Постанова

від 13.12.2007 по справі 30-17/351-06-12263

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

30-17/351-06-12263

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 13 грудня 2007 р.                                                                                    № 30-17/351-06-12263  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогосуддів:С. Шевчук,С. Владимиренко, І. Воліка (доповідача),

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуГромадської організації (ГО) "Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д. Лейвера"

на постановувід 25.09.2007 року

Одеського апеляційного господарського суду

у справі                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                            № 30-17/351-06-12263

за позовом ГО "Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д. Лейвера"

доОдеського санаторію інвалідів Великої Вітчизняної війни "Салют" Міністерства праці та соціальної політики України

за участюПрокуратури Одеської області

про усунення перешкод у користуванні майном

та за позовомЗаступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства праці та соціальної політики України - Одеського санаторію інвалідів Великої Вітчизняної війни "Салют"

доГО "Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д. Лейвера"

третя особаРегіональне відділення Фонду державного майна України (РВ ФДМУ)по Одеської області

провизнання договору недійсним та зобов'язання вчинити певні дії

В судове засідання прибули представники сторін:

ГО "Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д. Лейвера"

не з'явились

Одеського санаторію інвалідів Великої Вітчизняної війни "Салют"

не з'явились

Прокуратури Одеської областіне з'явились

Міністерства праці та соціальної політики України

не з'явились

РВ ФДМУпо Одеської області

не з'явились

Генеральноїпрокуратури України Савицька О.В. (посвідчення № 231);Громадський С.О. (посвідчення № 76);

Доповідач: Волік І.М.

Заслухавши суддю-доповідача - І. Воліка, думку прокурорів та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2006 року ГО "Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д. Лейвера" звернулась до господарського суду з позовом до Одеського санаторію інвалідів Великої Вітчизняної війни "Салют" Міністерства праці та соціальної політики України (з урахуванням останніх доповнень до позову) про:

- усунення перешкод у користуванні майном, що передане в спільне користування, а саме, земельними ділянками, площею 2 400 кв.м, на яких побудовані тенісні корти, приміщенням, загальною площею 50 кв.м, і басейном, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 28, шляхом зобов'язання відповідача утриматися від вчинення дій, направлених на перешкоджання статутній діяльності позивача, що здійснюється на території санаторію згідно з умовами договору про спільну діяльність від 20.03.2001 року, що укладений між позивачем та відповідачем;

- визнання дій санаторію "Салют", пов'язаних із забороною допуску на територію санаторію керівництва, персоналу та членів ГО "Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д.Лейвера" порушенням умов договору про спільну діяльність від 20.03.2001 року  та зобов'язання відповідача дотримуватися умов цього договору;

- зобов'язання санаторію "Салют" провести оцінку державного майна, переданого у спільну діяльність та внести результати оцінки у договір, оформивши його у вигляді акту оцінки з окремим додатком до договору;

- стягнення з відповідача збитків у сумі 5 755,50 грн., пов'язаних з витратами на  оплату правової допомоги.

Разом з цим, заступником прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства праці та соціальної політики України в особі санаторію "Салют" поданий позовом до ГО "Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д.Лейвера", за участю третьої особи - РВ ФДМУ по Одеській області (з урахуванням його доповнень та уточнень) про:

- визнання недійсним договору про спільну діяльність (без створення юридичної особи) від 30.03.2001 року, укладеного між санаторієм "Салют" та              ГО "Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д.Лейвера";

- зобов'язання відповідача звільнити земельні ділянки розміром 30х80 м та 25х50 м, приміщення загальною площею 50 кв.м та басейн, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 28.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.07.2007 року у справі № 30-17/351-06-12263 (колегія суддів: Н. Рога, В. Петров, О. Аленін) у задоволенні позову ГО „Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д. Лейвера” відмовлено повністю, позовну заяву заступника прокурора задоволено частково: визнано недійсним договір про спільну діяльність (без створення юридичної особи) від 20.03.2001 року, зобов'язано ГО "Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д.Лейвера" звільнити земельну ділянку, розміром - 30х80 м = 2400 кв.м, приміщення, загальною площею 50 кв.м, та басейн, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 28, стягнуто відповідача судові витрати, а у задоволенні іншої частини позову відмовлено, а також, скасовано заходи забезпечення позову.

Рішення мотивоване тим, що оспорюваний договір про спільну діяльність від 20.03.2001 року не відповідає вимогам гл. 38 ЦК УРСР, порушує вимоги                    ст.ст. 1, 9 Земельного кодексу України 1990 року, а тому, відповідно до                          ст. 48 ЦК УРСР суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання зазначеного договору недійсним. Крім того, місцевий господарський суд згідно з ч. 2 ст.48 ЦК УРСР виходив з того, що правомірною є вимога заступника прокурора щодо зобов'язання ГО "Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д.Лейвера" звільнити земельну ділянку, розміром - 30х80 м = 2400 кв.м, приміщення, загальною площею 50 кв.м, та басейн, що розташовані за адресою: м. Одеса,               вул. Піонерська, 28. У зв'язку з визнанням недійсним договору від 20.03.2001 року відмовлено у задоволенні позову ГО "Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д.Лейвера” за відсутністю підстав.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2007 року (колегія суддів: Г. Разюк, С. Колоколов, Н. Ліпчанська) рішенням господарського суду Одеської області від 26.07.2007 року у справі № 30-17/351-06-12263 залишено без змін з тих же підстав.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ГО "Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д. Лейвера" посилається на неправильне застосування та порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваних судових рішень норм права, просить про їх скасування та прийняття нового рішення про задоволення його позовних вимог повністю.

