини НОМЕР_1 та виконавця в особі директора ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» досягли угоди про погодження ціни послуг, що надаються згідно з договором, а саме: загальна ціна послуг з дообладнання вертольоту становить 54977588,83 грн, з якої: дообладнання вертольоту за 1 етапом 550767,98 грн; дообладнання вертольоту за 2 етапом 54977588,83 грн;

- №3 - Акт приймання етапу послуг;

- №6 Акт інвентаризації.

У пункті 12 додаткової угоди зазначено, що решта, положень, що не врегульовані угодою, регулюються умовами основного договору.

Поряд з цим, у листах від 12.10.2023 №8277/1 (т.1 а.с.240 241) та від 23.10.2023 №8347/1 (т.1. а.с.224 - 225), які передували укладенню договору про закупівлю від 17.11.2023 №138/23, ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД», зазначило, що, проаналізувавши технічні вимоги замовника до надання послуг з дообладнання вертольоту, воно запевняє ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ПС ЗСУ) про спроможність товариства надавати такі послуги з урахуванням означених у листах документів; зазначило про виконання таких робіт у місті Вінниця (зазначено назву підприємства, де можуть бути виконані роботи) у два етапи: перший етап (наведено перелік робіт) до 15.03.2024 та другий етап (наведено перелік робіт) до 15.04.2024.

Згідно переліку співвиконавців-постачальників щодо надання послуг з дообладнання вертольоту за договором, затвердженого керівництвом ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» і який погоджений військовою частиною НОМЕР_1 та НОМЕР_3 ГВП МО України (т.1 а.с.191 192), затверджено такий перелік співвиконавців (серед яких є ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД»), і такий перелік погоджений на підставі листа товариства командувачу ПС ЗСУ від 30.11.2023 №8613/1 (т.1 а.с.194).

У листі від 23.11.2023 №8616/1 (т.2 а.с.29) ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» повідомило ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД», що, оскільки цими товариствами досягнуто попередньої усної домовленості щодо спільного виконання робіт за договором з дообладнання вертольоту і таке підприємство визначено замовником командиром військової частини НОМЕР_1 за погодженням НОМЕР_3 ГВП МО України як виконавця означених у листі робіт за договором, а тому ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» просить ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД» до узгодження умов та підписання договору між цими компаніями забезпечити підготовку виробництва панелей і модулів інтер`єру салону, залучення фахівців до проведення робіт, підготовки та узгодження ТЗ, розробки конструкторської документації тощо.

Згідно з листом від 26.12.2023 №вих-23-99007 (т.2 а.с.27) ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД» повідомило Командування ПС ЗСУ, що ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» в рамках виконання роботи за договором планує частину робіт, пов`язаних із доопрацюванням вертольоту для покращення інтер`єру, доручити співвиконавцю, для чого буде заключено відповідний договір.

У листі від 17.01.2024 №9049/1 на адресу військової частини НОМЕР_7 (т.1 а.с.73) ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» в рамках договору для виконання робіт на вертольоті просило передати представникам товариства радіостанцію Harris RF-7850AMR (далі радіостанція) та іншу систему, а також зазначило, що для отримання такого майна у військову частину направляються фахівці відповідача.

Згідно з актом прийому-передачі авіаційно-технічного майна, затвердженого 19.01.2024 керівниками ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» та військової частини НОМЕР_7 (т.3 а.с.132 134), вбачається, що представник військової частини передав, а представник товариства прийняв зазначене авіаційно-технічне майно згідно умов договору для дообладнання вертольоту, зокрема бортову багатодіапазонну радіостанцію, стендові комплекти для програмування трансивера та програмування блока управління та інше зазначене в акті майно.

Згідно з листом від 19.01.2024 №350/1/28/пс «Про готовність до виконання умов договору» (т.1 а.с.190) Командування ПС ЗСУ відповідно до пунктів 1.4 та 1.5 договору, на підставі додаткової угоди №1 від 18.01.2024 просило організувати виконання другого етапу робіт з дообладнання вертольоту у повному обсязі на загальну суму 29704722,98 грн.

У листі від 14.02.2024 № 722/120/47/407/пс (т.1.а.с.187) військова частина НОМЕР_4 повідомила ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» про здійснення контролю якості надання послуг виконавцем та за результатами перевірки встановлено, що обсяг виконаних підприємством робіт становить орієнтовно 30%, що свідчить про високу ймовірність виникнення ризиків щодо несвоєчасного виконання ІІ етапу, та як наслідок, умов договору, а тому військова частина просила не допустити несвоєчасного виконання умов договору.

У листі від 15.02.2025 №9289/1 (т.1.а.с.186) ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» запевнило Командування ПС ЗСУ, що воно прикладає максимум зусиль для виконання робіт за договором, розуміючи всю вагомість питання обороноздатності держави та підвищення ефективності національного супротиву повномасштабного вторгненню збройних сил російської федерації. Товариство повідомило Командування ПС ЗСУ, що із співвиконавцями договору підписані контракти та сплачені аванси; крайній термін отримання агрегатів 20.03.2024; строк встановлення агрегатів та виконання послуг з мілітаризації кінець березня 2024 року. Орієнтовний строк здачі замовнику робіт за договором 10 15 квітня 2024 року в термін, визначений другим етапом календарного плану додатку до договору.

У листі від 07.03.2024 № 529/521 (т.1.а.с.181) 621 ВП МО України повідомило ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» про здійснення ним контрольних функцій за договором та наведено перелік робіт, які не виконані за договором станом на 07.03.2024 та просило вжити невідкладних дієвих заходів з метою недопущення зриву державного оборонного замовлення.

У листі від 19.03.2024 №722/120/47/749/пс (т.1.а.с.179) військова частина НОМЕР_4 повідомила ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД», що представниками Командування ПС ЗСУ як замовником послуг відповідно до пункту 6.2.2. договору було здійснено контроль якості надання послуг виконавцем та за результатами перевірки встановлено, що обсяг виконаних підприємством робіт становить орієнтовно 40%, що свідчить про високу ймовірність виникнення ризиків щодо несвоєчасного виконання ІІ етапу, та як наслідок, умов договору.

У листі від 29.03.2024 №9632/1 (т.1 а.с.174) ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» зазначає, що відповідно до умов пунктів 8.1 8.4 договору воно повідомляє Командування ПС ЗСУ про настання обставин непереборної сили, які сталися у співвиконавця з надання послуг за договором, та відповідно впливають на виконання зобов`язань за договором в термін, визначений у календарному плані (додаток 1 до договору). ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» зазначає, що на його адресу надійшов лист від ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД» від 28.03.2024 №вих-24-336, яке є співвиконавцем за договором згідно затвердженого переліку співвиконавців-постачальників щодо надання послуг з дообладнання вертольоту за договором, щодо неможливості своєчасного виконання зобов`язань за договором на виконання робіт №002.24 від 12.01.2024 внаслідок впливу обставин непереборної сили, що в свою чергу також унеможливлює своєчасне виконання товариством своїх зобов`язань в термін до 15.04.2024 за другим підетапом ІІ етапу календарного плану (додаток 1 до договору). Також товариство повідомляє, що належні документи будуть надані замовнику у встановлений законом та договором порядку у можливі та розумні строки, відповідно до Регламенту Торгово-промислової палати України.

З долученої до листа від 29.03.2024 №9632/1 резолюції заступника Командувача ПС ЗСУ (т.1 а.с.174) вбачається реєстрація даного листа за вхідною кореспонденцією Командування ПС ЗСУ за №3389 від 02.04.2024.

До заперечення на відповідь на відзив від 06.09.2024 відповідач долучив копію листа ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД» від 28.03.2024 №вих-24-336 (т.2 а.с.102), у якому співвиконавець повідомляє ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД», що згідно договору №002.24 від 12.01.2024 воно виконує роботи з дообладнання вертольоту, завершення яких заплановано до 15.04.2024. У листі зазначається, що частина робіт, які пов`язані з виготовленням елементів салону вертольоту, що підлягають встановленню на борту, здійснюються безпосередньо на виробничих потужностях підприємства у місті Запоріжжя, які зазнали значних пошкоджень вже на початку виконання робіт. На виконання вимог безпеки персоналу та недопущення жертв в зазначених умовах, підприємство вимушене переривати роботу під час оголошення повітряної тривого та загрози застосування ворогом авіаційних та інших засобів ураження. З огляду на непередбачуваність, невідворотність зазначеної обставини, яку товариство не могло ані упередити, ані впливати на неї, воно повідомляє відповідача про настання такої форс-мажорної обставини як сукупна тривалість повітряних тривог протягом виконання виробничого циклу, що передує роботі на самому борту в місті Вінниця, що унеможливлює своєчасне виконання ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД» зобов`язань за договором №002.24 від 12.01.2024.

У листі від 09.04.2024 №9720/1 (т.1 а.с.169) товариство відповідно до пункту 5.5 договору повідомило Командувача ПС ЗСУ про фактичну готовність завершення надання послуг (етапу послуг), але не в повному обсязі. У листі зазначено, що обставини, які спричинили та унеможливили своєчасне виконання контрактних зобов`язань, є обставинами непереборної сили, що виникли у співвиконавця товариства з надання послуг за договором та відповідно впливають на виконання зобов`язань за договором у термін, визначений сторонами у календарному плані.

У листі від 15.04.2024 №529/766 ВП МО України повідомило військові частини НОМЕР_1 , НОМЕР_4 , начальника управління представництва замовника (т.1.а.с.106, т.1а.с.164), що таким військовим представництвом здійснюються контрольні функції за договором, другий етап якого закінчується 15.04.2024. У листі наводиться перелік робіт, які були виконані ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» на вертольоті та зазначається, що станом на 15.04.2024 на вертольоті не завершені наступні роботи: встановлення радіостанції, дообладнання інтер`єру салону, роботи з енергозабезпечення, прокладка джгутів, встановлення перетворювачів, освітлення салону; розроблення конструкторської документації на доопрацювання інтер`єру салону та доповнень до експлуатаційної документації. З приводу порушених питань за ініціативою НОМЕР_3 ВП МО України неодноразово були проведені наради з керівництвом підприємства та направлялися листи щодо вжиття дієвих заходів та своєчасного виконання умов договору, а тому згідно з цим листом ВП МО України доповідає про зрив терміну надання послуг за договором.

У листі від 17.04.2024 №9790/1 (т.1.а.с.158) на адресу командувача ПС ЗСУ ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» зазначило, що у доповнення до листа від 29.03.2024 №9632/1 стосовно настання форс-мажорних обставин, які впливають на виконання товариством зобов`язань за договором в термін визначений сторонами у календарному плані, відповідач зазначив, що підприємству Запорізькою ТПП наданий сертифікат №2300-24-0778 про форс-мажорні обстапвини (обставини непероборної сили) від 16.04.2024, який додається до цього листа. А тому підприємством просило повідомити про прийняте рішення стосовно обставин згідно поданого сертифікату.

У долученому до листа від 17.04.2024 №9790/1 сертифікаті №2300-24-0778 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 16.04.2024 (т.1 а.с.159), виданого Запорізькою ТПП, зазначено, що дана Торгово-промислова палата засвідчує такі форс-мажорні обставини: військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (активні бойові дії, ракетні обстріли виробничих потужностей співвиконавця, тривалі повітряні тривоги в м.Запоріжжя).

