Рішення

від 26.07.2007 по справі 30-17/351-06-12263

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30-17/351-06-12263

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" липня 2007 р.Справа  № 30-17/351-06-12263

За позовом: Громадська організація „Спортивний тенісний клуб ім..Р.Д.Лейвера”  

До відповідача: Спеціалізований Одеський  санаторій  „Салют”

За участю прокуратури Одеської області   

Про усунення перешкод у користуванні майном        

Та

За позовом: Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства праці та соціальної політики України, спеціалізованого Одеського санаторію  „Салют”

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області

До відповідача: Громадська організація „Спортивний тенісний клуб ім..Р.Д.Лейвера”  

Про визнання договору недійсним та зобов'язання вчинити певні дії

                                                                                Судді             Рога Н.В.

                                                                                                                      Петров В.С.

                                                                                                                      Аленін О.Ю.

                                                        Представники сторін:

Від ГО „Спортивний тенісний клуб ім..Р.Д.Лейвера” -Ковальський В.Є.- довіреність від 14.12.2006р., Перельман Д.М.- президент  

Від Санаторію „Салют”- Пишков М.В.- довіреність №1026  від 01.12.2006р.

Від прокуратури: Прилипко І.О.- згідно посвідчення

Від РВФДМУ в Одеській області: Десятова Н.А.- довіреність №21 від 11.04.2007р., Чапліна О.В.- довіреність №12 від 05.02.2007р.  

Від Міністерства –Тубелець І.О.- довіреність від 23.01.2007р. №30\0\22-07

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Громадська організація „Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д.Лейвера”, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом  до спеціалізованого Одеського санаторію „Салют” (далі - Санаторій „Салют”)   про усунення перешкод у користуванні майном, що передано у спільне користування, а саме: земельною ділянкою площею 2400 кв.м, на якій побудовані тенісні корти, а також приміщеннями загальною площею 50 кв.м і басейном, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 28 шляхом зобов'язання відповідача утриматися від вчинення дій, направлених на перешкоджання статутній діяльності позивача, що здійснюється на території санаторію згідно умов Договору про спільну діяльність від 20.03.2001р.; про визнання дій Санаторію „Салют”, пов'язаних із забороною допуску на територію санаторію керівництва, персоналу та членів Громадської організації „Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д.Лейвера” порушенням умов Договору про спільну діяльність від 20.03.2001р. та зобов'язання відповідача дотримуватися умов Договору ; про стягнення з відповідача збитків у вигляді витрат, пов'язаних з оплатою наданої правової допомоги у сумі 1435 грн.

В ході розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги . 25.12. 2006р. позивач надав заяву про доповнення позовних вимог, згідно якої  просить суд усунути перешкоди в користуванні майном , що передане у спільне користування, а саме: земельною ділянкою площею 2400 кв.м, на якій побудовані тенісні корти, приміщенням загальною площею 50 кв.м і басейном,  які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 28 шляхом зобов'язання Санаторію „Салют” утриматися від вчинення дій, направлених на перешкоджання статутній діяльності позивача, що здійснюється на території санаторію згідно умов Договору про спільну діяльність від 20.03.2001р., визнати дії Санаторію „Салют”, пов'язані із забороною допуску на територію санаторію керівництва, персоналу та членів Громадської організації „Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д.Лейвера” порушенням умов Договору про спільну діяльність від 20.03.2001р. та зобов'язати відповідача дотримуватися умов Договору, зобов'язати Санаторій „Салют” провести оцінку державного майна, переданого у спільну діяльність, та внести результати оцінки у договір, оформивши його окремим додатком до Договору. Крім того, позивач неодноразово уточнював вимоги стосовно розміру витрат, пов'язаних із правовою допомогою, та згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог, що надійшла до суду 16.07.2007р. вимагає стягнути з Санаторію „Салют” витрати пов'язані з оплатою правової допомоги у сумі 5755 грн. 50 коп.

Представники позивача позовну заяву підтримують, наполягають на її задоволенні.