Перевіривши юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з такого.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 15.03.2001 року № 45, санаторію "Салют" дозволено укласти договір про спільну діяльність без створення юридичної особи зі спортивним тенісним клубом ім. Р.Д.Лейвера.

20.03.2001 року санаторій "Салют" та ГО "Спортивний тенісний клуб                  ім. Р.Д.Лейвера" уклали договір про спільну діяльність (без створення юридичної особи), метою якого є спільна діяльність по створенню та експлуатації спортивного тенісного комплексу.

Пунктом 1.2. цього договору сторони узгодили, що для досягнення поставленої мети Санаторій надає, а Клуб приймає безкоштовно в тимчасове спільне довгострокове користування земельні ділянки: перша - розміром                     30м х 80м, друга - 25м х 50 м, приміщення, площею 50 кв.м, басейн, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 28. Земельні ділянки надаються з метою спорудження тенісних кортів, приміщення з метою реконструкції під побутові приміщення (душові, туалети, учбову кімнату тощо) –для спільного користування, басейн, з метою його відновлення та спільного користування. Строк дії договору –25 років з дня його підписання.

30.03.2001 року сторони підписали акт приймання-передачі земельних ділянок, приміщення та басейну у тимчасове довгострокове користування, згідно з яким відповідно до зазначеного договору про спільну діяльність від                    20.03.2001 року санаторій "Салют" передає, а ГО „Спортивний тенісний клуб            ім. Р.Д.Лейвера” приймає у тимчасове довгострокове користування строком на             25 років земельну ділянку, площею 2400 кв.м, для спорудження 3-х тенісних кортів спільного користування; земельну ділянку, площею 1250 кв.м, для спорудження тенісного корту спільного користування; приміщення, загальною площею 50 кв.м, для реконструкції під побутові приміщення клубу спільного користування; басейн для ремонту та спільного користування.

05.06.2001 року сторони уклали доповнення № 1 до вищезазначеного договору, згідно з яким фінансові витрати на виконання робіт по огорожі басейну парканом, благоустрою прилеглого до нього майданчика несе Клуб.

12.06.2001 року доповненням № 2 сторони визнали недійсним п. "б" акту приймання-передачі від 30.03.2001 року стосовно передачі у користування земельної ділянки 25х50м = 1250 кв.м під будівництво корту № 4, внесли зміни у п.2.2.1., п.2.2.4 договору, згідно з якими силами технічної служби Санаторію слід змонтувати та підключити до діючої системи водопостачання санаторію вузол водопостачання Клубу холодною водою, та підключити до діючої системи електропостачання силовою шафою вузла електропостачання клубу, та доповнили договір новим п. 2.2.6., відповідно до якого силами технічної служби Санаторію слід здійснити укладку плит бетонного мощення території, прилеглої до басейну, що вважати додатковим вкладом Санаторію у будівництво тенісного комплексу.

15.06.2001 року сторони підписали доповнення № 3 до договору щодо користування хворими та працівниками Санаторію тенісним інвентарем клубу та користування тенісними кортами у вихідні дні з 13-ї до 15-ї години.

26.07.2002 року сторони по договору про спільну діяльність від 20.03.2001 року підписали акт вводу в експлуатацію тенісних кортів, побутових приміщень клубу та басейну.

У травні 2002 року та березні 2003 року сторони складали графіки користування кортами та басейном, згідно з якими спільним є користування басейном Клубу щоденно, користування кортами Клуб здійснює щоденно, користування кортами хворими та працівниками Санаторію в них не визначено.

18.09.2006 року листом санаторій "Салют" повідомив ГО „Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д.Лейвера” про розірвання в 10-ти денний термін вказаного договору про спільну діяльність згідно з вимогами РВ ФДМУ по Одеській області.

Листом від 04.10.2006 року № 1/5657 РВ ФДМУ по Одеській області повідомило ГО "Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д.Лейвера" про проведену перевірку з питань дотримання вимог чинного законодавства при використанні державного нерухомого майна, яке знаходиться на балансі санаторію "Салют", за результатами якої були виявлені численні порушення вимог чинного законодавства, зокрема, щодо непроведення оцінки державного нерухомого майна, яке передано у спільну діяльність, а також повідомило, що сторонам необхідно привести договір про спільну діяльність у відповідність до вимог чинного законодавства.

Відповідно до наявного в матеріалах справи листа від 19.10.2006 року санаторій "Салют" повідомив ГО „Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д.Лейвера”, що у зв'язку із порушенням та невиконанням пунктів договору з 01.11.2006 року допуск на територію по спільній діяльності буде заборонений.