У сертифікаті зазначено, що він виданий ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: виконання робіт (надання послуг) за ІІ етапом «Дообладнання вертольоту типу Ми-8МТВ-1 №96054 за спеціальностями та покращення інтер`єру салону вертольоту» згідно Додатку №8 до договору «Короткий технічний перелік послуг з дообладнання вертольоту Ми-8МТВ-1 №96054», а саме: протектування підвісних паливних баків та заповнення піноліуретановим наповнювачем ППУ-ЄО-100 або Regicell-20 підвісних та додаткових паливних баків; комплектування бронеплитами та монтажними комплектами, встановлення бронеплит; розроблення конструкторської та технологічної документації, а також доповнень до експлуатаційної документації вертольоту; виготовлення нових панелей інтер`єру, декорування крісел, наданих Замовником, у термін: до 15.04.2024 за договором про закупівлю послуг №138/23 від 17.11.2023, укладеним з військовою частиною НОМЕР_1 відповідно до:

- означеного договору про закупівлю з усіма додатками;

- додаткових угод №1, №2 та №3 до договору;

- переліку співвиконавців-постачальників щодо надання послуг з дообладнання вертольоту за договором про закупівлю, погодженого військовою частиною НОМЕР_1 , НОМЕР_3 ГВП МО України та затвердженого товариством, в якому серед співвиконавців зазначено ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД»;

- договору на виконання робіт №002.24 від 12.01.2024, укладеного ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» з ТОВ «Співдружність Авіа Буд» з додатками;

- листа ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» №8928/1 від 03.01.2024 на адресу командувача ПС ЗСУ про настання форс-мажорних обставин у співвиконавця за договором внаслідок пошкодження виробничих потужностей через ракетний обстріл;

- листа ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД» від 28.03.2024 №вих-24-336 на адресу ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» щодо неможливості своєчасного виконання зобов`язань за договором за другим підетапом ІІ етапу календарного плану;

- протоколу спільної наради з розгляду стану виконання умов договору, затвердженого 09.04.2024 командувачем ПС ЗСУ;

- листа ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» від 09.04.2024 на адресу командувача ПС ЗСУ про повернення в строк до 15.04.2024 попередньої оплати за договором у сумі 29303377,02 грн у зв`язку із неможливістю своєчасного виконання зобов`язань за договором;

- платіжної інструкції №1923 від 12.04.2024 про повернення отриманого від замовника авансу у зв`язку із неможливістю своєчасного надання послуг за договором;

- сертифікату №2300-24-0773 (вих. №03.3/332 від 15.04.2024) про форс-мажорні обставини, виданого ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД»;

- указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 із наступними змінами, внесеними указами Президента, про продовження дії воєнного стану в Україні,

які унеможливили його виконання у зазначений термін.

У сертифікаті зазначений період дії форс-мажорних обставин: дата настання: 29.12.2023, дата закінчення: тривають на 16.04.2024.

У листі від 24.04.2024 №9837/1 на адресу командувача ПС ЗСУ (т.1 а.с.157) ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» в рамках виконання зобов`язань за договором повідомило, що станом на 24.04.2024 через настання форс-мажорних обставин, товариство та співвиконавець знаходяться у процесі надання послуг з дообладнання вертольоту. Товариство зазначило, що про настання форс-мажорних обставин воно повідомило Командування ПС ЗСУ листом від 17.04.2024 за №9790/1 та сертифікатом від 16.04.2024, наданим Запорізькою ТПП.

У листах від 16.04.2024 №9781/1, від 29.04.2024 №9869/1 на адресу Командувача ПС ЗСУ (т.1 а.с.163, т.1 а.с.74, а.с.102) та у листі від 29.04.2024 №9867/1 командиру військової частини НОМЕР_7 (т.1 а.с.75) ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» в рамках виконання зобов`язань за договором повідомило, що за результатами додатково проведеної дефектації радіостанції (давальницьке майно) на стенді офіційного представника LHarris в Україні ТОВ «Радіо Сатком Груп», виникла потреба проведення додаткового регулювання в лабораторних умовах на базі офіційного представника. Для виконання зобов`язань за договором та через терміни товариство просило розглянути можливість нового комплекту радіостанції з військової частини на для встановлення на вертоліт.

На лист від 29.04.2024 №9867/1(т.1 а.с.76) військова частини НОМЕР_7 листом від 29.04.2024 №809/119/2/86/пс повідомила товариство, що відповідно до договору для виконання робіт на вертольоті був переданий 1 комплект радіостанції з усією пономерною документацією.

Згідно з листами від 27.04.2024 №722/120/47/1118/пс, від 30.04.2024 №722/120/47/1153/пс (т.1 а.с.152, т.1 а.с.149) військова частини НОМЕР_4 на листи товариства від 24.02.2024, від 29.04.2024 повідомила його, що воно порушило зобов`язання за договором за другим етапом, який зазначений у календарному плані (до 15.04.2024), що у свою чергу унеможливлює використання вертольоту за призначенням. Враховуючи наведене, замовник просив забезпечити виконання вимог у обсязі, зазначеному у Технічному завданні, та зазначив, що питання відхилення від вимог такого завдання, є некоректним.

У листі від 10.05.2024 №9974/1 (т.1 а.с.99) ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» повідомило ПС ЗСУ, що після отримання радіостанції згідно акту від 19.01.2024, на початку квітня 2024 року було виконано монтаж радіостанції на вертоліт та у період налаштування була виявлена некоректна робота пультів радіостанції, про що було повідомлено управління головного інженера авіації Командування ПС ЗСУ листом від 16.04.2024 з прийняттям рішення щодо перевірки радіостанції в лабораторних умовах. Також у листі зазначається, що товариством вживаються максимальні зусилля для відновлення, налагодження та встановлення радіостанції на вертоліт у найкоротші строки.

У листі від 14.05.2024 №9994/1 (т.1 а.с.96) ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» повідомило Командування ПС ЗСУ, що у рамках виконання договору, за результатами проведеного візуального контролю у складі поставки радіостанції (давальницьке майно згідно акту прийому-передачі авіаційно-технічного майна від 19.01.2024) складено акт вхідного контролю від 22.04.2024 формуляру багатодіапазонної радіостанції. Також у листі зазначено про відповідь на звернення товариства представника офіційного представника LHarris в Україні ТОВ «Радіо Сатком Груп», в якій зазначено про неможливість проведення перевірки радіостанції на стенді за відсутності в Україні тестового обладнання виробника для тестування радіостанції.

У листах від 09.05.2024 №722/120/47/1228/пс (т.1 а.с.134), від 18.05.2024 №722/120/47/1304/пс (т.1 а.с.131) військова частина НОМЕР_4 повідомляла відповідача про ненадання послуг станом на день складання листів, незважаючи на неодноразові звернення замовника щодо недопущення виникнення ризиків несвоєчасного виконання ІІ етапу послуг, та, як наслідок, умов договору. У листах зазначалося, що інформація, наведена у сертифікаті про форс-мажорні обставини, виданому Запорізькою ТПП і який на адресу замовника поданий 17.04.2024, не є підставою для незастосування штрафних санкцій за договором, так як договір між відповідачем та співвиконавцем ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД» укладений 12.01.2024, після настання обставин непереборної сили, про які зазначено у сертифікаті 29.12.2023.

У листі від 30.05.2024 №150/1 (т.1 а.с.122) товариство повідомило Командування ПС ЗСУ, що у рамках виконання зобов`язань за договором роботи на вертольоті на території (зазначається назва підприємства у місті Вінниця) виконані та пред`явлені 621 ВП МО України. 03.06.2024 готові до прийомки замовником та виконання контрольного польоту на вертольоті. Товариство просить направити комісію для приймання робіт на вертольоті на місце виконання у м.Вінниця.

У листі від 24.06.2024 №809/119/1/1332пс (т.3 а.с.152 153) військова частина НОМЕР_7 повідомила військову частину НОМЕР_1 про стан приймання послуг з дообладнання вертольоту. У листі зазначено, що на виконання рішення Командувача ПС ЗСУ від 15.05.2024 №4063/пз щодо організації приймання послуг з дообладнання вертольоту у відповідності до договору, розпорядження Командувача авіації ІНФОРМАЦІЯ_2 від 13.06.2024 №722/158/290/152пс та повідомлення НОМЕР_3 ВП МО України комісія, призначена наказом командира військової частини НОМЕР_7 від 14.06.2024 №145, з 17.06.2024 приступила до приймання вищезазначених послуг.

Під час приймання виявлено наступні недоліки по радіостанції:

- подовження кабелів клавішно-дисплейних пристроїв, що призвело до виведення з ладу USB інтерфейсу та неможливість здійснення програмування радіостанції за допомогою флешнакопичувача;

- пошкодження кабелів стендового обладнання радіостанції;

- ознаки вкриття блоку трансмітера радіостанції.

Станом на 24.06.2024 узгоджень дати підготовки вертольоту та проведення ознайомчого польоту між військовою частиною НОМЕР_7 та ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» не проводилось.

У листі зазначено, що військова частина НОМЕР_7 у зв`язку з наведеним пропонує призупинити приймання вертольоту, зобов`язати виконавця направити радіостанцію на сертифіковане підприємство з метою оцінки її технічного стану та впливу подовжених кабельних ліній на її працездатність з наданням офіційного висновку та відновити кабельні лінії стендового обладнання.

Згідно відомості невідповідностей, які виявлені при прийманні вертольоту у період з 17.06.2024 по 20.06.2024 (т.3 а.с.147 151), встановлено виявлення членами комісії 26 невідповідностей «Короткому технічному переліку послуг з дообладнання вертольоту» (додаток 8 до договору), зокрема в описі невідповідностей зазначено про пошкодження 4 одиниць кабелів стендового обладнання та щодо цього у проведених роботах на усунення таких невідповідностей зазначено про необхідність закупівлі нових комплектів кабелів для стендового обладнання. Також у відомості зазначено про інші невідповідності, які наведені у листі від 24.06.2024 №809/119/1/1332пс військової частини НОМЕР_7 на адресу військової частини НОМЕР_1 про стан приймання послуг з дообладнання вертольоту.

У листах від 24.06.2024 №809/119/1/1332/пс (т.1 а.с.65), від 26.06.2024 №809/119/1/1352/пс (т.1 а.с.56), від 21.06.2024 №809/119/1306/пс (т.1 а.с.79) військова частина НОМЕР_7 , яка згідно з пунктом 11.4 договору виконує обов`язки представника замовника, повідомила командира військової частини НОМЕР_1 , що на виконання рішення командувача ПС ЗСУ від 15.05.2025 №4063/пз щодо організації послуг з дообладнання вертольоту у відповідності до договору та повідомлення НОМЕР_3 ВП МО України комісія, призначена наказом командира військової частини НОМЕР_7 від 14.06.2025 №145, з 17.06.2024 приступила до приймання вищезазначених послуг. Під час приймання виявлено наступні недоліки по радіостанції Harris RF-7850A-MR: подовження кабелів клавішно-дисплейних пристроїв, що призвело до виведення з ладу USB-інтерфейсу та унеможливлення здійснення програмування радіостанції за допомогою флеш накопичувача з кабіни пілотів; пошкодження кабелів стендового обладнання радіостанції, ознаки вкриття блоку трансмітера. Станом на 24.06.2024 і 26.06.2024 узгоджень дати підготовки вертольоту та проведення ознайомчого польоту між військовою частиною НОМЕР_7 та ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» не проводилось.

Згідно з листом від 24.06.2024 №350/1/318/пс (т.1 а.с.61) Командувач ПС ЗСУ у відповідь на звернення товариства від 21.06.2024 та від 24.06.2024 щодо питань, пов`язаних із продовженням військовою частиною НОМЕР_7 робіт з приймання послуг з дообладнання вертольоту за договором, повідомив, що під час приймання таких послуг виявлено факт розкриття блоку трансімера радіостанції, пошкодження 4 кабелів стендового комплекту радіостанції та внесення змін до кабельної мережі, що не дозволяє здійснення програмування радіостанції за допомогою флеш накопичувача. У листі також зазначено, що недоліки зі встановлення радіостанції не усунуто, що не дозволяє здійснити приймання послуг за договором.

Поряд з цим, у контексті виконання умов договору в листі акцентованого увагу, що проведення мілітаризації вертольоту було сплановано для його залучення до виконання бойових завдань у період правового режиму воєнного стану, що з 15.04.2024 унеможливлюється внаслідок несвоєчасного та неякісного виконання виконавцем своїх зобов`язань згідно умов договору.