Відповідач - Спеціалізований Одеський санаторій „Салют” проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заявою від 18.12.2006р. у справу №17\351-06-12263 вступила прокуратура Одеської області

Ухвалою суду від 02.02.2007р. було порушено провадження у справі №31\79-07-1012 за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства праці та соціальної політики України, Одеського Санаторію „Салют” до Громадської організації „Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д.Лейвера”, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, про визнання недійсним Договору про спільну діяльність (без створення юридичної особи) від 30.03.2001р., укладеного між Санаторієм „Салют” та ГО „Спортивний тенісний  клуб ім. Р.Д.Лейвера”, а також про зобов'язання  відповідача звільнити земельні ділянки розміром 30х80 м та 25х50 м, приміщення загальною площею 50 кв.м та басейн, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 28.

В ході розгляду справи заступник прокурора Одеської області неодноразово уточнював позовні вимоги, та згідно доповнень до позовної заяви та уточнень позовних вимог, що надійшли до суду 19.07.2007р. вимагає визнати недійсним Договір про спільну діяльність (без створення юридичної особи) від 30.03.2001р., укладеного між Санаторієм „Салют” та ГО „Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д.Лейвера”, а також про зобов'язання  відповідача звільнити земельні ділянки розміром 30х80 м та 25х50 м, приміщення загальною площею 50 кв.м та басейн, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 28.

Позивач - Міністерство праці та соціальної політики України, повністю підтримує позицію та позовні вимоги заступника прокурора Одеської області.

Позивач –Санаторій „Салют”, повністю підтримує позовні вимоги заступника прокурора Одеської області, та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.  

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області (далі - РВФДМУ по Одеській області) також підтримує позов у повному обсязі.

Відповідач - ГО „Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д.Лейвера” проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзивах, доповненнях до відзивів, поясненнях по справі.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 19.02.2007р. справу №31\79-07-1012 передано на розгляд судді Зуєвій Л.Є. для вирішення питання щодо об'єднання її зі справою №17\351-06-12263. Ухвалою судді Зуєвої Л.Є. від 20.02.2007р.  прийнято до провадження справу №31\79-07-1012, справі присвоєно №17-31\79-07-1012, та об'єднано справу №17-31\79-07-1012 зі справою №17\351-06-12263 в одне провадження, якому присвоєно загальний №17\351-06-12263.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 26.02.2007р. №135-р призначено колегіальний розгляд справи у складі колегії суддів: Рога Н.В. (головуючий), Зуєва Л.Є., Бакланова Н.В.  Справу прийнято до колегіального розгляду та справі присвоєно №30-17\351-06-12263.  У подальшому, розпорядженням в.о. голови господарського суду Одеської області від 23.05.2007р. здійснено заміну судді Зуєвої Л.Є. на суддю Петрова В.С., розпорядженням голови суду від 05.07.2007р. №314-р –суддю Бакланову Н.В. на суддю Аленіна О.Ю.

Розглянув  матеріали справи та заслухав пояснення представників сторін, судом встановлено:

Листом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.03.2001р. №45 Санаторію „Салют” дозволено укласти договір про спільну діяльність, без створення юридичної особи, про корти та басейн з спортивним тенісним клубом ім. Р.Д.Лейвера.

В ході розгляду справи судом було встановлено, що на даний час у Санаторію „Салют” та ГО „Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д. Лейвера” наявні оригінальні екземпляри Договорів про спільну діяльність (без створення юридичної особи), які містять різні дати укладення даного договору: на екземплярі ГО  „Спортивний тенісний клуб ім..Р.Д. Лейвера” дата укладання договору –20 березня 2001р., на екземплярі Санаторію „Салют” значиться: виправленому вірити  „30” марта 2001р.”, крім того, у екземплярі Договору Санаторію від руки дописаний п.6.3 „надання комунальних послуг будуть підтверджуватися випискою рахунку”.  

Виходячи з пояснень представників сторін, судом було встановлено, що  в обох випадках мова йде про Договір про спільну діяльність (без створення юридичної особи), що був укладений між  Санаторієм „Салют” та ГО „Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д. Лейвера” 20.03.2001р, який не містив п.6.3. Тому, у всіх наданих до суду матеріалах, які мають посилання на дату Договору про спільну діяльність між цими сторонами, мова йде про Договір від 20.03.2001р., проти чого сторони по справі не заперечують.

