Рішення

від 21.12.2007 по справі 22/352-07-8243

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/352-07-8243

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" грудня 2007 р.Справа  № 22/352-07-8243

За позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Д";  

до відповідачів:  1) Овідіопольської районної ради Одеської області;  

2) Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області;

за участю третіх осіб, які не заявляють вимог на предмет спору: 1) Відкритого акціонерного товариства "Завод Іллічівський";

2) Відділу земельних ресурсів у Овідіопольському районі Одеської області;

про визнання недійсним розпорядження та державного акту на землю

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від позивача: Юдін О.Ю. - за довіреністю № 158 від 15.05.2006р. ;

Від 1-го відповідача: не з'явилися;

Від 2-го відповідача: не з'явилися;

Від 3-тьої особи Відкритого акціонерного товариства "Завод Іллічівський": Гоголь Н.В. - за довіреністю № 469 від 14.07.2007р.;

Від 3-тьої особи Відділу земельних ресурсів у Овідіопольському районі Одеської області: не з'явилися;

СУТЬ СПОРУ: позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авангард-Д»звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Овідіопольської районної ради Одеської області та Овідіопольської районної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження Голови Овідіопольської районної державної адміністрації № 418 від 21 червня 1996 року «про видачу ВАТ «Завод «Іллічівський»державного акту на право постійного користування земельними ділянками, а також про визнання недійсним виданого ВАТ «Завод «Іллічівський»державного акту на право постійного користування земельною ділянкою від 09.07.1996р., зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № Р-263-96 «П».

          Представник позивача позовну заяву підтримує, на задоволенні позову наполягає.

          Відповідач –Овідіопольська районна державна адміністрація Одеської області, відзив не надав в судове засідання не з'явився.

          Відповідач –Овідіопольська районна рада Одеської області, відзив на позов надав, згідно якого проти позову заперечує, з підстав викладених у відзиві.

          Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –ВАТ «Завод «Іллічівський», вважає позов необґрунтованим та безпідставним з мотивів, викладених у запереченнях на позов.

          Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Відділ земельних ресурсів у Овідіопольському районі Одеської області, в судове засідання не з'явився, письмових пояснень на позов не надав.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

          21 червня 1996 року головою Овідіопольської районної державної адміністрації було прийняте розпорядження № 418 «Про видачу ВАТ «Завод «Іллічівський»державного акту на право постійного користування земельними ділянками».

          На підставі Розпорядження № 418 від 21.06.1996р. ВАТ «Завод «Іллічівський»було видано Державний акт на право постійного користування землею від 09.07.1997р., зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № Р-283-96 «П».

          29 січня 1998 року ТОВ «Авангард-Д»було видано державний акт на право постійного користування  земельною ділянкою серія І-ОД № 000776.

          Як зазначає позивач, 08.06.2006р. ТОВ «Авангард-Д»довідалось з листа ВАТ «Завод «Іллічівський»про отримання ним державного акту на право постійного користування землею, до якого увійшла земельна ділянка площею 1,92 га, на яку ТОВ «Авангард-Д»також було видано державний акт на право постійного користування землею, та яка, знаходилась у його користуванні ще з радянських часів.

          Позивач по справі вважає, що зазначене розпорядження голови Овідіопольської районної державної адміністрації № 418 від 21.06.1996р. та виданий на його підставі Державний акт на право постійного користування землею від 09.07.1997р., зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № Р-283-96 «П»мають бути визнані недійсними, посилаючись на таке:

          видача ВАТ «Завод «Іллічівський»державного акту на право постійного користування земельною ділянкою є незаконним та таким, що порушує його права у частині земельної ділянки площею 1,92 га, на яку позивачеві також було видано державний акт на право постійного користування землею, та яка, як зазначає позивач, знаходилась у його користуванні ще з радянських часів.

          Позивач зазначає, що Розпорядження голови Овідіопольської районної державної адміністрації № 418 від 21.06.1996р. було видано з порушенням ч. 2 ст. 3 Земельного кодексу України (в редакції 1990р.), якою встановлено, що розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.

          Також позивач зазначає, що згідно ст. 1, 7 Закону України «Про Представника Президента України», представник Президента України є главою місцевої державної адміністрації відповідно в області, містах Києві, Севастополі, районі, районі міст Києва і Севастополя; представник Президента України не має право вирішувати питання що належать до відання органів місцевого самоврядування.