У листі також повідомляється про реєстрацію правоохоронними органами кримінального провадження за фактом порушення працівниками ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» регламенту виконання зі встановлення радіостанції та використання неправильної схеми її підключення, що призвело до пошкодження радіостанції за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.114 1 Кримінального кодексу України (далі КК України) та кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 14, ч.4 ст.191 КК України.

У листі №423/1 від 24.06.2024 (т.1 а.с.66) ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» повідомило Командувача ПС ЗСУ та начальника НОМЕР_3 ВП МО про готовність вертольоту до виконання ознайомчого польоту та передачі його до військової частини; вказало, що зазначені заходи були попередньо заплановані за узгодженням з військовою частиною НОМЕР_7 згідно графіку, втім після втручання слідчих та проведеного огляду обладнання, без пояснень та попередження роботи були припинені та представники військової частини не прибули.

У листах №417/1 від 21.06.2024 (т.1 а.с.67, т.2 а.с.205), від 25.06.2024 (т.1 а.с.60), від 24.06.2024 №423/1 (т.2 а.с.206) ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» повідомляло Командувача ПС ЗСУ та начальника НОМЕР_3 ВП МО про виконання своїх робіт згідно специфікації за договором та зазначало, що представниками військової частини НОМЕР_7 з 17.06.2024 розпочато приймання вертольоту. Відповідач зазначив, що він готовий надати кабелі стендового комплекту, що відповідають технічним умовам, на заміну виробництва товариства після виконання військовою частиною контрольних випробувань або відшкодування вартості кабелів при розрахунку виконаних робіт. Також товариство повідомило, що на час складання листа відсутні технічні перешкоди для продовження робіт забезпечення ознайомчого польоту та процедури приймання вертольоту з огляду на що підприємство готове завершити виконання робіт у визначений адресатами листа час.

У листі №417/1 від 21.06.2024 ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» також повідомило, що 19.06.2024 процес приймання робіт було перервано у зв`язку з прибуттям слідчої групи з ухвалою суду про дозвіл на огляду вертольоту та радіостанції, після чого були проведені слідчі дії у межах кримінального провадження.

У листі №451/1 від 26.06.2024 (т.1 а.с.57, т.2 а.с.204) товариство просило Командувача ПС ЗСУ та начальника НОМЕР_3 ВП МО надати роз`яснення за результатами складеного відповідачем акту вхідного контролю у складі поставки радіостанції Harris RF-7850A-MR (далі радіостанція), так як питання полягає у невідповідності записів в акті з записами у формулярі. До листа товариство долучило лист від 13.05.2024 №24/05/13-1 офіційного представника L3Harris в Україні ТОВ «Радіо Сатком Груп», у якому зазначено про неможливість проведення перевірки радіостанції на стенді за відсутності в Україні тестового обладнання виробника для тестування. У зв`язку з наведеним, у листі товариство просить врахувати цей факт при процедурі приймання вертольоту.

З протоколу наради від 29.06.2024 з вирішення проблемних питань щодо закупівлі послуг із дообладнання вертольоту за договором, який затверджений Командувачем ПС ЗСУ 30.06.2024 (т.3 а.с.136 - 140), встановлено проведення у місті Вінниця означеної наради, на якій були присутні представники Командування ПС ЗСУ, військової частини НОМЕР_7 та посадові особи (зокрема керівники) ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» і ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД», та на якій було проінформовано про хід приймання послуг з дообладнання вертольоту у відповідності до договору та виявлені при цьому недоліки. У протоколі зазначено, що директор ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» повідомив про хід виконання робіт з усунення недоліків, виявлених під час приймання послуг з дообладнання вертольоту, та про те, що підприємство готове надати у місячний строк кабелі стендового комплекту радіостанції, які були пошкоджені, доопрацювати експлуатаційну документацію щодо порядку програмування радіостанції з наданням гарантійних зобов`язань та запропонував продовжити приймання послуг з дообладнання вертольоту.

Також у протоколі зазначено, що внаслідок несвоєчасного виконання своїх зобов`язань за договором, виконавець перерахував суму залишку попередньої оплати на рахунки замовника у повному обсязі 12.04.2024 та платіжною інструкцією від 15.04.2024 №110 сума 29303377,02 грн перерахована у дохід державного бюджету України.

На нараді було акцентовано увагу представників ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» і ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД» на безумовному дотриманні вимог пункту 4.2 договору щодо надання розрахунку ціни послуг відповідно до обгрунтованих фактичних витрат другого етапу договору, який стане підставою формування акту приймання етапу послуг.

За результатами проведеної наради вирішено:

- у зв`язку з порушенням умов договору в частині якості надання послуг з дообладнання вертольоту призупинити прийняття комісією військової частини НОМЕР_7 вертольоту до усунення виявлених недоліків;

- ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» організувати усунення виявлених недоліків стосовно порядку програмування радіостанції та доопрацювання експлуатаційної документації; постачання до військової частини НОМЕР_7 та заміну кабелів стендового комплекту радіостанції; надати офіційне повідомлення командуванню ПС ЗСУ про усунення недоліків та готовність до продовження прийому-передачі послуг з дообладнання вертольоту; прискорити надання розрахунку ціни послуг до обгрунтованих фактичних витрат після отримання інформації від співвиконавців робіт за договором;

- командиру військової частини НОМЕР_7 продовжити приймання вертольоту після повідомлення ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» про усунення виявлених недоліків стосовно порядку програмування радіостанції, доопрацювання експлуатаційної документації, постачання та заміни кабелів стендового комплекту радіостанції;

- Командуванню ПС ЗСУ спільно з ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» і ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД» організувати наземну та льотну перевірку працездатності радіостанції під час приймання вертольоту військовою частиною за участю представників спеціалізованих підприємств, фірм, установ, військових частин ЗСУ та ВП МО України;

- Командуванню авіації ПС ЗСУ спільно з юридичною службою Командування ПС ЗСУ розпочати позовну роботу щодо відхиленої ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» претензії щодо порушення термінів надання послуг.

Протокол наради від 29.06.2024 з вирішення проблемних питань щодо закупівлі послуг із дообладнання вертольоту за договором, який затверджений командувачем ПС ЗСУ 30.06.2024, підписаний без зауважень представниками Командування ПС ЗСУ, військової частини НОМЕР_7 та директором ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД».

У листі №719/2 від 30.07.2024 (т.2 а.с.171) товариство звернулося з пропозицією до Командування ПС ЗСУ, військової частини НОМЕР_7 , НОМЕР_3 ВП МО України щодо завершення процедур приймання після виконання робіт з дообладнання вертольоту за договором, яке було зупинено на підставі листа замовника від 24.06.2024 №350/1/318/пс. У цьому ж листі товариство зазначило, що відповідно до приписів, що містяться у протоколі спільної наради з вирішення проблемних питань, що відбулася 29.06.2024, ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» звітує про вжиті заходи щодо вимог Командування Повітряних Сил, про які зазначено у протоколі (та наводиться перелік вжитих заходів).

У листі від 06.08.2024 №722/120/44/478/пс (у відповідь на означений вище лист відповідача №719/2 від 30.07.2024), у листах від 15.08.2024 №722/120/44/566/пс, від 20.08.2024 №722/120/44/599/пс (т.2 а.с.200 202) військова частина НОМЕР_1 пропонувала ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» прискорити роботи з усунення недоліків, виявлених під час прийняття послуг з дообладнання вертольоту відповідно до договору, у зв`язку з чим товариство повинно надати офіційне повідомлення командуванню ПС ЗСУ про усунення недоліків та готовність до продовження прийому-передачі послуг з дообладнання вертольоту.

У листі №1103/1 від 09.09.2024 (т.2 а.с.1103/1) товариство повідомило Командування ПС ЗСУ, військову частину НОМЕР_7 , НОМЕР_3 ВП МО України що воно прикладає максимум зусиль щодо прискорення приймання послуг на вертольоті в рамках договору та згідно протоколу спільної наради з вирішення проблемних питань, що відбулася 29.06.2024, ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» вжито всі заходи щодо виконання уточнень Командування Повітряних Сил. У листі зазначено, що підприємство вживає усіх можливих заходів для прискорення приймання послуг на вертольоті та єдиним невирішеним є питання передачі кабелів стендового комплексу радіостанції .

З протоколу наради від 27.09.2024 з вирішення проблемних питань щодо закупівлі послуг із дообладнання вертольоту за договором, який затверджений тимчасово виконуючим Командувача ПС ЗСУ (т.3 а.с.142 - 146), встановлено проведення у місті Вінниця означеної наради, на якій були присутні представники Командування ПС ЗСУ, військової частини НОМЕР_7 , НОМЕР_3 ВП МО України та посадові особи (зокрема керівники) ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» і ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД», та на якій було проінформовано про хід приймання послуг з дообладнання вертольоту у відповідності до договору та виявлені при цьому недоліки. На нараді було зазначено, що недоліки, які були виявлені під час приймання вертольоту усунено за виключенням поставки нових кабелів стендового комплексу радіостанції. На нараді перший заступник директора товариства повідомив, що підприємством виконано відновлення кабелів стендового комплексу радіостанції, постачання нових на їх заміну буде виконано протягом 95 днів відповідно до інформації наданої виробником та запропоновано відновити технічне приймання вертольоту та гарантовано зобов`язання щодо поставки нових кабелів стендового комплекту радіостанції.

За результатом проведеної 27.09.2024 вирішено:

- командиру військової частини НОМЕР_7 відновити технічне приймання вертольоту та під час наземної та льотної перевірки працездатності радіостанції за необхідності залучити представників спеціалізованих підприємств;

- ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» забезпечити постачання до військової частини НОМЕР_7 нових кабелів стендового комплекту радіостанції до моменту підписання акту приймання послуг;

- Командуванню ПС ЗСУ за повідомленням військової частини НОМЕР_7 здійснити виклик представників спеціалізованих підприємств для надання консультацій;

- Командуванню ПС ЗСУ спільно з ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» після технічного приймання вертольоту укласти додаткову угоду до договору щодо продовження терміну дії договору та проведення у 2025 році розрахунків без зміни терміну надання послуг другого етапу.

Протокол наради від 27.09.2024 з вирішення проблемних питань щодо закупівлі послуг із дообладнання вертольоту за договором, який затверджений тимчасово виконуючим обов`язки Командувача ПС ЗСУ, підписаний без зауважень представниками Командування ПС ЗСУ, військової частини НОМЕР_7 , НОМЕР_3 ВП МО України та директором ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД».

З акту №А-АДБА-65-2024, затвердженого 09.10.2024 командиром військової частини НОМЕР_7 (т.3 а.с.65), встановлено проведення 08.10.2024 контрольного обльоту вертольоту та зазначено, що зауваження щодо впливу встановленої радіостанції, введеної лінії резервування живлення приймачів електроенергії та оснащення кабіни вертольоту елементами інтер`єру та меблів для підвищення функціональних можливостей на працездатність інших систем вертольоту та його експлуатаційні характеристики, відсутні.

У акті №5/І/138 без дати виконання робіт про використання військового майна, отриманого по акту прийому-передачі від 19.01.2024, який затверджений керівником ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» та погоджений начальником групи 621 ВП МО України (т.3 а.с.66) зазначено, що на виконання умов договору членами комісії складено даний акт про те, що багатодіапазонна радіостанція (зазначено її серію та номер) встановлена на вертоліт належності військової частини НОМЕР_7 АДРЕСА_2 .

Згідно з актом прийому-передачі від 10.10.2024 (т.3 а.с.70) представник ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» передав, а представник військової частини НОМЕР_7 прийняв компоненти комплекту багатодіапазонної радіостанції (зазначено її серію та номер, про які також зазначено у зазначеному вище акті №5/І/138 без дати виконання робіт про використання військового майна, отриманого по акту прийому-передачі від 19.01.2024) та які не було встановлено на вертоліт належності військової частини НОМЕР_7 .