20 березня 2001р. між Одеським санаторієм „Салют” та Громадською організацією „Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д.Лейвера” був укладений Договір про спільну діяльність (без створення юридичної особи), метою якого є спільна діяльність по створенню та експлуатації спортивного тенісного комплексу. Відповідно до п.1.2. Договору для досягнення поставленої мети Санаторій надає, а Клуб приймає безкоштовно в тимчасове спільне довгострокове користування земельні ділянки : перша розміром 30м х 80м, друга - 25м х 50 м, приміщення площею 50 кв.м, басейн, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 28.  Земельні ділянки надаються з метою спорудження тенісних кортів, приміщення з метою реконструкції під побутові приміщення (душові, туалети, учбова кімната, тощо) –для спільного користування, басейн –з метою спільного користування.  Строк дії договору - 25 років з дня його підписання.

30.03.2001р. сторони підписали Акт приймання-передачі земельних ділянок , приміщення та басейну у тимчасове довгострокове користування, згідно якого, у відповідності до Договору про спільну діяльність від 20.03.2001р., Одеський санаторій „Салют” передає, а „Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д.Лейвера” приймає у тимчасове довгострокове користування строком на 25 років земельну ділянку площею 2400 кв.м для спорудження  3-х тенісних кортів спільного користування; земельну ділянку площею 1250 кв.м для спорудження тенісного корту спільного користування; приміщення загальною площею 50 кв.м для реконструкції під побутові приміщення клубу спільного користування; басейн для ремонту та спільного користування.

14 травня 2001р. Договір було взято на облік у Державній податковій інспекції Іллічівського району м. Одеси.

05.06.2001р. сторони Договору про спільну діяльність уклали Доповнення №1 до Договору, згідно якого фінансові витрати на виконання робіт по огорожі басейну забором , благоустрою прилеглого до нього майданчика несе Клуб. , а 12.06.2001р. Доповнення №2 , яким визнали недійсним п.”б” Акту приймання-передачі від 30.03.2001р.  стосовно передачі у користування земельної ділянки 25х50м = 1250 кв.м під будівництво корту №4, та внесли зміни у п.2.2.1., п.2.2.4 Договору ,згідно яких силами технічної служби Санаторію слід змонтувати  та підключити до діючої системи водопостачання санаторію вузол водопостачання Клубу холодною водою, та підключити до діючої системи електропостачання силовий шкаф вузла електропостачання клубу.  Крім того,  доповнили Договір новим п.2.2.6., згідно якого  силами технічної служби Санаторію слід здійснити укладку плит бетонного мощення території, прилеглої до басейну, що вважати додатковим вкладом Санаторію у будівництво тенісного комплексу.

15 червня 2001р. сторони підписали Доповнення №3 до Договору щодо користування хворими та працівниками санаторію тенісним інвентарем клубу та користування тенісними кортами у вихідні дні з 13-00 до 15-00.  

26 липня 2002р. сторони по Договору про спільну діяльність від 20.03.2001р. підписали Акт вводу в експлуатацію тенісних кортів, побутових приміщень клубу та басейну.  У  травні 2002р. сторони склали Графік користування кортами та басейном. Такий же графік був складений у березні 2003р. Згідно зазначених графіків, спільним є користування басейном Клубу щоденно. Користування кортами Клуб здійснює щоденно . Користування кортами хворими та працівниками санаторію не визначено.

Листом від 18.09.2006р. Санаторій „Салют”  повідомив Громадську організацію „Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д.Лейвера” про розірвання в 10-ти денний термін Договору про спільну діяльність згідно з вимогами РВФДМУ в Одеській області .

Листом від 19.10.2006р. Санаторій „Салют”  повідомив Громадську організацію „Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д.Лейвера”, що у зв'язку із порушенням та невиконанням пунктів договору з 01.11.2006р. допуск на територію по спільній діяльності буде заборонений.

Листом від 04.10.2006р. за №1\5657 РВФДМУ по Одеській області  повідомило ГО „Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д.Лейвера” про проведену перевірку з питань дотримання вимог чинного законодавства при використанні державного нерухомого майна, яке знаходиться на балансі Санаторію „Салют”, за результатами якої були виявлені численні порушення вимог чинного законодавства, зокрема, щодо не проведення  оцінки державного нерухомого майна , яке передано у спільну діяльність. На підставі зазначеного , РВФДМУ по Одеській області повідомило, що сторонам за Договором необхідно привести Договір у відповідність вимогам чинного законодавства.  