          Таким чином позивач вважає, що голова Овідіопольської районної державної адміністрації при прийнятті зазначеного розпорядження перевищив межі своєї компетенції.

          Позивач зазначає, що оскільки розпорядження голови Овідіопольської районної державної адміністрації не відповідає визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, то державний акт на право постійного користування землею, який був виданий на підставі цього розпорядження, також є незаконним, оскільки були відсутні підстави для його видачі.

          Позивач також зазначив, що у відповідності до п. 3.1. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.04.1993р. за № 28, державні акти на право постійного користування землею видаються і реєструються тією сільською, селищною, міською, районною Радою народних депутатів, яка прийняла рішення про надання земельної ділянки у постійне користування.

          Позивач вважає, що оскільки Овідіопольська Рада народних депутатів не приймала рішення про передачу земельної ділянки у постійне користування, то вона не мала права на видачу державного акту.

          Третя особа –ВАТ «Завод «Іллічівський»проти позову заперечує, посилаючись на законність підстав, відповідно до яких він отримав державний акт на право постійного користування землею, вважає, що Розпорядження Голови Овідіопольської районної державної адміністрації № 418 від 21.06.1996р. було прийняте у відповідності до компетенції та норм чинного на той час законодавства, тому немає правових підстав для визнання зазначеного розпорядження недійсним, а також для визнання недійсним виданого на підставі цього розпорядження Державного акту на право постійного користування землею.

Розглянув матеріали справи та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, при цьому суд виходив з наступного:

У відповідності з розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації № 418 від 21 червня 1996 року, ВАТ «Завод «Іллічівський»(надалі –«Позивач») отримав в постійне користування землю для обслуговування виробничих приміщень загальною площею 8,98 га, яка складається з трьох земельних ділянок площею 1,92 га, 5,44 га та 1,62 га. Також на зазначені земельні ділянки позивачу було надано Державний акт на право постійного користування землею Серія ОД-18 від 09.07.1996р., зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № Р-263-96 «П».

          На земельній ділянці площею 1,92 га, яка належить позивачу на праві постійного користування, розташовано майно позивача –насосна. Право власності позивача на цю споруду підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 12.08.2003 року, виданим на підставі розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації № 403 від 26 червня 2000 року.

Згідно ст. 30 Земельного кодексу України в редакції від 18.12.1990р., при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить і право власності або право користування земельною ділянкою. Слід зазначити, що відповідно до частини 2 статті 377 ЦК України, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, але законодавством не закріплено розмір земельної ділянки, що надається для їх обслуговування.

Розпорядження голови Овідіопольської районної державної адміністрації № 418 від 21 червня 1996 року, було прийнято на підставі Положення про місцеву державну адміністрацію, затвердженого Указом Президента від 14.04.1992р.

П. 21 розділу ІІІ Положення про місцеву державну адміністрацію, затвердженого Указом Президента від 14.04.1992р. до повноважень районних державних адміністрацій у галузі використання й охорони земель відноситься видання розпоряджень про організацію території, організація землеустрою і моніторингу земель, вирішення питання регулювання земельних відносин.

Згідно Закону України «Про Представника Президента»від 05.03.1992 року, Представник Президента має право вирішувати питання, що належать до відання органів місцевого самоврядування, які пов'язані із здійсненням ним функцій виконавчо-розпорядчого характеру.

Отже при прийнятті Розпорядження Голови Овідіопольської районної державної адміністрації № 418 від 21 червня 1996 року було дотримано норми закону та було прийнято в межах його повноважень.

Статтею 14 Закону України «Про Представника Президента»передбачено, що розпорядження Представника Президента є обов'язковими для виконання органами місцевого та регіонального самоврядування, всіма розташованими на відповідній території підприємствами, установами та організаціями, а також посадовими особами та громадянами.

Оскільки Розпорядження, на підставі якого було видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою прийнято з дотриманням нормативно-правових актів, то це Розпорядження є обов'язковим для виконання всіма органами місцевого та регіонального самоврядування.

Отже, на підставі викладено, керуючись ст.ст.  82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Рішення підписано 25.12.2007р.

Суддя                                                                                       Торчинська Л.О.