Поряд з цим, судом встановлено, що у претензії від 20.05.2024 №350/1/252/пс на адресу ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» (т.1 а.с.127 - 129) командир військової частини НОМЕР_1 зазначив про невиконання відповідачем станом на 20.05.2024 послуг за другим етапом договору, з врахуванням чого та пункту 7.2 договору позивач нарахував відповідачу до сплати за період з 15.04.2024 по 20.05.2024 пеню в сумі 1924215,65 грн та штраф у сумі 3848431,22 грн. Одночасно у претензії позивач зазначив, що отриманий ним сертифікат №2300-24-0778 про форс-мажорні обставини, не є підставою для незастосування до товариства штрафних санкцій, передбачених умовами договору.

У листі від 21.05.2024 №83/1 (т.1 а.с.124)ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» повідомило командувача ПС ЗСУ про отримання засобами електронного зв`язку претензії від 20.05.2024, яка буде розглянута товариством з наданням додатково обгрунтованої відповіді.

У листі від 20.06.2024 №377 (т.1 а.с.54) ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» з посилання на статті 614 і 617 ЦК України, статтю 218 ГК України повідомило Командувача ПС ЗСУ, що вимоги у надісланій претензії від 20.05.2024 є необгрунтованими і такими, що не можуть бути виконані, є несправедливими і такими, що суттєво погіршать фінансово-майновий стан підприємства, якому будуть спричинені збитки через застосування штрафу та пені. Одночасно у листі з посиланням на форс-мажорні обставини, зазначені в сертифікаті №2300-24-0778, відповідач наполягав на наявність таких обставин, які унеможливили своєчасне виконання зобов`язання за договором.

Щодо ціни договору, суд зазначає, що у листах від 09.11.2023 №8483/1 (т.1 а.с.210), від 20.11.2023 №8581/1 (т.1 а.с.206 - 207) товариство просило Командувача ПС ЗСУ надати відповідні доручення щодо здійснення попередньої оплати за договором в сумі 29854145 грн, яка необхідна для закупівлі сировини та матеріалів, оплати послуг виробничого характеру сторонніх підприємств, витрат на службові відрядження та заробітної плати тощо.

Відповідно до рішення командувача ПС ЗСУ від 29.11.2023 №350/738 (т.1 а.с.199) вирішено здійснити попередню оплату за договором у сумі 29854145 грн.

У листі від 16.04.2024 №722/120/41/1035/пс (т.1 а.с.162) військова частина НОМЕР_4 повідомила Командування ПС ЗСУ, що на виконання протоколу спільної наради щодо виконання умов договору товариство повернуло попередню оплату в сумі 29303377,02 грн та підприємством надано калькуляцію фактичних витрат за договором на суму 54977588,83 грн

У листі від 30.04.2024 №9879/1 (т.1 а.с.148) виконавець з посиланням на умови пунктів 3.5 та 3.6 договору направив замовнику для уточнення договірної вартості робіт калькуляцію, складену на підставі фактичних витрат товариства та фактично очікуваних витрат співвиконавця робіт за договором, згідно з якою витрати за 2 етапом послуг становлять 54977588,83 грн, загальні витрати становлять 55528356,81 грн.

У листах від 13.05.2024 №9984/1 (т.2 а.с.34, т.2 а.с.180), від 01.08.2024 №745/1 (т.2 а.с.35), від 13.08.2024 №860/1 (т.2 а.с.39), від 18.07.2024 №628/1 (т.2 а.с.45) ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» у зв`язку з уточненням договірної вартості робіт на підставі фактичних витрат просило Командування ПС ЗСУ підписати проект додаткової угоди №4 до договору стосовно коригування суми договору.

Згідно долученого відповідачем до матеріалів справи згідно клопотання про долучення доказів від 16.10.2024 рішення Господарського суду Запорізької області від 31.07.2024 у справі №908/1614/24 (т.3 а.с. 74 78) встановлено, що на розгляді у цьому суді перебувала справа за позовною заявою ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» про стягнення з ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД» 124764,20 грн пені за порушення виконання зобов`язань за договором № 002.24 від 12.01.2024. Інтереси ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» (позивача у справі №908/1614/24) представляла адвокат Касьян О.П., яка є також представником цього товариства, що є відповідачем у справі №907/711/24.

З описової частини рішення Господарського суду Запорізької області від 31.07.2024 у справі №908/1614/24 вбачається, що при розгляді справи господарським судом було встановлено, що 12.01.2024 ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» (замовник) та ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД» (виконавець) уклали договір № 002.24, за умовами якого виконавець зобов`язався виконати роботи з дообладнання вертольоту типу Ми-8МТВ-1 заводський номер №96054, вартість, характеристики та терміни виконання робіт визначені у специфікації (додаток №1) до договору, яка є невід`ємною частиною цього договору. Термін виконання робіт до 15.04.2024, загальна вартість робіт за специфікацією з урахуванням ПДВ складає 27122652,00 гривень. Підставою для укладання цього договору, з боку замовника, є договір № 138/23 від 17.11.2023, укладений між замовником та Міністерством оборони України, за яким виконавець виступає узгодженим співвиконавцем замовника.

Оскільки ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД» порушив термін надання послуг (до 15.04.2024) та вчасно не виконав роботи з дообладнання вертольоту системами, зазначеними в специфікації (додатку 1 до договору), чим спричинив наслідки невиконання в обумовлений термін договору № 138/23 від 17.11.2023; ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» просило стягнути з ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД» пеню у розмірі 124764,20 грн за період з 16.04.2024 по 31.05.2024, враховуючи умови пункту 7.1. договору № 002.24 від 12.01.2024, згідно з яким, у випадку невиконання робіт у визначені договором строки виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,01% від вартості невиконаних робіт за кожен день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ.

За результатом розгляду справи №908/1614/24 Господарський суд Запорізької області 31.07.2024 ухвалив рішення, згідно з яким у позові відмовлено. Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення суду від 31.07.2024 у справі №908/1614/24 сторонами у справі не оскаржувалося та 18.09.2024 набрало законної сили.

Відмовляючи у задоволенні позову, Господарський суд Запорізької області у рішенні від 31.07.2024 у справі №908/1614/24 врахував, що підрозділ виробництва авіаційних виробів ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД» знаходиться за адресою вул. Донецьке шосе, 2-Г, м. Запоріжжя; врахував наявність у період з 01.01.2024 по 31.03.2024 в місті Запоріжжя понад 500 повітряних тривог (більше 80% яких приходилась саме на робочий час з 06:00 до 23:00), здійснення 13 ракетних обстрілів, що призвело до переривання робочого процесу ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД» та порушення строків виконання зобов`язань за договором, у зв`язку з чим листом від 28.03.2024. №ВИХ-24-336 щодо неможливості своєчасного виконання зобов`язань за договором № 002.24 від 12.01.2024 ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД» повідомило ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» про обставини, які перешкоджають виконанню зобов`язань в термін до 15.04.2024. Зазначивши про такі обставини справи, а також про виданий Запорізькою ТПП ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД» сертифікат №2300-24-0773, яким засвідчується вплив форс-мажорних обставин: «військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (активні бойові дії, ракетні обстріли виробничих потужностей підприємства, тривалі повітряні тривоги в м. Запоріжжя) та підтвердила вплив на виконання зобов`язань за договором № 002,24 від 12.01.2024 у термін до 15.04.2024», з посиланням на положення статей 3, 263, 614, 617 ЦК України, статтю 218 ГК України, статтю 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», суд дійшов висновку про відсутність підстави для задоволення позовних вимог.

Правове обґрунтування і оцінка суду

При наданні оцінки спірним правовідносинам суд враховує, що згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною другою статті 4 ЦК України передбачено, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Отже, цивільне зобов`язання передбачає наявність обов`язку боржника відносно кредитора, якому кореспондується право кредитора вимагати у боржника виконання відповідного обов`язку, і таке зобов`язання в силу частин другої та третьої статті 11 ЦК України може виникати на підставі договорів та інших правочинів, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інших юридичних фактів, безпосередньо з актів цивільного законодавства тощо.

Відповідно до частин першої та другої статті 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Аналогічні за змістом норми містяться і в статтях 509 і 526 ЦК України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

За змістом частин першої та п`ятої статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина третя статті 180 ГК України).

Згідно зі статтею 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до частини сьомої статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

З урахуванням наведеного, суд наголошує, що відповідно до частини першої статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Судом встановлено, що 17.11.2023 між Військовою частиною НОМЕР_1 та ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» укладено договір про закупівлю послуг № 138/23, згідно з яким виконавець зобов`язався надати послуги щодо дообладнання вертольоту в цілому (за етапами) в обсягах та у строки, що зазначені у календарному плані надання послуг (додаток 1 до договору), а замовник зобов`язався прийняти надані послуги.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Особливістю договорів про надання послуг є нематеріальний характер об`єкта договору, за яким продається не результат, а дії, які до нього призводять. Основним відрізняльним критерієм договору про надання послуг від договору про виконання робіт є те, що результат робіт, на відміну від послуг, має матеріальний результат (об`єкт будівництва, предмет ремонту тощо), тоді як корисний ефект від послуги полягає в самому процесі її надання (фахове консультування, представництво особи, розробка проектів документів тощо).

У постанові від 08.10.2019 у справі № 910/11397/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що предметом договору про надання послуг є вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності. Предметом договору є надання послуг різного роду за завданням замовника. Специфічні характеристики послуги відрізняють її від товару. Для послуги характерна непомітність (її не можна взяти в руки, зберігати, транспортувати, складувати); послуга є невичерпною (незалежно від кількості разів її надання її власні кількісні характеристики не змінюються). Послуги відрізняються також від робіт. Корисний ефект від діяльності з надання послуги полягає не у вигляді певного осяжного матеріального результату, як це має місце при виконанні роботи, а полягає в самому процесі надання послуги.

Отже, оскільки зі змісту укладеного сторонами договору встановлено, що його предметом є дообладнання вертольоту, а з долученого до договору «Короткого технічного переліку послуг з дообладнання вертольоту Ми-8МТВ-1 №96054» (додатку 8 до договору, який є його невід`ємною частиною) встановлено, що договором передбачений чіткий перелік робіт, які зобов`язаний виконати виконавець щодо дообладнання вертольоту згідно умов договору; враховуючи, що результатом виконаних виконавцем робіт є виготовлення та встановлення зазначених у договорі елементів вертольоту (його дообладнання), що оформляється актом приймання етапу послуг (додаток №3 до договору) та актом технічного приймання наданих послуг (додаток №4 до договору), тобто замовника цікавить не сам процес надання послуги, а його результат, який є осяжним, то з наведеного судом встановлено, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, який регулюється главою 61 Цивільного кодексу України.

Так, згідно із частинами першою та другою статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Положеннями статей 839 і 840 ЦК України передбачено виконання робіт з матеріалу підрядника та/або з матеріалу замовника (частково або у повному обсязі).

Пунктами 5.2 і 5.4 договору передбачено, що основні комплектуючі виробу для надання послуг виконавцем, постачаються виконавцем згідно з переліком робіт; у той же час замовник надає виконавцю майно для дообладнання відповідно до короткого технологічного переліку послуг (додаток 8 до договору) в якості давальницької сировини.

На виконання умов пункту 5.4 згідно з актом прийому-передачі авіаційно-технічного майна, затвердженого 19.01.2024 керівниками ТОВ «НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» та військової частини НОМЕР_7 , позивач передав відповідачу зазначене в акті авіаційно-технічне майно в якості давальницької сировини для виконання умов договору.

Відповідно до статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

В укладеному договорі згідно додатку 1«Календарний план надання послуг» та у додатку № 2 «Протокол погодження договірної ціни послуг» передбачені терміни надання послуг з дообладнання вертольоту, який складається з двох етапів: 1 етап - в строк до 10.12.2023 та 2 етап - до 15.04.2024.

Обгрунтовуючи позовні вимоги у справі, військова частина з посиланням на умови укладеного сторонами договору №138/23 від 17.11.2023, зокрема передбачені строки виконання другого етапу послуг до 15.04.2024, зазначає про порушення ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» своїх зобов`язань за договором по дообладнанню вертольоту Ми-8МТВ-1 як станом на 15.04.2024, так станом на 20.05.2024 на день направлення товариству претензії, а також станом на день подачі позову 05.08.2024.