Позивач -  ГО „Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д.Лейвера” вважає зазначені листи   Санаторію „Салют” діями, що перешкоджають нормальній діяльності клубу, порушують його права та охоронювані законом інтереси, як сторони за договором, яка належним чином виконує прийняті на себе зобов'язання.

Позивач вважає, що своїми діями Санаторій „Салют” фактично позбавляє Клуб можливості як здійснювати свої статутні цілі, так і виконувати свої зобов'язання за Договором про спільну діяльність від 20.03.2001р. Ці дії, на думку позивача, є односторонньою зміною умов договору, що суперечить ст.188 Господарського кодексу України.

На даний час дійсно, Санаторій „Салют” не чинить перешкод у користуванні кортами  та іншими об'єктами спільної діяльності, але , це, на думку позивача,  пов'язано із винесенням судом 23.11.2006р. ухвали про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Одеському Санаторію „Салют” втручатись у господарську діяльність Клубу та вчиняти дії, пов'язані із перешкоджанням користування земельною ділянкою, приміщенням та басейном.

Вимогу щодо стягнення з Санаторію „Салют” витрат, пов'язаних з оплатою послуг юриста, позивач обґрунтовує відсутністю такої посади у штаті Клубу, та необхідністю отримання професійної юридичної допомоги в ході даного судового спору.

На підставі зазначеного позивач просить суд  усунути перешкоди в користуванні майном, що передане у спільне користування, а саме: земельною ділянкою площею 2400 кв.м, на якій побудовані тенісні корти, приміщенням загальною площею 50 кв.м і басейном,  які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 28 шляхом зобов'язання Санаторію „Салют”  утриматися від вчинення дій, направлених на перешкоджання статутній діяльності позивача, що здійснюється на території санаторію згідно умов Договору про спільну діяльність від 20.03.2001р., визнати дії Санаторію „Салют”, пов'язані із забороною допуску на територію санаторію керівництва, персоналу та членів Громадської організації „Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д.Лейвера” порушенням умов Договору про спільну діяльність від 20.03.2001р. та зобов'язати відповідача дотримуватися умов Договору, зобов'язати Санаторій „Салют” провести оцінку державного майна, переданого у спільну діяльність, та внести результати оцінки у договір, оформивши його окремим додатком до Договору,  стягнути з Санаторію „Салют” витрати пов'язані з оплатою правової допомоги у сумі 5755 грн. 50 коп.   

Відповідач - Санаторій „Салют” проти позову Громадської організації „Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д.Лейвера” заперечує, посилаючись на те, що листи про розірвання договору не є доказом вчинення перешкод у користуванні майном, що передано у спільне користування. Будь-яких інших дій щодо здійснення перешкод у користуванні Клубом земельними ділянками та нерухомим майном, що передані у спільну діяльність, Санаторій не здійснював.

Представник відповідача зазначив, що питання щодо розірвання Договору про спільну діяльність від 20.03.2001р. виникло у зв'язку із проведенням РВФДМУ по Одеській області перевірки щодо використання державного майна, якою були встановлені численні порушення.

Крім того, відповідач вважає, що Клубом допущені порушення умов Договору про спільну діяльність: передане у спільне користування нерухоме майно знаходиться у занедбаному стані (басейн), територія засмічена, не має можливості відпочиваючим та працівникам санаторію користуватися кортами.

У зв'язку із проведеною перевіркою РВФДМУ по Одеській області , та виявленими порушеннями законодавства, відповідач звернувся до прокуратури Одеської області з метою проведення відповідної перевірки.

Заступником прокурора Одеської області до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства праці та соціальної політики України,  Санаторію „Салют”, за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області, подано позовну заяву до ГО„Спортивний тенісний  клуб ім..Р.Д.Лейвера” про  визнання недійсним Договору  про спільну діяльність (без створення юридичної особи) від 20.03.2001р., укладеного між Санаторієм „Салют” та ГО „Спортивний тенісний  клуб ім..Р.Д.Лейвера”, а також про зобов'язання  відповідача звільнити земельні ділянки розміром 30х80 м та 25х50 м, приміщення загальною площею 50 кв.м та басейн, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 28.