З огляду на зазначені обставини, ГО „Спортивний тенісний клуб                            ім. Р.Д.Лейвера” вважає вказані дії Санаторію "Салют" такими, що перешкоджають нормальній діяльності клубу, порушують його права та охоронювані законом інтереси як сторони за договором, яка належним чином виконує прийняті на себе зобов'язання, що і стало підставою звернення                        ГО „Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д.Лейвера” з відповідним позовом.

Разом з тим, на підставі виявлених РВ ФДМУ по Одеській області порушень законодавства України, санаторій "Салют" звернувся до прокуратури Одеської області з метою проведення відповідної перевірки, за наслідками якої заступник прокурора Одеської області поданий до господарського суду в інтересах держави - Міністерства праці та соціальної політики України в особі санаторію "Салют" з позов про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 20.03.2001 року на підставі ст. 48 ЦК УРСР.

Провадження в даних справах було об'єднано.

Обґрунтовуючи підстави для звернення з позовом, заступник прокурора зазначив, що оскільки відповідно до "Положення державної установи Одеського спеціалізованого санаторію інвалідів війни і праці "Салют", санаторій структурно підпорядкований Міністерству праці та соціальної політики України, а також є державною установою, що фінансується з Державного бюджету України, то на підставі ст. 121 Конституції України та вимог ст.ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" і рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року у справі № 3-рп/99 у прокуратури Одеської області є всі правові підстави для представництва та захисту інтересів держави у господарському суді.

Враховуючи викладені мотиви, апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність прийняття позовної заяви заступника прокурора в інтересах державної установи –санаторію "Салют".

Відповідно до вимог ст. 48 ЦК УРСР, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону. По недійсній угоді кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі –відшкодувати його вартість у грошах, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені законом.

Згідно з вимогами ст. 430 ЦК УРСР, за договором про сумісну діяльність сторони зобов'язуються сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети.

Статтею 431 ЦК УРСР встановлено, що ведення спільних справ учасників договору про спільну діяльність здійснюється за їх спільною згодою. Якщо учасники договору про спільну діяльність за згодою сторін доручили керівництво їх спільною діяльністю одному з учасників договору, на нього ж покладається і ведення спільних справ учасників договору. Особа, якій доручено ведення спільних справ учасників договору про спільну діяльність, діє на підставі довіреності, підписаної іншими учасниками договору.

Відповідно до ст. 432 ЦК УРСР, для досягнення мети, зазначеної у                       статті 430 цього Кодексу, учасники договору про сумісну діяльність роблять внески грошима чи іншим майном або трудовою участю. Грошові та інші майнові внески учасників договору, а також майно, створене або придбане в результаті їх спільної діяльності, є їх спільною власністю. Учасник договору про сумісну діяльність не вправі розпоряджатися своєю часткою у спільному майні без згоди інших учасників договору.

Таким чином висновок, викладений в оскаржуваній постанові, про те, що з пункту 1.2 оспорюваного договору про спільну діяльність від 20.03.2001 року та акту приймання-передачі земельних ділянок від 30.03.2001 року вбачається, що фактично предметом договору є передача клубу в користування земельних ділянок, яка здійснена без дотримання вимог чинного в Україні на час укладання договору земельного законодавства, є правильним та обґрунтованим, враховуючи до того ж наступне.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним.

Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України (1990 року) до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування.

Згідно ст. 1 Земельного кодексу України (1990 року) земельні відносини в Україні регулюються цим Кодексом та іншими актами законодавства України і Республіки Крим, що видаються відповідно до нього.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оренду землі" в редакції, що діяла на момент укладення договору, орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності є районні, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України у межах їх повноважень.

Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про порушення при укладанні спірного договору вищенаведених норми чинного законодавства, що і стало правомірно підставою для його визнання недійсним на підставі ст. 48 ЦК України.

Крім того, апеляційним господарським судом обґрунтовано не прийнято до уваги посилання скаржника на те, що господарський суд при розгляді справи                 № 3/267-03- 8410 за позовом санаторію "Салют" до ДПІ у Приморському р-ні               м. Одеси про визнання недійсними податкових рішень-повідомлень виходив з дійсності спірного договору, оскільки встановлені рішенням суду в даній справі факти на підставі ст. 35 ГПК України не можуть вважатися преюдиціальними для спору, що розглянуто в цьому провадженні.

Таким чином, господарський суд першої інстанції всебічно перевіривши обставини справи, цілком обґрунтовано встановив наявність підстав для задоволення позову заступника прокурора і здійснив відповідну відмову в позові                              ГО "Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д.Лейвера".

На підставі вищевикладеного, господарський суд касаційної інстанції  дійшов висновку, що при прийнятті постанови у справі апеляційним господарським судом були повно з'ясовані обставини справи, висновки зроблені в постанові відповідають обставинам справи та чинному законодавству, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ГО "Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д. Лейвера" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.09.2007 року у справі № 30-17/351-06-12263 залишити без змін.

         Головуючий, суддя          С. Шевчук

Судді:                                                                                   С. Владимиренко

                                                                                              І. Волік