Надаючи оцінку таким доводам позовної заяви, суд зазначає, що статтею 629 ЦКУ встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 ЦКУ, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із частиною 1 статті 599 ЦКУ, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В частині 1 статті 598 ЦКУ вказано, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 610 ЦКУ, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав доказів виконання своїх зобов`язань за договором як станом на 20.05.2024, так і станом на день подачі позову в справі. У той же час, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач надав свої аргументи щодо настання обставин непереборної сили, які призвели до невчасного виконання умов договору, та повідомив, що порушення термінів виконання зобов`язань за договором зі сторони товариства мало місце через те, що замовник (позивач) уникав приймання етапу послуг, заявляючи необгрунтовані претензії щодо усунення товариством недоліків при виконанні робіт по дообладнанню вертольоту.

Щодо цього суд зазначає, що відповідно до умов пункту 5.8 договору зобов`язання виконавця по наданню послуг за договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання (затвердження замовником) акту приймання етапу послуг (форма - додаток 3 до договору), що затверджується виконавцем та замовником по кожному етапу послуг, а датою виконання послуг виконавцем за даним договором є дата затвердження замовником акту приймання етапу послуг (додатку 3 до договору).

Поряд з цим, суд враховує, що відповідно до абзацу 5 пункту 7.2 договору штраф та пеня за порушення строків надання послуг не нараховується з дати оформлення акту технічного приймання (додаток 4 до договору) на відповідний етап послуг.

Отже, з урахуванням погодженого сторонами строку виконання виконавцем своїх зобов`язань за другим етапом надання послуг за договором (виконання робіт по дообладнанню вертольоту) до 15.04.2024; за відсутності доказів виконання ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» таких робіт згідно «Короткого технічного переліку послуг з дообладнання вертольоту Ми-8МТВ-1 №96054» (додатку №8 до договору), результати виконання яких мало бути оформлено актом приймання етапу послуг (згідно додатку 3 до договору) станом на 20.05.2024; враховуючи досліджені судом письмові докази та долучені до справи пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку про підтвердження доводів позивача (замовника за договором), викладених у позовній заяві, про невиконання відповідачем (виконавцем за договором) своїх зобов`язань за договором щодо виконання робіт по дообладнанню вертольоту згідно другого етапу надання послуг станом на 20.05.2024, тобто на день направлення військовою частиною НОМЕР_1 претензії від 20.05.2024 №350/1/252/пс на адресу ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД», яка була отримана відповідачем, про що свідчить його лист від 21.05.2024 №83/1.

У той же час, оскільки станом на 20.05.2024 сторонами не оформлено також акт технічного приймання (додаток 4 до договору) на другий етап послуг, то з врахуванням положень пункту 7.2 договору такі обставини є підставою застосування санкцій за порушення умов договору, передбачених договором, зокрема штрафу та пені.

Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Поряд з цим, відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною другою статті 218 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

А тому, перш ніж судом буде вирішено питання щодо заявлених позовних вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу та пені за прострочення виконання зобов`язань за договором, з урахуванням приписів пункту 3 частини четвертої статті 238 ГПК України, згідно з якою у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, суд повинен надати оцінку доводам ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» про причини невиконання своїх зобов`язань за договором та з урахуванням пунктів 1 та 3 частини першої статті 237 ГПК України при ухваленні рішення вирішити, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються заперечення відповідача, та якими доказами вони підтверджуються та яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З приводу цього, суд враховує, що згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Стосовно доводів відповідача про настання обставин непереборної сили, що призвело до невиконання умов договору до визначеного ним строку.

Перш за все, з врахуванням положень статті 617 ЦК України та статті 218 ГК України, суд вважає за необхідне зазначити, що настання форс-мажорних обставин не є підставою для зміни умов договору та звільнення від виконання зобов`язання за договором, а є за наявності підтверджуючих обставин підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно із частиною четвертою статті 219 ГК України, сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

З урахуванням таких положень частини четвертої статті 219 ГК України, при укладенні договору згідно пунктів 8.1 та 8.2 сторони погодили, що вони звільняються від відповідальності за невиконання (часткове або повне) або неналежне виконання зобов`язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін і безпосередньо вплинули на виконання договору. Також сторони погодили, що під обставинами непереборної сили розуміють зовнішні та інші надзвичайні обставини, які виникли поза волею сторін і настанню та дії яких сторони не могли перешкодити за допомогою заходів та засобів, застосування яких у конкретній ситуації справедливо вимагати та чекати від сторони, що підпала під дію таких обставин.

З врахуванням наведеного, посилаючись на форс-мажор як на підставу для звільнення від відповідальності, відповідачу потрібно довести, як саме проявився форс-мажор під час виконання такого зобов`язання. А тому суд зазначає, що одного лише зазначення про наявність форс-мажорних обставин з посиланням на сертифікат №2300-24-0778 від 16.04.2024, виданий Запорізькою Торгово-промисловою палатою (у якому засвідчено такі форс-мажорні обставини: військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану (активні бойові дії, ракетні обстріли виробничих потужностей співвиконавця, тривалі повітряні тривоги в м.Запоріжжя)) є недостатньо для звільнення сторони договору від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договором, а наявність форс-мажорних обставин це не є амністія, а лише відстрочка від виконання зобов`язання без штрафних санкцій лише у разі фактичного доведення цих обставин.

Слід зазначити, що засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є однією з функцій ТПП, затверджених Статутом ТПП України та Законом України «Про торгово-промислові палати України».

Засвідчення форс-мажорних обставин є послугою в розумінні Цивільного кодексу України, яку ТПП надає для фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до частин 1, 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

В пункті 1 частини 1 статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.

Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за конкретних умов господарської діяльності. Тобто ознаками форс-мажорних обставин є їх об`єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність.

Тож сторона, що посилається на форс-мажорні обставини, повинна надати докази за чотирма складовими події «форс-мажору»: подія (форс-мажорна обставина); непередбачуваність обставин; причинно-наслідковий зв`язок між обставиною (подією) і неможливістю виконання стороною своїх конкретних зобов`язань; неможливість виконання і альтернативного виконання.

Звернення суб`єктів господарської діяльності до ТПП України за отриманням сертифіката для засвідчення форс-мажорних обставин є належним доказом їх засвідчення відповідно до законодавства України. Проте сертифікат про форс-мажорні обставини не є актом державного органу, який спричиняє виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків сторін. У разі судового процесу сертифікат ТПП є лише одним із доказів, який не має наперед визначеної сили перед іншими доказами, і лише в їх сукупності на підставі наданих доказів суд приймає рішення.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин встановлюється регламентом засвідчення ТПП України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин.

Відповідно до регламенту форс-мажорні обставини засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб щодо кожного окремого договору, зобов`язання, контракту, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тягар доказування форс-мажорних обставин покладено на заявника.

У вирішенні цього спору суд враховує сталу та послідовну практику Верховного Суду, зокрема, щодо застосування положень статті 617 ЦК України, частини 2 статті 218 ГК України та статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в подібних правовідносинах.

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду. Аналогічну норму містять положення частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Зокрема, Верховний Суд у своїх постановах сформулював такі загальні висновки: "Форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Тобто мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (правовий висновок, викладений в постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 30.11.2021 у справі №913/785/17, від 25.01.2022 в справі №904/3886/21, від 30.05.2022 у справі №922/2475/21, від 31.08.2022 у справі №910/15264/21)".

У постанові Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 зазначено, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку. Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Посилання на наявність обставин форс-мажору використовується стороною, яка позбавлена можливості виконувати договірні зобов`язання належним чином, для того, щоб уникнути застосування до неї негативних наслідків такого невиконання. Інша ж сторона договору може доводити лише невиконання / неналежне договору контрагентом, а не наявність у нього форс-мажорних обставин, як обставин, які звільняють сторону від відповідальності за невиконання (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі №915/531/17, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 17.12.2020 у справі №913/785/17, від 30.11.2021 у справі №913/785/17, від 07.06.2023 у справі №906/540/22, від 16.07.2024 у справі №916/2596/23).

Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Іншими словами, сама по собі військова агресія російської федерації проти України не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні.

Воєнний стан як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із ним обставин юридична чи фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.

Вищенаведене у сукупності дає підстави для висновку, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 30.05.2022 у справі №922/2475/21.

Врахувавши такі положення законодавства та наведену вище практику Верховного Суду щодо застосування положень статті 617 ЦК України, статті 218 ГК України, статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в подібних правовідносинах, суд дійшов висновку, що долучений до листа ТОВ «НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» від 17.04.2024 №9790/1 на адресу Командувача ПС ЗСУ виданий Запорізькою ТПП сертифікат №2300-24-0778 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 16.04.2024 не підтверджує наявність підстав для звільнення відповідача від виконання зобов`язань за договором. Такі висновки судом зроблені з урахуванням тієї обставини, що означений сертифікат Запорізькою ТПП виданий з урахуванням листа ТОВ «НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» №8928/1 від 03.01.2024 на адресу командувача ПС ЗСУ про настання форс-мажорних обставин у співвиконавця за договором (ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД») внаслідок пошкодження виробничих потужностей через ракетний обстріл, враховуючи укладений із таким співвиконавцем договір на виконання робіт №002.24 від 12.01.2024.

А тому, оскільки у листі від 03.01.2024 за №8928/1 зазначено про настання обставин непереборної сили, а саме: ракетний обстріл міста Запоріжжя військами російської федерації, що відбувався впродовж 29.12.2023, через що зазнали пошкоджень виробничі потужності підприємства, на яких здійснюється надання послуг за договором; враховуючи, що, незважаючи на такі обставини ТОВ «НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» уклало з ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД» договір на виконання робіт №002.24 від 12.01.2024, то наведене спростовує настання для відповідача форс-мажорних обставин за договором про закупівлю послуг №138/23 від 17.11.2023, так як, знаючи про такий ракетний обстріл та його наслідки для ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД», керуючись загальними засадами цивільного законодавства, визначеними статтею 3 ЦК України, такими як свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність, ТОВ «НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» могло забезпечити укладення такого договору з іншим співвиконавцем чи іншим чином забезпечити виконання зобов`язань за договором, враховуючи також, що місцем дообладнання вертольоту згідно другого етапу є місто Вінниця.

Щодо цього судом враховано постанову Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21, згідно з якою неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

Іншими словами, оскільки ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання, а при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання, то щодо цього суд зазначає, що наведені у сертифікаті обставини такі як пошкодження виробничих потужностей ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД» через ракетний обстріл мали місце до укладення ТОВ «НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» договору на виконання робіт №002.24 від 12.01.2024 з таким співвиконавцем. Отже, ці обставини не були непередбачуваними та невідворотними для відповідача на час укладення договору із співвиконавцем та з врахуванням наведеного не свідчать про неможливість виконання відповідачем своїх зобов`язань за конкретних умов господарської діяльності.

Суд при цьому зазначає, що воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати підприємницьку діяльність та виконувати роботи за договором, тим більше з врахуванням того, що такий договір був укладений під час дії воєнного стану для проведення мілітаризації вертольоту з метою його залучення до виконання бойових завдань у період правового режиму воєнного стану, а відповідно до пункту 5.14 договору відповідальним за результат роботи співвиконавців/контрагентів залишається виконавець.

Крім цього, при видачі сертифікату Запорізькою ТПП враховано лист виконавця №8928/1 від 03.01.2024 на адресу замовника про настання форс-мажорних обставин у співвиконавця за договором внаслідок пошкодження виробничих потужностей, однак відповідач не надав доказів надіслання такого листа позивачу.

Окремо суд погоджується з доводами відповідача, що при видачі сертифікату уповноважена особа Запорізької ТПП, посилаючись на неможливість своєчасного надання послуг співвиконавцем за договором, не врахувала пункт 3.2 Регламенту (нової редакції) засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Президією ТПП України №44/5 від 18.12.2014, згідно з яким не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), зокрема, недодержання/порушення своїх обов`язків контрагентом боржника.