В обґрунтування позову заступник прокурора посилається на те, що умови оскаржуваного Договору не відповідають вимогам ст.430 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на момент укладення даного Договору. Відповідно до зазначеної статті за договором про сумісну діяльність сторони зобов'язуються сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети, але, у оскаржуваному договорі не вказано, яку саме сумісну діяльність повинні здійснювати  сторони.

Оскаржуваний договір взагалі не містить посилань на те, якім чином сторони будуть вести спільні справи, тобто , обов'язки щодо керівництва, управління об'єктом спільної власності, посилань на те, яким чином буде використовуватися  отриманий прибуток, адже, майно, створене та придбане в результаті спільної діяльності учасників договору, є їх спільною власністю.

На підставі зазначеного заступник прокурора вважає, що по своїй правовій природі спірний Договір не є договором про спільну діяльність . Фактично за оскаржуваним договором було передане у користування майно державного підприємства, а саме: земельні ділянки, приміщення та басейн. Наявність таких змішаних договорів взагалі не була передбачена чинним на той час законодавством.

Відповідно до ст.7 Земельного кодексу України , що діяв на момент укладення договору, у тимчасове користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності. Передані у користування земельні ділянки не були власністю Санаторію, тому він взагалі не мав повноважень щодо розпорядження ними.

Крім того, заступник прокурора вважає, що у директора Санаторію „Салют” згідно Положення про санаторій, взагалі не має повноважень щодо укладення будь-яких договорів від імені санаторію, у тому числі договорів про спільну діяльність, або договорів щодо передачі у користування земельних ділянок або об'єктів нерухомості.  За таких обставин, Договір був підписаний не уповноваженою особою, що є підставою для визнання такої угоди недійсною, як такої, що не відповідає вимогам закону.  

Позивач - Санаторій „Салют” повністю підтримує позов заступника прокурора. Крім того, позивач зазначив, що чинним Земельним кодексом України  передбачено, що користування земельними ділянками може здійснюватися лише на підставі відповідного Державного акту або договору оренди. У даному випадку фактично наявний договір користування земельною ділянкою та об'єктами нерухомості, що є державною власністю. Користування ж державною власністю може бути лише платним, тому, мали б бути укладені договори оренди, які повинні відповідати вимогам Законів України „Про оренду землі” та „Про оренду державного та комунального майна”.

Третя особа - РВФДМУ по Одеській області  також повністю підтримує позов заступника прокурора Одеської області, та вважає, що Договір про спільну діяльність від 20.03.2001р.  був укладений з порушенням вимог ст.ст.7, 13 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, так як у ньому відсутня оцінка об'єктів, що передані у спільне користування. Крім того, РВФДМУ вважає, що Договір укладений з порушенням Декрету Кабінету Міністрів України „Про управління майном, що є у загальнодержавній власності” від 15.12.1992р. №8-92  та Постанови Кабінету Міністрів України „Про здійснення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади внутрішнього фінансового контролю” від 22.05.2005р. №685.

Крім того, представник Фонду зазначив, що фактично укладений договір передбачає зустрічні зобов'язання (послуга за послугу), що суперечить вимогам ст.6 Закону України „Про державний бюджет України на 2001р.”.

Відповідач - ГО „Спортивний тенісний клуб ім..Р.Д.Лейвера” проти позову заступника прокурора заперечує, посилаючись на те, що оскаржуваний Договір про спільну діяльність виконувався належним чином, що на думку відповідача, підтверджується актом від 26.07.2002р. (стосовно ремонту басейну), графіками спільного користування кортами та басейном, апеляційною скаргою Санаторію по справі №3\267-03-8410. Протягом п'яти років керівництво Санаторію не виявляло ніяких скарг до Клубу стосовно виконання умов Договору, що, на думку відповідача, свідчить про належне його виконання та дійсність .  

Крім того, відповідач зазначив, що при укладенні Договору про спільну діяльність від 20.03.2001р. не могло бути допущено порушення вимог Закону України  „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”  так як на той час цього Закону ще не існувало. На даний час Клуб не заперечує проти внесення у Договір доповнень стосовно оцінки майна, що передане у спільне користування.  

Відповідач також звернув увагу суду на те, що відповідно до п.2.3. Положення  Санаторій „Салют” може здійснювати будь-які види діяльності , що не заборонені чинним законодавством та підвідомчими нормативно-правовими актами.  На момент укладення Договору взаємовідносини сторін регулювалися гл.38 Цивільного кодексу УРСР, отже, не були заборонені законодавством.  

Розглянув матеріали справи , суд доходить до такого висновку :

Відповідно до ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права  у разі його порушення , не визнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. №02-5\111 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 березня 2001р. між Одеським санаторієм „Салют” та Громадською організацією „Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д.Лейвера”  був укладений Договір про спільну діяльність (без створення юридичної особи)  метою якого є спільна діяльність по створенню та експлуатації спортивного тенісного комплексу. Відповідно до п.1.2. Договору для досягнення поставленої мети Санаторій надає, а Клуб приймає безкоштовно в тимчасове спільне довгострокове користування земельні ділянки: перша розміром 30м х 80м, друга - 25м х 50 м, приміщення площею 50 кв.м, басейн, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 28.  Земельні ділянки надаються з метою спорудження тенісних кортів, приміщення з метою реконструкції під побутові приміщення (душові, туалети, учбова кімната, тощо) –для спільного користування, басейн –з метою спільного користування.  Строк дії договору - 25 років з дня його підписання.

На момент укладання Договору взаємовідносини між сторонами за цим Договором у першу чергу регулювалися гл.38 Цивільного кодексу України (1963р.).  Відповідно до ст.430 цього Кодексу за договором про сумісну діяльність сторони зобов'язуються сумісно діяти для досягнення спільної господарської мети .  При цьому, відповідно до ст.432 зазначеного Кодексу  для досягнення мети, зазначеної у ст.430 ЦК, учасники договору про сумісну діяльність роблять внески грошима  чи іншим майном або трудовою участю. При цьому, грошові  та інші майнові внески  учасників договору, а також майно, створене або придбане в результаті їх спільної діяльності, є їх спільною власністю.  Отже, укладаючи Договір про спільну діяльність від 20.03.2001р. Санаторій „Салют” фактично розпорядився державною власністю, а саме: об'єктом нерухомості загальною площею 50 кв.м та басейном , а також передав у користування земельну ділянку площею 2400 кв.м, фактичним користувачем якої він був на підставі   рішення виконкому міської ради народних депутатів від 07.05.1981р. №309 „Об отводе земельного участка Управлению капитального строительства облисполкома под строительство санатория инвалидов Отечественной войны по ул.Пионерской,28”, яким  вирішено (п.3) відвести Управлінню капітального будівництва облвиконкому земельну ділянку площею 5,7 га по вул..Піонерська, 28 під будівництво санаторію інвалідів Вітчизняної війни та рахунок звільнених територій”.

Відповідно до ст.9 Земельного кодексу України (1990р.) до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування.

Крім того, слід зауважити, що згідно ст.1 Земельного кодексу України (1990р.) земельні відносини в Україні регулюються цим Кодексом та іншими актами законодавства України і Республіки Крим, що видаються відповідно до нього. Відповідно до ст.5 Закону України „Про оренду землі” в редакції, що діяла на момент укладення Договору, орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки. Орендодавцями  земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності є органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради. Орендодавцями земельних ділянок , що перебувають у державній власності є районні, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим та Кабінет Міністрів України у межах їх повноважень. Згідно ст.2 Закону України „Про плату за землю” використання землі в Україні є платним. Отже, передача Санаторієм земельної ділянки у довгострокове безоплатне користування  протирічить  зазначеним нормам законодавства.

Слід також зауважити, що чинним на момент укладення Договору про спільну діяльність від 20.03.2001р. законодавством не передбачено  довгострокового безоплатного користування об'єктами державної власності. Користування такими об'єктами можливе лише на умовах договору оренди.  