Отже, відповідач не надав доказів про наявність обставин непереборної сили, які є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку, та наявність причинно-наслідкового зв`язку між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути. А тому відповідні посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин відхиляються судом.

Щодо дотримання відповідачем умов договору в частині своєчасного повідомлення про обставини, які товариство вважало обставинами непереборної сили.

Відхиляючи доводи відповідача про наявність форс-мажорних обставин як підстав звільнення від сплати пені та штрафу за договором, суд також звертає увагу на відсутність доказів належного повідомлення про такі обставини, які відповідач вважає обставинами непереборної сили, що також свідчить про відсутність підстав їх врахування при вирішенні справи.

У постанові від 31.08.2022 у справі №910/15264/21 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду також детально виснував про те, що: 1) потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифіката; 2) саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору; 3) водночас неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор), тобто про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення, має бути прямо зазначено в договорі.

У постанові від 23.08.2023 у справі №910/6234/22 Верховний Суд також наголосив на тому, що суд повинен дослідити своєчасність повідомлення стороною про виникнення форс-мажорних обставин.

Згідно з пунктом 8.4 договору вбачається, що сторона, що підпала під дію обставин непереборної сили і виявилась внаслідок цього нездатною виконувати обов`язки за цим договором, повинна в термін не пізніше 15 робочих днів з моменту їх настання у письмовій формі повідомити іншу сторону, та звернутися до повноважних органів за одержанням відповідного підтверджуючого документу.

Сторонами у справі не заперечується надіслання ТОВ «НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» на адресу Командування ПС ЗСУ листа від 29.03.2024 №9632/1, в якому відповідач зазначив, що відповідно до умов пунктів 8.1 8.4 договору він повідомляє про настання обставин непереборної сили, які сталися у співвиконавця з надання послуг за договором, та відповідно впливають на виконання зобов`язань за договором в термін, визначений у календарному плані (додаток 1 до договору).

Поряд з цим, у відзиві на позовну заяву відповідач наполягає, що вперше про дію форс-мажорних обставин товариство повідомило замовника листом від 03.01.2024 за №8928/1, зазначивши про можливий та ймовірний вплив форс-мажорних обставин на можливість виконання зобов`язань за договором. До відзиву відповідач долучив копію листа ТОВ «МС АВІА-ГРЕЙД» від 03.01.2024 №8928/1 на адресу командувача ПС ЗСУ (т.2 а.с.37), у якому зазначено, відповідно до умов пунктів 8.1-8.4 договору виконавець має повідомити замовника про настання обставин непереборної сили, що впливають на виконання зобов`язань за договором в термін, визначений в календарному плані (додаток 1 до договору). У листі від 03.01.2024 №8928/1 на адресу командувача ПС ЗСУ зазначено, що товариство повідомляє військовій частині НОМЕР_1 про настання таких обставин. Зазначені надзвичайні обставини непереборної сили, а саме: ракетний обстріл міста Запоріжжя військами російської федерації, що відбувався впродовж 29.12.2023, через що зазнали пошкоджень виробничі потужності підприємства, на яких здійснюється надання послуг за договором, у свою чергу може призвести до невиконання (часткового або повного) або неналежного виконання ТОВ «МС АВІА-ГРЕЙД» зобов`язань у термін до 15.04.2024 за 2 етапом календарного плану (додаток 1 до договору). У листі також зазначено, що водночас товариства запевняє, що воно вживає усіх необхідних заходів та докладає зусиль задля найскорішого виконання прийнятих на себе зобов`язань, усвідомлюючи важливість предмету договору для посилення обороноздатності держави та збереження власної репутації надійного та відповідального виконавця.

Зазначивши у відзиві про долучення до нього копії листа від 03.01.2024 №8928/1 на адресу замовника, а також вказавши, що докази його направлення засобами електронного зв`язку електронної пошти додаються до цього відзиву, у той же час до самого відзиву відповідач долучив лише копію означеного листа від 03.01.2024 (який у пункті 12 додатку до відзиву названий як «Лист на ПС ЗСУ вих. 8928_1 Форс-Мажор_Дог№138_030124.pdf»), однак не долучив доказів його відправлення позивачу, зокрема, на його електронну пошту.

Поряд з цим, у запереченні на відповідь на відзив відповідач, не погоджуючись із доводами позивача про отримання ним 02.04.2024 листа товариства №9632/1 від 29.03.2024 щодо неможливості своєчасного надання послуг за договором у зв`язку із порушенням строків надання послуг співвиконавцем, та долучаючи до заперечення докази направлення такого листа позивачу 29.03.2024 у вигляді скріншоту з електронної поштової скриньки підприємства; у той же час, незважаючи на неодноразові заперечення позивача про отримання листа ТОВ «МС АВІА-ГРЕЙД» від 03.01.2024 №8928/1 (копія якого була долучена до відзиву), відповідач під час судового розгляду так і не надав доказів направлення означеного листа від 03.01.2024 на адресу позивача.

Отже, оскільки позивач заперечує отримання від відповідача листа ТОВ «МС АВІА-ГРЕЙД» від 03.01.2024 №8928/1 на адресу командувача ПС ЗСУ (т.2 а.с.37), у якому зазначено, що товариство повідомляє про настання обставин непереборної сили, а відповідач не надав доказів скерування такого листа позивачу, враховуючи засади змагальності сторін, визначені статтями 13 і 74 ГПК України, суд дійшов висновку, що вперше про наявність обставин, які ТОВ «МС АВІА-ГРЕЙД» вважало форс-мажорними (обставинами непереборної сили), товариство повідомило відповідача згідно з листом на адресу Командування ПС ЗСУ листа від 29.03.2024 №9632/1.

Дійшовши такого висновку про порушення відповідачем умов пункту 8.4 договору щодо своєчасного повідомлення про обставини, які товариство вважало обставинами непереборної сили, судом також враховано, що у листі від 29.03.2024 №9632/1, у якому є посилання на умови пунктів 8.1 8.4 договору, ТОВ «НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» не зазначало про те, що раніше, зокрема, 03.01.2024 вже направляло попередній лист про такі обставини, а у листі від 15.02.2025 №9289/1 ТОВ «НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД», навпаки, запевняло Командування ПС ЗСУ, що із співвиконавцями договору підписані контракти та сплачені аванси та орієнтовний строк здачі замовнику робіт за договором 10 15 квітня 2024 року, тобто в термін, визначений другим етапом календарного плану додатку до договору.

Щодо рішення Господарського суду Запорізької області від 31.07.2024 у справі №908/1614/24 за позовною заявою ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» про стягнення з ТОВ «СПІВДРУЖНІСТЬ АВІА БУД» пені за порушення виконання зобов`язань за договором №002.24 від 12.01.2024.

Відповідно до положень статей 13 і 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах зазначав про особливості застосування інститут преюдиції, зазначаючи, що преюдиційність - у процесуальному праві обов`язок суду, який розглядає справу, прийняти без перевірки та доказів факти, які раніше вже були встановлені набравшим законної сили судовим рішенням або вироком у будь-якій іншій справі. Преюдиційність дозволяє уникнути ухвалення суперечливих судових актів щодо одного й того ж питання та вирішувати справи з найменшими витратами часу та засобів. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу. Тобто факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Правило про преюдицію сприяє додержанню процесуальної економії (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2019 по справі №922/643/19).

У постанові від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначала таке: «преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Ці правила також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі.

Поряд з цим, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2018 у справі №917/1345/17 дійшла висновку, що преюдиціальне значення у справі надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

У пункті 7.10 постанови від 01.09.2020 у справі №907/29/19 Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов`язується виникнення юридичних наслідків. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв`язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов`язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо.

З врахуванням таких приписів процесуального законодавства, суд зазначає, що висновки, наведені у рішенні Господарського суду Запорізької області від 31.07.2024 у справі №908/1614/24, не є преюдиційними у даній справі, так як військова частина НОМЕР_1 не брала участі у цій справі і під час розгляду справи судом не досліджувалися обставини виконання договору №138/23 від 17.11.2023. На переконання суду, рішення Господарського суду Запорізької області від 31.07.2024 у справі №908/1614/24 не спростовує висновки у даній справі про те, що відповідач не надав доказів про наявність обставин непереборної сили, які є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання ним свого обов`язку за договором.

Щодо доводів відповідача, що порушення термінів виконання зобов`язань за договором зі сторони товариства мало місце через те, що замовник за договором уникав вирішення питання проведення контрольних випробувань (посилаючись на необхідність усунення виявлених ним недоліків), тобто, як вбачається з доводів відповідача, замовник уникав приймання етапу послуг, заявляючи необгрунтовані претензії щодо усунення товариством недоліків при виконанні робіт по дообладнанню вертольоту.

За загальними правилами розподілу обов`язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України).

За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частина друга статті 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Аналогічний принцип закріплено у ч. 2 ст. 2, ч. 1 ст. 13 ГПК України.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Тобто в цьому разі мається на увазі достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

Чинною нормою ст. 79 ГПК України впроваджено в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів» встановлює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач та їх оцінки їх правдивості і переваги доводів протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті показує, що нею на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (тут суд звертається до правових висновків викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20, зокрема, що саме суд має забезпечити право особи на справедливий суд (справедливу судову процедуру).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, який, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») звернув увагу, що цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей».

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосований ЄСПЛ у рішенні від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» («BENDERSKIY v. Ukraine»), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей та вирішуючи спір, виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 21.10.2011 у справі «Дія-97 проти України» зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів.

Суд зазначає, що підпунктом 6.1.2 пункту 6.1 договору передбачено, що замовник зобов`язаний приймати надані послуги (етапи послуг) згідно актом приймання етапу послуг (додаток 3 до договору) з урахуванням п. 1.4 договору. У той же час, згідно з підпунктами 6.2.2, 6.2.5, 6.2.6 пункту 6.2 договору визначені такі права замовника: контролювати якість надання послуг (етапів послуг) у строки, постановлені договором; пред`являти претензії виконавцю у разі порушення ним своїх зобов`язань за договором; вимагати усунення недоліків, виявлених при прийманні робіт.

Поряд з цим, підпунктами 6.3.1, 6.3.2 пункту 6.3 договору передбачено, що виконавець зобов`язаний: забезпечити надання послуг (етапів послуг) у строки (терміни), встановлені договором у відповідності до календарного плану надання послуг (додаток 1 до договору); забезпечити надання послуг (етапів послуг), якість яких відповідає умовам, установленим розділом ІІ договору.

Звертаючись в суд з позовною заявою про стягнення з відповідача штрафу та пені, позивач позовні вимоги обгрунтовує з посиланням на обставини справи, згідно з якими мало місце невиконання умов договору по виконанню товариством робіт по дообладнанню вертольоту по другому етапу послуг, що мало бути виконано до 15.04.2024, та із наведенням позивачем обставин справи, згідно з якими такі роботи не були виконані станом на 20.05.2024, що є підставою нарахування штрафу і пені за період з 16.04.2024 по 20.05.2025.

З досліджених судом письмових доказів та долучених до справи пояснень учасників справи, викладених у заявах по суті справи, не встановлено, що ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» у період з дня укладення договору до 20.05.2024 зверталося до позивача із заявами про ухилення замовником від приймання робіт за другим етапом послуг.

Поряд з цим, після отримання згідно з актом, затвердженим 19.01.2024 керівниками ТОВ «НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» та військової частини НОМЕР_7 , авіаційно-технічного майна згідно умов договору для дообладнання вертольоту, у листі від 15.02.2025 №9289/1 ТОВ «НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» запевнило Командування ПС ЗСУ, що воно прикладає максимум зусиль для виконання робіт за договором, розуміючи всю вагомість питання обороноздатності держави та підвищення ефективності національного супротиву повномасштабного вторгненню збройних сил російської федерації.

У подальшому, крім настання, на думку відповідача, форс-мажорних обставин, про що було повідомлено позивача у листах від 29.03.2024 №9632/1, від 09.04.2024 №9720/1, від 17.04.2024 №9790/1, від 24.04.2024 №9837/1; крім повідомлення позивача та інших представників замовника, які визначені пунктом 11.4 договору згідно з листами від 16.04.2024 №9781/1, від 29.04.2024 №9869/1, від 29.04.2024 №9867/1, від 10.05.2024 №9974/1 про некоректну роботу пультів радіостанції та необхідність її додаткового регулювання в лабораторних умовах, ТОВ «НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» не зверталося з листами на адресу позивача про ухилення замовником від приймання робіт за другим етапом послуг.

Більше цього, у листі від 30.05.2024 №150/1 ТОВ «НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» повідомило Командування ПС ЗСУ, що у рамках виконання зобов`язань за договором роботи на вертольоті на території (зазначається назва підприємства у місті Вінниця) виконані та пред`явлені 621 ВП МО України; такі виконані роботи. готові до прийомки 03.06.2024 замовником та виконання контрольного польоту на вертольоті, а тому товариство просить направити комісію для приймання робіт на вертольоті на місце виконання у м.Вінниця.

При цьому, у запереченні на відповідь на відзив відповідач повідомив, що станом на 19.06.2024 розпочався процес приймання результатів робіт, який був згодом зупинений замовником.

Такі ж відомості про початок з 17.06.2024 приймання результатів робіт виконавця за другим етапом договору, що мало місце на виконання рішення командувача ПС ЗСУ від 15.05.2025 №4063/пз, комісією, яка призначена наказом командира військової частини НОМЕР_7 від 14.06.2025 №145, зазначено у листах від 24.06.2024 №809/119/1/1332/пс, від 26.06.2024 №809/119/1/1352/пс, від 21.06.2024 №809/119/1306/пс військової частини НОМЕР_7 на адресу командира військової частини НОМЕР_1 .

Інші досліджені судом письмові докази, долучені до справи сторонами, не свідчать про ухилення позивачем чи іншими представниками замовника, які визначені пунктом 11.4 договору від прийняття робіт виконавця за другим етапом послуг. У той же час, такі письмові докази свідчать, що представники замовника користувалися своїми правами, передбаченими підпунктами 6.2.2, 6.2.5, 6.2.6 пункту 6.2 договору, щодо здійснення контролю якості надання послуг (етапів послуг), пред`явлення претензій виконавцю у разі порушення ним своїх зобов`язань за договором та надання вимог щодо усунення недоліків, виявлених при прийманні робіт.

При цьому, підписавши договір, відповідач (виконавець за договором) погодився з такими правами замовника, враховуючи характер робіт за договором щодо дообладнання вертольоту в умовах воєнного стану. А тому є безпідставними та непідтвердженими належними, допустимими і достовірними доказами доводи відповідача про ухилення позивача (замовника за договором) чи його представників, які визначені пунктом 11.4 договору, від прийняття робіт виконавця за другим етапом послуг, зокрема, станом на 20.05.2024 (тобто до дня, який визначений позивачем при зверненні в суд як кінцева дата періоду з 16.04.2024 щодо стягнення з позивача пені та штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язання за другим етапом договору).

Щодо позовних вимог про стягнення штрафу та пені

У зв`язку з простроченням виконання відповідачем зобов`язання за договором щодо виконання робіт на суму 59008100 грн по дообладнанню вертольоту за 2 етапом, що мало бути виконано ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» до 15.04.2024; посилаючись на умови пункту 7.2 договору, згідно з яким за порушення строку (терміну) виконання зобов`язань зазначених у договорі та у календарному плані надання послуг (додаток 1 до договору), з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості; позивач просить стягнути з відповідача 2065283,50 грн пені та 4130567,00 грн штрафу, покликаючись на прострочення товариством надання таких послуг станом на 20.05.2024 тобто на день направлення товариству претензії №350/2/252/пс про сплату штрафу та пені за порушення терміну виконання зобов`язання.

Щодо таких позовних вимог, судом враховано такі положення законодавства та висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, які відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України і частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підлягають застосуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частина перша статті 548 ЦК України передбачає, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У сфері господарювання згідно з частиною другою статті 217 та частиною першою статті 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

За змістом частини першої статті 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Стаття 231 ГК України регулює розмір штрафних санкцій, встановлених Законом щодо окремих видів зобов`язань. Тобто визначений розмір штрафних санкцій, зміна яких за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до частин четвертої і шостої статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З аналізу положень статті 231 ГК України вбачається, що нею передбачено можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, що мають імперативний характер (тобто, їх розмір не може бути змінений за згодою сторін та не залежить від їх волевиявлення), а також можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, розмір яких може бути змінений сторонами за умовами договору.

Тлумачення вказаної норми також дозволяє констатувати, що на основі норм господарського законодавства пеня може бути застосована для забезпечення будь-якого зобов`язання, оскільки вона відноситься до штрафних санкцій.

Як наслідок, враховуючи частину 2 статті 9 ЦК України та частину 2 статті 4 ГК України, що передбачають наявність спеціальних норм, регулюючих господарські відносини, суд вважає, що сторони не позбавлені права у господарському договорі забезпечувати пенею виконання будь-якого зобов`язання.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Тлумачення положень частини 3 статті 549 ЦК України в аспекті меж свободи договору дає можливість зробити висновок, що сторони у договорі можуть забезпечити за допомогою пені виконання негрошового зобов`язання (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 23.04.2021 у справі № 904/3565/18).

У постанові від 18.09.2024 у справі №924/1012/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що з врахуванням положень ГК України господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Отже, встановивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення зобов`язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (частина третя статті 6 ЦК України), у тому числі, мають право пов`язувати період нарахування пені з вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.06.2017 зі справи № 910/2031/16 та Верховного Суду від 10.04.2018 зі справи № 916/804/17.

Визначаючись з підставністю позову в частині заявленого позивачем до стягнення штрафу, нарахованого за порушення строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів, а також пені за порушення строку (терміну) виконання зобов`язань у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення (що передбачено пунктом 7.2 договору), суд враховує, що право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань надано сторонам частинами другою та четвертою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, а також приписами статті 546 ЦК України та статті 231 ГК України.

Щодо цього суд зазначає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідна правова позиція узгоджується з висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 9 лютого 2018 року у справі № 911/2813/17, від 22 березня 2018 року у справі № 911/1351/17, від 17 травня 2018 року у справі № 910/6046/16, від 25 травня 2018 року у справі № 922/1720/17, від 9 липня 2018 року у справі № 903/647/17, від 8 серпня 2018 року у справі № 908/1843/17 та від 01 червня 2021 року в справі №910/12876/19.

Судом встановлено, що сторони договору, врегульовуючи між собою правовідносини щодо виконання робіт за договором, досягли згоди щодо його умов, тобто вільно, на власний розсуд визначили та погодили умови договору, підписавши його та передбачивши, окрім нарахування пені за несвоєчасне виконання робі, також і штраф у випадку, якщо термін прострочення виконання триває більше 30 календарних днів.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Суд враховує, що договори, укладені між сторонами, як цивільно-правові правочини, є правомірними на час розгляду справи, якщо їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов`язання за цими договорами мають виконуватися належним чином (ст. 204 ЦК України).

За таких обставин, враховуючи наведені вище положення статей 610 612 ЦК України, статей 216 218 ГК України, враховуючи встановлені судом обставини справи щодо прострочення станом на 20.05.2024 відповідачем своїх зобов`язань за договором щодо виконання робіт по дообладнанню вертольоту за 2 етапом, що мало бути здійснено ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» до 15.04.2024; суд дійшов висновків про наявність підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, нарахованої за період з 16.04.2024 по 20.05.2024,та штрафу в розмірі семи відсотків вартості послуг, враховуючи прострочення виконання зобов`язання за договором більше ніж на 30 днів.

Щодо розміру позовних вимог про стягнення штрафу та пені.

Зі змісту пункту 7.2 договору вбачається, що розмір пені та штрафу визначається від вартості послуг за договором.

У пункті 3.1 договору зазначена сума договору на час його укладення у розмірі 59708290,00 грн, про що також зазначено у календарному плані надання послуг (додаток №1 до договору) та у протоколі погодження договірної ціни послуг (додаток №2 до договору), у яких конкретизована ціна послуг виконавця за дообладнання вертольоту на 1 етапі в сумі 700190,00 грн і на 2 етапі - 59008100,00 грн.

Саме з врахуванням суми ненаданих послуг за другим етапом у розмірі 59008100 грн, позивач на підставі пункту 7.2 договору нарахував штраф у розмірі 4130567 грн (7 відсотків ненаданих послуг) та пені в сумі 2065283,50 грн (за прострочення відповідачем виконання зобов`язання впродовж 35 днів).

Заперечуючи проти позовних вимог у справі, відповідач у відзиві на позовну заяву не погоджувався також із сумою договору за другим етапом в розмірі 59008100 грн, із врахуванням якої позивачем було нараховано до стягнення пеню та штраф. Щодо цього відповідач наголошував, що зазначена ціна договору є попередньою, так як з урахуванням пунктів 3.5 та 3.6. договору остаточна ціна договору визначається сторонами з урахуванням фактичних витрат, понесених виконавцем за договором. З урахуванням таких умов договору та обставин справи, відповідач стверджував, що надані в подальшому замовнику розрахункові матеріали визначають договірну вартість виконаного зобов`язання на рівні 54977588,83 грн за фактично понесеними витратами, а тому відповідач звертався з листами до замовників з проханням укласти додаткову угоду №4 для встановлення договірної вартості з урахуванням умов договору. А тому з урахуванням такої ціни договору, лише за наявності підстав, на думку товариства, позивачем могли бути нараховані штраф і пеня за невиконання стороною своїх зобов`язань за договором.

За результатом розгляду справи, з урахуванням досліджених судом доказів суд погоджується з такими доводами відповідача і зазначає, що при визначенні розміру штрафу та пені за невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором повинна враховуватися погоджена сторонами ціна договору, визначена за фактичними витратами виконавця.

Такі висновки судом зроблені з урахуванням змісту пунктів 3.3., 3.4., 3.6. договору, згідно з якими:

- витрати виконавця, пов`язані з виконанням договору, враховуються у ціні послуг та сумі договору з урахуванням пунктів 3.5 та 3.7 договору та не можуть перевищувати ціну договору, зазначену в пункті 3.1 договору в його первинній редакції (тобто 59708290,00 грн);

- сума договору та ціна послуг можуть бути змінені (уточнені) за згодою сторін у випадках, передбачених чинним законодавством України та цим договором;

- передбачено порядок дій виконавця для уточнення договірної ціни за фактичними витратами шляхом надання замовнику калькуляції, складеної на підставі фактичних та очікуваних витрат в розрізі статей калькуляції, у тому числі співвиконавців (контрагентів).

Саме з урахуванням таких умов договору та понесених виконавцем фактичних витрат за договором 11.12.2024 сторонами укладено додаткову угоду №4 до договору від 17.11.2023 №138/23 про закупівлю послуг, згідно з якою пункт 3.1 договору викладено у новій редакції, яка передбачає, що сума договору становить 55528356,81 грн. Згідно з додатковою угодою №4 від 11.12.2024 викладено у новій редакції додатки №1 та №2 до договору - календарний план надання послуг з дообладнання вертольоту типу Ми-8МТВ-1 та протокол погодження договірної ціни послуг, згідно з якими передбачені терміни та ціна послуг з дообладнання вертольоту, а саме: загальна ціна послуг з дообладнання вертольоту в розмірі 54977588,83 грн, з якої: ціна послуг з дообладнання вертольоту за 1 етапом (до 10.12.2023) 550767,98 грн; ціна послуг з дообладнання вертольоту за 2 етапом (до 15.04.2024) 54977588,83 грн.