Відповідно до ст.431 Цивільного кодексу України (1963р.) ведення спільних справ учасників договору про спільну діяльність здійснюється за їх спільною згодою. Якщо учасники договору про спільну діяльність за згодою сторін доручили керівництво їх спільною діяльністю одному з учасників договору, на нього ж покладається і ведення спільних справ учасників договору. Особа, якій доручено ведення спільних справ учасників договору про спільну діяльність, діє на підставі довіреності, підписаної іншими учасниками договору.

Як вбачається з тексту Договору про спільну діяльність , сторони за цим договором  взагалі не передбачили розділ, що стосується ведення спільних справ  учасників договору. Єдиним пунктом є п.3.2.12., яким передбачено, що уся звітність перед податковою інспекцією по даному договору буде проводитися Клубом самостійно.

Слід зауважити, що 14 травня 2001р. Договір було взято на облік у Державній податковій інспекції Іллічівського району м. Одеси. Згідно наданих до суду Клубом звітів про результати спільної діяльності   у 2006р. та 1 кварталі 2007р. господарська діяльність за даним договором не проводилася, будь-яких витрат, пов'язаних із даним договором, зроблено не було, будь-якого спільного майна не значиться. Будь-яких інших документів, стосовно ведення спільних справ учасників договору ані Санаторієм „Салют”, ані Клубом до суду не надано.  Санаторієм „Салют” довіреності Клубу на ведення спільних справ, у тому числі на ведення податкової звітності,  надано не було.

Крім того, слід зауважити, що згідно матеріалів справи, 15 червня 2001р. сторони підписали Доповнення №3 до Договору щодо користування хворими та працівниками санаторію тенісним інвентарем клубу та користування тенісними кортами лише  у вихідні дні з 13-00 до 15-00.  26 липня 2002р. сторони по Договору про спільну діяльність від 20.03.2001р. підписали Акт вводу в експлуатацію тенісних кортів, побутових приміщень клубу та басейну. Отже, до цього часу користування цими об'єктами не здійснювалося.  У  травні 2002р. сторони склали Графік користування кортами та басейном. Такий же графік був складений у березні 2003р. Згідно зазначених графіків, спільним є користування басейном Клубу щоденно. Користування кортами Клуб здійснює щоденно . Користування кортами хворими та працівниками санаторію не визначено. У подальшому графіки користування взагалі не складалися.

За матеріалами справи, з 2002р. ніяких робіт щодо ремонту басейну з метою його використання Клубом не здійснювалося, тому, виходячи з наявної у матеріалах справи фото фіксації цього об'єкту, він дійсно прийшов у занепад і не може експлуатуватися.

Все це свідчить про відсутність у сторін за договором спільної мети, направленої на здійснення спільної діяльності для досягнення спільної господарської мети.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Положення про  Одеський санаторій  „Салют”, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №48 від 06.04.1999р., Санаторій „Салют” є спеціальною санаторно-курортною установою Міністерства праці та соціальної політики України, призначеною для санаторно-курортного лікування інвалідів, ветеранів війни та праці, громадян похилого віку.  Санаторій є юридичною особою, має самостійний баланс.

Згідно п.2.5. Положення для покращення матеріально-технічної бази  Санаторій відповідно до чинного законодавства може займатися підприємницькою діяльністю.

Але, виходячи з викладеного вище можна зробити висновок про те, що при укладенні оскаржуваного договору директор Санаторію не тільки не мав наміру отримання прибутку від укладення Договору про спільну діяльність для покращення матеріально-технічної бази санаторію, але і перевищив повноваження, надані йому чинним законодавством .

Угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону.  

Відповідно до ст.48 Цивільного кодексу УРСР недійсною є угода, що не відповідає вимогам законодавства.  На підставі вищевикладеного, у суду є всі підстави для визнання зазначеного договору недійсним.  

За загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення . Виняток з цього правила становлять угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними, наприклад, вже здійснене користування майном. У такому випадку угода припиняється лише на майбутнє.  За таких обставин, колегія суддів зазначає, що Договір про спільну діяльність від 20.03.2001р. визнається недійсним на майбутнє.

По недійсній угоді кожна сторона повинна повернути іншій стороні все отримане по цій угоді (ч.2 ст.48 Цивільного кодексу України). Ця ж норма міститься у ст.216 Цивільного кодексу України . За таких обставин, правомірною є вимога заступника прокурора щодо зобов'язання  Громадської організації  „Спортивний тенісний  клуб ім..Р.Д.Лейвера”   звільнити земельну ділянку розміром 30х80 м= 2400 кв.м, приміщення загальною площею 50 кв.м та басейн, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 28. Стосовно звільнення земельної ділянки розміром 25х50 м, слід зазначити, що 12.06.2001р. сторони за Договором підписали Доповнення №2, яким визнали недійсним п.”б” Акту приймання-передачі від 30.03.2001р. стосовно передачі у користування земельної ділянки 25х50м = 1250 кв.м, під будівництво корту №4, у зв'язку із неможливістю будівництва на цій земельній ділянці кортів. За таких обставин, у цій частині позов слід залишити без задоволення.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

У зв'язку із визнанням недійсним Договору про спільну діяльність від 20.03.2001р. у Громадської організації  „Спортивний тенісний  клуб ім. Р.Д.Лейвера” відсутні правові підстави для користування земельною ділянкою розміром 30х80 м = 2400 кв.м, приміщенням загальною площею 50 кв.м та басейном, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 28, тому вимоги позивача щодо усунення перешкод в користуванні майном, що передане у спільне користування, а саме: земельною ділянкою площею 2400 кв.м, на якій побудовані тенісні корти, приміщенням загальною площею 50 кв.м і басейном,  які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 28 шляхом зобов'язання Санаторію „Салют”  утриматися від вчинення дій, направлених на перешкоджання статутній діяльності позивача, що здійснюється на території санаторію згідно умов Договору про спільну діяльність від 20.03.2001р., визнання дій Санаторію „Салют”, пов'язаних із забороною допуску на територію санаторію керівництва, персоналу та членів Громадської організації „Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д.Лейвера” порушенням умов Договору про спільну діяльність від 20.03.2001р. та зобов'язання Санаторію дотримуватися умов Договору, зобов'язання Санаторію „Салют” провести оцінку державного майна, переданого у спільну діяльність, та внести результати оцінки у договір , оформивши його окремим додатком до Договору, задоволенню не підлягають. Вимоги ГО „Спортивний клуб ім. Р.Д.Лейвера” щодо стягнення з Санаторію „Салют” витрат,  пов'язаних з оплатою правової допомоги у сумі 5755 грн. 50 коп. також не підлягають задоволенню на підставі ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Громадської організації „Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д.Лейвера” –відмовити повністю.

2. Позовну заяву заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства праці та соціальної політики, Спеціалізованого Одеського Санаторію „Салют” –задовольнити частково.

3. Визнати недійсним Договір про спільну діяльність (без створення юридичної особи) від 20.03.2001р., укладений між Санаторієм „Салют” та Громадською організацією  „Спортивний тенісний  клуб ім. Р.Д.Лейвера”.

4. Зобов'язати Громадську організацію „Спортивний тенісний  клуб ім. Р.Д.Лейвера” (м. Одеса, вул. Комітетська, 1\17, корп.1, кв.64, код 25432663)  звільнити земельну ділянку розміром 30х80 м = 2400 кв.м, приміщення загальною площею 50 кв.м та басейн, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Піонерська, 28.

5. Стягнути з Громадської організації  „Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д.Лейвера”  (м. Одеса, вул. Комітетська, 1\17, корп.1, кв.64, код 25432663) на користь державного бюджету р/р 31114095700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації  22090200) державне мито у сумі 85 грн.  та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн.

6. Стягнути з Громадської організації  „Спортивний тенісний клуб ім. Р.Д.Лейвера”                        (м. Одеса, вул. Комітетська, 1\17, корп.1, кв.64, код 25432663) на користь ДП «Судовий інформаційний цент (р/р 3121725970000, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації  22090200) витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 118 гривень.

7.У задоволенні іншої частини позову відмовити.

8.Заходи забезпечення позову скасувати.   

  Рішення набирає законної сили протягом 10-денного строку з дня його прийняття.

          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

                    Судді                                                                            

                                                                                                          В.С.Петров

                                                                                                         О.Ю. Аленін