Поряд з цим, суд зазначає, що при дослідженні 26.02.2025 за участі представників сторін відповідно до статті 210 ГПК України письмових доказів та пояснень учасників справи, викладених у заявах по суті справи, представник позивача Лісний В.В. повідомив, що він не заперечує, що при визначенні розміру штрафу і пені, їх розмір має визначатися з урахуванням ціни послуг за другим етапом, з урахуванням укладеної сторонами додаткової угоди №4, згідно з якою ціна послуг з дообладнання вертольоту за 2 етапом (до 15.04.2024) передбачена в сумі 54977588,83 грн.

Підсумовуючи наведене, враховуючи простроченням виконання відповідачем зобов`язання за договором щодо виконання робіт по дообладнанню вертольоту за 2 етапом, що мало бути виконано ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» до 15.04.2024, з урахуванням наведених судом мотивів, суд дійшов висновків про наявність підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 0,1 відсотка від вартості послуг з дообладнання вертольоту за 2 етапом в сумі 54977588,83 грн, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, і яка нарахована за період з 16.04.2024 по 20.05.2024 (тобто за 35 днів прострочення) в розмірі 1924215,65 грн (у розрахунку суми пені за один день прострочення в сумі 54977,59 грн). З урахуванням цих же обставин, суд вбачає підстави для стягнення з відповідача штрафу в розмірі семи відсотків вартості таких послуг за другим етапом, враховуючи прострочення виконання зобов`язання за договором більше ніж на 30 днів, у сумі 3848431,22 грн.

Щодо права суду з власної ініціативи за наявності виняткових обставин - зменшити розмір штрафу та пені судом враховано таке.

Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право суду зменшувати розмір неустойки передбачене також частиною 3 статті 551 ЦК України, згідно з якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Заперечуючи проти позовних вимог у справі, відповідач не заявляв клопотання про зменшення штрафу та пені. Водночас, суд зазначає, що на підставі частини третьої статті 551 ЦК України та частини першої статті 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, зокрема, з власної ініціативи може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду 15.02.2023 у справі №920/437/22, від 13.07.2022 у справі №925/577/21, від 28.06.2022 у справі №902/653/21, від 30.03.2021 у справі №902/538/18, від 29.05.2023 у справі №904/907/22, від 20.12.2023 у справі №916/2263/22.

А тому, з метою забезпечення завдань господарського судочинства щодо справедливого та неупередженого вирішення судом спору в даній справі; дотримання при цьому таких принципів господарського судочинства як верховенство права, добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, при розгляді справи суд з власної ініціативи перевіряв наявність підстав для зменшення штрафу та пені за порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором.

Щодо цього судом враховано, що главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За частиною другою статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно з частинами першою, другою статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 вказано, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі. Тому, з метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному, порівняно зі стягненням збитків, порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків. Такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549 - 552 ЦК України.

З врахуванням змісту статті 549 ЦК України з приводу поняття неустойки та підстав її стягнення, суд зазначає, що неустойка (штраф, пеня) - це є спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 року № 7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

За змістом статті 233 ГК України, частини 3 статті 551 ЦК України, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов`язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної суми таким наслідкам; поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайного добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (аналогічний висновок про застосування норми права викладений в постанові Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №924/243/19).

Водночас, норми чинного законодавства України не містять переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено пеню, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності та з дотриманням принципів розумності, справедливості та пропорційності.

Таким чином, аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми неустойки пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам.

Суд зауважує, що судова практика щодо застосування вказаних норм ГК України та ЦК України наразі є усталеною (див. зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 923/587/20, від 01.10.2020 у справі № 904/5610/19, від 02.12.2020 у справі № 913/698/19, від 26.01.2021 у справі № 922/4294/19, від 24.02.2021 у справі № 924/633/20, від 03.03.2021 у справі № 925/74/19, від 16.03.2021 у справі № 910/3356/20, від 30.03.2021 у справі № 902/538/18, від 19.01.2021 у справі № 920/705/19, від 27.01.2021 у справі № 910/16181/18, від 31.03.2020 у справі № 910/8698/19, від 11.03.2020 у справі № 910/16386/18, від 09.07.2020 у справі № 916/39/19, від 08.10.2020 у справі № 904/5645/19, від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20, від 13.04.2021 у справі № 914/833/19, від 22.06.2021 у справі № 920/456/17 від 03.04.2024 у справі №924/706/23 та багато інших) і відповідно до неї при визначенні розміру неустойки судам належить керуватися наступними загальними підходами (правилами):

- обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але ГК України вказує на неспівмірність розміру штрафних санкцій з розміром збитків кредитора як на обов`язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як ЦК України виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення;

- зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки;

- довести наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення, має заінтересована особа, яка заявила пов`язане з цим клопотання;

- неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора;

- господарський суд повинен надати оцінку як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення;

- закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення;

- чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, а тому таке питання вирішується господарським судом згідно статті 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- підприємництво за своєю суттю є ризикованою діяльністю, в Україні діє принцип свободи договору та заборони суперечливої поведінки, сторони добровільно уклали договір і визначили штрафні санкції, тому суд має зменшувати розмір таких санкцій саме у виключних випадках з урахуванням всіх обставин справи.

Тобто при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій судам належить брати до уваги як обставини, прямо визначені у статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними.

При цьому, суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення неустойки. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення неустойки, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (статті 86, 236 - 238 ГПК України).

За таких обставин, суд виснує про відсутність виняткових обставин, які б давали підстави для зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення пені та штрафу, що вбачається також з врахуванням приписів частини 1 статті 550 ЦК України, згідно з якою право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

При цьому, суд враховує, що позивач і відповідач у спірних правовідносинах беруть участь як господарюючі суб`єкти та відповідно несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. У зв`язку з цим суд зазначає, що відповідач як сторона договору добровільно його уклав та визначив штрафні санкції та їх розмір у виді пені та штрафу, а тому за відсутності виключних випадків - у суда відсутні підстави зменшувати їх розмір.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №910/11733/18 у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання.

Суд зазначає, що згідно з пунктами 1.1 та 1.2. виконавець (відповідач у справі) зобов`язався надати послуги щодо дообладнання вертольоту у визначені договором терміни і такі послуги за договором мають істотне значення для протидії агресії російської федерації під час дії воєнного стану в Україні з метою обороноздатності держави. Наведене також вбачається з листа від 24.06.2024 №350/1/318/пс на адресу відповідача, в якому Командувач ПС ЗСУ зазначив, що проведення мілітаризації вертольоту сплановано для його залучення до виконання бойових завдань у період правового режиму воєнного стану.

У листах від 12.10.2023 №8277/1 та від 23.10.2023 №8347/1, які передували укладенню договору, ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» неодноразово запевняло Командування ПС ЗСУ про спроможність товариства надавати такі послуги за договором у два етапи: до 15.03.2024 і до 15.04.2024 (із наведенням переліку робіт за кожним з етапом).

Поряд з цим, після укладення договору представники замовника неодноразово повідомляли відповідача про високу ймовірність виникнення ризиків щодо несвоєчасного виконання ІІ етапу, та як наслідок, умов договору, та просили не допустити несвоєчасного виконання умов договору (про що зазначено у змісті наведених у рішенні листів на адресу ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» військової частини НОМЕР_4 від 14.02.2024 № 722/120/47/407/пс, від 19.03.2024 №722/120/47/749/пс та у листі НОМЕР_3 ВП МО України від 07.03.2024 № 529/521).

У листі від 15.02.2025 №9289/1 ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» запевнило Командування ПС ЗСУ, що воно прикладає максимум зусиль для виконання робіт за договором, розуміючи всю вагомість питання обороноздатності держави та підвищення ефективності національного супротиву повномасштабного вторгненню збройних сил російської федерації, а також запевнило про здачу замовнику робіт за договором до 15 квітня 2024 року, тобто в термін, визначений другим етапом календарного плану додатку до договору.

Отже, за наявності таких звернень як представників замовника за договором, так і виконавця за договором - ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД», відповідач допустив порушення взятих на себе зобов`язань щодо виконання робіт за другим етапом до 15.04.2024 і не навів суду обгрунтованих причин поважності несвоєчасного виконання таких зобов`язань, які би давали суду підстави дійти висновку про зменшення розміру штрафу та пені. При цьому, судом враховано важливість для держави у період дії воєнного стану обсягу робіт, які підлягали виконанню ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД», а також відсутність доказів виконання таких робіт відповідачем за другим етапом на час ухвалення рішення шляхом надання суду копії акту приймання етапу послуг (що передбачено пунктом 5.8 договору та додатком 3 до договору, тобто документу, що підтверджує виконання відповідачем зобов`язання за договором).

При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №920/1013/18, від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19).

З цього приводу суд враховує, що розмір пені у сумі 1924215,65 грн визначений позивачем з урахуванням терміну прострочення виконання зобов`язання лише за період з 16.04.2024 по 20.05.2024 (тобто за 35 днів прострочення), а загальний розмір штрафу та пені, який становить 5772646,87 грн, не є надмірним і несправедливо непомірним тягарем для відповідача від суми невиконаних робіт за другим етапом в розмірі 54977588,83 грн, оскільки їх загальний розмір становить не більше 11% від ціни договору за другим етапом.

Отже, оскільки відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру штрафу та пені, не навів виняткових обставин, які б давали підстави для зменшення розміру заявлених до стягнення штрафу і пені і такі обставини не встановлені судом; враховуючи, що за відсутності обставин справи, які би свідчили про наявність підстав для зменшення розміру штрафу та пені, у випадку їх безпідставного зменшення - це призведе до порушення принципу рівності сторін та порушення балансу інтересів сторін, суд, дослідивши наявні у справі докази, дійшов висновку про стягнення з ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» на користь військової частини НОМЕР_1 5772646,87 грн, з яких: 3848431,22 грн штраф та 1924215,65 - пеня за прострочення виконання зобов`язань за договором про закупівлю послуг №138/23 від 17.11.2023.

Щодо обгрунтованості рішення

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13 14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями статті 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В силу приписів статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Суд також зазначає, що принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (постанови від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 3848431,22 грн штрафу та 1924215,65 пені за прострочення виконання зобов`язань за договором.

Розподіл судових витрат

Судові витрати на підставі статті 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (частина дев`ята статті 129 ГПК України).

Згідно платіжних інструкцій №312 від 22.07.2024 та №313 від 22.07.2024 при подачі позову про стягнення з відповідача 6195850,50 грн штрафу та пені, позивачем сплачено судовий збір у сумі 92937,76 грн.

Отже, встановивши наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу та пені в загальній сумі 5772646,87 грн у справі за позовними вимогами про стягнення з відповідача 6195850,50 грн, відповідно до приписів пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, суд стягує з відповідача сплачений позивачем судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 86589,71 грн.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 221, 236, 237, 238, 240, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «МС АВІА-ГРЕЙД» (код ЄДРПОУ 37359102, місцезнаходження 90213, Закарпатська область, Берегівський район, село Батрадь, вулиця Каштей, будинок, 7) на користь військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , місцезнаходження АДРЕСА_3 ) 5772646,87 грн (п`ять мільйонів сімсот сімдесят дві тисячі шістсот сорок шість гривень 87 копійок), з яких: 3848431,22 грн (три мільйони вісімсот сорок вісім тисяч чотириста тридцять одна гривня 22 копійки) штраф та 1924215,65 (один мільйон дев`ятсот двадцять чотири тисячі двісті п`ятнадцять гривень 65 копійок) - пеня за прострочення виконання зобов`язань за договором про закупівлю послуг №138/23 від 17.11.2023.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма МС АВІА-ГРЕЙД (код ЄДРПОУ 37359102, місцезнаходження 90213, Закарпатська область, Берегівський район, село Батрадь, вулиця Каштей, будинок, 7) на користь військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 , місцезнаходження АДРЕСА_3 ) 86589,71 грн (вісімдесят шість тисяч п`ятсот вісімдесят дев`ять гривень 71 копійок) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, згідно з частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повне судове рішення складено 07.04.2025.

Суддя С.В.Сисин